Словничок
6 клас
Палеоліт (1 млн. р. тому – 12 тис р. тому) давня кам'яна доба, (епоха колотого каменю - макролітів), Ранній: формування фізичного типу людини, виготовлення перших знарядь праці, оволодіння мовою та вогнем, привласнювальні форми господарчої діяльності /мисливство, збиральництво, рибальство/.Пітекантропи, неандертальці (230 тис.-27 тис. до н. е. Пізній: З'явилася людина сучасного фізичного типу (кроманьонець). Мисливство – основний вид діяльності. Період останнього зледеніння. Поява родового ладу - матріархату/
Мезоліт 9-8 тис р. до н.є. середній кам‘яний вік. Зникають холодостійкі тварини, в тому числі мамонти, у фауні переважають невеликі, але швидкі і сильні тварини -лось, кабан, олень, бурий ведмідь та інші. Поява лука та стріл, приручення тварин. Зростання ролі рибальства в зв'язку з винайденням човна та весел, сітей, рибальських гачків. Вкладишева техніка в обробітку каменю. Перші племінні утворення.
Неолітична революція Перехід привласнюючих: збиральництва і мисливства до відтворюючих форм господарства: землеробства /мотичного/ і скотарства. В обробітку каменю застосовуються свердління, шліфування і пиляння. З'являються глиняний посуд /кераміка/ і ткацтво. Осідлий спосіб життя.
Енеоліт мідно-кам‘яний вік. Відкриття і освоєння металів, мідні знаряддя праці. Відокремлення землеробства від скотарства (Перший суспільний поділ праці). Розвиток різноманітних ремесел і промислів. Початок заміни матріархату батьківським родом (патріархатом).
Трипільська культура 4-3 тис до н.є. енеоліт . відкрита 1897 Вікентієм Хвойко. Високорозвинене землеробство і скотарство. Використання міді, каменю, кістки, рогу. Виготовлення кераміки. Посуд - ліпний, різноманітної форми і розмірів, прикрашений заглибленим або розписаним візерунком («Культура мальованої кераміки»). Поселення у вигляді концентричних кіл. Житла землянкового типу, наземні, іноді кількаповерхові. Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. Зруйнована племенами «шнурової кераміки та бойових сокир». Давні скотарі «ямна культура», «катакомбна культура», «зрубна культура» за способом поховання, кургани.
Бронзова доба Винайдення штучного металу - бронзи. Розширення асортименту виробів з міді. Другий суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Заміна материнського роду батьківським(патріархатом).
Залізна доба Швидке освоєння металургії заліза, збільшення кількості, покращення якості металевих виробів. Активізація розвитку землеробства, скотарства, обміну. Завершився другий суспільний розподіл праці - відокремлення ремесла від землеробства. Виділення пануючої верхівки, поява класів і держави.
Держава— це сукупність людей, та організація влади у межах даної території на якій вони проживають. Причина майнова нерівність.
Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. Найдавніші, історично відомі племена на території України (Гомер «Одисея»), іраномовні. Основа господарства - кочове скотарство. Виготовляли заліні наконечники стріл, початок залізної доби на Україні.
Скіфи 7-3 ст. до н.е. Ранні кочовики, іраномовні племена. Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги. Походження: Таргітай (син Зевса та дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти). Знахідки: Товста Могила (пектораль), Чортомлик (срібна амфора), Гайманова Могила (срібний келих), Солоха (гребінь). 514-513 рр. до н.е. перемогли перського царя ДаріяІ. Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років. 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. – Мала Скіфія (Неаполь Скіфський суч. Симферополь).
Сармати 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. сармати, племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені готами та гунами.
Готи 2-4 ст. східні германські народи, прийшли на територію України. Витіснені гунами. Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. Битва на Каталаунських полях 451 р. разом з галами розбили гунів (Аттіла).
Гуни 4 –5 ст - давній кочовий народ, тюркомовного походження. Дало поштовх великому переселенню народів. Витіснили готів. Найбільшої могутності гунський союз племен досяг за часів вождя Аттіли (серед. V ст.). Після поразки в Каталаунській битві (451 p.) та смерті Аттіли (453 р.) гунський союз племен розпався.
Хозари— напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився після відходу гунів. Створили Хозарський каганат (Ітіль). Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли у залежність від хозар підпали племена сіверян і полян, які платили їм данину. Прийняли іудаїзм. Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності. Святослава остаточно розбив Хозарський каганат.
Авари тюркомовні племена, спустошили землі Антів. У 560-х рр створили Аварський каганат. Карл Великий у 790-х рр. разгомив Аварський каганат. Остаточно зруйнований угорцями.
Аграрне перенаселення відсутність можливості для певної частини населення забезпечити необхідний мінімум достатку (харчування). Причина істотні міграції населення (колонізації нових земель).
Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. «Внутрішня колонізація» — заселення і господарське освоєння вільних земель на кордонах власної країни. «Зовнішня колонізація» — створення поселень (переважно сільськогосподарських) за межамами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення. Приклади: Грецька колонізація. Процес колонізації (заселення й господарського освоєння) земель відбувався в другій половині 16 століття переважно на сході та південному сході.
Тіра давньогрецьке місто-держава на правому березі лиману р. Тирас (сучасна назва Дністер), на території теперішнього Білгород-Дністровського.
Ольвія «щаслива» грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями зМілету в 647—646 р. до н. е.
Херсонес (Севастополь) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах (Корсунь) — старогрецьке місто-держава. Олімпіадне завдання
Пантікапей (Керч) Боспорського царства (480 р до н.е. – 4 ст н.е.) зруйноване навалою готів та гунів, Понтійського царства (291 до н.е. – 62 р) Митридат ІV Євпатор.
7 клас
Венеди найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Римляни: Пліній тарший, Корнелій Тацит, Грек – Птоломей, Візантійці: Прокопій Кесарійський «Війна з готами». Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра.
Анти візантійські автори другої половини VІ ст. н.е. знали дві групи слов’ян, що мешкали у Південній і Центрально-Східній Європі: склавинів (слов’ян ) та антів. У IV-V ст. н.е. анти заселяли землі поміж Дніпром і Дністром.
Печеніги об'єднання тюркських племен. Вперше з‘явилися на кордонах Русі за князювання Ігоря. Розбиті Ярославом Мудрим у 1036 р.
Половці народність тюркської мовної групи. Воювали з русичами. Володимир Мономах здійснив ряд походів(1103, 1111, 1113 рр). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у знаменитій поемі «Слово о полку Ігоревім». Були союзниками русичів у битві на Калці 1223 р. проти монголо-татар.
Плем‘я стадія еволюції Етносу, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.
Поляни східнослов'янські племена, які проживали на території Середнього Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю.
Сіверяни східнослов'янські племена, які проживали на території між рр.. Горинь-Прип’ять-Тетерів-Дніпро.
Древляни східнослов'янські племена, які проживали на території Лівобережжя України:між рр.Десна-Ворскла.
Уличі східнослов'янські племена, які проживали на території між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря.
Білі хорвати східнослов'янські племена, які проживали на території між річками Південний Буг - Дністер.
Тиверці східнослов'янські племена, які проживали на території Волинь, басейн річки Західний Буг.
Волиняни дуліби східнослов'янські племена, які проживали на території Прикарпаття - Закарпаття.
Варяги руська назва норманів.
Князь воєначальник племені, очільник дружини, пізніше очільник монархічної держави – князівства.
Київська Русь східнослов‘янська держава 9-13 ст.
Погост – створенні Ольгою, як адміністративно-податкових одиниці, потім додана судова влада, перетворилися на адміністративні одиниці у Київській Русі.
Полюддя щорічний об'їзд російськими князями своїх земель і збір податі і данини з місцевого населення.
Панщина відробіткова рента, прикріпленних до землі селян, які зобов'язані працювати зі своїм інвентарем в господарстві феодала.
8 клас
Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.
Панщина – форма відробітку на землі феодала.
Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).
Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.
Унія – об’єднання. Олімпіадне завдання: Що таке "унія"?...
Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).
“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.
Слободи – поселення в прикордонних територіях звільнені від податків, захищали кордони від турків та татар. Слобожанщина – сучасні Харківська та Сумська області.
“Революція цін” - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продовольчу продукцію.
Колонізація заселення та господарське освоєння земель. Приклади: грецька колонізація – створення античних міст Північного Причорномор’я: Тіра (Білгород-Дністровський), Ольвія (Миколаїв), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч). Колонізація українських земель 14-18 ст.
Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.
Партачі – позацехові ремісники (православні українці).
Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).
Магістрат - орган влади (судова (Лава) та адміністративно-господарська (Рада)) в місті з Магдебурзьким правом.
Лавники та радники - члени магістрату.
Ратуша - керували малими містами.
Ярмарки - Міста центри торгівлі. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк).
Міщани - Міське населення.
Патриціат - купецько-лихварська верхівка міста.
Поспільство - цехова верхівка міста.
Дике поле – незаселені території України.
Уходи – місця проживання козаків.
“Устав на волоки” 1557 – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.
Литовські статути - (1529, 1566, 1588) закони Великого князівства Литовськог, складені на основі “Руської Правди” та литовського звичаєвого права, третій статут остаточне закріпачення селян (Річ Посполита, після 1969 року).
Люблінська унія - об’єднання Польщі і Литви в єдину державу Річ Посполита, приєднання українських земель до Польщі.
Річ Посполита - держава утворена в результаті укладення Люблінської унії, об’єднання Польщі і Литви.
Воєводства адміністративні одиниці Речі Посполитої. Руське, Белзьке, Подальське (Польща), Волинське, Брацлавське, Київське після 1569 року.
Лівонська війна (1558-1583) - війна Московської держави за вихід до Балтійського моря, перший етап перемога Москви, після 1569 перемога Речі Посполитої.
Социніанство - напрямок протестантизму визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.
Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.
Братства – об’єднання міщан з метою захисту віри та культури.
Львівське Успенське (1453, 1586 – ставропігія (автономія)), 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».
Київське Богоявленське (1615, 1620 ставропігія). Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала монастиреві Галшка Гулевичівна. 1615 вступив П.Сагайдачний з усіма запорозькими козаками.є
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.
Берестейська унія - об'єднання православної церкви з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, при збереженні православної обрядності, утворилася греко-католицька церква (уніатська церква ).
Православ‘я після розпаду Римської імперії між християнством Західної та Візантійської імперій формуються відмінності, затверджені Схизмою 1054 р.
Схизма – розкол церкви
Ставропігія - автономна православна церковна одиниця (братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові.
Причини виникнення козацтва (релігійна, антифеодальна, національна, географічна, зовнішня)
Реєстрові козаки - частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр (1572, 1576). Отримували платню, або землю, не мали права мати кріпаків.
Запорізька Січ – украплене поселення козаків, військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва. (Хортицька (1550-ті), Томаківська 1540-1593, Базавлуцька 1593-1638, Микитинська 1638-1709, Чортомлицька 1593-1709, Олешківська 1711-1734, Кам‘янська 1709-1711, 1728-1734, Нова 1734-1775, Задунайська (1774-1828) (За Д.Яворницьким).
Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю.
Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.
Великий Луг – дніпровські плавні нижче Січі.
«Випищики» козаки, які після закінчення війни виписувалися з реєстру, переходили достану залежних селян.
Зимовики – козаки, що жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.
Козацька рада - вищий орган влади на Запорізької Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.
Козацька старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Кошовий отаман (булава, бунчук) - зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Військовий суддя (печатка) -розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря.
Військовий осавул - У мирний час стежив за дотриманням порядку на Січі, у воєнний час – у таборі. Відав заготівлею провіанту на випадок війни; розподілом за наказом кошового отамана грошової і натуральної платні
Військовий писар - виборна службова особа, що відала всією канцелярією. вів рахунки прибутків і витрат, здійснював дипломатичне листування. Ведучи всю документацію і кореспонденцію, писар мав значний вплив на внутрішню і зовнішню політику Війська Запорізького. Особа, яка отримала лист або відписала його замість писаря, страчувалася.
Курінні отамани; хорунжий (корогва), довбиш (літаври), пушкар (гармати), та інші.
Клейноди символи влади у козаків.
Булава- відзнака гетьманської влади та кошового отамана
Бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового
Корогва – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового
Печатка – військова, січова, полкова або сотенна
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша
Курені - це одночасно і хата для проживання козаків на Січі і підрозділ, який закріплений за даною хатою. Запорізька Січ ділилася на 38 куренів. Кожний курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, з якої походили козаки цього куреня — Полтавський, Уманський, Канівський, Корсунський, Батуринський та інші.
Пала́нка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі. Було пять основних полків (паланок). Наприкінці свого існування Запорізька Січ мала 8 слідуючих паланок: (Кодацька Самарська Орельська Протовчанська Інгульська або Перевізька Перегноїнська Кальміуська Богогардова).
Військова скарбниця - Генеральний скарб — скарб і фінанси Січі а пізніше і Української держави XVII—XVIIIст.; керував нею Генеральний підскарбій.
Чайка безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст.
Джура - зброєносець, помічник у козацької старшини.
Гуманізм – напрямок в європейській культурі, в центрі якого була людина.
Реформація – рух в Європі проти католицької церкви.
Протестантизм – напрям в християнстві, де людина напряму спілкувалася з Богом без посередництва церкви.
Острозька Академія – слов‘яно-греко-латинська академія заснована К.Острозьким у 1576 р. Ректор Герасим Смотрицький.
«Апостол», «Буквар» - перші друковані книжки на території України, надруковані І.Федоровим у 1574 р.
Острозька біблія – перше друковане видання Біблії, староукраїнською мовою, надруковане І.Федоровим при сприянні К.Острозького, редактор та перекладач Герасим Смотрицький.
Пересопницьке євангеліє – 1556-1561 написане українською народною мовою, на ньому дають присягу Президенти України.
Деулінське перемир‘я 1618 р. – між Річчю Посполитою та Московською державою до Речі Посполитою відійшли Смоленщина та Новгород Сіверщина.
Полянівський мир – 1634 р закінчилася Смоленська війна між Річчю Посполитою та Московською державою. У 1635 р. у Речі Посполитій утворене Чернігівське воєводство.
Чинш – грошовий податок за користування землею.
«Пункти для заспокоєння руського народу» підготовані П.Могилою та підписані Владиславом ІV про визнання Київської православної митрополії.
Києво-Могилянська колегія (академія І. Мазепа, 1701 р.) – заснована у 1632 р. П.Могилою на основі Київської братської та Лаврської шкіл. 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». Викладачі: Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Георгій Кониський. Вихованці: Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. Чернігівський (1700), Харківський (1727) і Переяславський (1738) колегіуми - філії Академії.
Козацький табір – рухома «фортеця» з возів.
Опришки – селянський рух на Галичині та Буковині в 16-18 ст.
Кодак – польська фортеця побудована на Дніпрі за проектом французького інженера Г. де Боплана, зруйнована І.Сулимою у 1635 р. та Б.Хмельницьким у 1648 р.
Густинський літопис – написаний у пер. пол. 17 ст. містить історію козацтва, мова написання близька до народної.
«Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель.
Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями.
Літопис Самійла Величка - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками».
Літопис Григорія Граб'янки гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України.
Інтермедія – шкільна драма, виконувалася в перервах між діями.
Вертеп – народний музичний ляльковий театр виникає у кін. 16 – поч. 17 ст.
Думи – особливий жанр лірико-епічних творів, створені для виконання кобзарями, виникають у кін. 16- пер. пол. 17ст.
Кобзарі – українські мандрівні співці, виконували історичні пісні та думи.
Ясир – бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські землі.
Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.
Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями.
Ярмарок — щорічний торг.
Домен – володіння короля, статус Закарпаття у складі Угорщини.
«Сім вільних наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.
