Проект Рослини-мандрівники

Назва проекту

Рослини- мандрівники

Автор проекту

Гаврилюк Наталія Іванівна

Номінація

Краший навчальний проект для учнів 5-11 класів

Перелік шкільних навчальних предметів

Біологія, географія, природознавство

Клас та вік учнів, які брали участь у проекті

7 клас, 13-14 років

Опис проекту

  Мета та завдання проекту 

полягають в тому, щоб: зацікавити учнів даною темою; стимулювати використання різноманітних методів вивчення теми: аналіз літератури, пошук інформації в Інтернеті, соціологічне опитування, дослідження в природі тощо; сформувати в учнів уявлення про способи поширення плодів і насіння рослин; формувати інтелектуальні здібності учнів; виробити навички та уміння практичного застосування знань; сформувати в учнів навички роботи у групах, розподіляючи ролі між собою; навчити правилам толерантної поведінки під час досліджень, підбору інформації, демонстрації своїх результатів; надати учням можливість проявити ініціативу і самостійність; виховувати любов до природи.

В чому полягає ідея проекту. Як вона виникла?

  Ідея проекту виникла на уроці біології,

під час вивчення теми «Поширення плодів та насіння».

  У дітей виник ряд запитань:

-«Чому деякі рослини зустрічаються далеко від свого природного ареалу?»; -«Які “транспортні засоби” мають рослини і які з них найефективніші?»; -«Які пристосування забезпечують успішне проникнення рослин у віддалені регіони?»; -«Чим обертаються мандри рослин для суспільства?».

  Ключовим питанням було: 

«Чи дійсно все живе рухається?», але воно було подано у філософській формі: «Чи справедливим є твердження, що життя – це рух, рух – це життя»?

Яке дослідження проводили учні? Що і як вони робили?

   Протягом роботи над проектом учні

з’ясовували, звідки в Північній Америці, Африці та Австралії взялася європейська рослина фіалка триколірна; як потрапило до України просо колосовидне із Північної Америки; як дісталися далеких берегів Америки наш звичайний пирій повзучий або середземноморські рослини плевел п’янкий та вівсюг; чому рослини американських прерій засмічують поля і сади України, а наші звичайні степові рослини – придорожні смуги США та Мексики; чому середземноморські види ростуть в Бразилії, а південноамериканські в Африці чи в Індії та багато іншого.

  Також в ході проекту було проведене  наукове дослідження 

поширення в селищі Глибока північноамериканського виду, що спричиняє алергію – амброзії полинолистої.

Як учні використовували інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?

Діяльність учнів по проекту поділялася на три етапи.

     1. Перший етап (формулювання завдання): 

ознайомлення учнів із завданням; учні обирають собі тему; формуються групи за інтересами учнів (регулює цей процес вчитель); складання учнями кожної групи плану подальших дій; розподіл обов’язків між учнями в групах; проводиться датування проекту на протязі 2-х тижнів.

    2.Другий етап (дослідження):

учні проводять дослідження; підбирають матеріали для створення презентації, веб-сайту, публікації.

      На початку проекту 

учням було повідомлено про основні завдання, що поставлені для досягнення мети, сформовано групи за інтересами. Керівник проекту виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації.

     Було створено 3 групи:

1 група досліджувала, як саме “мандрують» рослини, що їм в цьому допомагає та чим обертаються ці подорожі для суспільства. Фінальним було створення презентації, яка висвітлювала напрямки та результати дослідження. 2 група "полювала" за небезпечною злочинницею – Амброзією та її товаришкою – Повитицею». Учні даної групи вивчали поширення карантинного виду – амброзії полинолистої на теренах Глибоцького району. Результати дослідження було подано у вигляді публікації, а також представлено у районному краєзнавчому форумі «До оберегів відродження» та в обласному конкурсі –захисті науково-дослідницьких робіт. 3 група шукала однодумців та цікаві факти про рослин-мандрівників! Результатом стала розробка вебсайту.

Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання?

Керівник проекту - вчитель - виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації.

Які результати одержали учні в проекті?

  В результаті проекту учні набули:

1. Зростання зацікавленості до навчання. 2. Вдосконалення комунікативних навичок, навичок групової та самостійної роботи. 3. Набуття навичок дослідницької роботи. 4. Навчання орієнтуванню в інформаційному просторі. 5. Вдосконалення вміння інтегрувати знання з різних галузей науки. 6. Виховання толерантності по відношенню один до одного. 7. Набуття ініціативності та самостійності. 8. Формування якостей характерних успішній людині.

   Під час роботи над проектом учні  навчилися

формувати власну точку зору на певні проблеми;ставити запитання і знаходити на них відповіді, а потім перевіряти правильність своїх відповідей шляхом аналізу інформації та проведення досліджень; змогли знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями і навичками.

  Результати проекту були представлені:

-на районному краєзнавчому форумі «До оберегів відродження» (1 місце) -на обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт (2 місце)

  Окремі елементи даного проекту були використані 

при підготовці до участі в конкурсі «Екологічна стежка» (І місце – районний, ІІ місце – обласний етап).