Портфоліо Тернієвської Світлани з теми "Опале листя: користь чи шкода?" для 5 класу

Назва навчальної теми

Тіла, речовини та явища природи

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Природознавство. 5 клас. Екологія, хімія, фізика.

Вік учнів, клас

5 клас, вік 10-11 років

Стислий опис проекту

Міні-проект представлений для вирішення ключового питання: «Опале листя: користь чи шкода?». Мета цього проекту для учнів – застосування знань про природні явища (фізичні, хімічні, біологічні); явища природи, пов’язані зі зміною сезонів; явища природи, що повторюються (набуті в процесі вивчення теми); та досліднька діяльність стосовно значення опалого листя. Учні повторюють поняття: "сезонність", "горіння", "гниття", досліджують наслідки цих процесів щодо листя. На завершення вони розглядають проблемне питання: «Чи потрібно спалювати опале листя?», створюють по тематиці міні-проекту веб-сайт, на якому розміщують інформацію про те, що позитивного і негативного вносить опале листя в наше життя. Роблять опитування з даного питання. Формулюють висновок (використовуючи результати опитування).

План вивчення теми (вставити файл)

План вивчення теми

План вивчення теми Автор

Ім’я, по-батькові та прізвище Тернієвська Світлана Сергіївна Назва навчального закладу Магдалинівська ЗОШ І-ІІІ ст Місто, село, район, область смт Магдалинівка Відомості про тренінг Дати проведення тренінгу 09.02-21.02.2015 Тренери Теліпко Наталія Дмитрівна Місце проведення тренінгу Магдалинівська ЗОШ І-ІІІ ст

                                           Опис навчальної теми.

Назва Опале листя: користь чи шкода? Стислий опис Проект для учнів 5 класу з природознавства. Тема №2. Тіла, речовини та явища навколо нас (14 год). 1 год на захист міні-проекту. Під час опрацювання теми та навчального проекту учні мають навчитися наводити приклади природних явищ (фізичних, хімічних, біологічних); явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; Проект виконується в групах по 4-5 осіб. Міні-проект представлений для вирішення ключового питання: «Опале листя: користь чи шкода?». Мета цього проекту для учнів – застосування знань про природні явища (фізичні, хімічні, біологічні); явища природи, пов’язані зі зміною сезонів; явища природи, що повторюються (набуті в процесі вивчення теми); та досліднька діяльність стосовно значення опалого листя. Учні повторюють поняття: "сезонність", "горіння", "гниття", досліджують наслідки цих процесів щодо листя. На завершення вони розглядають проблемне питання: «Чи потрібно спалювати опале листя?», створюють по тематиці міні-проекту веб-сайт, на якому розміщують інформацію про те, що позитивного і негативного вносить опале листя в наше життя. Роблять опитування з даного питання. Формулюють висновок (використовуючи результати опитування). Основні види діяльності учнів – спостереження, робота з додатковими джерелами знань; Продукти діяльності учнів в проекті: 1. Публікація 2. Презентація 3. Блог Предмет, навчальна тема Природознавство. Навчальна тема: Тіла, речовини та явища навколо нас; Міні-проект - Опале листя: користь чи шкода? Екологія. Клас (вікова категорія) 5 клас, вік 10-11 років Приблизний час вивчення теми Орієнтовний час вивчення теми – 14 академічних годин (1 год – 45 хв.); Освітні засади Державні освітні стандарти Освітня галузь “Природознавство”

    Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.        
    Завданнями освітньої галузі є: 

- забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; - забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук; - набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу; - формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

   Загальними змістовими лініями освітньої галузі є: закони і закономірності природи; методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; екологічні основи ставлення до природокористування; екологічна етика; значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку; рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.
   Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.   
   Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.
   Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку. 
  Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини. 
   Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.
                                                                                Учні мають:

знати різноманітність об’єктів і явищ у природі, властивості тіл, речовин, природних і штучних систем; розуміти взаємозв’язки між об’єктами і явищами природи, уміти порівнювати об’єкти природи за кількома ознаками; розпізнавати, описувати явища природи; пояснювати причини та повторюваність явищ природи; застосовувати набуті знання у практичній діяльності та повсякденному житті; виявляти бережливе ставлення до об’єктів живої і неживої природи; оцінювати значення природних і штучних систем у природі та житті людини. Навчальні програми Учень (учениця): називає: характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для вимірювання розмірів та маси тіл; фізичні властивості речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форми, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); найпоширеніші в природі хімічні елементи (2-3); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння; наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2-3); неорганічних та органічних речовин (2-3); природних явищ (фізичних, хімічних, біологічних); явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; характеризує: горіння як приклад хімічних явищ; розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища; пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; причини дифузії, особливості дифузії в газах, рідинах і твердих тілах; відмінності простих речовин від складних, чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття; описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2-3); порівнює тіла і речовини за 3-4 ознаками; уміє: користуватися приладами для вимірювання маси і розмірів тіла; розділяти суміш фільтруванням; дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів Мотивувати учнів до дослідницької діяльності в природознавстві; розвивати уміння виконувати міні-проекти; вчити планувати свою навчальну діяльність; формувати вміння працювати у групах; розвивати навички роботи з Інтернет-ресурсами, мультимедійними засобами та іншими джерелами інформації; сприяти розвитку творчого потенціалу учнів шляхом залучення до проектної діяльності; формувати вміння застосовувати знання у практичній діяльності; сформувати в учнів знання про повторюваність явищ, їх різноманітність; розвивати навички дослідження, спостережливість, увагу, мислення, вміння аналізувати; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки. Основні запитання Ключове запитання Опале листя: користь чи шкода? Тематичні запитання 1. Чому опадає листя? 2. Як можна використати опале листя? 3. Яке значення має опале листя для ґрунту, рослин та тварин? 4. Чи потрібно спалювати листя? Чому? 5. Яке значення має опале листя в житті та побуті людей? Змістові запитання Які явища природи визнаєте? Що таке сезонність? Як відбувається гниття? Що таке горіння? і ін.. План оцінювання Графік оцінювання На початку проекту Впродовж роботи над проектом Наприкінці роботи над проектом Методи оцінювання

Аналіз роботи учнів на уроках при вивченні теми;

Фронтальне опитування Інструменти оцінювання

Таблиця «ЗХД»

Журнали спостережень

Презентація основних запитань та плану роботи

Листи самооцінки та взаємооцінки Методи оцінювання

Консультації,

Бесіди про хід виконання проектної роботи Інструменти оцінювання

Перевірка журналів спостереження

Перевірка ступеня виконання роботи; Дотримання пунктів плану; Методи оцінювання

Демонстрація (захист проекту), презентація

Усні відповіді

Робота з таблицями «ЗХ Д»

Робота з «Асоціативним кущем» Інструменти оцінювання

Повнота виконання дослідження; Ступінь розуміння теми Рівень презентації проекту (мультимедійний, паперовий тощо) Аналіз табл. «ЗХД» Взаємооцінювання Самооцінювання Стислий опис оцінювання Оцінювання відбувається на узагальнюючому уроці. На початку заняття проводиться оцінка первинного досвіду учнів за допомогою опитування - Асоціативний кущ. Проводиться мозковий штурм. Учні (попередньо об'єднані в групи за особистим вподобання та спільним проявом цікавості стосовно пошуку відповідей на проблемні питання (на основі табл. ЗХД)), протягом вивчення теми досліджують проблемні питання. В ході роботи над проектом учні заповнюють журнали спостережень, план роботи над проектом, відповідають на контрольні питання, заповнюють листи для самооцінки та взаємооцінки, виконують тестування для оцінки отриманих знань з програмної теми. Вчитель оцінює вміння дітей. Для кожної групи створюється блог для рефлексії. За допомогою форм оцінювання та контрольних списків оцінюються продукти проектної діяльності учнів. Контрольні списки оцінювання надаються учням на початку проектної діяльності, форми оцінювання використовуються всередині проекту. Після завершення роботи над проектом проводиться підсумковий урок, на якому учні презентують свої результати проектної діяльності. На занятті обговорюються критерії оцінювання їх проектної діяльності, проводиться самооцінка та взаємооцінка роботи над проектом. Оцінювання за 12 бальною шкалою Методичні засади Попередні знання та навички

  Учні мають вміти складати план, використовувати вивчений матеріал в практичній діяльності, володіти навичками роботи з текстовими редакторами, програмами для роботи із зображеннями, пошуковими системами.

Діяльність учнів та вчителя

 При вивченні теми учні спираються на презентацію вчителя, для створення власної, яка б відповідала темі проекту, навчальній меті та завданням. Кожна група працює над створенням мультимедійної презентації дослідження, користуючись при цьому наданими вчителем орієнтованими планами та зразками презентації.
  При вивченні теми учні використовують Інтернет-ресурси та створюють блоги на яких розміщують результати своєї діяльності, а ще публікації та рефлексію. Знаходять потрібну інформацію, ілюстративний матеріал, підтримують online-зв’язок.
  Працюючи над створенням презентації, учні мають дотримуватися основних вимог  (предмет, тематика міні-проекту, клас, перелік учасників групи, дата та регіон створення). Спираючись на план та опис виконання проекту, вказують проблему, знаходять відповіді на ключові, тематичні та змістові питання. Слайди презентації поділяються на 2 частини, в одній міститься коротка відповідь на питання, а інша містить ілюстративний матеріал, який би сприяв розумінню, спираючись на візуальне сприйняття, тому ілюстрації є дуже доцільними. 
   Групи сформовані за спільними інтересами, учасники мали різні рівні навчальних досягнень. Тому застосовувався принцип взаємодопомоги та взаємонавчання. Працюючи над оформленням презентації, приділяли увагу повноті розкриття теми, візуальному сприйняття тексту, тести мав єдиний стиль, малюнки, фото не переобтяжували презентацію, були використані доречно.
   Діти вдало працювали з комп’ютерними технологіями: текстовим редактором, програмою для створення мультимедійної презентації. Крім того учні ретельно готувалися до демонстрації та захисту презентації: розподіливши частини інформації для захисту, обговорили всі етапи захисту. Підсумком став власне захист проекту.
  Перед початком роботи над проектом учням були надані шаблони форм оцінювання проекту, проведене обговорення теми, вхідне оцінювання (робота з таблицею З-Х-Д, фронтальне опитування) з метою виявлення очікувань від роботи над проектом. Упродовж вивчення навчальної теми проводилися консультації, обговорення, мозкова атака. Ці форми роботи розвивали в учнів  мислення, допомагали розробляти зміст проекту та здійснювати моніторинг власного навчання. Контроль здійснювався поурочно та за запитами учнів. Це дозволяло оцінювати дослідну діяльність учнів, до того ж учнів заохочувалися до самооцінки через листи самооцінки та взаємооцінки. Був складений графік оцінювання.

Диференціація здійснювалася за групами та всередині груп. В групах ролі розподіляються в залежності від початкової підготовки. Для кожної групи окремі вимоги та критерії оцінювання.

   Обдаровані учні добре розв’язують завдання, які потребують навичок синтезу та аналізу їх мислення досягає вищих рівнів. Вони досягають незалежності та починають мислити білиш широко застосовуючи знання з різних галузей природничої науки. Більш обізнаніші та креативніші учні з ширшими можливостями (є комп’ютер, доступ до інтернету тощо) готували мультимедійну презентацію, створювали публікації, працювали з Інтернет-ресурсами, Wiki-сайтом, веб-сайтами. Ті учні, які таких можливостей не мали готували захист проекту, працювали над дизайном проектної діяльності на паперових носіях. В ході виконання навчального проекту, обдаровані і талановиті учні розкривали свій потенціал не лише на захисті проекту, а й під час звичайних занять. 
   Перед демонстрацією проекту його автори поставили завдання перед рештою класу: «Записати в дві колонки корисні та шкідливі властивості опалого листя». Після демонстрації проекту, «сильніші» учні отримали завдання від «слабших» які переглянувши презентацію ставили запитання по її змісту. Це дозволило краще оцінити усвідомлення учнями матеріалу.

Організувавши групову роботу над проектом, я:  Під час вивчення матеріалу теми, намагалася акцентувати увагу учнів на її головних положеннях і моментах;  Спонукала до творчої діяльності через власний приклад;  Допомагала учням у роботі з комп’ютерними програмами для демонстрації свого проекту.  Надавала консультації, інструкції, рекомендації, матеріалами для учнів;  Організувала спілкування через мережу. Диференціація навчання Учні, що мають проблеми у навчанні Об’єднати таких учнів у команді з сильнішими учнями. Запропонувати спрощені завдання (малюнки, фотографії, набір та друк тексту, збір матеріалів тощо); Допомогти спланувати роботу; Призначити учня-наставника; Запропонувати шаблон презентації з даної теми для заповнення. Обдаровані учні Доручити учням виконання складніших завдань, які стосуються аналітичної діяльності (з’ясування корисного і шкідливого впливу на довкілля опалого листя); Створення блогу та презентації; Систематизація та синтез матеріалу; Робота з інтернет-джерелами; Матеріали та ресурси Технічне забезпечення (відмітьте необхідне)

Фотоапарат
Комп’ютер (и)
Цифровий фотоапарат 
DVD - програвач
Доступ до Інтернету
 Лазерний диск
Принтер
Мультимедійний проектор
Сканер
Телевізор
Відеомагнітофон
Відеокамера
Обладнання для відео конференцій
Інше      

Програмне забезпечення (відмітьте необхідне)

Програма для роботи з базами даних/ електронними таблицями
Програма для створення публікацій
Програма для електронної пошти
Енциклопедія на  компакт-диску 
Програма для роботи із зображеннями
Програма для створення комп’ютерних презентацій	 Програма для роботи з Інтернетом
Програма для  розробки веб-сторінок
Програма для роботи з текстами 
Інше      

Друковані матеріали Підручники, посібники, довідники, енциклопедії. Обладнання та канцтовари Плакати. Флешки з мультимедійними проектами по темі. Інтернет ресурси Адреси веб-ресурсів, які знадобляться для виконання навчальних проектів та вивчення теми Інші ресурси Наставники, екскурсії.

Оцінювання (стислий опис і інструменти)

- таблиця ЗХД

Оцінювання відбувається на узагальнюючому уроці. На початку заняття проводиться оцінка первинного досвіду учнів за допомогою опитування - Асоціативний кущ. Проводиться мозковий штурм - Мозкового штурму. Учні (попередньо об'єднані в групи за особистим вподобання та спільним проявом цікавості стосовно пошуку відповідей на проблемні питання), протягом вивчення теми досліджують проблемні питання. В ході роботи над проектом учні заповнюють листи прогресу роботи над проектом, відповідають на контрольні питання, заповнюють листи для самооцінки та взаємооцінки, виконують тестування для оцінки отриманих знань з програмної теми. Вчитель оцінює вміння дітей. Для кожної групи створюється блог для рефлексії. За допомогою форм оцінювання та контрольних списків оцінюються продукти проектної діяльності учнів. Контрольні списки оцінювання надаються учням на початку проектної діяльності, форми оцінювання використовуються всередині проекту. Після завершення роботи над проектом проводиться підсумковий урок, на якому учні презентують свої результати проектної діяльності. На занятті обговорюються критерії оцінювання їх проектної діяльності, проводиться самооцінка та взаємооцінка роботи над проектом.

Діяльність учнів та вчителя (скопіювати з Плану з посиланнями на відповідні документи)

- Презентація - Публікація

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Світлана Тернієвська

Фах, навчальний предмет

Географ. Вчитель географії та економіки

Навчальний заклад

Магдалинівська ЗОШ І-ІІІ ст

Місто\село, район, область

смт Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

Контактні дані

ternievska77@yandex.ua

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

09.02-21.02.2015

Місце проведення тренінгу

Магдалинівська ЗОШ І-ІІІ ст, смт Магдалинівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

Тренери

Теліпко Наталя Дмитрівна