Відмінності між версіями «Словничок»

Версія за 19:20, 4 січня 2013

Виписувати лише термини, події (трипільці, Ольга тощо не потрібно)

6 клас

Палеоліт (1 млн. р. тому – 12 тис р. тому) давня кам'яна доба, (епоха колотого каменю - макролітів), Ранній: формування фізичного типу людини, виготовлення перших знарядь праці, оволодіння мовою та вогнем, привласнювальні форми господарчої діяльності /мисливство, збиральництво, рибальство/.Пітекантропи, неандертальці (230 тис.-27 тис. до н. е. Пізній: З'явилася людина сучасного фізичного типу (кроманьонець). Мисливство – основний вид діяльності. Період останнього зледеніння. Поява родового ладу - матріархату/

Мезоліт 9-8 тис р. до н.є. середній кам‘яний вік. Зникають холодостійкі тварини, в тому числі мамонти, у фауні переважають невеликі, але швидкі і сильні тварини -лось, кабан, олень, бурий ведмідь та інші. Поява лука та стріл, приручення тварин. Зростання ролі рибальства в зв'язку з винайденням човна та весел, сітей, рибальських гачків. Вкладишева техніка в обробітку каменю. Перші племінні утворення.

Неолітична революція Перехід привласнюючих: збиральництва і мисливства до відтворюючих форм господарства: землеробства /мотичного/ і скотарства. В обробітку каменю застосовуються свердління, шліфування і пиляння. З'являються глиняний посуд /кераміка/ і ткацтво. Осідлий спосіб життя.

Енеоліт мідно-кам‘яний вік. Відкриття і освоєння металів, мідні знаряддя праці. Відокремлення землеробства від скотарства (Перший суспільний поділ праці). Розвиток різноманітних ремесел і промислів. Початок заміни матріархату батьківським родом (патріархатом).

Трипільська культура 4-3 тис до н.є. енеоліт . відкрита 1897 Вікентієм Хвойко. Високорозвинене землеробство і скотарство. Використання міді, каменю, кістки, рогу. Виготовлення кераміки. Посуд - ліпний, різноманітної форми і розмірів, прикрашений заглибленим або розписаним візерунком («Культура мальованої кераміки»). Поселення у вигляді концентричних кіл. Житла землянкового типу, наземні, іноді кількаповерхові. Стоянки: Лука-Врублівська, Сабатинівська, Кирилівська, Молодове. Статуетки биків – символ Сонця, жінок, храмів у вигляді биків, кераміка з рослинним орнаментом («культура мальованої кераміки»), змія символ влади, культові вази-близнюки, глиняні предмети, малюнки на глиняних табличках – зародки писемності. Зруйнована племенами «шнурової кераміки та бойових сокир». Давні скотарі «ямна культура», «катакомбна культура», «зрубна культура» за способом поховання, кургани.

Бронзова доба Винайдення штучного металу - бронзи. Розширення асортименту виробів з міді. Другий суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства та скотарства. Заміна материнського роду батьківським(патріархатом).

Залізна доба Швидке освоєння металургії заліза, збільшення кількості, покращення якості металевих виробів. Активізація розвитку землеробства, скотарства, обміну. Завершився другий суспільний розподіл праці - відокремлення ремесла від землеробства. Виділення пануючої верхівки, поява класів і держави.

Держава— це сукупність людей, та організація влади у межах даної території на якій вони проживають. Причина майнова нерівність.

Кіммерійці 9-7 ст. до н.е. Найдавніші, історично відомі племена на території України (Гомер «Одисея»), іраномовні. Основа господарства - кочове скотарство. Виготовляли заліні наконечники стріл, початок залізної доби на Україні.

Скіфи 7-3 ст. до н.е. Ранні кочовики, іраномовні племена. Геродот: скіфи-орачі, скіфи-скотарі, царські скіфи, Скіфія квадрат зі стороною 20 днів дороги. Походження: Таргітай (син Зевса та дочки Борисфена): сини Ліпоксай,(«Цар гора»), Арпоксай (Цар-вода»), Колаксай («Цар-сонця»). Стали засновниками скіфів (самоназва сколоти). Знахідки: Товста Могила (пектораль), Чортомлик (срібна амфора), Гайманова Могила (срібний келих), Солоха (гребінь). 514-513 рр. до н.е. перемогли перського царя ДаріяІ. Розквіт: 4 ст цар Атей, об‘єднав племена у державу, загинув у битві з греками у віці 90 років. 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. – Мала Скіфія (Неаполь Скіфський суч. Симферополь).

Сармати 3 ст до н.е. -3 ст. н.е. сармати, племена: язиги, роксолани, алани(Геродот), витіснені готами та гунами.

Готи 2-4 ст. східні германські народи, прийшли на територію України. Витіснені гунами. Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. Битва на Каталаунських полях 451 р. разом з галами розбили гунів (Аттіла).

Гуни 4 –5 ст - давній кочовий народ, тюркомовного походження. Дало поштовх великому переселенню народів. Витіснили готів. Найбільшої могутності гунський союз племен досяг за часів вождя Аттіли (серед. V ст.). Після поразки в Каталаунській битві (451 p.) та смерті Аттіли (453 р.) гунський союз племен розпався.

Хозари— напівкочовий тюркомовний народ, що з'явився після відходу гунів. Створили Хозарський каганат (Ітіль). Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли у залежність від хозар підпали племена сіверян і полян, які платили їм данину. Прийняли іудаїзм. Олег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності. Святослава остаточно розбив Хозарський каганат.

Авари тюркомовні племена, спустошили землі Антів. У 560-х рр створили Аварський каганат. Карл Великий у 790-х рр. разгомив Аварський каганат. Остаточно зруйнований угорцями.

Аграрне перенаселення відсутність можливості для певної частини населення забезпечити необхідний мінімум достатку (харчування). Причина істотні міграції населення (колонізації нових земель).

Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. «Внутрішня колонізація» — заселення і господарське освоєння вільних земель на кордонах власної країни. «Зовнішня колонізація» — створення поселень (переважно сільськогосподарських) за межамами своєї країни, іноді поєднана з підкоренням або винищенням місцевого населення. Приклади: Грецька колонізація. Процес колонізації (заселення й господарського освоєння) земель відбувався в другій половині 16 століття переважно на сході та південному сході.

Тіра давньогрецьке місто-держава на правому березі лиману р. Тирас (сучасна назва Дністер), на території теперішнього Білгород-Дністровського.

Ольвія «щаслива» грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями зМілету в 647—646 р. до н. е.

Херсонес (Севастополь) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах (Корсунь) — старогрецьке місто-держава. Олімпіадне завдання

Пантікапей (Керч) Боспорського царства (480 р до н.е. – 4 ст н.е.) зруйноване навалою готів та гунів, Понтійського царства (291 до н.е. – 62 р) Митридат ІV Євпатор.

7 клас

Венеди найдавніша назва слов'ян, під якою вони згадуються в античних джерелах. Римляни: Пліній тарший, Корнелій Тацит, Грек – Птоломей, Візантійці: Прокопій Кесарійський «Війна з готами». Територія, яку населяли венеди, охоплювала широкі простори від Балтійського моря до Карпат і від Одри до Дніпра.

Анти візантійські автори другої половини VІ ст. н.е. знали дві групи слов’ян, що мешкали у Південній і Центрально-Східній Європі: склавинів (слов’ян ) та антів. У IV-V ст. н.е. анти заселяли землі поміж Дніпром і Дністром.

Печеніги об'єднання тюркських племен. Вперше з‘явилися на кордонах Русі за князювання Ігоря. Розбиті Ярославом Мудрим у 1036 р.

Половці народність тюркської мовної групи. Воювали з русичами. Володимир Мономах здійснив ряд походів(1103, 1111, 1113 рр). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у знаменитій поемі «Слово о полку Ігоревім». Були союзниками русичів у битві на Калці 1223 р. проти монголо-татар.

Плем‘я стадія еволюції Етносу, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.

Поляни східнослов'янські племена, які проживали на території Середнього Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю.

Сіверяни східнослов'янські племена, які проживали на території між рр.. Горинь-Прип’ять-Тетерів-Дніпро.

Древляни східнослов'янські племена, які проживали на території Лівобережжя України:між рр.Десна-Ворскла.

Уличі східнослов'янські племена, які проживали на території між нижніми течіями Дністра і Прута аж до Чорного моря.

Білі хорвати східнослов'янські племена, які проживали на території між річками Південний Буг - Дністер.

Тиверці східнослов'янські племена, які проживали на території Волинь, басейн річки Західний Буг.

Волиняни дуліби східнослов'янські племена, які проживали на території Прикарпаття - Закарпаття.

Варяги руська назва норманів.

Князь воєначальник племені, очільник дружини, пізніше очільник монархічної держави – князівства.

Київська Русь східнослов‘янська держава 9-13 ст.

Погост – створенні Ольгою, як адміністративно-податкових одиниці, потім додана судова влада, перетворилися на адміністративні одиниці у Київській Русі.

Полюддя щорічний об'їзд російськими князями своїх земель і збір податі і данини з місцевого населення.

Панщина відробіткова рента, прикріпленних до землі селян, які зобов'язані працювати зі своїм інвентарем в господарстві феодала.

8 клас

Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

Панщина – форма відробітку на землі феодала.

Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

Унія – об’єднання. Олімпіадне завдання: Що таке "унія"? Які унії, укладені європейськими державами вам відомі? Якими були міста їх укладення й наслідки?

Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).

“Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

Слободи – поселення в прикордонних територіях звільнені від податків, захищали кордони від турків та татар. Слобожанщина – сучасні Харківська та Сумська області.

“Революція цін” - падіння цін на золото та срібло, ріст цін на продовольчу продукцію.

Колонізація заселення та господарське освоєння земель. Приклади: грецька колонізація – створення античних міст Північного Причорномор’я: Тіра (Білгород-Дністровський), Ольвія (Миколаїв), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч). Колонізація українських земель 14-18 ст.

Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

Партачі – позацехові ремісники (православні українці).