Відмінності між версіями «Користувач:Алінка Фелечко»
(→Мої блоги) |
(→Мої блоги) |
||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
'''1 УРОК''' | '''1 УРОК''' | ||
− | + | '''Урок № 1 | |
− | + | Тема. Суміжні кути | |
+ | Мета :сформувати поняття суміжних кутів; домогтися засвоєння теореми про суміжні кути та наслідки з цієї теореми; | ||
+ | Сформувати в учнів уміння: | ||
+ | • будувати кут, суміжний з даним; | ||
+ | • знаходити суміжні кути на рисунку; | ||
+ | • використовуючи зміст теореми про суму суміжних кутів, розв’язувати задачі базового та вищого рівнів на обчислення градусних мір суміжних кутів; здійснити діагностику засвоєння учнями знань про аксіоми вимірювання кутів і властивості паралельних прямих та вміння застосувати ці твердження для розв’язування задач. | ||
+ | Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок. | ||
+ | Наочність і обладнання: таблиця «Суміжні кути»; набір демонстраційного креслярського приладдя, презентація. | ||
+ | ХІД УРОКУ | ||
+ | І. Організаційний момент | ||
+ | ІІ. Перевірка домашнього завдання (робота біля дошки з поясненням) | ||
+ | ІІІ. Актуалізація опорних знань | ||
+ | 2) Запитання до класу по плану: | ||
+ | 1) Кути. | ||
+ | — Означення кута; означення рівних кутів. | ||
+ | — Означення бісектриси кута. | ||
+ | — Основні властивості вимірювання та відкладання кутів. | ||
+ | — Види кутів (за градусними мірами). | ||
+ | 3)Виконання тестових завдань усно | ||
+ | 2)На якому з рисунків зображено розгорнутий кут? 2)Кут АОВ — розгорнутий. Чому дорівнює величина < АОВ ? | ||
+ | а) 90°; б) 360°; в) 120°; г) 180°. | ||
+ | 3) Кут АОВ дорівнює 168°. Визначте вид кута АОВ. | ||
+ | а) Гострий; б) прямий; в) тупий; г) розгорнутий. | ||
+ | 4) Промінь ОК проходить між сторонами кута АОВ. Чому дорівнює | ||
+ | градусна міра кута АОВ, якщо <АОК = 131°, < КОВ = 49°? | ||
+ | а) 178°; б) 82; в) 170°; г) 180°. | ||
+ | 5) а) Накресліть розгорнутий кут. | ||
+ | б) 3 вершини О розгорнутого кута в одній півплощині проведіть промінь. | ||
+ | Рис.1 | ||
+ | в) Назвіть утворені кути. | ||
+ | г) Визначте на око, який із кутів на рис. 1 найбільший? найменший? | ||
+ | г) Який із накреслених кутів можна назвати розгорнутим? Чому? | ||
+ | д) Яка величина розгорнутого кута? | ||
+ | Завдання 1. Кути, що зображені на рисунку 1, поділіть на групи за їхньою градусною мірою. Які групи ви утворили? | ||
+ | |||
+ | Завдання 2. Опишіть словами, використовуючи назви елементів кутів, особливості взаємного розташування | ||
− | + | ||
+ | IV. Вивчення нового матеріалу | ||
+ | План | ||
+ | 1°. Уявлення про суміжні кути. Означення. | ||
+ | 2°. Теорема про суму суміжних кутів та її доведення (самостійне опрацювання) | ||
+ | 3°)Наслідки з теореми про суму суміжних кутів. | ||
+ | При вивченні нового матеріалу використовуються зображення суміжних кутів. | ||
+ | При роботі з теоремою увагу звертається на такі моменти: | ||
+ | 1)Перефразувати і записати теорему у вигляді: «Якщо …, то… .». При цьому учні повинні усвідомити, що все, що записано після слова «якщо» до слова «то» - є умовою теореми і записується на аркуші у правій половині після слова : Дано:…. | ||
+ | Частина твердження, записана після слова «то», є висновком теореми і записується під «дано» після слова» Довести:…». Малюнок до теореми виконують у лівій частині аркушу, а «дано» і «що треба довести» записують згідно з виконаним малюнком. | ||
+ | 1. Мотивація навчання | ||
+ | Моделі суміжних кутів відомі людям давно. Уявлення про такі кути складаються під час розгляду шосейних та залізничних доріг, каналів, які перетинаються, при спорудженні внутрішніх стін будинків. Проте тривалий час властивість суміжних кутів практично не використовували. До XVIII ст. у підручниках цієї властивості не доводили. Але коли доводиться виміряти транспортиром, наприклад, градусну міру кута АВС, зображеного на рисунку 2, сторони якого недоступні, то у таких випадках транспортиром доцільно виміряти суміжний із ним кут АВМ, сторони якого є доступними. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. Виконання усних вправ | ||
+ | Знайдіть кут AOB на рисунку 3. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 3. Засвоєння нових знань | ||
+ | 1) а) Учні в зошиті креслять два кути, у яких одна сторона спільна, а дві інші сторони | ||
+ | цих кутів є доповняльними півпрямими. | ||
+ | б) Учитель дає означення суміжних кутів. | ||
+ | в) З'ясовують, який кут утворює сума кутів <АОС + <ВОС (розгорнутий). | ||
+ | г) Яка величина розгорнутого кута (180°)? | ||
+ | г) Чому дорівнює сума суміжних кутів <АОС і <ВОС? | ||
+ | д) Учні формулюють властивість суміжних кутів. | ||
+ | е) Формулюється властивість (теорема) суміжних кутів у так званій силогістичній | ||
+ | формі («якщо ..., то ...».) | ||
+ | Чи є суміжними кути, зображені на рисунку 4? Чому? | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Виконання вправ 1. Чи є на рисунку 5 пари суміжних кутів? | ||
+ | |||
+ | 2. Знайдіть градусні міри кутів KLN і LPN на рисунку 6. | ||
+ | |||
+ | 2. Виконання письмових вправ | ||
+ | 1.Накресліть розгорнутий кут (ab). | ||
+ | а) З вершини цього кута проведіть промінь c так, щоб кут (ac) був тупим. Назвіть утворені суміжні кути. | ||
+ | б) Виміряйте транспортиром кут (cb) і обчисліть градусну міру кута (ac), користуючись теоремою про суміжні кути. | ||
+ | в) Проведіть промінь d, що ділить кут (ac) на два кути. Скільки пар суміжних кутів утворилося на рисунку? | ||
+ | 2. Знайдіть суміжні кути, якщо: | ||
+ | а) їхні градусні міри відносяться як 5 : 31; | ||
+ | б) їхня різниця дорівнює 70°. | ||
+ | 3. Дві прямі перетинаються. Скільки пар суміжних кутів при цьому утворилося? | ||
+ | 4. Бісектриса ділить кут AOB на два кути, один з яких дорівнює 50°. | ||
+ | Знайдіть градусну міру кута, суміжного з кутом AOB. | ||
+ | V. Підсумки уроку (усвідомити логічний зв’язок: суміжні кути сума 180°, тільки в такому порядку). | ||
+ | Запитання до класу | ||
+ | 1. Два кути мають спільну сторону. Чи означає це, що: | ||
+ | а) ці кути мають спільну вершину; | ||
+ | б) ці кути мають дві інші сторони — доповняльні півпрямі; | ||
+ | в) ці кути є суміжними; | ||
+ | г) їх сума дорівнює 180°? | ||
+ | 2. Один із суміжних кутів дорівнює α. Чому дорівнює інший кут? | ||
+ | 3. Повторюємо наслідки | ||
+ | V1. Домашнє завдання №№76,79,80 | ||
+ | Вивчити теорему про суму суміжних кутів; повторити види кутів за їх градусною мірою. | ||
− | |||
− | |||
Версія за 14:03, 12 листопада 2012
== Про мене - вчитель економіки та математики Одеського НВК "Гімназія № 2"
Мій внесок
[Мої файли]
Мої закладки
Мої захоплення
Тема: ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ (розробка циклу уроків) Мета: Дидактична:
1)сформувати поняття суміжних кутів; 2)домогтися засвоєння теореми про суміжні кути та наслідки з цієї теореми; 3) сформувати поняття вертикальних кутів; кута між двома прямими, що перетинаються; 4)домогтися засвоєння теореми про вертикальні кути ; 5) сформувати поняття перпендикуляра, проведеного з точки до прямої, відстані від точки до прямої; 6) сформувати поняття паралельних прямих, паралельних відрізків, паралельних прямих, паралельних променів; 7) домогтися засвоєння властивостей паралельних прямих; 8) ознайомити із способом доведення від супротивного; 9) сформувати вміння знаходити відстань від точки до прямої; 10) сформувати поняття внутрішніх односторонніх, внутрішніх різносторонніх, зовнішніх односторонніх, зовнішніх різносторонніх та відповідних кутів. 11)домогтися засвоєння ознак паралельності прямих; 12) домогтися засвоєння властивостей кутів, що утворюються за перетину паралельних прямих січною; 13)сформувати вміння застосовувати ці знання до розв’язування задач
Розвивальна:
1) розвивати логічне мислення, пізнавальну активність; 2)спонукати розвитку моторної і смислової пам’яті, умінню аналізувати, порівнювати; 3)розвивати графічні навики. 4)спонукати становленню комунікативної компетентності (працювати в групі, оцінювати себе і товаришів), інформаційної (працювати з підручником, додатковою літературою).
Виховна:
1)виховувати такі якості особистості як пізнавальна активність, самостійність, напористість у досягненні мети, дослухатися до думки товариша і в той же час вміти захистити свою точку зору; 2)спонукати учнів до самоаналізу своєї діяльності.
Обладнання: таблиці, плакати, картки із завданнями експрес-контролю, дидактичні матеріали , посібники, презентації , набір демонстраційного креслярського приладдя тощо
Список використаних джерел: 1)О.С. Істер ; Підручник: Геометрія 7 кл.;
2) .М.Роганін . Плани-конспекти уроків, Харків,2004 3) Л.С. Карнацевич . Вивчення геометрії в7 класі. Москва . Просвіта.1983 4) А.Г. Мерзляк Збірник задач і завдань для тематичного оцінювання Харків, «Гімназія№,2010 5)Н.А. Тарасенкова, М.І. Бурда, та інші: Експрес-контроль з геометрії для 7 класу. К.: «Педагогічна преса», 2007. 6) А.М. Капіносов: Геометрія 7 кл.. Дидактичні матеріали для різнорівневого навчання. Д.: ТОВ «Альфа», 1995 7) Н.М.Кумановська: Уроки з геометрії, Тернопіль. Астон ,2002 8) С. П. Бабенко: Уроки геометрії. 7 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2007
Основні форми роботи учнів: індивідуальна, групова, робота в парах, колективна.
математика - основний; - другорядний предмети
Навчальна тема: ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ
7 клас
Стислий опис проекту
Вивчення теми ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ проводиться на базі раніше вивченого навчального матеріалу в курсі математики 5-го класу. Але особлива увага приділяється теоретичним засадам та вивченню нових понять і означень СЛОВНИК ДО ТЕМИ
АКСІОМА – це твердження про основні властивості найпростіших геометричних фігур, прийняті як вихідні положення.
БІСЕКТРИСА – це промінь, який виходить з вершини кута, проходить між його сторонами і ділить кут на два рівних кути.
ВІДСТАНЬ ВІД ТОЧКИ ДО ПРЯМОЇ – це довжина перпендикуляра, проведеного із даної точки до прямої.
ДОВЕДЕННЯ – це міркування, за допомогою якого встановлюється справедливість математичного твердження.
ОЗНАЧЕННЯ – це твердження, в якому пояснюється зміст того чи іншого поняття (назва).
ТЕОРЕМА – це математичне твердження, справедливість якого встановлюється за допомогою міркувань.
ПЕРПЕНДИКУЛЯРОМ до прямої, проведеним із даної точки, називають відрізок прямої, перпендикулярної до даної, один з кінців якого – дана точка, а другий – точка перетину прямих.
Повний План вивчення теми
1 УРОК
Урок № 1 Тема. Суміжні кути Мета :сформувати поняття суміжних кутів; домогтися засвоєння теореми про суміжні кути та наслідки з цієї теореми; Сформувати в учнів уміння: • будувати кут, суміжний з даним; • знаходити суміжні кути на рисунку; • використовуючи зміст теореми про суму суміжних кутів, розв’язувати задачі базового та вищого рівнів на обчислення градусних мір суміжних кутів; здійснити діагностику засвоєння учнями знань про аксіоми вимірювання кутів і властивості паралельних прямих та вміння застосувати ці твердження для розв’язування задач. Тип уроку: засвоєння знань, умінь та навичок. Наочність і обладнання: таблиця «Суміжні кути»; набір демонстраційного креслярського приладдя, презентація. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання (робота біля дошки з поясненням) ІІІ. Актуалізація опорних знань 2) Запитання до класу по плану: 1) Кути. — Означення кута; означення рівних кутів. — Означення бісектриси кута. — Основні властивості вимірювання та відкладання кутів. — Види кутів (за градусними мірами). 3)Виконання тестових завдань усно 2)На якому з рисунків зображено розгорнутий кут? 2)Кут АОВ — розгорнутий. Чому дорівнює величина < АОВ ?
а) 90°; б) 360°; в) 120°; г) 180°.
3) Кут АОВ дорівнює 168°. Визначте вид кута АОВ.
а) Гострий; б) прямий; в) тупий; г) розгорнутий.
4) Промінь ОК проходить між сторонами кута АОВ. Чому дорівнює градусна міра кута АОВ, якщо <АОК = 131°, < КОВ = 49°?
а) 178°; б) 82; в) 170°; г) 180°.
5) а) Накресліть розгорнутий кут.
б) 3 вершини О розгорнутого кута в одній півплощині проведіть промінь. Рис.1
в) Назвіть утворені кути. г) Визначте на око, який із кутів на рис. 1 найбільший? найменший? г) Який із накреслених кутів можна назвати розгорнутим? Чому? д) Яка величина розгорнутого кута? Завдання 1. Кути, що зображені на рисунку 1, поділіть на групи за їхньою градусною мірою. Які групи ви утворили?
Завдання 2. Опишіть словами, використовуючи назви елементів кутів, особливості взаємного розташування
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1°. Уявлення про суміжні кути. Означення.
2°. Теорема про суму суміжних кутів та її доведення (самостійне опрацювання)
3°)Наслідки з теореми про суму суміжних кутів.
При вивченні нового матеріалу використовуються зображення суміжних кутів.
При роботі з теоремою увагу звертається на такі моменти: 1)Перефразувати і записати теорему у вигляді: «Якщо …, то… .». При цьому учні повинні усвідомити, що все, що записано після слова «якщо» до слова «то» - є умовою теореми і записується на аркуші у правій половині після слова : Дано:…. Частина твердження, записана після слова «то», є висновком теореми і записується під «дано» після слова» Довести:…». Малюнок до теореми виконують у лівій частині аркушу, а «дано» і «що треба довести» записують згідно з виконаним малюнком.
1. Мотивація навчання Моделі суміжних кутів відомі людям давно. Уявлення про такі кути складаються під час розгляду шосейних та залізничних доріг, каналів, які перетинаються, при спорудженні внутрішніх стін будинків. Проте тривалий час властивість суміжних кутів практично не використовували. До XVIII ст. у підручниках цієї властивості не доводили. Але коли доводиться виміряти транспортиром, наприклад, градусну міру кута АВС, зображеного на рисунку 2, сторони якого недоступні, то у таких випадках транспортиром доцільно виміряти суміжний із ним кут АВМ, сторони якого є доступними.
2. Виконання усних вправ Знайдіть кут AOB на рисунку 3.
3. Засвоєння нових знань
1) а) Учні в зошиті креслять два кути, у яких одна сторона спільна, а дві інші сторони
цих кутів є доповняльними півпрямими. б) Учитель дає означення суміжних кутів. в) З'ясовують, який кут утворює сума кутів <АОС + <ВОС (розгорнутий). г) Яка величина розгорнутого кута (180°)? г) Чому дорівнює сума суміжних кутів <АОС і <ВОС? д) Учні формулюють властивість суміжних кутів. е) Формулюється властивість (теорема) суміжних кутів у так званій силогістичній формі («якщо ..., то ...».)
Чи є суміжними кути, зображені на рисунку 4? Чому?
Виконання вправ 1. Чи є на рисунку 5 пари суміжних кутів?
2. Знайдіть градусні міри кутів KLN і LPN на рисунку 6.
2. Виконання письмових вправ 1.Накресліть розгорнутий кут (ab). а) З вершини цього кута проведіть промінь c так, щоб кут (ac) був тупим. Назвіть утворені суміжні кути. б) Виміряйте транспортиром кут (cb) і обчисліть градусну міру кута (ac), користуючись теоремою про суміжні кути. в) Проведіть промінь d, що ділить кут (ac) на два кути. Скільки пар суміжних кутів утворилося на рисунку? 2. Знайдіть суміжні кути, якщо: а) їхні градусні міри відносяться як 5 : 31; б) їхня різниця дорівнює 70°. 3. Дві прямі перетинаються. Скільки пар суміжних кутів при цьому утворилося? 4. Бісектриса ділить кут AOB на два кути, один з яких дорівнює 50°. Знайдіть градусну міру кута, суміжного з кутом AOB. V. Підсумки уроку (усвідомити логічний зв’язок: суміжні кути сума 180°, тільки в такому порядку). Запитання до класу 1. Два кути мають спільну сторону. Чи означає це, що: а) ці кути мають спільну вершину; б) ці кути мають дві інші сторони — доповняльні півпрямі; в) ці кути є суміжними; г) їх сума дорівнює 180°? 2. Один із суміжних кутів дорівнює α. Чому дорівнює інший кут? 3. Повторюємо наслідки V1. Домашнє завдання №№76,79,80 Вивчити теорему про суму суміжних кутів; повторити види кутів за їх градусною мірою.
2 УРОК
https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWaTNvN2xQR3Bja0k/edit
Тема уроку: Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл.
Учні вчаться вимірювати масу на важільних терезах. Отримують через дослід результатии того, що тіла однакового обєму мають різну масу. Ставиться проблемне питання "Чому?" На основі набутих знань протягом дослідження учні створюють блог юних фізиків-дослідників, де діляться з однолітками враженнями від проведених дослідів. Наприкінці уроку вчителем проводиться тестування учнів з набутих знань.
3 УРОК
https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWZWVFcU50OVk5Qkk/edit
Тема уроку: Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул.
Учні різних груп самостійно працюють з електронним підручником. Складають інформаційнуі таблиці про особливості будови иречовини у трьо агрегатних станах. Кожна з груп сстворює презентацію за матеріалом, який вони обрали для дослідження. Лідери груп проводять невеличку "інформаційну хвилинку" Свої думки та досягнення учні заносять до щоденника спостережень. https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWWG9xa1Y5ekhKdGM/edit
4 УРОК
https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWd1RRVnFpdFRWOFE/edit
Тема уроку: Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія.
Кожна група проводить експериментальні дослідження, які показують, що швидкість проходження дифузії в різних станах різна. І існує залежність міжшвидкістю дифузії та температурою Лідери кожної групи повідомляють про результати експериментів Зразок учнівської презентації [[1]]
5 УРОК'
https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWZ1QtUVZMR3NXNWc/edit https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWNFE4cjBLRDQtTkk/edit
Тема уроку:Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах.
Проводиться у вигляді захисту проектів кожної групи. Лідери проводять презент ації. Лаборанти груп демонтрують експерименти.
6 УРОК
Тема уроку: Густина речовини.
Урок-семінар. На уроці іде обговорення вивченого протягом попердніх уроків. Робляться певні висновки. Вводяться перші прості задачі на визначеня густини різних речовин Підготовка до контрольної роботи [[2]]
7 УРОК
https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWUlFkR0ZXb3ktZFE/edit https://docs.google.com/file/d/0B1t49Z86AOjWWHAxU0E2NEFFTDg/edit
Тема уроку: Молекулярно-кінетична теорій будови речовини.
Урок контрольно-узагальгнюючий. ПРоводиться у вигляді опитування, тестування, аналізу експериментальних результатів.
Навчальні цілі. 1. Формувати аналітичне мислення учнів через оцінювання результатів наукових досліджень та експериментів. 2. Привчати учнів до самостійного отримання знань, як необхідної умови успішного навчання та саморозвитку 3. Навчити дітей чітко формулювати отримані знання, їх уміння використовувати отриманні знання при опануванні нової теми.
Мета вивчення проекту
Навчальна: - поглибити знання про будову речовини, отриманих учнями у попердні роки вивчення курсу природознавства, Виховна: - формувати вміння логічно та аргументовано висловлювати власні думки та позиції щодо навчального матеріалу, - виховувати цілеспрямованість у отриманні ннових навчальних знань Розвиваюча: - розвивати увагу, пам’ять, уяву та формувати навички толерантного спілкування, - зміцнювати інтерес природничо-математичних наук.
Протягом реалізації проекту учні навчаються:
- шукати в Інтернеті необхідну інформацію стосовно теми уроків ( аудіо, відеоматеріали, статті щодо оточуючого світу)),
- працювати у програмах Microsoft Office: Word, Power Point,
- створювати та демонструвати презентації,
- створювати інформаційні бюлетені та wiki - сайти, блоги,
- обговорювати та висловлювати власні думки на форумах любителів класики та прихильників музики видатного композитора.
Опис оцінювання
Контрольно-оцінювальна діяльності на уроках фізики передбачає систематичну взаємодію між учителем та учнями у результаті якої отримується об’єктивна інформація про перебіг і результати навчально-виховної діяльності. Вона забезпечує реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до фізичної освіти школярів і складається з організаційних методів (тестування у поєднанні з анкетуванням, метод З-Х-Д, спостереження за навчальною роботою учнів) форм та засобів оцінювання. Головний метод, що застосовувався протягом вивчення теми – це метод тестування та захист результатів експериментів. Тестування результатів фізичної освіти школярів визначається як об’єктивне, стандартне вимірювання, що має у собі завдання, орієнтовані на визначення рівнів засвоєння змісту фізичної освіти та оцінювання індивідуальних досягнень, яке проводить як і вчитель так і використовується самооцінювання. Тести мали комплексний характер і фіксували особистісне ставлення (самостійні судження, погляди, позиції, смаки) учнів до обраної теми на основі набутих знань. Оцінки виставлялись після кожного уроку. Протягом вивчення теми проводять фізичні диктанти, « ланцюжкове» формулювання основних означень, положень МКТ, підготовка та виконання демонстраційних експериментів, заповнення таблиць, захист проектів-презентацій.
Діяльність учнів
Учні проводять протягом вивчення теми такі достіди та експерименти:
1. Стисливість газів.
2. Розширення тіл під час нагрівання.
3. Розчинення фарби у воді.
4. Дифузія газів, рідин.
5. Зчеплення свинцевих циліндрів.
7. Змочування скла водою та гліцеріном
8. Об’єм і форма твердого тіла і рідини.
9. Властивість газу займати увесь наданий йому об’єм.
Перед початком вивченя теми вчителю слід поставити запитання пов’язані з побутом учнів, їх реальним життям. Показати, як знаючі основні особливості будови речовини, реально можна покращити свій побут. Вчитель може застосувати окрім комп’ютерної презентації ще і досліди, які проводить при участі учнів, спираючись на їх знання з курсу природознавства, біології, географії.
Відомості про автора Ім'я, прізвище - Сизова Лариса Володимирівна
Фах, навчальний предмет== вчитель фізики
Навчальний заклад - Одеський НВК "Гімназія № 2" Одеської міської ради Одеської області
Місто - м. Одеса
Контактні дані т. 0676653730
Відомості про тренінг
Дати проведення тренінгу - 13.08-18.08.2012 р.
Місце проведення тренінгу: м. Одеса, ОЗОШ № 118
Тренер
Сизова Лариса Володимирівна