Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Гетьманщина (ліквідація української державності)]] | [[Гетьманщина (ліквідація української державності)]] | ||
| + | |||
| + | [http://www.youtube.com/watch?v=2lNMvHznHAc Козаки (чотирнадцята серія)] | ||
Версія за 08:28, 9 березня 2013
Гетьманщина (ліквідація української державності)
| Річ Посполита (республіка)
Польський король є і великим князем литовським, обирався на сеймі Єдина грошова система, зовнішня політика |
Окреме законодавство, судова система, центральний і територіальні уряди, військо фінанси
Перехід Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини до Польщі |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Річ Посполита – послаблена козацькими повстаннями, занепад.
Москва – суперник Польщі (Україна, Білорусія) та Литви і Швеції (Балтика). Османська імперія,– проти зруйнування Річі Посполитої, баланс сил, послаблення суперників. Кримське Ханство, Трансільванія – васали Туреччини. Швеція – сильна держава після Тридцятилітньої війни. Контроль на Балтійському морі. Розкол українського суспільства. |
Припинення військових дій
Можливість обрання російського царя на польський престол після смерті Яна Казиміра Спільні дії проти Швеції. |
Московська держава зрадила Переяславську раду, порушувала Березневі статті.
Пошук нового союзника |
Статті – угода між українським Гетьманом та московським царем.
Пошук союзника:
Швеція Карл Густав у декларації визнавав права козаків на Західну Україну.
1656 р похід Антона Ждановича на західноукраїнські землі.
Трансільванія – Юрій Ракоці претендував на Польський престол. Підбурювана Австрією та Туреччиною, вороже ставлення до А.Ждановича.
27 липня 1657 року Богдан Хмельницький помер.
Промосковська орієнтація - козацька верхівка Лівобережжя та Слобожанщини. пропольська - Правобережжя.
Повстання 1658 р. проти І. Виговського, який обраний на вузькій Корсунській раді, не отримав підтримки Запорожіжжя. Згадайте хто вручав булаву Гетьману України? Очолили повстання кошовий отаман Яків Барабаш та полковник Мартин Пушкар.
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Ініціатор та автор Юрій Немирич – видатний правник та дипломат, знав політичні системи багатьох країн.
Московська держава зрадила Переяславську раду, порушувала Березневі статті. |
1. Федерація у Речі Посполитій: Руське князівство(Київ, Черніг, Брацлав, воєв.), польський король.
2. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем. 3. 30 тис козаків 10 тис найманців, 4. Судова, фінансова система, монета. 5. Скасування унії, урівння в правах православних з католиками 6. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні. |
Конотопська битва 1659 р українські війська на чолі з І.Виговським розгромили російські війська. Московська влада була згідна повернутися до Березневих статей.
Повстання 1659 р в Переяславі (Яків Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький та ін.) І.Виговський передав зрікся, булаву передали Юрію Хмельницькому. |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Зречення Гадяцького договору.
Москва пропонувала підписання угоди на основі Березневих статей |
1. Обрання гетьмана за згодою російського царя.
2. Гетьман не має права призначати старшину на адміністративні посади. 3. Гетьману заборонені відносини з Іноземними державами. 4. Російські війська розташовуються у Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані |
Виступили проти підписання І.Богун, запорожці.
Продовження війни з Польщею |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Поразка на Волині русько-українських військ.
Польща запропонувала підписати угоду на основі Гадяцького договору. |
1 вилучено статтю про Руське князівство;
2 гетьман був зобов’язаний надавати військову 3 допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами; 4 підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику; 5 польській шляхті й магнатам поверталися усі маєтності на українських землях. |
Розкол України: Прихильники Москви (Я.Сомко) виступили проти.
Ю.Хмельницький зрікся булави. Павло Тетеря 1663-1666 – гетьман 'Правобережної' України. 1663 Чорна рада Іван Брюховецький гетьман Лівобережної України. |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Іван Брюховецький 1663-1668 обраний на чорній (загальній) раді, запорожцями та біднота (сподівання на захист своїх інтересів), царським урядом.
Перший гетьман, який відвідав Москву, отримав титул боярина, оточення дворянство. |
1. Російським воєводам надано право збирати податки в Україні.
2. Гетьман обирається в присутності московського представника і затверджується царем. 3. Призначення митрополита за згодою з Москвою. 4. Проведення перепису населення (1666) для впорядкування податкової системи. |
Повстання проти І.Брюховецького придушено. |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Внутрішній розкол.
Україна не запрошена. |
Перемир‘я на 13,5 років
Лівобережжя – Московська держава, Правобережжя – Польща. Київ до Москва, через два роки до Польщі. Запоріжжя захист кордонів обох держав, підпорядковувалося владі царя і короля. |
1668 році повстання на Лівобережжі, виганяли московський воєвод.
І.Брюховецький звернувся до Туреччини за протекторатом. Проти нього вийшли московські війська (Г.Ромодановський). |
З Польщі вийшов Петро Дорошенко, козаки вбили І.Брюховецького та проголосили П.Дорошенко 1668 р гетьманом обох боків Дніпра.
Намісником П.Дорошенко поставив Дем‘яна Многогрішного.
П.Дорошенко повернувся на Правобережжя, загроза нападу поляків.
Запорожці обрали гетьманом Петра Суховія, угода з Кримським ханом загроза нападу.
Д.Многогрішний 1668-1672 перейшов в підданство Московської держави. Проголошений гетьманом Лівобережжя. Глухівські статті.
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Вбивство І.Брюховецького. Проголошення гетьманом Лівобережної Гетьманщини Д.Многогрішного, як альтернативу П.Дорошенку | 1. московські воєводи залишились лише в п‘ятьох містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації.
2. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис. 3. Гетьман мав право утримувати 1 тис. найманого війська 4. Податки збиралися винятково козацькою старшиною 5 Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами. 6 Значно обмежувався перехід селян у козацтво. |
Протистояння гетьмана та козацької старшини, підтримувалося Москвою. |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Проголошення гетьманом Лівобережної Гетьманщини І.Самойловича, як альтернативу П.Дорошенку | Гетьман позбавлений права усувати з посад старшину, карати без згоди старшинської ради або вироку військового суду | Протистояння гетьмана та козацької старшини, підтримувалося Москвою.
Посилення влади старшини (бунчукові товариші) – олігархічна республіка. |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Російсько-турецька війна (1677-1681) | Московська держава, османська, кримське ханство – 20 річне перемир‘я.
Кордон по Дніпру – Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля – Туреччині. Лівобережжя і і Запоріжжя за Москвою. |
Спустошення земель Правобережжя. Переселення на Лівобережну Україну та Слобожанщину |
Причини |
Зміст |
Наслідки |
| Послаблення Туреччини, як одного з претендентів на українські землі | Остаточний поділ на Лівобережжя і Правобережжя.
Брацлавщина і Південна Київщина нейтральна незаселена територія, Поділля у разі визволення від Туреччини переходить Річі Посполитій, Росія розривала відносини з Туреччиною і вступала до «Священної ліги» |
Остаточне закріплення поділу України |
