"Чому доля жінки-покритки була трагічною за часів кріпацтва?"

Назва проекту

Еволюція образу жінки-матері у творчості Т.Г.Шевченка

Автори проекту

Група учнів 9-Г класу

Тема дослідження

Трагізм долі жінки-покритки за часів кріпацтва

Проблема дослідження

Які причини трагічної долі жінки-покритки за часів кріпацтва?

Мета дослідження

Метою дослідження є з'ясування причин трагічної долі жінки-покритки, щоб зберегти високі моральні цінності

Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками. У повісті «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотем-ними з «Катериною» два твори: поему «Эда» Є. Баратинського та повість «Сердешна Оксана» Г. Квітки-Основ’яненка. Широковідомою в той час була і повість «Сердешна Ліза» М. Карамзіна.

Для Шевченка щаслива доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу. Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше.

б) Через нещасливу долю своєї героїні Т. Шевченко розкриває соціальне коріння трагічної матері-покритки в тогочасному суспільстві й висловлює гнівний протест не лише проти кон сервативного побуту, забобонів і передсудів недобрих людей, а й проти існуючого ладу.==Результати дослідження== Фізіологічні особливості й суспільні стереотипи споконвіку накладають на жінку високу відповідальність за репродукцію та виховання .При цьому на відмі ну від чоловіка , крім власне народження дитини і продовження ро ду для соціалізації від неї вимагається ще й виконання обов ’ язкової ролі д р у жини та господині – ста т у сів , зао х оч у ваних с у спільством . Недотримання у с т алених соціальних парадигм призво д ить до зміни ставлення о точення й надання жінці принизливого ста т у су старої діви або п о критки . Подібна д иференці а ція є приро д ним і перманентним пр о цесом в цивілізованому світі , однак у певні історичні періо ди від б у ваються його загострення . По - особливо му це сто с у ється у країнс ь кого селянського сере д овища першої половини й середини Х ІХ століття – періо ду розкві ту кріпацтва і у тисків , коли щойно розквіт н у вши , велика кількість сільського дівоцтва відра зу опин я лась або у непривабливому становищі покриток , або ж , навпаки , б у ла прирікалась на ві ч не дів у вання , тобто не вико н у ва ла свою соціаль ну роль . Оскільки тема мате р инства б у ла одним з к о нцеп т у альних принципів пізнання і відображення сві ту у поезії Т . Шевченка , а проблеми жінки - матері у реаліях кріпацької неволі – наріжним каменем у прозових твор ах М . Вовчка , вважаємо , що творчий дороб ок цих авторів є прекрасним матеріалом для її осмис л ення .