Відмінності між версіями «"Дієприслівник-це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?"»
(→Тема дослідження) |
(→Результати дослідження) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови? | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
| + | Дієприслівник не можна віднести до окремої частини мови,оскільки він не містить самостійного лексичного значення, не має власних граматичних категорій і не виконує оригінальної синтаксичної ролі. | ||
| + | Дієприслівник – це особлива форма дієслова,яка,пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши? | ||
| + | Дієприслівники суміщають в собі ознаки дієслова і прислівника. Ознаками дієслова є наявність категорії виду(доконаного і недоконаного), часу і властивість мати залежні слова. А прислівникові ознаки – це незмінність дієприслівника та його синтаксична функція. | ||
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
| + | Проаналізувати досліджуване явище.Порівняти дієприслівник з уже вивченими частинами мови-дієсловом та прислівником і на основі цього зробити висновок про місце дієприслівника серед частин мови | ||
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
| + | Відповідь на тематичні питання | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | Отже, дієприслівник – це не окрема частина мови, а лише незмінна форма дієслова. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 15:12, 28 січня 2014
Зміст
Назва проекту
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?
Автори проекту
Учні сьомого класу
Тема дослідження
Дієприслівник як особлива незмінна форма дієслова
Проблема дослідження
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?
Гіпотеза дослідження
Дієприслівник не можна віднести до окремої частини мови,оскільки він не містить самостійного лексичного значення, не має власних граматичних категорій і не виконує оригінальної синтаксичної ролі. Дієприслівник – це особлива форма дієслова,яка,пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши? Дієприслівники суміщають в собі ознаки дієслова і прислівника. Ознаками дієслова є наявність категорії виду(доконаного і недоконаного), часу і властивість мати залежні слова. А прислівникові ознаки – це незмінність дієприслівника та його синтаксична функція.
Мета дослідження
Проаналізувати досліджуване явище.Порівняти дієприслівник з уже вивченими частинами мови-дієсловом та прислівником і на основі цього зробити висновок про місце дієприслівника серед частин мови
Результати дослідження
Відповідь на тематичні питання
Висновки
Отже, дієприслівник – це не окрема частина мови, а лише незмінна форма дієслова.
