Відмінності між версіями «Портфоліо на тему "Галицько-Волинська держава»
(→Опис оцінювання) |
(→Опис оцінювання) |
||
| Рядок 64: | Рядок 64: | ||
організувавши взаємооцінювання у групі враховуючи те, який саме вклад зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його/її вклад був цінним. | організувавши взаємооцінювання у групі враховуючи те, який саме вклад зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його/її вклад був цінним. | ||
| − | Вчитель оцінює учнів і під час підсумкового обговорення Ключового запитання - | + | Вчитель оцінює учнів і під час підсумкового обговорення Ключового запитання - Місце Галицько-Волинської держави у державотворчому процесі українського народу. |
=Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)= | =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)= | ||
Версія за 10:34, 21 червня 2012
Зміст
Навчальна тема (як записано в програмі)
Галицько-Волинська держава
Основні та другорядні навчальні предмети
Історія України
Географія, українська література, образотворче мистецтво, художня культура
Вік учнів, клас
7 клас, 13-14 років
Стислий опис проекту
Навчальний проект розрахований на учнів 7 класу., він охоплює тему №4 історії України «Галицько-Волинська держава». Проект включає пошукову діяльність учнів, краєзнавчу, роботу з навчальною літературою, Інтернет-ресурсами, творчу роботу. Захист проекту передбачає рольову гру, де учні можуть виступати в ролях князів Галицько-Волинської держави, бояр, воєводи Дмитра, монгольських ханів. Учні самостійно вибирають свою роль, готують діалоги, представлябть результати краєзнавчо-пошукової роботи
Повний План вивчення теми
Тема Галицько-Волинська держава розпочинається із питання про утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича та боротьби синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Тема включає також питання боротьба проти монгольських завойовників. Головним питанням теми є князювання Данила Романовича Галицького. Завершує вивчення теми ознайомлення із періодом Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича. та розглядом особливостей розвитку культури Галицько-Волинської держави. Останніми уроком теми є узагальнення та підсумкове оцінювання.
Навчальні цілі
Після вивчення теми учні повинні:
-показувати на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнювати територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської держави часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України;
- встановлювати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.
На основі різних джерел інформації: - застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «Галицько-Волинська держава», «монголи», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;
- визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;
- характеризувати зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;
- визначати особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;
- характеризувати культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;
- характеризувати та оцінювати діяльність князя Данила Романовича;
- висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
Опис оцінювання
Проводиться актуалізація опорних знань учнів - визначення попередніх знань щодо теми та того, що саме вони знають про Галицько-Волинську державу (відбувається при заповненні ними таблиці ЗХЯД).
Під час заповнення свого блогу «Місце Галицько-Волинської держави у державотворчому процесі українського народу», який ведуть учні першої групи,що працює з питанням «Перший король України-Руси Данило Галицький» - впродовж роботи над проектом використовують Форму оцінювання блогу, яка допомагає їм ставити свої навчальні цілі і аналізувати власне навчання. Періодичний перегляд та читання їх записів та коментарів дозволяє оцінити розуміння учнів і, при необхідності, скеровувати їх навчання в потрібному напрямку.
При підготовці презентації учні другої групи, яка працює з питанням «Монголо-татарська руїна та становлення відносин Галицько-Волинської держави із Золотою Ордою» та третьої групи,що працює з питанням «Поєднання слов'янської спадщини й впливів Візантії, Західної та Центральної Європи в культурі Галицько-Волинської держави» користуються Формою оцінювання комп’ютерних робіт , яка допоможе учням ефективно продемонструвати те, чому вони навчилися.
Вчитель запрошує учнів використовувати план діяльності для того, щоб допомогти їм на етапах проведення мозкового штурму, планування, впровадження своїх планів. Цей план також частково може слугувати документом для підсумкового оцінювання їх роботи.
Учні також використовують Контрольний список процесу дослідження, за яким друга група, що працює з питанням «Монголо-татарська руїна та становлення відносин Галицько-Волинської держави із Золотою Ордою» та третя група,що працює з питанням «Поєднання слов'янської спадщини й впливів Візантії, Західної та Центральної Європи в культурі Галицько-Волинської держави» має створити презентацію.
До закінчення створення презентацій потрібно призначити спеціальні консультації, бесіди з вчителем та однокласниками, щоб надати авторам презентації зворотній зв’язок щодо покращення презентації. Вчитель надає можливість учням ознайомитися з думками та пропозиціями інших та надає час та допомогу для виправлення чи редагування вже створеної презентації.
Вчитель використовує Контрольний список процесу дослідження також і для підсумкового оцінювання, організувавши взаємооцінювання у групі враховуючи те, який саме вклад зробив кожен учень в роботу групи і наскільки його/її вклад був цінним.
Вчитель оцінює учнів і під час підсумкового обговорення Ключового запитання - Місце Галицько-Волинської держави у державотворчому процесі українського народу.
