"Дієприслівник-це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?"
Зміст
Назва проекту
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?
Автори проекту
Учні сьомого класу
Тема дослідження
Дієприслівник як особлива незмінна форма дієслова
Проблема дослідження
Дієприслівник- це окрема частина мови чи певна форма самостійної частини мови?
Гіпотеза дослідження
Дієприслівник не можна віднести до окремої частини мови,оскільки він не містить самостійного лексичного значення, не має власних граматичних категорій і не виконує оригінальної синтаксичної ролі. Дієприслівник – це особлива форма дієслова,яка,пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши? Дієприслівники суміщають в собі ознаки дієслова і прислівника. Ознаками дієслова є наявність категорії виду(доконаного і недоконаного), часу і властивість мати залежні слова. А прислівникові ознаки – це незмінність дієприслівника та його синтаксична функція.
Мета дослідження
Проаналізувати досліджуване явище.Порівняти дієприслівник з уже вивченими частинами мови-дієсловом та прислівником і на основі цього зробити висновок про місце дієприслівника серед частин мови
Результати дослідження
Відповідь на тематичні питання
Висновки
Отже, дієприслівник – це не окрема частина мови, а лише незмінна форма дієслова.