Відмінності між версіями «Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава)
 
(не показані 22 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Київське князівство''' - престол, не вотчина
+
==Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава==
  
−
'''Чернігівське''' - утвор. за рішенням Любецького з‘їзду
+
[http://www.youtube.com/watch?v=t5ZfJYiQPvk Історія України (2009) частина 2]
  
−
'''Переяславське''' - залежне від Києва, спадкоємці Києв. прест.  
+
[http://www.youtube.com/watch?v=_WAVI8aXbr0 Історія України (2009) частина 3]
  
−
'''Галицьке''' - 1152-1187 Ярослав Осмомисл, розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім»
+
[http://ukrmap.su/uk-uh7/977.html § 10. Київська Русь за правління Ярославичів]
  
−
'''Волинське''' - до сер 12 ст вотчина Київ. князя
+
[http://ukrmap.su/uk-uh7/978.html § 11. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого]
  
 +
[http://ukrmap.su/uk-uh7/979.html § 12—13. Причини роздробленості Київської Русі. Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств]
  
 +
==Причини роздробленості Київської Русі==
 +
 +
'''Причини роздробленості Київської Русі.'''
 +
 +
• великi розміри території держави,
 +
 +
• строкатий етнічний склад,
 +
 +
• князiвськi усобицi,
 +
 +
• вiдсутнiсть сталого порядку столонаслiдування,
 +
 +
• напади степових кочовикiв,
 +
 +
• занепад торговельного шляху «з варяг у греки»,
 +
 +
• розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми.
 +
 +
==Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств==
 +
 +
'''Роздробленість''' - поділ держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади, зміна устрою та форми правління Київської Русі - '''федеративна монархія''' у др. пол ХІІ - пер.пол. ХІІІ ст.
 +
 +
'''Київське князівство''' - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства.
 +
 +
'''Чернігівське''' - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у  1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. [http://svoe.tv/video/29050/ «Слово о полку Ігоревім»] 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р.
 +
 +
'''Переяславське''' -  не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..."
 +
 +
'''Галицьке''' - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 [http://svoe.tv/video/29048/ Ярослав Осмомисл], розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім»
 +
 +
'''Волинське''' - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення  князівства боролися його син [http://svoe.tv/video/29046/ Мстислав Ізяславич] (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.)
 +
 +
==Галицько-Волинське князівство==
 
{| border="1"  
 
{| border="1"  
 
|+'''Галицько-Волинська держава'''
 
|+'''Галицько-Волинська держава'''
Рядок 20: Рядок 54:
 
|об'єднав Галицько-Волинське князівство;
 
|об'єднав Галицько-Волинське князівство;
  
−
поширив свій вплив на Київ
+
поширив свій вплив на Київ, лытопис називаэ його «самодержцем усієї Русі».
 
|боровся з половцями;
 
|боровся з половцями;
 
|-
 
|-
−
|colspan=2 |<p align=center>'''Данило Галицький 1219-1264'''</p>
+
|colspan=2 |<p align=center>'''[http://svoe.tv/video/29058/ Данило Галицький] 1219-1264''' [http://svoe.tv/video/29061/ серія 2], [http://svoe.tv/video/29062/ серія 3]</p>
 
|-
 
|-
 
|• відновив єдність Галицько-Волинського князівств;
 
|• відновив єдність Галицько-Волинського князівств;
Рядок 40: Рядок 74:
 
|• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну
 
|• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну
 
   
 
   
−
• 1223 битва на Калці. Монголо-татари розбили половців та руські війська.
+
• 1223 [http://svoe.tv/video/29056/ битва на Калці]. [http://www.youtube.com/watch?v=SX6bjtj4tIw Монголо-татари] розбили половців та руські війська.
 +
• 1240 [http://svoe.tv/video/29060/ взяття Києва монголо-татарами].
 
   
 
   
 
• 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків;
 
• 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків;
  
−
• Боротьба проти монголо-татар;
+
• Боротьба проти [http://svoe.tv/video/29059/ монголо-татар];
  
 
• Спроба організувати хрестовий похід проти монголів;
 
• Спроба організувати хрестовий похід проти монголів;
Рядок 51: Рядок 86:
 
|}
 
|}
  
−
1264-1301 ''Лев Данилович'' - столиця-Львів, Приєднав Закарпаття
+
1264-1301 ''Лев Данилович'' - столиця-Львів, Приєднав Закарпаття.
−
1301-1308 ''Юрій І Львович'' - Закарпаття→Угорщина створив окрему [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F Галицьку церковну митрополію] (Київська перемістилася в Суздаль), 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького
+
 
 +
1301-1308 ''Юрій І Львович'' - Закарпаття→Угорщина створив окрему [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F Галицьку церковну митрополію] (Київська перемістилася в Суздаль), 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького.
 +
 
 
1315-1323 ''Андрій і Лев ІІ'' боротьба з литовцями.
 
1315-1323 ''Андрій і Лев ІІ'' боротьба з литовцями.
−
''Юрій ІІ Болеслав'' останній князь з династії Романовичів.
+
 
 +
''Юрій ІІ Болеслав'' (1308-1340) останній князь з династії Романовичів.
  
 
{| border="1"  
 
{| border="1"  
Рядок 107: Рядок 145:
 
Молдавське князівство: '''''Шипинська земля (Буковина)''''' 1514 Османська імперія – Хотинська райа
 
Молдавське князівство: '''''Шипинська земля (Буковина)''''' 1514 Османська імперія – Хотинська райа
 
|}
 
|}
−
 
−
'''Розвиток культури:'''
 
−
 
−
''Оригінальна література:''
 
−
 
−
 “Слово про закон і благодать” митрополита Ілларіона, під час князювання Ярослава Мудрого;
 
−
 
−
 Повчання Володимира Мономаха;
 
−
 
−
 «Повісті минулих літ» 1113;
 
−
 
−
 «Слово о полку Ігоревім» 1187;
 
−
 
−
 Київський та Галицько-Волинський літописи 12 ст
 
−
 
−
 Києво-Печерський патерик  (житія святих) 13 ст.
 
−
 
−
''Перекладна література:''
 
−
 
−
 Реймське Євангеліє виготовлено для доньки Ярослава Мудрого Анни – королеви Франції;
 
−
 
−
 Остромирове Євангеліє 1056 – 1057;
 
−
 
−
 Ізборник Святослава 1073, зображений з родиною.
 
−
 
−
''Законодавчі акти:''
 
−
 
−
 “ Руська Правда” Ярослава Мудрого;
 
−
 
−
 “Правда Ярославичів” 1072;
 
−
 
−
 “Статут” Володимира Мономаха.
 
−
 
−
 Литовські статути 1529, 1566, 1588.
 
−
 
−
'''Видатні особистості:'''
 
−
 
−
Літописець ''Нестор'' - батько української історії автор “Повісті минулих літ”
 
−
 
−
Митрополит ''Іларіон'' - автор найдавнішого літературного твору “Слово про закон і благодать”, помічник Ярослава Мудрого у розвитку культури.
 
−
 
−
Іконописець ''Алімпій''.
 
−
 
−
''Лікарі'': ''Агапіт'' чернець Печерського монастиря, онука володимира Мономаха ''Євпраксія'' “Мазі”,
 
−
 
−
''Кирило і Мефодій'' - болгарські ченці, створили слов’янську азбуку глаголицю та кирилицю.
 
−
 
−
'''''Освіта''':'' пеша школа для дітей оточення князя (Володимир), школа при Софії Київській (Ярослав), перша школа для дівчат (онука Ярослава Ганна), берестяні грамоти,
 
−
 
−
'''''Мистецтво'':''' ''мініатюри'' для книжок: Євангеліст Лука з Остромирового Євангелія, Родина князя Святослава Ярославовича з «Ізборника», ''пергамент'' - книги зі шкіри тварин, Вишгородська ікона Богородиці була вивезена Андрієм Боголюбським у 1169 вивезена до Володимира-на-Клязьмі. Холмська ікона Богородиці  11 ст. привезена Данилом Галицьким з Києва, Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими написана Алімпієм (початок 12 ст.),
 
−
– Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)
 
−
 
−
''Усна народна творчість:''''''' “Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь”, Кожум’яка переміг велетня-печеніга, билини: про Володимира Великого , три богатиря, Дуная - галицького богатиря. Виконавець - Баян.
 
−
 
−
'''Архітектура''': ''Десятинна церква'' - перший кам’яний храм на Русі (Володимир), ''Софійський собор'' (Ярослав): Мозаїка Богоматері(Оранта), фрески, Києво-Печерський монастир створений за Ярослава Мудрого, Антонієм і Феодосієм Печерськими
 
−
 
−
''Чернігів'': у 1078 році побудований Успенський храм Києва-Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий монастир побудований князем Святополк Ізяславичем, Борисоглібський собор, Ільїнська церква, П’ятницька Церква,
 
−
 
−
''Галицько-Волинське:'' Собор Святої Богородиці та Успенський у Волинському-Волинському, Успенський собор, церква Святого Пантелеймона у Галичі.
 

Поточна версія на 20:20, 30 вересня 2013

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Історія України (2009) частина 2

Історія України (2009) частина 3

§ 10. Київська Русь за правління Ярославичів

§ 11. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого

§ 12—13. Причини роздробленості Київської Русі. Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств

Причини роздробленості Київської Русі

Причини роздробленості Київської Русі.

• великi розміри території держави,

• строкатий етнічний склад,

• князiвськi усобицi,

• вiдсутнiсть сталого порядку столонаслiдування,

• напади степових кочовикiв,

• занепад торговельного шляху «з варяг у греки»,

• розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми.

Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств

Роздробленість - поділ держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади, зміна устрою та форми правління Київської Русі - федеративна монархія у др. пол ХІІ - пер.пол. ХІІІ ст.

Київське князівство - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства.

Чернігівське - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у 1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. «Слово о полку Ігоревім» 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р.

Переяславське - не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..."

Галицьке - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 Ярослав Осмомисл, розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім»

Волинське - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.)

Галицько-Волинське князівство

Галицько-Волинська держава

Внутрішня

Зовнішня

Роман Мстиславович 1199-1205

об'єднав Галицько-Волинське князівство;

поширив свій вплив на Київ, лытопис називаэ його «самодержцем усієї Русі».

боровся з половцями;

Данило Галицький 1219-1264 серія 2, серія 3

• відновив єдність Галицько-Волинського князівств;

• поширив вплив на Київ (воєвода Дмитро);

• Заклав нове місто Львів;

• Столицю переніс у Холм;

• Військова реформа: ополчення;

• На противагу боярам – висуванці з низів (майбутня шляхта)

• 1253 р коронований папою.

• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну

• 1223 битва на Калці. Монголо-татари розбили половців та руські війська. • 1240 взяття Києва монголо-татарами.

• 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків;

• Боротьба проти монголо-татар;

• Спроба організувати хрестовий похід проти монголів;

• Похід Бурундая, посилення залежності від Орди.

1264-1301 Лев Данилович - столиця-Львів, Приєднав Закарпаття.

1301-1308 Юрій І Львович - Закарпаття→Угорщина створив окрему Галицьку церковну митрополію (Київська перемістилася в Суздаль), 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького.

1315-1323 Андрій і Лев ІІ боротьба з литовцями.

Юрій ІІ Болеслав (1308-1340) останній князь з династії Романовичів.

Українські землі у складі інших держав

Польща

Велике князівство Литовське

Московська держава, Угорщина, та Молдавське князівство

1349 КазимірІІІ захопив частину Г-Вк, яке після смерті переходило до Угорщини

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщині

1387 Галичина остаточно приєднана ХVст. Руське, Подільське, Белське в-ва 1385 р Кревська унія, одруження Ягайла та Ядвіги, покатоличення Литви.

1413 Городельська унія

1410 році Грюнвальдська битва з Тевтонським орденом.

Міндовг - створ Рус-Лит князівство

1316-1341 Гедемін його син Любарт Волинь 1345-1377 Ольгерд Черн-Сівер у татар 1362 Сині Води, Київщина, Подіддя, Переяславщину, боротьба за Волинь.

1392-1420 Вітовт -боротьба за Причорномор‘я, проти Кревської унії, покатоличення Литви Вітовт – намісн Ягайла у ВКЛ.

Об‘єднання руських князів – крок до Української державності, але Вітовт ліквідував уділи.

1430-1432 Свидригайло - боротьба за незалежність Литви та удільність Руських земель. Сігізмунд - інтереси покатоличених литовців, унію.

1435 Вількомирська битва поразка Свидригайла. Після смерті Сигізмунда Свидригайло намісник ВКЛ, відновлення Київ і Волин. уділів.

Після смерті 1452 ліквідація Волинського, 1471 Київського кн.

1492 – видання Швайпольтом Фіолем «Осьмигласника», «Тріодь цвітна» та «Часослова» кирилицею.

1490-1492 повстання під проводом Мухи

1508 повстання Мих.Глинського за автономію України.

1380 Куликовська битва, Іван ІІІ почав «збирання» руських земель.

1500 Чернігово-Сіверське кн. приєднано до Москви.

Угорщина: сер. ХІ ст. Закарпаття Молдавське князівство: Шипинська земля (Буковина) 1514 Османська імперія – Хотинська райа

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Київська_Русь_за_часів_роздробленості._Галицько-Волинська_держава&oldid=464467