Відмінності між версіями «Користувач:Tkach1803»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
{{Картка компанії
{{coord|48|27|52|N|38|11|53|E|display=title}}
+
| назва                = ПАТ «Донбасенерго»
{{Теплоелектростанція
+
| оригінальна_назва    =
|Назва                          = Вуглегірська теплова електростанція
+
| логотип              =
|Зображення                      = [[Файл:Углегорская ТЭС.jpg|250px]]
+
| тип                  =
|Розташування                    = {{UKR}}, [[Донецька область]], [[Світлодарськ|м. Світлодарськ]]
+
| лістинг              =
|Збудована                      = 1973-1977 р.р.
+
| спеціалізація        = енергетика
|Модернізація                    =  
+
| гасло                =
|Паливо                          = [[вугілля]] (основне паливо), газ, мазут
+
| доля                  =
|Водозабір                      = [[Лугань|р. Лугань]] <small>(оборотний)</small>
+
| попередник            =  
|Енергоблоки                    = 4 х 300 МВт + 3 х 800 МВт
+
| наступник            =
|Котли                          = ТП-312А (4 шт.); ТГМП-204 (3 шт.)
+
| заснування            =  
|Турбіни                        = К-300-240-2 (4 шт.); К-800-240-3 (3 шт.)
+
| дата                  =  
|Генератори                      = [[ТГВ|ТГВ-300]] (4 шт.); ТВВ-800 (3 шт.)
+
| коментар              =
|Трансформатори                  = у  
+
| засновник            =
|Електрична потужність          = 3 600 [[МВт]]
+
| закриття              =
|Теплова потужність              =  
+
| причина закриття      =
|Виробництво електрики          =  
+
| розташування          =
|Річне виробництво тепла        =  
+
| попередні назви      =
|Коефіцієнт використання встановленої потужності =  
+
| філії                =
|Напрацювання технологічного обладнання = 125,74 - 237,4 <small>(на 01.11.2011 р.)</small>
+
| територія діяльності  = {{UKR}}
|Керівник                        = Тарутін Сергій Георгійович
+
| ключові особи        = ген. дир. [[Іванов Сергій Олександрович]]
|Кількість працівників          =  
+
| галузь                = електроенергетика
|Материнська компанія            = [[Центренерго|ПАТ "Центренерго"]]
+
| продукція            = електрична, теплова енергія
|Сайт                            = [http://www.centrenergo.com/divisions/vug/ www.centrenergo.com]
+
| послуги              = ремонт та налагодження тепломеханічного та електричного обладнання,<br/> виготовленням запасних частин, проектувальні роботи
|Дані оновлено                  = 31 січня 2012 року
+
| валовий дохід        = {{збільшення}}57,413 млн. грн. (2011)<ref name="ОАО Донбасенерго (DOEN)">[http://trade.bo.ua/doen ОАО "Донбасенерго" (DOEN)] {{ref-ru}}</ref>
 +
| операційний прибуток  = {{збільшення}}64 794 млн. грн. (2011)<ref name="ОАО Донбасенерго (DOEN)"/>
 +
| чистий прибуток      = {{збільшення}}-27,530 млн. грн. (2011)<ref name="ОАО Донбасенерго (DOEN)"/><ref>[http://economics.unian.net/ukr/detail/144707 «Донбасенерго» за 9 місяців збільшило чистий прибуток у 6 разів]</ref>
 +
| aum                  =  
 +
| активи                =  
 +
| власний капітал      =  
 +
| власник              = держава
 +
| число співробітників =
 +
| число клієнтів        =  
 +
| холдинг              = [[НАК «Енергетична компанія України»]]
 +
| структурні підрозділи = ''[[Старобешівська ТЕС]]'' • ''[[Слов'янська ТЕС]]''
 +
| дочірні компанії      =
 +
| сайт                  = www.de.com.ua
 +
| примітки              =  
 
}}
 
}}
  

Версія за 00:24, 31 березня 2013

Шаблон:Картка компанії

Тут може бути ваша фотографія

Про мене

Ткач Олена Іванівна

Вчитель історії Синельниківської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2

Мої курси

Тренінг за 10 версією "Навчання для майбутнього", м.Синельникове, 18 березня - 30 березня 2013

Мої проекти

Портфоліо Ткач Олени Івановни за навчальним проектом "Хто така Ярославна?"

Мій блог рефлексії Виявляється, батьком героїні був Ярослав Галицький, який міг думати за вісім осіб і знав вісім мов. Вісім – осьм – отже, Осьмомисл. Єдиний син і нащадок мусив одружитися за велінням татка з Ольгою - дочкою Юрія Долгорукова. Вінчання відбулося у Пересипниці, у тому монастирі, де пізніше уклали Пересопницьке євангеліє, на якому присягаються наші Президенти. І хоч Ольга і Ярослав були далекими нащадками Ярослава Мудрого, Господь не дав їм кохання. Кажуть, вона була набагато старшою і мала холодну кров. Ярослав так мріяв про сина. А Ольга народила дочок: Вишеславу, яку згодом видали заміж за Одона Мешковича, князя познанського, і Єфросинію – майбутню дружину князя Ігоря Сіверського. Ледве минув Єфросинії Ярославні 13-ий рік, як почали до Галича вчащати свати: і угорський король, і молоденький князь Сіверський - Ігор Святославович. Побачив Ярослав, як сяють очі Ігоря, як він голубить поглядом Фросинку і вирішив: “Нехай переможу кохання!” Весілля відгуляли в Галичі і оселилися молоді в Путивлі. Щоб якось відволіктися, князь Осьмомисл віддавався державотворенню, укріпив князівство, створив могутнє військо. Частенько Ярослав ходив на полювання. От і цієї весни він розмірковував про осінь свого життя. І на квітучій галявині він вполював не куницю, а прекрасну дівицю. Анастасія Чагрова – дочка боярина - причарувала Осмомисла. Зайнялися вони обоє полум’ям кохання і народився їм син Олег. І 40-річній Ользі Юріївні Бог дав сина Володимира, але надто пізно. Не приходив князь до сімейних покоїв. Та багато хто заздрить закоханим: бояри бояться, що родичам Настки достануться кращі посади, привілеї, адже причарувала бояриня князя. З великими грошима та облудою словесною звертається княгиня Ольга до священиків. І коли інтереси усіх збіглися, стався вибух: восени 1173 року бояри захопили князівський двір, князя. Усю родину Багрових було знищено, церковники оголосили Настку чарівницею, яка причарувала князя й розбила родину, і спалили її на вогнищі. Бояри написали найтемнішу сторінку нашої історії, спалили кохання. 35 років правив Осмомисл, набув скарбів. З туги князь занедужав, роздав усю скарбницю й пішов у кращий світ. А через 12 років князь Ігор здійснив невдалий похід на половців. Разом із Ігорем був Володимир - старший із п’яти його синів. Довелося тоді молодому княжичу одружитися з дочкою Кончака й перебувати в полоні, поки не народився син. А якби дочка з’явилася, його б не відпустили. Єфросинії Ярославівні було 55 років, коли у вересні 1211 року озлоблені бояри повісили трьох її синів Романа, Святослава й Ростислава. Дорога їй була одна – монастир. Така доля Єфросинії Ярославівни, її батька Ярослава Осмомисла та матері Ольги Юріївни Долгорукової.

Мої файли