Словничок
6 клас
Палеоліт (1 млн. р. тому – 12 тис р. тому) давня кам'яна доба, (епоха колотого каменю - макролітів), Ранній: формування фізичного типу людини, виготовлення перших знарядь праці, оволодіння мовою та вогнем, привласнювальні форми господарчої діяльності /мисливство, збиральництво, рибальство/.Пітекантропи, неандертальці (230 тис.-27 тис. до н. е. Пізній: З'явилася людина сучасного фізичного типу (кроманьонець). Мисливство – основний вид діяльності. Період останнього зледеніння. Поява родового ладу - матріархату/
Мезоліт 9-8 тис р. до н.є. середній кам‘яний вік. Зникають холодостійкі тварини, в тому числі мамонти, у фауні переважають невеликі, але швидкі і сильні тварини -лось, кабан, олень, бурий ведмідь та інші. Поява лука та стріл, приручення тварин. Зростання ролі рибальства в зв'язку з винайденням човна та весел, сітей, рибальських гачків. Вкладишева техніка в обробітку каменю. Перші племінні утворення.
Неолітична революція Перехід привласнюючих: збиральництва і мисливства до відтворюючих форм господарства: землеробства /мотичного/ і скотарства. В обробітку каменю застосовуються свердління, шліфування і пиляння. З'являються глиняний посуд /кераміка/ і ткацтво. Осідлий спосіб життя.
Енеоліт мідно-кам‘яний вік. Відкриття і освоєння металів, мідні знаряддя праці. Відокремлення землеробства від скотарства (Перший суспільний поділ праці). Розвиток різноманітних ремесел і промислів. Початок заміни матріархату батьківським родом (патріархатом).
Трипільська культура 4-3 тис до н.є. енеоліт . відкрита 1897 Вікентієм Хвойко. Високорозвинене землеробство і скотарство. Використання міді, каменю, кістки, рогу. Виготовлення кераміки. Посуд - ліпний, різноманітної форми і розмірів, прикрашений заглибленим або розписаним візерунком («Культура мальованої кераміки»). Поселення у вигляді концентричних кіл. Житла землянкового типу, наземні, іноді кількаповерхові. Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. Зруйнована племенами «шнурової кераміки та бойових сокир». Давні скотарі «ямна культура», «катакомбна культура», «зрубна культура» за способом поховання, кургани.
Бронзова доба Винайдення штучного металу - бронзи. Розширення асортименту виробів з міді. Другий суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Заміна материнського роду батьківським(патріархатом).
Залізна доба Швидке освоєння металургії заліза, збільшення кількості, покращення якості металевих виробів. Активізація розвитку землеробства, скотарства, обміну. Завершився другий суспільний розподіл праці - відокремлення ремесла від землеробства. Виділення пануючої верхівки, поява класів і держави.
Держава— це сукупність людей, та організація влади у межах даної території на якій вони проживають. Причина майнова нерівність.
Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. Найдавніші, історично відомі племена на території України (Гомер «Одисея»), іраномовні. Основа господарства - кочове скотарство. Виготовляли заліні наконечники стріл, початок залізної доби на Україні.
Скіфи 7-3 ст. до н.е. Ранні кочовики, іраномовні племена. Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги. Походження: Таргітай (син Зевса та дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти). Знахідки: Товста Могила (пектораль), Чортомлик (срібна амфора), Гайманова Могила (срібний келих), Солоха (гребінь). 514-513 рр. до н.е. перемогли перського царя ДаріяІ. Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років. 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. – Мала Скіфія (Неаполь Скіфський суч. Симферополь).
Сармати 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. сармати, племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені готами та гунами.
Готи 2-4 ст. східні германські народи, прийшли на територію України. Витіснені гунами. Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. Битва на Каталаунських полях 451 р. разом з галами розбили гунів (Аттіла).
Гуни 4 –5 ст - давній кочовий народ, тюркомовного походження. Дало поштовх великому переселенню народів. Витіснили готів. Найбільшої могутності гунський союз племен досяг за часів вождя Аттіли (серед. V ст.). Після поразки в Каталаунській битві (451 p.) та смерті Аттіли (453 р.) гунський союз племен розпався.
Хозари— напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився після відходу гунів. Створили Хозарський каганат (Ітіль). Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли у залежність від хозар підпали племена сіверян і полян, які платили їм данину. Прийняли іудаїзм. Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності. Святослава остаточно розбив Хозарський каганат.
Авари тюркомовні племена, спустошили землі Антів. У 560-х рр створили Аварський каганат. Карл Великий у 790-х рр. разгомив Аварський каганат. Остаточно зруйнований угорцями.
Аграрне перенаселення відсутність можливості для певної частини населення забезпечити необхідний мінімум достатку (харчування). Причина істотні міграції населення (колонізації нових земель).
Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. «Внутрішня колонізація» — заселення і господарське освоєння вільних земель на кордонах власної країни. «Зовнішня колонізація» — створення поселень (переважно сільськогосподарських) за межамами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення. Приклади: Грецька колонізація. Процес колонізації (заселення й господарського освоєння) земель відбувався в другій половині 16 століття переважно на сході та південному сході.
Тіра давньогрецьке місто-держава на правому березі лиману р. Тирас (сучасна назва Дністер), на території теперішнього Білгород-Дністровського.
Ольвія «щаслива» грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями зМілету в 647—646 р. до н. е.
Херсонес (Севастополь) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах (Корсунь) — старогрецьке місто-держава. Олімпіадне завдання
Пантікапей (Керч) Боспорського царства (480 р до н.е. – 4 ст н.е.) зруйноване навалою готів та гунів, Понтійського царства (291 до н.е. – 62 р) Митридат ІV Євпатор.
7 клас
Венеди найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Римляни: Пліній тарший, Корнелій Тацит, Грек – Птоломей, Візантійці: Прокопій Кесарійський «Війна з готами». Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра.
Анти візантійські автори другої половини VІ ст. н.е. знали дві групи слов’ян, що мешкали у Південній і Центрально-Східній Європі: склавинів (слов’ян ) та антів. У IV-V ст. н.е. анти заселяли землі поміж Дніпром і Дністром.
Печеніги об'єднання тюркських племен. Вперше з‘явилися на кордонах Русі за князювання Ігоря. Розбиті Ярославом Мудрим у 1036 р.
Половці народність тюркської мовної групи. Воювали з русичами. Володимир Мономах здійснив ряд походів(1103, 1111, 1113 рр). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у знаменитій поемі «Слово о полку Ігоревім». Були союзниками русичів у битві на Калці 1223 р. проти монголо-татар.
Плем‘я стадія еволюції Етносу, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.
Поляни східнослов'янські племена, які проживали на території Середнього Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю.
Сіверяни східнослов'янські племена, які проживали на території між рр.. Горинь-Прип’ять-Тетерів-Дніпро.
Древляни східнослов'янські племена, які проживали на території Лівобережжя України:між рр.Десна-Ворскла.
Уличі східнослов'янські племена, які проживали на території між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря.
Білі хорвати східнослов'янські племена, які проживали на території між річками Південний Буг - Дністер.
Тиверці східнослов'янські племена, які проживали на території Волинь, басейн річки Західний Буг.
Волиняни дуліби східнослов'янські племена, які проживали на території Прикарпаття - Закарпаття.
Варяги руська назва норманів.
Князь воєначальник племені, очільник дружини, пізніше очільник монархічної держави – князівства.
Київська Русь східнослов‘янська держава 9-13 ст.
Погост – створенні Ольгою, як адміністративно-податкових одиниці, потім додана судова влада, перетворилися на адміністративні одиниці у Київській Русі.
Полюддя щорічний об'їзд російськими князями своїх земель і збір податі і данини з місцевого населення.
Уділ - адміністративно-територіальна одиниця у Давній Русі. Перші уділи з'явилися в середині 11 ст. після смерті Ярослава Мудрого. Землі Київської Русі були поділені між його синами. Було узаконено на княжому з'їзді в Любечі 1097.
Вотчинарід феодальної земельної власності, отримана за службу князеві, перебувала у спадковому володінні. З XVI- XVII ст. вотчини належали й дворянам, яким їх жалували великі князі, а пізніше - царі.
Помістя - надавалася за службу у війську чи при дворі і яку, на відміну від вотчини, не можна було заповідати, продавати тощо.
Панщина відробіткова рента, прикріпленних до землі селян, які зобов'язані працювати зі своїм інвентарем в господарстві феодала.
8 клас
Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.
Панщина – форма відробітку на землі феодала.
Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).
Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.
Унія – об’єднання. Олімпіадне завдання: Що таке "унія"?...
Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).
“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.
Слободи – поселення в прикордонних територіях звільнені від податків, захищали кордони від турків та татар. Слобожанщина – сучасні Харківська та Сумська області.
“Революція цін” - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продовольчу продукцію.
Колонізація заселення та господарське освоєння земель. Приклади: грецька колонізація – створення античних міст Північного Причорномор’я: Тіра (Білгород-Дністровський), Ольвія (Миколаїв), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч). Колонізація українських земель 14-18 ст.
Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.
Партачі – позацехові ремісники (православні українці).
Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494).
Магістрат - орган влади (судова (Лава) та адміністративно-господарська (Рада)) в місті з Магдебурзьким правом.
Лавники та радники - члени магістрату.
Ратуша - керували малими містами.
Ярмарки - Міста центри торгівлі. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк).
Міщани - Міське населення.
Патриціат - купецько-лихварська верхівка міста.
Поспільство - цехова верхівка міста.
Дике поле – незаселені території України.
Дніпровський Низ — території з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.
Великий Луг — заплава Дніпра, що простягалася з обох його боків від о. Хортиця приблизно на 100 км й завширшки від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.
Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.
Уходи – місця проживання козаків.
“Устав на волоки” 1557 – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.
Литовські статути - (1529, 1566, 1588) закони Великого князівства Литовськог, складені на основі “Руської Правди” та литовського звичаєвого права, третій статут остаточне закріпачення селян (Річ Посполита, після 1969 року).
Люблінська унія - об’єднання Польщі і Литви в єдину державу Річ Посполита, приєднання українських земель до Польщі.
Річ Посполита - держава утворена в результаті укладення Люблінської унії, об’єднання Польщі і Литви.
Воєводства адміністративні одиниці Речі Посполитої. Руське, Белзьке, Подальське (Польща), Волинське, Брацлавське, Київське після 1569 року.
Лівонська війна (1558-1583) - війна Московської держави за вихід до Балтійського моря, перший етап перемога Москви, після 1569 перемога Речі Посполитої.
Социніанство - напрямок протестантизму визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.
Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.
Братства – об’єднання міщан з метою захисту віри та культури.
Львівське Успенське (1453, 1586 – ставропігія (автономія)), 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».
Київське Богоявленське (1615, 1620 ставропігія). Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала монастиреві Галшка Гулевичівна. 1615 вступив П.Сагайдачний з усіма запорозькими козаками.є
Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.
Берестейська унія - об'єднання православної церкви з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, при збереженні православної обрядності, утворилася греко-католицька церква (уніатська церква ).
Греко-католицька церква - утворилася внаслідок Берестейської унії, збірігала всі обряди грецького зразка, але підкорювалася Папі Римському.
Православ‘я після розпаду Римської імперії між християнством Західної та Візантійської імперій формуються відмінності, затверджені Схизмою 1054 р.
Схизма – розкол церкви
Ставропігія - автономна православна церковна одиниця (братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові.
Причини виникнення козацтва (релігійна, антифеодальна, національна, географічна, зовнішня)
Реєстрові козаки - частина українського козацтва, прийнята на військову службу польсько-литовською владою і записана в окремий список — реєстр (1572, Сигізмунд-Август). Отримували платню, або землю, не мали права мати кріпаків. 1576 р. Стефан Баторій - Козацька територія (6 полків, центр м. Трахтемирів) – переважно козацькі землі. Отримали клейноди.
Запорізька Січ – украплене поселення козаків, військова, адміністративна, громадська і економічна організація українського козацтва. (Хортицька (1550-ті), Томаківська 1540-1593, Базавлуцька 1593-1638, Микитинська 1638-1709, Чортомлицька 1593-1709, Олешківська 1711-1734, Кам‘янська 1709-1711, 1728-1734, Нова 1734-1775, Задунайська (1774-1828) (За Д.Яворницьким).
Запорізькі Вольності – територія контрольована Запорізькою Січчю: від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазовї на сході.На півночі по річках Орел (на Лівобережжі) та верхівях Інгулу й Інгульця(на Правобережжі).
Кіш - украплення де знаходилося керівництво Січчю.
Великий Луг – дніпровські плавні нижче Січі.
«Випищики» козаки, які після закінчення війни виписувалися з реєстру, переходили достану залежних селян.
Зимовики – козаки, що жили в зимівниках (хуторах) разом із сім`ями.
Козацька рада - вищий орган влади на Запорізької Січі, що обирала на 1 рік кошового отамана та військову старшину, а також паланкову старшину.
Козацька старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Кошовий отаман (булава, бунчук) - зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.
Військовий суддя (печатка) -розглядав справи, що поступали на ім'я гетьмана. Рішення генеральний суддя виносив одноосібне, лише в присутності писаря.
Військовий осавул - У мирний час стежив за дотриманням порядку на Січі, у воєнний час – у таборі. Відав заготівлею провіанту на випадок війни; розподілом за наказом кошового отамана грошової і натуральної платні.
Військовий писар - виборна службова особа, що відала всією канцелярією. вів рахунки прибутків і витрат, здійснював дипломатичне листування. Ведучи всю документацію і кореспонденцію, писар мав значний вплив на внутрішню і зовнішню політику Війська Запорізького. Особа, яка отримала лист або відписала його замість писаря, страчувалася.
Курінні отамани; хорунжий (корогва), довбиш (літаври), пушкар (гармати), та інші.
Клейноди символи влади у козаків.
Булава- відзнака гетьманської влади та кошового отамана
Бунчук – відзнака гетьмана і кошового, що знаходиться у бунчукового
Корогва – військова відзнака, що знаходиться у бунчукового
Печатка – військова, січова, полкова або сотенна
Літаври - військові клейноди, що знаходяться у довбиша
Курені - це одночасно і хата для проживання козаків на Січі і підрозділ, який закріплений за даною хатою. Запорізька Січ ділилася на 38 куренів. Кожний курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, з якої походили козаки цього куреня — Полтавський, Уманський, Канівський, Корсунський, Батуринський та інші.
Пала́нка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі. Було пять основних полків (паланок). Наприкінці свого існування Запорізька Січ мала 8 слідуючих паланок: (Кодацька Самарська Орельська Протовчанська Інгульська або Перевізька Перегноїнська Кальміуська Богогардова).
Військова скарбниця - Генеральний скарб — скарб і фінанси Січі а пізніше і Української держави XVII—XVIIIст.; керував нею Генеральний підскарбій.
Чайка безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст.
Джура - зброєносець, помічник у козацької старшини.
Доба героїчних походів - період вдалих морських походів козаків на володіння Османської імперії протягом двох десятиліть 17 ст. під проводом П. Конашевича-Сагайдачного.
Куруківська угода - підписана внаслідок повстання Марка Жмайла 1625 р. за участю М.Дорошенка. 6 тис реєстр, повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, платня з казни, затверджував король, козаки жили тільки на державних землях. Створено 6 полків: Переяславський, Черкаський, Чигиринський, Білоцерківський, Корсунський, Канівський.
Переяславська угода - підписана внаслідок повстання Тараса Трясила у 1630 р. реєстр збільшений до 8 тис.
«Ординація війська запорізького» - ухвалена внаслідок поразки повстання 1637-1638 рр. П.Павлюка(Бута),Я.Острянина, Д.Гуні. Реєстр 6 тис., інші кріпаки. ліквідована виборність старшини, крім сотників та отаманів. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.
Гуманізм – напрямок в європейській культурі, в центрі якого була людина.
Реформація – рух в Європі проти католицької церкви.
Протестантизм – напрям в християнстві, де людина напряму спілкувалася з Богом без посередництва церкви.
Острозька Академія – слов‘яно-греко-латинська академія заснована К.Острозьким у 1576 р. Ректор Герасим Смотрицький.
«Апостол», «Буквар» - перші друковані книжки на території України, надруковані І.Федоровим у 1574 р.
Острозька біблія – перше друковане видання Біблії, староукраїнською мовою, надруковане І.Федоровим при сприянні К.Острозького, редактор та перекладач Герасим Смотрицький.
Пересопницьке євангеліє – 1556-1561 написане українською народною мовою, на ньому дають присягу Президенти України.
Деулінське перемир‘я 1618 р. – між Річчю Посполитою та Московською державою до Речі Посполитою відійшли Смоленщина та Новгород Сіверщина.
Полянівський мир – 1634 р закінчилася Смоленська війна між Річчю Посполитою та Московською державою. У 1635 р. у Речі Посполитій утворене Чернігівське воєводство.
Чинш – грошовий податок за користування землею.
«Пункти для заспокоєння руського народу» підготовані П.Могилою та підписані Владиславом ІV про визнання Київської православної митрополії.
Києво-Могилянська колегія (академія І. Мазепа, 1701 р.) – заснована у 1632 р. П.Могилою на основі Київської братської та Лаврської шкіл. 1783 р. російською мовою, 1817 р. закрито. 1819 духовна академія. Ліквідована більшовиками 1918 р. 1991 створено Університет «Києво-Могилянська академія». Викладачі: Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Іоаникій Галятовський, Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Георгій Кониський. Вихованці: Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. О. Безбородько та Г. Полетика, М. Бантиш-Каменський, письменник П. Гулак-Артемовський. Чернігівський (1700), Харківський (1727) і Переяславський (1738) колегіуми - філії Академії.
Козацький табір – рухома «фортеця» з возів.
Опришки – селянський рух на Галичині та Буковині в 16-18 ст.
Кодак – польська фортеця побудована на Дніпрі за проектом французького інженера Г. де Боплана, зруйнована І.Сулимою у 1635 р. та Б.Хмельницьким у 1648 р.
Густинський літопис – написаний у пер. пол. 17 ст. містить історію козацтва, мова написання близька до народної.
«Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель.
Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями.
Літопис Самійла Величка - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками».
Літопис Григорія Граб'янки гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України.
Інтермедія – шкільна драма, виконувалася в перервах між діями.
Вертеп – народний музичний ляльковий театр виникає у кін. 16 – поч. 17 ст.
Думи – особливий жанр лірико-епічних творів, створені для виконання кобзарями, виникають у кін. 16- пер. пол. 17ст.
Кобзарі – українські мандрівні співці, виконували історичні пісні та думи.
Ясир – бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські землі.
Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.
Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями.
Ярмарок — щорічний торг.
Домен – володіння короля, статус Закарпаття у складі Угорщини.
«Сім вільних наук»: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.
Битва на Жовтих Водах (5-6 травня 1648 р.) перша переможна битва Національно-визвольної війни. Повстанці оточили польське військо під командуванням Стефана Потоцького на берегах річки Жовті Води. Вирішальний наступ на польський табір розпочався 6 травня. Він завершився нищівною поразкою поляків.
Битва під Корсунем (16 травня 1648 р.)польське військо на чолі з великим коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким і польним гетьманомМартином Калиновським змушені були відступати. В урочищі Горохова Діброва польський табір, натрапив на засідку (Максима Кривоноса).
Пилявецька битва відбулася 11-13 вересня 1648 р. за греблю через річку. Керівництво поляків Б.Хмельницький назвав «перина, латина та дитина». сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після переходу через греблю козаки почали переслідувати ворога. Пилявецька битва завершилася для польської армії ганебною поразкою та створила сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Західний похід - облога Львова, загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок. Гетьман вимагав видати козакам Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших. Облога Замостя.
Зборівська битва польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії. Хмельницький взяв в облогу Збараж. На допомогу вирушило головне польське військо на чолі з Яном Казимиром. Основна частина козацького війська, рушила назустріч королю. Заболочена місцевість р.Стрипи стали пасткою для поляків. Підчас переправи козаки та татари (Іслам Гірей) напали з обох боків. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої.
Зборівський мирний договір 1649 р. – утворенння Українсько козацької держави. Територія Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств, реєстр у 40 тис., амністія.
Битва під Берестечком 18-30 червня 1651 р. Найбільша за чисельністю битва. Невдале розташування заболочена р. Пляшівк. Татари почали тікати з поля бою. Б.Хмельницький кинувся навздогін, але буз захоплений татарами. Керівництво відступом взяв на себе І.Богун. Зробивши переправи через болота Пляшівки, вдалося врятувати артилерію, але втрати були величезними.
Білоцерківський мирний договір 1651 р. в Білій Церкві обмежувалася Київським воєводством; магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки; реєстр зменшувався до 20 тисяч.
Молдавські походи 1650 р. Б.Хмельницький змушує молдавського господаря Василя Лупула. Помолвка Розанди та Тимоша. Але Після Берестечка Лупул відмовився виконувати свої обіцянки. 1652 р. Після битви під Батогом Тиміш одружився з Розандою і змусив Василя Лупула відновити союз з Україною. Але Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі скинули Лупула. 1653 р. Тимош повернули владу Лупулу, але його знову скинули. Тимоша загинув, козацькі війська залишили Молдову.
Битва під Батогом 22 травня 1652 р перемога козацького війська була відплатою за поразку під Берестечком. Вона сприяла відновленню Зборівського договору 1649 р.
Облога Жванця 1653 р. закінчилася переходом татар на сторону Польщі, умови Зборівського договору не влаштовували українців. Б.Хмельницький отримав звістку про рішення Земського собору про союз з Московською державою.
Переяславська рада 1654 р. рада скликана Б.Хмельницьким для вирішення питання про взаємовідносини між Україною та Московською державою проти Речі Посполитої.
Березневі статті угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною. Умови: Гетьман і старшина обираються козацькою радою. На території Гетьманщини діють власні закони і суд. Податки збираються Генеральною скарбницею. Цар лише затверджує обраного радою гетьмана. Міжнародні відносини обмежені лише з Туреччиною та Польщею.
Генеральна рада - найвищий законодавчий орган Гетьманщини.
Старшинська рада - генеральна старшина та полковники - розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.
Генеральний уряд (генеральна старшина)на чолі з гетьманом.
Гетьман здійснював законодавчу, виконавчу і судову владу; скликав Генеральну і Старшинську ради; видавав універсали; був головнокомандувачем збройних сил; керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою.
Генеральний військовий суд при гетьманові був найвищою судовою установою . Він розглядав апеляційні справи полкових і сотенних судів, а також деякі справи, з якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана. До складу Генерального суду входили двоє генеральних суддів і судовий писар.
Адміністративно-територіальний поділ Гетьманщини у 1649 р. всю територію Української держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7 полків).
Битва під Охматовом 1655 р. Татари та поляки грабували та розорювали українські землі. Б.Хмельницький та В.Шереметєв вирушили назустріч. Полтавськи полк (Мартин Пушкар) зайняли Охматів на р.Буг. Битва тривала 4 дні, у вирішальний момент вдарив І.Богун.
Віленське перемир‘я 1656 Припинення військових дій. Можливість обрання російського царя на польський престол після смерті Яна Казиміра. Спільні дії проти Швеції.Б.Хмельницький почав пошук нових союзників (Швеція та Трансильванія).
Гадяцький договір 1658 р. підписаний І.Виговським. Руське князівство, польський король. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем. 30 тис козаків 10 тис найманців. Судова, фінансова система, монета. Скасування унії, урівння в правах православних з католиками. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні.
Переяславські статті 1659 р. укладені Ю.Хмельницьким. Обрання гетьмана за згодою російського царя. Гетьман не має права призначати старшину на адміністративні посади. Гетьману заборонені відносини з Іноземними державами. Російські війська розташовуються у Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані.
Слободищенський (Чуднівський) трактат 1660 р. укладений Ю.Хмельницьким. За основу взято Гадяцький договір. Вилучено статтю про Руське князівство, гетьман був зобов’язаний надавати військову 3 допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами; підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику; польській шляхті й магнатам поверталися усі маєтності на українських землях.
Московські статті 1665 р. укладені І.Брюховецьким. Російським воєводам надано право збирати податки в Україні. Гетьман обирається в присутності московського представника і затверджується царем. Призначення митрополита за згодою з Москвою. Проведення перепису населення (1666) для впорядкування податкової системи.
Андрусівський договір 1667 р. - Перемир‘я на 13,5 років. Поділ України: Лівобережжя – Московська держава, Правобережжя – Польща. Київ до Москва, через два роки до Польщі. Запоріжжя захист кордонів обох держав, підпорядковувалося владі царя і короля.
Глухівські статті 1669 р. Дем‘яна Многограішного. Московські воєводи залишились лише в п‘ятьох містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис. Гетьман мав право утримувати 1 тис. найманого війська. Податки збиралися винятково козацькою старшиною. Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво.
Конотопські статті 1672 р. Івана Самойловича. Гетьман позбавлений права усувати з посад старшину, карати без згоди старшинської ради або вироку військового суду.
Бахчисарайський мирний договір 1681 між Московською державою та Туреччиною. Московська держава, османська, кримське ханство – 20 річне перемир‘я. Кордон по Дніпру – Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля – Туреччині. Лівобережжя і Запоріжжя за Москвою.
Бучацький мирний договір 1672 р. між Річчю Посполитою та Османською імперією. Подільське воєводство до Туреччини, Річ Посполита визнавала «Українську державу» Брацлавщина і Південна Київщина (П.Дорошенко).
Вічний мир 1686 р. Остаточний поділ на Лівобережжя і Правобережжя. Брацлавщина і Південна Київщина нейтральна незаселена територія, Поділля у разі визволення від Туреччини переходить Річі Посполитій, Росія розривала відносини з Туреччиною і вступала до «Священної ліги»
Чигиринські походи на Правобережжя. 1677 – невдала облога Чигирина турецько-українським військом (Ю.Хмельницький) 1678 боротьба за Чигирин Ю.Хмельницький і І.Самойлович, знесилені обидві сторони. Результат Ю.Хмельницький влада на Правобережжі 1681 р.
Кримські походи рос-укр.(1687 І.Самойлович, 1689 І.Мазепа) Військ проти Кримського ханства були не вдалими.
Азовські походи 1695 р. невдача Петра І у на Азові за відсутності флоту. Мазепа на Дніпрі захопив Кизи-Кермень і Тамань. 1696 р. Азов було здобуто. Очакова здобути його не вдалося. Війна з Туреччиною стала затягуватися, що лягло важким тягарем на населення Гетьманщини.
Коломацькі статті 1687 р. Івана Мазепи. Гетьман без згоди з царем не міг позбавити старшину керівних посад. Обмежено права гетьмана на управління військовими землями. Накладено обмеження на вживання слова «Гетьманщина».
«Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель.
Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями.
Літопис Самійла Величка - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками» (Б.Хмельницького).
Літопис Григорія Граб'янки гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України.
Чортомлицька січ 1652-1709 р. існувала в період Руїни. Складні відносини з Гетьманщиною. Відомий кошовий І.Сірко. Зруйнована Петром І за перехід козаків (Кость Гордієнко) на бік Карлі ХІІ.
Кам‘янська Січ 1709-1711 та Олешківська Січ 1711-1734 - розташовані у володіннях Кримського ханства, після зруйнування Чортомлицької січі.
Нова (Підпільницька) Січ 1734-1775 р. на території Російської імперії, була використана в російсько-турецьких війнах. Ліквідована Катериною ІІ після Кючук-Кайнарджийського мирного договору, та проголошення незалежності Криму. Останній кошовий отаман Петро Калнишевський.
Задунайська Січ 1775-1828 на території Османської імперії. Під час російсько-турецької війни 1828 р на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік Росії.
Військо вірних козаків 1783 р на противагу Задунайській Січі, та для залучення козаків до участі у російсько-турецькій війні 1787-1791 рр.
Чорноморське козацьке військо у 1788 р., Військо вірних козаків перейменоване на Чорноморське козацьке військо, обіцянка надати землі між Буом і Дністром не виконана, переселили на Кубань. 1860 р перейменоване на Кубанське козацьке військо.
Азовське козацьке військо 1832-1866 утворене російським урядом 1828 року з частини українських козаків Задунайської Січі, що повернулися з турецьких володінь за ініціативою та на чолі отамана Йосипа Гладкого. Ліквідоване, козаків перетворили на селян.
Руїна - період громадянських воєн, вторгнень іноземців в Україну, її поділу між Московією, Річчю Посполитою, Османською імперією, розколу Гетьманщини.
Константинопольський мир 1700 р. між Росією та Туреччиною був укладений, за яким Росія отримувала Азов на 30 років і частину узбережжя Азовського моря.
Північна війна 1700—1721 рр. Росія зі Швецією за вихід до Балтійського моря.
Прутський похід 1711 р. – невдалий похід Петра І в Молдавію, розбитий турками. Прутський мирний договір – зруйновані фортеці на Запоріжжі, під тиском П.Орлика, Запоріжжя під протекторат Кримського ханства, а Правобережжя – незалежне, але Росія пізніше сфальсифікувала ці положення.
Конституція Пилипа Орлика 1710 р. проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої; обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством; територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.
Перша Малоросійська колегія 1722-1727 рр. на чолі з бригадиром С. Вельяміновим для управління Лівобережною Україною: наглядала за діяльністю гетьмана, старшини; встановлювала І стягувала податки до царської казни; виконувала роль апеляційного суду у справах, що розглядав Генеральний військовий суд.
Рішительні пункти 1728 р. Данила Апостола до складу Генерального суду включено 3 російських офіцери. Генеральна старшина та полковники призначалися царським указом. Гетьману дозволялося лише обговорення прикордонних справ з Польщею та Кримом. Під час війни гетьман мав підпорядковуватися наказам російського фельдмаршала. Російським дворянам надано право купувати українські землі.
Правління гетьманського уряду 1734—1750 рр. Після смерті Д.Апостола було заборонено обирати гетьмана. В складі трьох росіян і трьох українців, яке перебрало на себе всі повноваження з управління Лівобережною Україною.
Друга Малоросійська колегія� 1764—1786 Очолив граф Петро Румнцев. Завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Для охорони народних прав П. Рум’янцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суді. Проведення загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум’янцевський опис). Були переглянуті й впорядковані податки. Замінено натуральні повинності грошовим податком.
Російсько-турецька війна 1735-1739 рр захоплені Азов, Очаків, Хотин, Ясси, Крим. Повернення до складу Російської імперії земель Запорожжя Белградський мирний договір. До Росії Азов.
Російсько-турецька війна 1768-1774 рр розгром турків при Ларзі та Кагулі, перемога рос. Флоту у Чесменському бою, захоплення Криму. Приєднання до Російської імперії терито рії між Дніпром і Південним Бугом. Кючук-Кайнарджийський мирний договір. Незалежність Криму від турків, вільне пересування російсього флоту Чорним морем, до Росії Азов, Керч, протекторат над Молдавією та Валахією.
Російсько-турецька війна 1787-1791 рр Перемоги рос. (О.В.Суворов) Кинбурн, Фокшані, Римник, Ізмаїл, та рос. Флоту (Ф.Ф.Ушаков) Каліакрія. Приєднання до Російської імперії території між Південним Бугом і Дністром. Ясський мирний договір. До Росії Крим, Кубань, кордон по Дністру.
Російсько-турецька війна 1806-1812 рр забезпечення рос армії людьми та продов. Бухарестський мирний договір До Росії Бесарабія, фортеці Акерман, Бендери, Ізмаїл, Кілію, Хотин, кордон по р. Прут. Рос –тур війна 1828-1829 рр використання ресурсів, Адріанопольський мирний договір Приєднання до Російської імперії гирла Дунаю (тер Задунайської Січі).
Російсько-турецька війна 1877-1878 рр дії на Кавказі, Сан-Стефанський мирний договірДо Росії Південна Бесарабія, фортеці на Кавказі.
Слобожанщина – Харківська, Сумська області, слободи прикордонні поселення в Московській державі звільнені від податків.
Малоросійський приказ – 1662 р. призначав старшину на Лівобережжі, вища судова влада, контроль церкви.
Займанщина — елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.
9 клас
Аграрно-ремісницька цивілізація – основа виробництва сільське господарство, натуральне господарство, ручна праця, традиційність.
Індустріальне суспільство – основа економіки машинне виробництво, переважання міського населення, прогрес, зміна світогляду суспільства.
Модернізація (фр. сучасний), розвиток промисловості, результатом стало виникнення індустріального суспільства та поява модерних націй.
Урбанізація (лат. міський) – зосередження населення та економічного життя у великих містах.
Міграції (лат. переселення) – переміщення мас людей, пов’язані зі зміною постійного місця проживання.
Лібералізм – ідейно-політичний рух, об’єднував прихильників парламентського устрою, свободи підприємництва, громадянських і політичних прав та свобод особи. На перше місце висувалися потреби окремої людини, які вважалися важливішими, ніж інтереси колективу
Консерватизм – ідейно-політичний рух, відображав політичні погляди тих, хто виступав за збереження традиційних вартостей і підвалин суспільного життя, а необхідність здійснення докорінних змін у житті суспільства категорично заперечував, схиляючись до поступових перетворень
Радикалізм – ідейно-політичний рух, об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, радикальних заходів і крайніх поглядів. Здійснити це вони вимагали негайно.
Націоналізм був течією, прихильники якої вважали націю однією з найбільших вартостей, вважали, що вона повинна бути вільною і жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це, на їх думку, було одним із невід’ємних, природних прав людини.
Романтизм- ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, виник у Німеччині. Виступав проти раціоналізму(розум, наука) Просвітництва. Пропагував культ почуттів, звернення до народності (фольклор, ідеалізоване минуле). Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814), Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803) особливу увагу звертав на слов’янські народи.
Еліта – провідна верства.
Періоди національного відродження: (Мирослав Грох):
Академічний (науковий, фольклорно-етнографічний) коли окремі дослідники-ентузіасти «винаходять» національність, збирають і публікують народні пісні, вивчають історію, звичаї, мову свого народу. Внаслідок цього вони знаходять аргументи, які підтверджують ідею, що певна етнографічна група є окремою спільнотою з погляду етнографії, філології та історії;
Культурницький (українофільський), або літературна, коли дослідження, здійснені на першому етапі, трансформуються в певні ідеї, що поширюються серед освічених верств. Головним стає відродження мови, боротьба за розширення сфери її вжитку;
Політичний, коли згуртована усвідомленням власної історії та спільної мови нація розгортає боротьбу за національне визволення. Виникають політичні організації, створюються політичні програми з вимогами здобуття самоврядування, автономії та, врешті-решт, самостійності.
Національне відродження – перетворення етносів у нації – які усвідомлюють історичну, культурну та економічну єдність, долають етнічну різнорідність (мовну, релігійну та ін.)
«Українське питання» — поділ України між двома імперіями, верхівка суспільства (службовці, підприємці, землевласники) не українці (росіяни, поляки, угорці, румуни). Селянський народ.
Ментальність (менталітет) система переконань, уявлень і поглядів соціальної спільності (нації, народу, етносу). Українці цінність землі, потреба захисту. Типи: боротьба або пристосування («малоросійська ментальність» і «рутенство»).
«Український проект» подолання національної різнорідності, формування нації, від Малоросії та Галицької Русі до України.
Староукраїнство - нащадки козацької старшини першими поставили українське питання, зверталися до історичних джерел. Водночас із пошуком доказів свого шляхетного походження староукраїнці зібрали дуже багато документів про славне історичне минуле своїх предків — козацьку старшину.
Новоукраїнці - вважали себе представниками нації, котра сама має вирішувати, яке їй потрібне урядування.
Історична пам'ять — пам'ять про історичне минуле народу, найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
Міф - уявлення людей про знакові події свого минулого.
