"Чому доля жінки-покритки була трагічною за часів кріпацтва?"
Зміст
Назва проекту
Еволюція образу жінки-матері у творчості Т.Г.Шевченка
Автори проекту
Група учнів 9-Г класу
Тема дослідження
Трагізм долі жінки-покритки за часів кріпацтва
Проблема дослідження
Які причини трагічної долі жінки-покритки за часів кріпацтва?
Гіпотеза дослідження
Причиною трагізму долі жінки-покритки було порушення дівчатами норм народної моралі.
Мета дослідження
Метою дослідження є з'ясування причин трагічної долі жінки-покритки, щоб зберегти високі моральні цінності
Результати дослідження
Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками.
Через нещасливу долю своєї героїні Т. Шевченко розкриває соціальне коріння трагічної матері-покритки в тогочасному суспільстві й висловлює гнівний протест не лише проти консервативного побуту, забобонів і пересудів недобрих людей,а й проти існуючого ладу.
Фізіологічні особливості й суспільні стереотипи споконвіку накладають на жінку високу відповідальність за репродукцію та виховання. При цьому на відміну від чоловіка,крім власне народження дитини і продовження роду для соціалізації від неї вимагається ще й виконання обов’язкової ролі дружини та господині – статусів, заохочуваних суспільством. Недотримання усталених соціальних парадигм призводить до зміни ставлення оточення й надання жінці принизливого статусу старої діви або покритки.Подібна диференціація є природним і перманентним процесом в цивілізованому світі, однак у певні історичні періоди відбуваються його загострення. По-особливому це стосується українського селянського середовища першої половини й середини ХІХ століття – періоду розквіту кріпацтва й утисків, коли щойно розквітнувши, велика кількість сільського дівоцтва відразу опинялась або у непривабливому становищі покриток, або ж, навпаки, була прирікалась на вічне дівування, тобто не виконувала свою соціальну роль.
Для Шевченка щаслива доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу. Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше.
Оскільки тема материнства була одним з концептуальних принципів пізнання і відображення світу в поезії Т.Шевченка, а проблеми жінки - матері у реаліях кріпацької неволі – наріжним каменем у прозових творах М.Вовчка, вважаємо, що творчий доробок цих авторів є прекрасним матеріалом для її осмислення.
Висновки
Дослідивши дану проблему, наша група дійшла наступних висновків. Причинами трагічної долі жінки-покритки за часів кріпацтва були
- соціальний гніт жінок-покриток за часів кріпацтва; - кріпосницький лад, незахищеність жінок; - порушення дівчатами усталених норм нардної моралі.
Корисні ресурси
Л.М.Богданова. Художнє бачення материнства у творах Т.Г.Шевченка та Марка Вовчка /Вісник ЛНУ ім.Т.Шевченка, №4 (191), 210/.
