Відмінності між версіями «Користувач:Tkach1803»
Bnn803 (обговорення • внесок) (→Мої проекти) |
(→Мої проекти) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[http://martovskycot.blogspot.com Мій блог рефлексії] | [http://martovskycot.blogspot.com Мій блог рефлексії] | ||
| + | Виявляється, батьком героїні був Ярослав Галицький, який міг думати за вісім осіб і знав вісім мов. Вісім – осьм – отже, Осьмомисл. | ||
| + | Єдиний син і нащадок мусив одружитися за велінням татка з Ольгою - дочкою Юрія Долгорукова. Вінчання відбулося у Пересипниці, у тому монастирі, де пізніше уклали Пересопницьке євангеліє, на якому присягаються наші Президенти. І хоч Ольга і Ярослав були далекими нащадками Ярослава Мудрого, Господь не дав їм кохання. Кажуть, вона була набагато старшою і мала холодну кров. Ярослав так мріяв про сина. А Ольга народила дочок: Вишеславу, яку згодом видали заміж за Одона Мешковича, князя познанського, і Єфросинію – майбутню дружину князя Ігоря Сіверського. | ||
| + | Ледве минув Єфросинії Ярославні 13-ий рік, як почали до Галича вчащати свати: і угорський король, і молоденький князь Сіверський - Ігор Святославович. Побачив Ярослав, як сяють очі Ігоря, як він голубить поглядом Фросинку і вирішив: “Нехай переможу кохання!” Весілля відгуляли в Галичі і оселилися молоді в Путивлі. | ||
| + | Щоб якось відволіктися, князь Осьмомисл віддавався державотворенню, укріпив князівство, створив могутнє військо. Частенько Ярослав ходив на полювання. От і цієї весни він розмірковував про осінь свого життя. І на квітучій галявині він вполював не куницю, а прекрасну дівицю. Анастасія Чагрова – дочка боярина - причарувала Осмомисла. Зайнялися вони обоє полум’ям кохання і народився їм син Олег. | ||
| + | І 40-річній Ользі Юріївні Бог дав сина Володимира, але надто пізно. Не приходив князь до сімейних покоїв. | ||
| + | Та багато хто заздрить закоханим: бояри бояться, що родичам Настки достануться кращі посади, привілеї, адже причарувала бояриня князя. З великими грошима та облудою словесною звертається княгиня Ольга до священиків. І коли інтереси усіх збіглися, стався вибух: восени 1173 року бояри захопили князівський двір, князя. Усю родину Багрових було знищено, церковники оголосили Настку чарівницею, яка причарувала князя й розбила родину, і спалили її на вогнищі. Бояри написали найтемнішу сторінку нашої історії, спалили кохання. | ||
| + | 35 років правив Осмомисл, набув скарбів. З туги князь занедужав, роздав усю скарбницю й пішов у кращий світ. | ||
| + | А через 12 років князь Ігор здійснив невдалий похід на половців. Разом із Ігорем був Володимир - старший із п’яти його синів. Довелося тоді молодому княжичу одружитися з дочкою Кончака й перебувати в полоні, поки не народився син. А якби дочка з’явилася, його б не відпустили. | ||
| + | Єфросинії Ярославівні було 55 років, коли у вересні 1211 року озлоблені бояри повісили трьох її синів Романа, Святослава й Ростислава. Дорога їй була одна – монастир. | ||
| + | Така доля Єфросинії Ярославівни, її батька Ярослава Осмомисла та матері Ольги Юріївни Долгорукової. | ||
==Мої файли== | ==Мої файли== | ||
Версія за 14:51, 29 березня 2013
Про мене
Ткач Олена Іванівна
Вчитель історії Синельниківської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2
Мої курси
Тренінг за 10 версією "Навчання для майбутнього", м.Синельникове, 18 березня - 30 березня 2013
Мої проекти
Портфоліо Ткач Олени Івановни за навчальним проектом "Хто така Ярославна?"
Мій блог рефлексії Виявляється, батьком героїні був Ярослав Галицький, який міг думати за вісім осіб і знав вісім мов. Вісім – осьм – отже, Осьмомисл. Єдиний син і нащадок мусив одружитися за велінням татка з Ольгою - дочкою Юрія Долгорукова. Вінчання відбулося у Пересипниці, у тому монастирі, де пізніше уклали Пересопницьке євангеліє, на якому присягаються наші Президенти. І хоч Ольга і Ярослав були далекими нащадками Ярослава Мудрого, Господь не дав їм кохання. Кажуть, вона була набагато старшою і мала холодну кров. Ярослав так мріяв про сина. А Ольга народила дочок: Вишеславу, яку згодом видали заміж за Одона Мешковича, князя познанського, і Єфросинію – майбутню дружину князя Ігоря Сіверського. Ледве минув Єфросинії Ярославні 13-ий рік, як почали до Галича вчащати свати: і угорський король, і молоденький князь Сіверський - Ігор Святославович. Побачив Ярослав, як сяють очі Ігоря, як він голубить поглядом Фросинку і вирішив: “Нехай переможу кохання!” Весілля відгуляли в Галичі і оселилися молоді в Путивлі. Щоб якось відволіктися, князь Осьмомисл віддавався державотворенню, укріпив князівство, створив могутнє військо. Частенько Ярослав ходив на полювання. От і цієї весни він розмірковував про осінь свого життя. І на квітучій галявині він вполював не куницю, а прекрасну дівицю. Анастасія Чагрова – дочка боярина - причарувала Осмомисла. Зайнялися вони обоє полум’ям кохання і народився їм син Олег. І 40-річній Ользі Юріївні Бог дав сина Володимира, але надто пізно. Не приходив князь до сімейних покоїв. Та багато хто заздрить закоханим: бояри бояться, що родичам Настки достануться кращі посади, привілеї, адже причарувала бояриня князя. З великими грошима та облудою словесною звертається княгиня Ольга до священиків. І коли інтереси усіх збіглися, стався вибух: восени 1173 року бояри захопили князівський двір, князя. Усю родину Багрових було знищено, церковники оголосили Настку чарівницею, яка причарувала князя й розбила родину, і спалили її на вогнищі. Бояри написали найтемнішу сторінку нашої історії, спалили кохання. 35 років правив Осмомисл, набув скарбів. З туги князь занедужав, роздав усю скарбницю й пішов у кращий світ. А через 12 років князь Ігор здійснив невдалий похід на половців. Разом із Ігорем був Володимир - старший із п’яти його синів. Довелося тоді молодому княжичу одружитися з дочкою Кончака й перебувати в полоні, поки не народився син. А якби дочка з’явилася, його б не відпустили. Єфросинії Ярославівні було 55 років, коли у вересні 1211 року озлоблені бояри повісили трьох її синів Романа, Святослава й Ростислава. Дорога їй була одна – монастир. Така доля Єфросинії Ярославівни, її батька Ярослава Осмомисла та матері Ольги Юріївни Долгорукової.
