Відмінності між версіями «Як віросповідання вплинуло на розвиток Київської Русі»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі | + | У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі прохристиянство також було відомо задовго до релігійних реформ |
| − | + | Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним єфакт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу | |
| − | + | християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в988-990 рр.Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва.Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком .Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти стрімко і круто. Його не влаштовувала звичайна практика прийняття християнства, що існувала на той час, за якою новонавернений монарх ставав “сином” імператора, тобто васалом. Скориставшись з прохання імператора Василя II допомогти придушити повстання в одній з візантійських провінцій, князь поставив йому декілька умов: визнати Русь християнською державою, укласти союз і віддати йому в | |
| − | + | дружини сестру Анну. Імператор прийняв умови, але виконувати їх не поспішав, хоч Володимир свої зобов’язання виконав. Тоді київський князь захопив володіння Візантії в Криму, взяв місто Херсонес (Корсунь) і звідти продиктував імператору колишні вимоги. Гордий константинопольський монарх погодився стати шурином руського “варвара”,володаря гарему з майже тисячі дружин і наложниць. Київський князь повернув Херсонес Василеві II як віно (викуп, який має заплатити молодий батькам нареченої) за його сестру. Ясно, що при таких обставинах ні про який васалітет не могло бути й мови. Іллею-пророком,Ярило - зі святим Юрієм (Георгієм), давні зимові свята були приурочені до Різдва Христового і Хрещення, дохристиянське свято Великодня (назва збереглася) - до Воскресіння Ісуса Христа і т.д. Проти язичницького свята Івана Купала церква боролася багато сторіч, але так і не змогла його подолати. Так і не вдалося похитнути віру народу в “нижчі духи”. Процес християнізації на Русі розтягнувся на віки. Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де велося літописання, створювались бібліотеки, школи, малювання, ікони. В Київській Русі існувало до 30 монастирів. Першим і найбільшим була Києво-Печерська Лавра заснована у 1051 році. Назву «Печерський» монастир отримав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастирі вважалися ченці Антоній та Феодосій. Тут працювали Нестор-Літописець,, чернець-живописець Алімпій, чернець-лікар Агапіт. Запровадження християнства як державної релігії (988-989) відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. Християнство відображало ідеологію феодального ладу. Разом з позитивними якостями, релігія виправдовувала соціальну нерівність і гноблення людей. Церква, як згодом стала великим землевласником, надавала велику ідеологічну підримку державі, щоб стабілізувати становище правлячого класу. Прийняття християнства було важливим й для підняття престижу Київської Русі. Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. З поширенням християнізації Візантійська література почала потрапляти у Русь. Таким чином запровадження християнства допомогло поширенню писемності на Русі, наблизило Київ до європейських держав. | |
| − | Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва. | + | |
| − | + | ||
| − | Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас | + | |
| − | + | ||
| − | феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади | + | |
| − | + | ||
| − | відповідало християнство за візантійським зразком . | + | |
| − | Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти | + | |
| − | + | ||
| − | стрімко і круто. Його не влаштовувала звичайна практика | + | |
| − | + | ||
| − | прийняття християнства, що існувала на той час, за якою | + | |
| − | + | ||
| − | новонавернений монарх ставав “сином” імператора, тобто | + | |
| − | + | ||
| − | васалом. Скориставшись з прохання імператора Василя II | + | |
| − | + | ||
| − | допомогти придушити повстання в одній з візантійських провінцій, князь поставив йому | + | |
| − | + | ||
| − | декілька умов: визнати Русь християнською державою, укласти союз і віддати йому в | + | |
| − | + | ||
| − | дружини сестру Анну. Імператор прийняв умови, але виконувати їх не поспішав, хоч | + | |
| − | + | ||
| − | Володимир свої зобов’язання виконав. Тоді київський князь захопив володіння Візантії в | + | |
| − | + | ||
| − | Криму, взяв місто Херсонес (Корсунь) і звідти продиктував імператору колишні вимоги. | + | |
| − | + | ||
| − | Гордий константинопольський монарх погодився стати шурином руського “варвара”, | + | |
| − | + | ||
| − | володаря гарему з майже тисячі дружин і наложниць. Київський князь повернув Херсонес | + | |
| − | + | ||
| − | Василеві II як віно (викуп, який має заплатити молодий батькам нареченої) за його сестру. | + | |
| − | + | ||
| − | Ясно, що при таких обставинах ні про який васалітет не могло бути й мови. | + | |
| − | Іллею-пророком,Ярило - зі святим Юрієм (Георгієм), давні зимові свята були приурочені до Різдва | + | |
| − | + | ||
| − | Христового і Хрещення, дохристиянське свято Великодня (назва збереглася) - до | + | |
| − | + | ||
| − | Воскресіння Ісуса Христа і т.д. Проти язичницького свята Івана Купала церква боролася | + | |
| − | + | ||
| − | багато сторіч, але так і не змогла його подолати. Так і не вдалося похитнути віру народу в | + | |
| − | + | ||
| − | “нижчі духи”. Процес християнізації на Русі розтягнувся на віки. | + | |
| − | Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де | + | |
| − | + | ||
| − | велося літописання, створювались бібліотеки, школи, малювання, ікони. В Київській Русі | + | |
| − | + | ||
| − | існувало до 30 монастирів. Першим і найбільшим була Києво-Печерська Лавра заснована | + | |
| − | + | ||
| − | у 1051 році. Назву «Печерський» монастир отримав від печер, де мешкали його перші | + | |
| − | + | ||
| − | поселенці. Засновниками монастирі вважалися ченці Антоній та Феодосій. Тут працювали | + | |
| − | + | ||
| − | Нестор-Літописець,, чернець-живописець Алімпій, чернець-лікар Агапіт. | + | |
| − | + | ||
| − | Запровадження християнства як державної релігії (988-989) відіграло величезну | + | |
| − | + | ||
| − | роль в консолідації феодальної держави. Християнство відображало ідеологію | + | |
| − | + | ||
| − | феодального ладу. Разом з позитивними якостями, релігія виправдовувала соціальну | + | |
| − | + | ||
| − | нерівність і гноблення людей. Церква, як згодом стала великим землевласником, надавала | + | |
| − | + | ||
| − | велику ідеологічну підримку державі, щоб стабілізувати становище правлячого класу. | + | |
| − | + | ||
| − | Прийняття християнства було важливим й для підняття престижу Київської Русі. | + | |
| − | + | ||
| − | Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. | + | |
| − | + | ||
| − | З поширенням християнізації Візантійська література почала потрапляти у Русь. Таким | + | |
| − | + | ||
| − | чином запровадження християнства допомогло поширенню писемності на Русі, наблизило | + | |
| − | + | ||
| − | Київ до європейських держав. | + | |
Версія за 17:51, 7 квітня 2016
У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі прохристиянство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним єфакт хрещення княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в988-990 рр.Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва.Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком .Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти стрімко і круто. Його не влаштовувала звичайна практика прийняття християнства, що існувала на той час, за якою новонавернений монарх ставав “сином” імператора, тобто васалом. Скориставшись з прохання імператора Василя II допомогти придушити повстання в одній з візантійських провінцій, князь поставив йому декілька умов: визнати Русь християнською державою, укласти союз і віддати йому в дружини сестру Анну. Імператор прийняв умови, але виконувати їх не поспішав, хоч Володимир свої зобов’язання виконав. Тоді київський князь захопив володіння Візантії в Криму, взяв місто Херсонес (Корсунь) і звідти продиктував імператору колишні вимоги. Гордий константинопольський монарх погодився стати шурином руського “варвара”,володаря гарему з майже тисячі дружин і наложниць. Київський князь повернув Херсонес Василеві II як віно (викуп, який має заплатити молодий батькам нареченої) за його сестру. Ясно, що при таких обставинах ні про який васалітет не могло бути й мови. Іллею-пророком,Ярило - зі святим Юрієм (Георгієм), давні зимові свята були приурочені до Різдва Христового і Хрещення, дохристиянське свято Великодня (назва збереглася) - до Воскресіння Ісуса Христа і т.д. Проти язичницького свята Івана Купала церква боролася багато сторіч, але так і не змогла його подолати. Так і не вдалося похитнути віру народу в “нижчі духи”. Процес християнізації на Русі розтягнувся на віки. Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де велося літописання, створювались бібліотеки, школи, малювання, ікони. В Київській Русі існувало до 30 монастирів. Першим і найбільшим була Києво-Печерська Лавра заснована у 1051 році. Назву «Печерський» монастир отримав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастирі вважалися ченці Антоній та Феодосій. Тут працювали Нестор-Літописець,, чернець-живописець Алімпій, чернець-лікар Агапіт. Запровадження християнства як державної релігії (988-989) відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. Християнство відображало ідеологію феодального ладу. Разом з позитивними якостями, релігія виправдовувала соціальну нерівність і гноблення людей. Церква, як згодом стала великим землевласником, надавала велику ідеологічну підримку державі, щоб стабілізувати становище правлячого класу. Прийняття християнства було важливим й для підняття престижу Київської Русі. Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. З поширенням християнізації Візантійська література почала потрапляти у Русь. Таким чином запровадження християнства допомогло поширенню писемності на Русі, наблизило Київ до європейських держав.
