Відмінності між версіями «Проект Рослини-мандрівники»
(→Як учні використовували інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?) |
(→Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання?) |
||
Рядок 67: | Рядок 67: | ||
=== Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання? === | === Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання? === | ||
+ | Керівник проекту - вчитель - виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації. | ||
=== Дидактичні матеріали === | === Дидактичні матеріали === |
Версія за 11:21, 1 червня 2010
Зміст
- 1 Назва проекту
- 2 Автор проекту
- 3 Номінація
- 4 Перелік шкільних навчальних предметів
- 5 Клас та вік учнів, які брали участь у проекті
- 6 Опис проекту
- 6.1 В чому полягає ідея проекту. Як вона виникла?
- 6.2 Яке дослідження проводили учні? Що і як вони робили?
- 6.3 Як учні використовували інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?
- 6.4 Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання?
- 6.5 Дидактичні матеріали
- 6.6 Які результати одержали учні в проекті?
- 7 Інтернет-ресурси, які використовувались в процесі роботи над проектом
Назва проекту
Рослини- мандрівники
Автор проекту
Гаврилюк Наталія Іванівна
Номінація
Краший навчальний проект для учнів 5-11 класів
Перелік шкільних навчальних предметів
Біологія, географія, природознавство
Клас та вік учнів, які брали участь у проекті
7 клас, 13-14 років
Опис проекту
Мета та завдання проекту
полягають в тому, щоб: зацікавити учнів даною темою; стимулювати використання різноманітних методів вивчення теми: аналіз літератури, пошук інформації в Інтернеті, соціологічне опитування, дослідження в природі тощо; сформувати в учнів уявлення про способи поширення плодів і насіння рослин; формувати інтелектуальні здібності учнів; виробити навички та уміння практичного застосування знань; сформувати в учнів навички роботи у групах, розподіляючи ролі між собою; навчити правилам толерантної поведінки під час досліджень, підбору інформації, демонстрації своїх результатів; надати учням можливість проявити ініціативу і самостійність; виховувати любов до природи.
В чому полягає ідея проекту. Як вона виникла?
Ідея проекту виникла на уроці біології,
під час вивчення теми «Поширення плодів та насіння».
У дітей виник ряд запитань:
-«Чому деякі рослини зустрічаються далеко від свого природного ареалу?»; -«Які “транспортні засоби” мають рослини і які з них найефективніші?»; -«Які пристосування забезпечують успішне проникнення рослин у віддалені регіони?»; -«Чим обертаються мандри рослин для суспільства?».
Ключовим питанням було:
«Чи дійсно все живе рухається?», але воно було подано у філософській формі: «Чи справедливим є твердження, що життя – це рух, рух – це життя»?
Яке дослідження проводили учні? Що і як вони робили?
Протягом роботи над проектом учні
з’ясовували, звідки в Північній Америці, Африці та Австралії взялася європейська рослина фіалка триколірна; як потрапило до України просо колосовидне із Північної Америки; як дісталися далеких берегів Америки наш звичайний пирій повзучий або середземноморські рослини плевел п’янкий та вівсюг; чому рослини американських прерій засмічують поля і сади України, а наші звичайні степові рослини – придорожні смуги США та Мексики; чому середземноморські види ростуть в Бразилії, а південноамериканські в Африці чи в Індії та багато іншого.
Також в ході проекту було проведене наукове дослідження
поширення в селищі Глибока північноамериканського виду, що спричиняє алергію – амброзії полинолистої.
Як учні використовували інформаційно-комунікаційні технології в дослідницькій роботі над проектом?
Діяльність учнів по проекту поділялася на три етапи.
1. Перший етап (формулювання завдання):
ознайомлення учнів із завданням; учні обирають собі тему; формуються групи за інтересами учнів (регулює цей процес вчитель); складання учнями кожної групи плану подальших дій; розподіл обов’язків між учнями в групах; проводиться датування проекту на протязі 2-х тижнів.
2.Другий етап (дослідження):
учні проводять дослідження; підбирають матеріали для створення презентації, веб-сайту, публікації.
На початку проекту
учням було повідомлено про основні завдання, що поставлені для досягнення мети, сформовано групи за інтересами. Керівник проекту виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації.
Було створено 3 групи:
1 група досліджувала, як саме “мандрують» рослини, що їм в цьому допомагає та чим обертаються ці подорожі для суспільства. Фінальним було створення презентації, яка висвітлювала напрямки та результати дослідження. 2 група "полювала" за небезпечною злочинницею – Амброзією та її товаришкою – Повитицею». Учні даної групи вивчали поширення карантинного виду – амброзії полинолистої на теренах Глибоцького району. Результати дослідження було подано у вигляді публікації, а також представлено у районному краєзнавчому форумі «До оберегів відродження» та в обласному конкурсі –захисті науково-дослідницьких робіт. 3 група шукала однодумців та цікаві факти про рослин-мандрівників! Результатом стала розробка вебсайту.
Як вчитель використовував інформаційно-комунікаційні технології для зацікавлення учнів до навчання?
Керівник проекту - вчитель - виступав у ролі консультанта та помічника, який допомагав учням порадами, допоміжними питаннями, дидактичними матеріалами, джерелами інформації.