Словничок
Палеоліт (1 млн. р. тому – 12 тис р. тому) давня кам'яна доба, (епоха колотого каменю - макролітів), Ранній: формування фізичного типу людини, виготовлення перших знарядь праці, оволодіння мовою та вогнем, привласнювальні форми господарчої діяльності /мисливство, збиральництво, рибальство/.Пітекантропи, неандертальці (230 тис.-27 тис. до н. е. Пізній: З'явилася людина сучасного фізичного типу (кроманьонець). Мисливство – основний вид діяльності. Період останнього зледеніння. Поява родового ладу - матріархату/
Мезоліт 9-8 тис р. до н.є. середній кам‘яний вік. Зникають холодостійкі тварини, в тому числі мамонти, у фауні переважають невеликі, але швидкі і сильні тварини -лось, кабан, олень, бурий ведмідь та інші. Поява лука та стріл, приручення тварин. Зростання ролі рибальства в зв'язку з винайденням човна та весел, сітей, рибальських гачків. Вкладишева техніка в обробітку каменю. Перші племінні утворення.
Неолітична революція Перехід привласнюючих: збиральництва і мисливства до відтворюючих форм господарства: землеробства /мотичного/ і скотарства. В обробітку каменю застосовуються свердління, шліфування і пиляння. З'являються глиняний посуд /кераміка/ і ткацтво. Осідлий спосіб життя.
Енеоліт мідно-кам‘яний вік. Відкриття і освоєння металів, мідні знаряддя праці. Відокремлення землеробства від скотарства (Перший суспільний поділ праці). Розвиток різноманітних ремесел і промислів. Початок заміни матріархату батьківським родом (патріархатом).
Трипільська культура 4-3 тис до н.є. енеоліт . відкрита 1897 Вікентієм Хвойко. Високорозвинене землеробство і скотарство. Використання міді, каменю, кістки, рогу. Виготовлення кераміки. Посуд - ліпний, різноманітної форми і розмірів, прикрашений заглибленим або розписаним візерунком («Культура мальованої кераміки»). Поселення у вигляді концентричних кіл. Житла землянкового типу, наземні, іноді кількаповерхові. Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. Зруйнована племенами «шнурової кераміки та бойових сокир». Давні скотарі «ямна культура», «катакомбна культура», «зрубна культура» за способом поховання, кургани.
Бронзова доба Винайдення штучного металу - бронзи. Розширення асортименту виробів з міді. Другий суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Заміна материнського роду батьківським(патріархатом).
Залізна доба Швидке освоєння металургії заліза, збільшення кількості, покращення якості металевих виробів. Активізація розвитку землеробства, скотарства, обміну. Завершився другий суспільний розподіл праці - відокремлення ремесла від землеробства. Виділення пануючої верхівки, поява класів і держави.
Держава— це сукупність людей, та організація влади у межах даної території на якій вони проживають. Причина майнова нерівність.
Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. Найдавніші, історично відомі племена на території України (Гомер «Одисея»), іраномовні. Основа господарства - кочове скотарство. Виготовляли заліні наконечники стріл, початок залізної доби на Україні.
Скіфи 7-3 ст. до н.е. Ранні кочовики, іраномовні племена. Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги. Походження: Таргітай (син Зевса та дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти). Знахідки: Товста Могила (пектораль), Чортомлик (срібна амфора), Гайманова Могила (срібний келих), Солоха (гребінь). 514-513 рр. до н.е. перемогли перського царя ДаріяІ. Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років. 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. – Мала Скіфія (Неаполь Скіфський суч. Симферополь).
Сармати 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. сармати, племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені готами та гунами.
Готи 2-4 ст. східні германські народи, прийшли на територію України. Витіснені гунами. Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. Битва на Каталаунських полях 451 р. разом з галами розбили гунів (Аттіла).
Гуни 4 –5 ст - давній кочовий народ, тюркомовного походження. Дало поштовх великому переселенню народів. Витіснили готів. Найбільшої могутності гунський союз племен досяг за часів вождя Аттіли (серед. V ст.). Після поразки в Каталаунській битві (451 p.) та смерті Аттіли (453 р.) гунський союз племен розпався.
Хозари— напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився після відходу гунів. Створили Хозарський каганат (Ітіль). Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли у залежність від хозар підпали племена сіверян і полян, які платили їм данину. Прийняли іудаїзм. Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності. Святослава остаточно розбив Хозарський каганат.
