|
|
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | | + | [[Файл:598433_374718199282867_1684513299_n.jpg|thumb|200 px|left|Ткач Олена Іванівна]] |
− | {{coord|48|27|52|N|38|11|53|E|display=title}}
| + | |
− | {{Теплоелектростанція
| + | |
− | |Назва = Вуглегірська теплова електростанція
| + | |
− | |Зображення = [[Файл:Углегорская ТЭС.jpg|250px]]
| + | |
− | |Розташування = {{UKR}}, [[Донецька область]], [[Світлодарськ|м. Світлодарськ]]
| + | |
− | |Збудована = 1973-1977 р.р.
| + | |
− | |Модернізація =
| + | |
− | |Паливо = [[вугілля]] (основне паливо), газ, мазут
| + | |
− | |Водозабір = [[Лугань|р. Лугань]] <small>(оборотний)</small>
| + | |
− | |Енергоблоки = 4 х 300 МВт + 3 х 800 МВт
| + | |
− | |Котли = ТП-312А (4 шт.); ТГМП-204 (3 шт.)
| + | |
− | |Турбіни = К-300-240-2 (4 шт.); К-800-240-3 (3 шт.)
| + | |
− | |Генератори = [[ТГВ|ТГВ-300]] (4 шт.); ТВВ-800 (3 шт.)
| + | |
− | |Трансформатори = у
| + | |
− | |Електрична потужність = 3 600 [[МВт]]
| + | |
− | |Теплова потужність =
| + | |
− | |Виробництво електрики =
| + | |
− | |Річне виробництво тепла =
| + | |
− | |Коефіцієнт використання встановленої потужності =
| + | |
− | |Напрацювання технологічного обладнання = 125,74 - 237,4 <small>(на 01.11.2011 р.)</small>
| + | |
− | |Керівник = Тарутін Сергій Георгійович
| + | |
− | |Кількість працівників =
| + | |
− | |Материнська компанія = [[Центренерго|ПАТ "Центренерго"]]
| + | |
− | |Сайт = [http://www.centrenergo.com/divisions/vug/ www.centrenergo.com]
| + | |
− | |Дані оновлено = 31 січня 2012 року
| + | |
− | }}
| + | |
− | | + | |
− | [[Файл:598433_374718199282867_1684513299_n.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]] | + | |
| | | |
| == Про мене == | | == Про мене == |
Рядок 44: |
Рядок 16: |
| | | |
| [http://martovskycot.blogspot.com Мій блог рефлексії] | | [http://martovskycot.blogspot.com Мій блог рефлексії] |
− | Виявляється, батьком героїні був Ярослав Галицький, який міг думати за вісім осіб і знав вісім мов. Вісім – осьм – отже, Осьмомисл.
| |
− | Єдиний син і нащадок мусив одружитися за велінням татка з Ольгою - дочкою Юрія Долгорукова. Вінчання відбулося у Пересипниці, у тому монастирі, де пізніше уклали Пересопницьке євангеліє, на якому присягаються наші Президенти. І хоч Ольга і Ярослав були далекими нащадками Ярослава Мудрого, Господь не дав їм кохання. Кажуть, вона була набагато старшою і мала холодну кров. Ярослав так мріяв про сина. А Ольга народила дочок: Вишеславу, яку згодом видали заміж за Одона Мешковича, князя познанського, і Єфросинію – майбутню дружину князя Ігоря Сіверського.
| |
− | Ледве минув Єфросинії Ярославні 13-ий рік, як почали до Галича вчащати свати: і угорський король, і молоденький князь Сіверський - Ігор Святославович. Побачив Ярослав, як сяють очі Ігоря, як він голубить поглядом Фросинку і вирішив: “Нехай переможу кохання!” Весілля відгуляли в Галичі і оселилися молоді в Путивлі.
| |
− | Щоб якось відволіктися, князь Осьмомисл віддавався державотворенню, укріпив князівство, створив могутнє військо. Частенько Ярослав ходив на полювання. От і цієї весни він розмірковував про осінь свого життя. І на квітучій галявині він вполював не куницю, а прекрасну дівицю. Анастасія Чагрова – дочка боярина - причарувала Осмомисла. Зайнялися вони обоє полум’ям кохання і народився їм син Олег.
| |
− | І 40-річній Ользі Юріївні Бог дав сина Володимира, але надто пізно. Не приходив князь до сімейних покоїв.
| |
− | Та багато хто заздрить закоханим: бояри бояться, що родичам Настки достануться кращі посади, привілеї, адже причарувала бояриня князя. З великими грошима та облудою словесною звертається княгиня Ольга до священиків. І коли інтереси усіх збіглися, стався вибух: восени 1173 року бояри захопили князівський двір, князя. Усю родину Багрових було знищено, церковники оголосили Настку чарівницею, яка причарувала князя й розбила родину, і спалили її на вогнищі. Бояри написали найтемнішу сторінку нашої історії, спалили кохання.
| |
− | 35 років правив Осмомисл, набув скарбів. З туги князь занедужав, роздав усю скарбницю й пішов у кращий світ.
| |
− | А через 12 років князь Ігор здійснив невдалий похід на половців. Разом із Ігорем був Володимир - старший із п’яти його синів. Довелося тоді молодому княжичу одружитися з дочкою Кончака й перебувати в полоні, поки не народився син. А якби дочка з’явилася, його б не відпустили.
| |
− | Єфросинії Ярославівні було 55 років, коли у вересні 1211 року озлоблені бояри повісили трьох її синів Романа, Святослава й Ростислава. Дорога їй була одна – монастир.
| |
− | Така доля Єфросинії Ярославівни, її батька Ярослава Осмомисла та матері Ольги Юріївни Долгорукової.
| |
| | | |
| ==Мої файли== | | ==Мої файли== |