Проект Рослини-мандрівники

Назва проекту

Рослини- мандрівники

Автор проекту

Гаврилюк Наталія Іванівна

Номінація

Краший навчальний проект для учнів 5-11 класів

Перелік шкільних навчальних предметів

Біологія, географія, природознавство

Клас та вік учнів, які брали участь у проекті

7 клас, 13-14 років

Опис проекту

  Мета та завдання проекту 

полягають в тому, щоб: зацікавити учнів даною темою; стимулювати використання різноманітних методів вивчення теми: аналіз літератури, пошук інформації в Інтернеті, соціологічне опитування, дослідження в природі тощо; сформувати в учнів уявлення про способи поширення плодів і насіння рослин; формувати інтелектуальні здібності учнів; виробити навички та уміння практичного застосування знань; сформувати в учнів навички роботи у групах, розподіляючи ролі між собою; навчити правилам толерантної поведінки під час досліджень, підбору інформації, демонстрації своїх результатів; надати учням можливість проявити ініціативу і самостійність; виховувати любов до природи.

В чому полягає ідея проекту. Як вона виникла?

  Ідея проекту виникла на уроці біології,

під час вивчення теми «Поширення плодів та насіння».

  У дітей виник ряд запитань:

-«Чому деякі рослини зустрічаються далеко від свого природного ареалу?»; -«Які “транспортні засоби” мають рослини і які з них найефективніші?»; -«Які пристосування забезпечують успішне проникнення рослин у віддалені регіони?»; -«Чим обертаються мандри рослин для суспільства?».

  Ключовим питанням було: 

«Чи дійсно все живе рухається?», але воно було подано у філософській формі: «Чи справедливим є твердження, що життя – це рух, рух – це життя»?

Яке дослідження проводили учні? Що і як вони робили?

   Протягом роботи над проектом учні

з’ясовували, звідки в Північній Америці, Африці та Австралії взялася європейська рослина фіалка триколірна; як потрапило до України просо колосовидне із Північної Америки; як дісталися далеких берегів Америки наш звичайний пирій повзучий або середземноморські рослини плевел п’янкий та вівсюг; чому рослини американських прерій засмічують поля і сади України, а наші звичайні степові рослини – придорожні смуги США та Мексики; чому середземноморські види ростуть в Бразилії, а південноамериканські в Африці чи в Індії та багато іншого.

  Також в ході проекту було проведене  наукове дослідження 

поширення в селищі Глибока північноамериканського виду, що спричиняє алергію – амброзії полинолистої.

Як учні використовували інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?

Діяльність учнів по проекту поділялася на три етапи.

     1. Перший етап (формулювання завдання): 

ознайомлення учнів із завданням; учні обирають собі тему; формуються групи за інтересами учнів (регулює цей процес вчитель); складання учнями кожної групи плану подальших дій; розподіл обов’язків між учнями в групах; проводиться датування проекту на протязі 2-х тижнів.

    2.Другий етап (дослідження):

учні проводять дослідження; підбирають матеріали для створення презентації, веб-сайту, публікації.

      На початку проекту 

учням було повідомлено про основні завдання, що поставлені для досягнення мети, сформовано групи за інтересами. Керівник проекту виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації.

     Було створено 3 групи:

1 група досліджувала, як саме “мандрують» рослини, що їм в цьому допомагає та чим обертаються ці подорожі для суспільства. Фінальним було створення презентації, яка висвітлювала напрямки та результати дослідження. 2 група "полювала" за небезпечною злочинницею – Амброзією та її товаришкою – Повитицею». Учні даної групи вивчали поширення карантинного виду – амброзії полинолистої на теренах Глибоцького району. Результати дослідження було подано у вигляді публікації, а також представлено у районному краєзнавчому форумі «До оберегів відродження» та в обласному конкурсі –захисті науково-дослідницьких робіт. 3 група шукала однодумців та цікаві факти про рослин-мандрівників! Результатом стала розробка вебсайту.