Відмінності між версіями «Портфоліо Ніколаєнко Світлани з теми "У природи немає поганої погоди?"»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)) |
(→Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)) |
||
| (не показано 20 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''Навчальний проект з природознавства інтегрований з ІКТ та українською мовою''' | '''Навчальний проект з природознавства інтегрований з ІКТ та українською мовою''' | ||
===Навчальна тема (як записано в програмі)=== | ===Навчальна тема (як записано в програмі)=== | ||
| + | '''Рух повітря. Вітер. Погода і спостереження за нею''' | ||
| + | |||
=== Вік учнів, клас=== | === Вік учнів, клас=== | ||
| Рядок 12: | Рядок 14: | ||
=== Стислий опис проекту=== | === Стислий опис проекту=== | ||
=== Повний План вивчення теми=== | === Повний План вивчення теми=== | ||
| − | + | [https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B0cchSnWMJmwZjE5NmIwZTYtOTA0MC00MDRiLWE1ODMtZDMyNjI4YmE3MzQw&hl=en_US| План вивчення теми] | |
| − | =Навчальні цілі | + | =Навчальні цілі= |
| − | + | Учні мають: | |
| − | + | *Знати та розуміти, що таке погода, клімат та які є чинники кліматоутворення; | |
| − | + | *Вміти створювати діаграми, що пояснюють взаємозв’язки природних та погодних явищ (залежність погоди від атмосферного тиску тощо ) | |
| + | *Розуміти, які погодні явища приносять користь, а які можуть спричинити шкоду | ||
| + | *Пояснювати, як погода впливає на самопочуття людини; | ||
| + | *Запропонувати набір рішень, які дозволять мінімізувати негативний вплив погоди на самопочуття людини; | ||
| + | *На основі народних прикмет самостійно складати прогноз погоди; | ||
| + | *Під час проведення спостережень за погодою правильно використовувати вимірювальні інструменти (флюгер, термометр тощо). | ||
| + | *Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення , аргументувати та робити висновки; | ||
| + | *Ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження; | ||
| + | *Продуктивно співпрацювати один з одним у групах; | ||
| + | *Використовувати ІКТ як інструменту для навчання, спілкування та демонстрації своєї роботи. | ||
| − | + | =Опис оцінювання= | |
| + | При вивченні теми використовуються різноманітні методи та інструменти оцінювання. Таке оцінювання допомагає учням і вчителю поставити навчальні цілі, відслідковувати прогрес у навчанні учнів, забезпечувати зворотній зв’язок, оцінювати мислення, продукт діяльності учнів та його представлення, а також відобразити увесь навчальний цикл. | ||
| − | + | Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та Дерево припущень допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів. У цей час відбувається включення суб’єктивного досвіду та оцінка початкових уявлень учнів з теми проекту. | |
| + | |||
| + | Форма оцінювання для блогу з прогнозування погоди описує критерії для їх створення з точки зору прогнозів гідрометцентру та народних прикмет, використовується під час його розробки учнями, а потім знову для оцінювання кінцевого продукту. Після завершення учнями їх міні-проектів, спеціальна форма зворотного зв’язку однокласників використовується для забезпечення отримання думок і оцінок однолітків. Учні використовують цей зворотний зв'язок для перевірки своїх кінцевих продуктів. Відповіді учнів на Ключове запитання під час написання ними щоденників дає інформацію про те, як учні зуміли поєднати свою роботу у проекті з більш широкими поняттями. Підсумкове оцінювання відбувається за допомогою представлення учнівських робіт, а також письмового тестування. | ||
| + | |||
| + | =Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)= | ||
| + | |||
| + | На першому етапі проекту учитель ставить перед учнями ключове питання: '''''чи справді у природи немає поганої погоди?''''' Проводить бесіду про те, яку погоду вони вважають поганою і чому? Запитує, що, на їхню думку, станеться, якщо постійно пануватиме літо і спекотна сонячна погода? А що станеться, якщо неперервно йтимуть дощі? Як можна дізнатися, якою буде погода? | ||
Учні індивідуально заповнюють [https://docs.google.com/document/d/1twZexFwLt4Pj-cQO696kFwpHRsExmgwve--bjTbBDSc/edit?hl=ru|оціночні таблиці «Що я знаю про погоду?» (З-Х-Д)] | Учні індивідуально заповнюють [https://docs.google.com/document/d/1twZexFwLt4Pj-cQO696kFwpHRsExmgwve--bjTbBDSc/edit?hl=ru|оціночні таблиці «Що я знаю про погоду?» (З-Х-Д)] | ||
| − | Учитель демонструє стартову презентацію, у ході якої обговорює з класом тематичні питання проекту та завдання для дослідження. | + | Учитель демонструє [https://docs.google.com/present/edit?id=0AUcchSnWMJmwZGhucDU4aGJfMGdmenFtOGZ0&hl=en_US| стартову презентацію], у ході якої обговорює з класом тематичні питання проекту та завдання для дослідження. |
| − | + | ||
| − | *«Кліматологи» - дізнаються, що таке погода, клімат та які є чинники кліматоутворення, з’ясовують, як погода залежить від природних явищ (від атмосферного тиску, вологи, руху повітряних мас тощо). Створюють діаграми залежності. | + | На другому етапі проекту учні об’єднуються у малі групи для виконання завдань: |
| − | *«Народні синоптики» - дізнаються, які народні прикмети дозволяють прогнозувати погоду, на основі народних прикмет самостійно складають прогнози погоди відповідно до народних прикмет. Перевіряють їх достовірність. | + | *'''«Кліматологи»''' - дізнаються, що таке погода, клімат та які є чинники кліматоутворення, з’ясовують, як погода залежить від природних явищ (від атмосферного тиску, вологи, руху повітряних мас тощо). Створюють діаграми залежності. |
| − | *«Метеорологи» - проводять спостереження за погодою, використовуючи вимірювальні інструменти (флюгер, термометр тощо), записують результати до щоденника, порівнюють стан погоди з результатами прогнозів «народних синоптиків», з’ясовують, для кого і для чого необхідний точний прогноз погоди. | + | *'''«Народні синоптики»''' - дізнаються, які народні прикмети дозволяють прогнозувати погоду, використовуючи для цього [https://docs.google.com/spreadsheet/viewform?hl=ru&formkey=dEdJelRYUXdBMm9LRzg0ZHlFdVJ1NlE6MQ#gid=0| он-лайн опитування батьків, дідусів і бабусь], на основі народних прикмет самостійно складають прогнози погоди відповідно до народних прикмет. Перевіряють їх достовірність. |
| − | *«Цілителі» - з’ясовують, як погода може впливати на людину, хто такі метеозалежні люди та створюють порадник, як можна мінімізувати негативний вплив погоди на здоров’я людини | + | *'''«Метеорологи»''' - проводять спостереження за погодою, використовуючи вимірювальні інструменти (флюгер, термометр тощо), записують результати до щоденника, порівнюють стан погоди з результатами прогнозів «народних синоптиків», з’ясовують, для кого і для чого необхідний точний прогноз погоди. |
| − | *«Ризикологи» - досліджують особливі погодні явища з катастрофічними для людей наслідками, складають графічні схему катастрофічних погодних явищ (ієрархія по мірі небезпечності явища) | + | *'''«Цілителі»''' - з’ясовують, як погода може впливати на людину, хто такі метеозалежні люди та створюють порадник, як можна мінімізувати негативний вплив погоди на здоров’я людини |
| − | *Група «Шкільний гідрометцентр» - створюють і постійно ведуть [http://schoolmeteo.blogspot.com/| учнівський блог Шкільний гідрометцентр], який інформує про стан погоди, знайомить з народними прикметами, попереджає про зміни погоди. | + | *'''«Ризикологи»''' - досліджують особливі погодні явища з катастрофічними для людей наслідками, складають графічні схему катастрофічних погодних явищ (ієрархія по мірі небезпечності явища) |
| + | *'''Група «Шкільний гідрометцентр»''' - створюють і постійно ведуть [http://schoolmeteo.blogspot.com/| учнівський блог Шкільний гідрометцентр], який інформує про стан погоди, знайомить з народними прикметами, попереджає про зміни погоди. | ||
[https://docs.google.com/document/d/10C7u7Bj-XMGW8KL0pZfkC3jwUwdG9Lgwt-0zoxBz1l8/edit?hl=en_US| Оцінювання учнівського блогу] | [https://docs.google.com/document/d/10C7u7Bj-XMGW8KL0pZfkC3jwUwdG9Lgwt-0zoxBz1l8/edit?hl=en_US| Оцінювання учнівського блогу] | ||
| Рядок 38: | Рядок 57: | ||
Кожна група, отримавши завдання, планує свою діяльність за допомогою вчителя, здійснює пошук в Інтернеті необхідних ресурсів, ознайомившись з інструкцією вчителя та законом про авторське право. При цьому вони використовують графічні схеми, контрольні списки, графіки часу, розкадрування або техніку мозкового штурму. Учитель спостерігає за роботою груп, ставить їм питання, робить короткі нотатки про хід обговорення, планування, розв’язання поставлених завдань та відслідковує досягнутий учнями прогрес, допомагаючи їм у спільній роботі та сприяючи формуванню у них навичок самокерування та самоспрямування у навчанні. | Кожна група, отримавши завдання, планує свою діяльність за допомогою вчителя, здійснює пошук в Інтернеті необхідних ресурсів, ознайомившись з інструкцією вчителя та законом про авторське право. При цьому вони використовують графічні схеми, контрольні списки, графіки часу, розкадрування або техніку мозкового штурму. Учитель спостерігає за роботою груп, ставить їм питання, робить короткі нотатки про хід обговорення, планування, розв’язання поставлених завдань та відслідковує досягнутий учнями прогрес, допомагаючи їм у спільній роботі та сприяючи формуванню у них навичок самокерування та самоспрямування у навчанні. | ||
| − | Підсумок | + | '''Підсумок''' |
| + | |||
Завершиться навчальний проект поверненням знову до Ключового запитання «Чи насправді у природи немає поганої погоди»? Учитель пропонує учням відповісти на це запитання у їхніх щоденниках. Надає їм свої коментарі до їх записів у журналах. Нагадує їм, щоб навели якнайбільше прикладів або доказів при відповіді на запитання. Потім організовує обговорення всім класом щоб кожна група могла поділитися своїми відповідями з усіма. | Завершиться навчальний проект поверненням знову до Ключового запитання «Чи насправді у природи немає поганої погоди»? Учитель пропонує учням відповісти на це запитання у їхніх щоденниках. Надає їм свої коментарі до їх записів у журналах. Нагадує їм, щоб навели якнайбільше прикладів або доказів при відповіді на запитання. Потім організовує обговорення всім класом щоб кожна група могла поділитися своїми відповідями з усіма. | ||
| − | Можливе додаткове продовження проекту | + | '''Можливе додаткове продовження проекту''' |
| + | |||
По закінченню проекту група «Шкільлний гідрометцентр» продовжує ведення блогу прогнозуванняя погоди для школи та громади. | По закінченню проекту група «Шкільлний гідрометцентр» продовжує ведення блогу прогнозуванняя погоди для школи та громади. | ||
=Відомості про автора= | =Відомості про автора= | ||
==Ім'я, прізвище== | ==Ім'я, прізвище== | ||
| + | '''''Світлана Ніколаєнко''''' | ||
| + | |||
==Фах, навчальний предмет== | ==Фах, навчальний предмет== | ||
| + | '''Історія та методика її викладання''' | ||
| + | |||
== Навчальний заклад== | == Навчальний заклад== | ||
| + | '''Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти''' | ||
| + | |||
==Місто\село, район, область== | ==Місто\село, район, область== | ||
| + | '''м. Суми, Сумська область''' | ||
| + | |||
==Контактні дані== | ==Контактні дані== | ||
| − | + | ||
| + | '''''nikollana@rambler.ru''''' | ||
| + | |||
=Відомості про тренінг= | =Відомості про тренінг= | ||
==Дати проведення тренінгу== | ==Дати проведення тренінгу== | ||
| + | '''02 - 07.12.2011 р.''' | ||
| + | |||
==Місце провведення тренінгу== | ==Місце провведення тренінгу== | ||
| + | '''м. Київ''' | ||
| + | |||
==Тренери== | ==Тренери== | ||
| + | |||
| + | '''Дементієвська Н.П., Морзе Н.В.''' | ||
| + | |||
[[Категорія:10 версія]] | [[Категорія:10 версія]] | ||
[[Категорія:Банк проектів]] | [[Категорія:Банк проектів]] | ||
Поточна версія на 13:24, 7 грудня 2011
Зміст
Назва навчальної теми (творча назва)
У природи немає поганої погоди?
Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
Навчальний проект з природознавства інтегрований з ІКТ та українською мовою
Навчальна тема (як записано в програмі)
Рух повітря. Вітер. Погода і спостереження за нею
Вік учнів, клас
5 клас, 10-11 років
Стислий опис проекту
Повний План вивчення теми
Навчальні цілі
Учні мають:
- Знати та розуміти, що таке погода, клімат та які є чинники кліматоутворення;
- Вміти створювати діаграми, що пояснюють взаємозв’язки природних та погодних явищ (залежність погоди від атмосферного тиску тощо )
- Розуміти, які погодні явища приносять користь, а які можуть спричинити шкоду
- Пояснювати, як погода впливає на самопочуття людини;
- Запропонувати набір рішень, які дозволять мінімізувати негативний вплив погоди на самопочуття людини;
- На основі народних прикмет самостійно складати прогноз погоди;
- Під час проведення спостережень за погодою правильно використовувати вимірювальні інструменти (флюгер, термометр тощо).
- Збирати експериментальні дані; впорядковувати їх, готувати для демонстрації, надавати пояснення , аргументувати та робити висновки;
- Ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження;
- Продуктивно співпрацювати один з одним у групах;
- Використовувати ІКТ як інструменту для навчання, спілкування та демонстрації своєї роботи.
Опис оцінювання
При вивченні теми використовуються різноманітні методи та інструменти оцінювання. Таке оцінювання допомагає учням і вчителю поставити навчальні цілі, відслідковувати прогрес у навчанні учнів, забезпечувати зворотній зв’язок, оцінювати мислення, продукт діяльності учнів та його представлення, а також відобразити увесь навчальний цикл.
Оцінювання відбувається упродовж усієї навчальної теми, щоб перевірити мислення учнів та їх міркування. З-Х-Д- схеми та Дерево припущень допомагають відслідковувати індивідуальні навчальні потреби учнів. У цей час відбувається включення суб’єктивного досвіду та оцінка початкових уявлень учнів з теми проекту.
Форма оцінювання для блогу з прогнозування погоди описує критерії для їх створення з точки зору прогнозів гідрометцентру та народних прикмет, використовується під час його розробки учнями, а потім знову для оцінювання кінцевого продукту. Після завершення учнями їх міні-проектів, спеціальна форма зворотного зв’язку однокласників використовується для забезпечення отримання думок і оцінок однолітків. Учні використовують цей зворотний зв'язок для перевірки своїх кінцевих продуктів. Відповіді учнів на Ключове запитання під час написання ними щоденників дає інформацію про те, як учні зуміли поєднати свою роботу у проекті з більш широкими поняттями. Підсумкове оцінювання відбувається за допомогою представлення учнівських робіт, а також письмового тестування.
Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)
На першому етапі проекту учитель ставить перед учнями ключове питання: чи справді у природи немає поганої погоди? Проводить бесіду про те, яку погоду вони вважають поганою і чому? Запитує, що, на їхню думку, станеться, якщо постійно пануватиме літо і спекотна сонячна погода? А що станеться, якщо неперервно йтимуть дощі? Як можна дізнатися, якою буде погода?
Учні індивідуально заповнюють таблиці «Що я знаю про погоду?» (З-Х-Д)
Учитель демонструє стартову презентацію, у ході якої обговорює з класом тематичні питання проекту та завдання для дослідження.
На другому етапі проекту учні об’єднуються у малі групи для виконання завдань:
- «Кліматологи» - дізнаються, що таке погода, клімат та які є чинники кліматоутворення, з’ясовують, як погода залежить від природних явищ (від атмосферного тиску, вологи, руху повітряних мас тощо). Створюють діаграми залежності.
- «Народні синоптики» - дізнаються, які народні прикмети дозволяють прогнозувати погоду, використовуючи для цього он-лайн опитування батьків, дідусів і бабусь, на основі народних прикмет самостійно складають прогнози погоди відповідно до народних прикмет. Перевіряють їх достовірність.
- «Метеорологи» - проводять спостереження за погодою, використовуючи вимірювальні інструменти (флюгер, термометр тощо), записують результати до щоденника, порівнюють стан погоди з результатами прогнозів «народних синоптиків», з’ясовують, для кого і для чого необхідний точний прогноз погоди.
- «Цілителі» - з’ясовують, як погода може впливати на людину, хто такі метеозалежні люди та створюють порадник, як можна мінімізувати негативний вплив погоди на здоров’я людини
- «Ризикологи» - досліджують особливі погодні явища з катастрофічними для людей наслідками, складають графічні схему катастрофічних погодних явищ (ієрархія по мірі небезпечності явища)
- Група «Шкільний гідрометцентр» - створюють і постійно ведуть учнівський блог Шкільний гідрометцентр, який інформує про стан погоди, знайомить з народними прикметами, попереджає про зміни погоди.
Кожна група, отримавши завдання, планує свою діяльність за допомогою вчителя, здійснює пошук в Інтернеті необхідних ресурсів, ознайомившись з інструкцією вчителя та законом про авторське право. При цьому вони використовують графічні схеми, контрольні списки, графіки часу, розкадрування або техніку мозкового штурму. Учитель спостерігає за роботою груп, ставить їм питання, робить короткі нотатки про хід обговорення, планування, розв’язання поставлених завдань та відслідковує досягнутий учнями прогрес, допомагаючи їм у спільній роботі та сприяючи формуванню у них навичок самокерування та самоспрямування у навчанні.
Підсумок
Завершиться навчальний проект поверненням знову до Ключового запитання «Чи насправді у природи немає поганої погоди»? Учитель пропонує учням відповісти на це запитання у їхніх щоденниках. Надає їм свої коментарі до їх записів у журналах. Нагадує їм, щоб навели якнайбільше прикладів або доказів при відповіді на запитання. Потім організовує обговорення всім класом щоб кожна група могла поділитися своїми відповідями з усіма.
Можливе додаткове продовження проекту
По закінченню проекту група «Шкільлний гідрометцентр» продовжує ведення блогу прогнозуванняя погоди для школи та громади.
Відомості про автора
Ім'я, прізвище
Світлана Ніколаєнко
Фах, навчальний предмет
Історія та методика її викладання
Навчальний заклад
Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Місто\село, район, область
м. Суми, Сумська область
Контактні дані
nikollana@rambler.ru
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу
02 - 07.12.2011 р.
Місце провведення тренінгу
м. Київ
Тренери
Дементієвська Н.П., Морзе Н.В.
