Гетьманщина (ліквідація української державності)

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
Гетьманщина (ліквідація української державності)

Дата, документ

Зміст

1654

Березневі статті Богдана Хмельницького

1. Гетьман і старшина обираються козацькою радою. Богдана Хмельницького

2 На території Гетьманщини діють власні закони і суд.

3. Податки збираються Генеральною скарбницею.

4. Цар лише затверджує обраного радою гетьмана.

5. Міжнародні відносини обмежені лише з Туреччиною та Польщею

1559 Гадяцький договір

Івана Виговського (1658-1659)

1. Федерація у Речі Посполитій: Руське князівство(Київ, Черніг, Брацлав, воєв.), польський король.

2. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем.

3. 30 тис козаків 10 тис найманців

4. Судова, фінансова система, монета.

5. Скасування унії, урівння в правах православних з католиками

6. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні.

1659 р. Переяславські статті

Юрія Хмельницького (1659-1662)

1. Обрання гетьмана за згодою російського царя.

2, Гетьман не має права призначати старшину на адміністративні посади.

3, Гетьману заборонені відносини з Іноземними державами.

4. Російські війська розташовуються у Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані

Павло Тетеря (1663-1665) Разом з Польщею бере участь у війні проти Москви та зазнає поразки
Петро Дорошенко (1665-1676) «сонце Руїни» 1666-проголошений правобережним гетьманом

1666-1667- разом з Туреччиною воює проти Польщі

1668 – став гетьманом обох берегів України Визнав протекторат Туреччини 1672 Бучацький мирний договір (тур-пол) «Україна держава» Брацлавщина і Київщина, Поділля Туреччині.

1676 – зрікся гетьманства на користь України

Михайло Ханенко (1669- 1674) 1670- угода з Річчю Посполитою

1674 – передав клейноди Самойловичу

1665 р. Московські статті Івана Брюховецького (1663-1668) . Російським воєводам надано право збирати податки в Україні.

2. Гетьман обирається в присутності московського представника і затверджується царем.

3. Призначення митрополита за згодою з Москвою.

4. Проведення перепису населення для впорядкування податкової системи

1669 Глухівські статті Дем‘яна Многограішного (1669-1672) 1. московські воєводи залишились лише в п‘ятьох містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації.

2. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис.

3. Гетьман мав право утримувати 1 тис. найманого війська

4. Податки збиралися винятково козацькою старшиною

5 Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами.

6 Значно обмежувався перехід селян у козацтво.

1672 р. Конотопські статті Івана Самойловича (1672-1687) Гетьман позбавлений права усувати з посад старшину, карати без згоди старшинської ради або вироку військового суду
1687 р. Коломацькі статті Івана Мазепи 1. Гетьман без згоди з царем не міг позбавити старшину керівних посад.

2. Обмежено права гетьмана на управління військовими землями.

3. Накладено обмеження на вживання слова «Гетьманщина»

1709 р. Решетилівські статті Івана Скоропадського Для контролю за діяльністю гетьмана та української адміністрації цар призначив свого постійного резидента, який доповідав царю про порушення і міг навіть приймати іноземних послів
1720 р. 1. Петро І позбавив Генеральну військову канцелярію судових та фінансових прав.

2. У державних установах запроваджувалася російська мова, заборонялося видання церковної літератури українською мовою

1722—1727 рр. Перша Малоросійська колегія на чолі з бригадиром С. Вельяміновим для управління Лівобережною Україною:

• наглядала за діяльністю гетьмана, старшини; встановлювала І стягувала податки до царської казни;

• виконувала роль апеляційного суду у справах, що розглядав Генеральний військовий суд

1723 р. На посади полковників цар Петро І призначив російських офіцерів, а козацьке військо перейшло під командування російського фельдмаршала Голіцина
Рішительні пункти 1728 р, Данили Апостола 1. До складу Генерального суду включено 3 російських офіцери.

2. Генеральна старшина та полковники призначалися царським указом.

3. Гетьману дозволялося лише обговорення прикордонних справ з Польщею та Кримом.

4. Під час війни гетьман мав підпорядковуватися наказам російського фельдмаршала

5. Російським дворянам надано право купувати українські землі

1734—1750 рр. Правління гетьманського уряду В складі трьох росіян і трьох українців, яке перебрало на себе всі повноваження з управління Лівобережною Україною
1750-1764

Кироло Розумовський

1754 ліквідація митного кордону з Росією

Київ під юрисдикцією Росії

Контроль над наданням гетьманом посад і маєтків

Заборонено вести листування з іншими державами

Здійснив судову реформу й запровадив земські, підкоморські й гродські суди, які регламентува життя окремих станів

10 листопада 1764 р. Указ Катерини II про остаточну ліквідацію гетьманства
1764—1786 рр. Діяльність другої Малоросійської колегії на чолі з П. Рум'янцевим, яка здійснювала управління Лівобережною Україною
28 липня1665 рр Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині. Утворення Слобідсько-Української губернії
3 серпня 1775 р. Царський маніфест про знищення Запорозької Січі
16—18 вересня 1781 р. Царський указ про ліквідацію полково-сотенного устрою та утворення Київського, Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв
3 травня 1783 р. Царський указ про закріпачення селян у Лівобережній і Слобідській Україні
28 червня 1783 р. Указ Воєнної колегії про перетворення Лівобережних козацьких полків на регулярні" полки російської армії