Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Історія України (2009) частина 2

Історія України (2009) частина 3

§ 10. Київська Русь за правління Ярославичів

§ 11. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого

§ 12—13. Причини роздробленості Київської Русі. Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств

Причини роздробленості Київської Русі

Причини роздробленості Київської Русі.

• великi розміри території держави,

• строкатий етнічний склад,

• князiвськi усобицi,

• вiдсутнiсть сталого порядку столонаслiдування,

• напади степових кочовикiв,

• занепад торговельного шляху «з варяг у греки»,

• розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми.

Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств

Роздробленість - поділ держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади, зміна устрою та форми правління Київської Русі - федеративна монархія у др. пол ХІІ - пер.пол. ХІІІ ст.

Київське князівство - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства.

Чернігівське - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у 1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. «Слово о полку Ігоревім» 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р.

Переяславське - не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..."

Галицьке - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 Ярослав Осмомисл, розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім»

Волинське - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.)

Галицько-Волинське князівство

Галицько-Волинська держава

Внутрішня	Зовнішня
Роман Мстиславович 1199-1205
об'єднав Галицько-Волинське князівство; поширив свій вплив на Київ, лытопис називаэ його «самодержцем усієї Русі».	боровся з половцями;
Данило Галицький 1219-1264 серія 2, серія 3
• відновив єдність Галицько-Волинського князівств; • поширив вплив на Київ (воєвода Дмитро); • Заклав нове місто Львів; • Столицю переніс у Холм; • Військова реформа: ополчення; • На противагу боярам – висуванці з низів (майбутня шляхта) • 1253 р коронований папою.	• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну • 1223 битва на Калці. Монголо-татари розбили половців та руські війська. • 1240 взяття Києва монголо-татарами. • 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків; • Боротьба проти монголо-татар; • Спроба організувати хрестовий похід проти монголів; • Похід Бурундая, посилення залежності від Орди.

1264-1301 Лев Данилович - столиця-Львів, Приєднав Закарпаття.

1301-1308 Юрій І Львович - Закарпаття→Угорщина створив окрему Галицьку церковну митрополію (Київська перемістилася в Суздаль), 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького.

1315-1323 Андрій і Лев ІІ боротьба з литовцями.

Юрій ІІ Болеслав (1308-1340) останній князь з династії Романовичів.

Українські землі у складі інших держав

Польща	Велике князівство Литовське	Московська держава, Угорщина, та Молдавське князівство
1349 КазимірІІІ захопив частину Г-Вк, яке після смерті переходило до Угорщини 1366 забрав у Литви Галичину і Волинь Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщині 1387 Галичина остаточно приєднана ХVст. Руське, Подільське, Белське в-ва 1385 р Кревська унія, одруження Ягайла та Ядвіги, покатоличення Литви. 1413 Городельська унія 1410 році Грюнвальдська битва з Тевтонським орденом.	Міндовг - створ Рус-Лит князівство 1316-1341 Гедемін його син Любарт Волинь 1345-1377 Ольгерд Черн-Сівер у татар 1362 Сині Води, Київщина, Подіддя, Переяславщину, боротьба за Волинь. 1392-1420 Вітовт -боротьба за Причорномор‘я, проти Кревської унії, покатоличення Литви Вітовт – намісн Ягайла у ВКЛ. Об‘єднання руських князів – крок до Української державності, але Вітовт ліквідував уділи. 1430-1432 Свидригайло - боротьба за незалежність Литви та удільність Руських земель. Сігізмунд - інтереси покатоличених литовців, унію. 1435 Вількомирська битва поразка Свидригайла. Після смерті Сигізмунда Свидригайло намісник ВКЛ, відновлення Київ і Волин. уділів. Після смерті 1452 ліквідація Волинського, 1471 Київського кн. 1492 – видання Швайпольтом Фіолем «Осьмигласника», «Тріодь цвітна» та «Часослова» кирилицею. 1490-1492 повстання під проводом Мухи 1508 повстання Мих.Глинського за автономію України.	1380 Куликовська битва, Іван ІІІ почав «збирання» руських земель. 1500 Чернігово-Сіверське кн. приєднано до Москви. Угорщина: сер. ХІ ст. Закарпаття Молдавське князівство: Шипинська земля (Буковина) 1514 Османська імперія – Хотинська райа