Як віросповідання вплинуло на розвиток Київської Русі

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі прохристиянство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним єфакт хрещення княгині Ольги у

958 р.Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в988-990 рр.Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва.Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком .Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти стрімко і круто. Його не влаштовувала звичайна практика прийняття християнства, що існувала на той час, за якою новонавернений монарх ставав “сином” імператора, тобто васалом.

Скориставшись з прохання імператора Василя II допомогти придушити повстання в одній з візантійських провінцій, князь поставив йому декілька умов: визнати Русь християнською державою, укласти союз і віддати йому в дружини

сестру Анну. Імператор прийняв умови, але виконувати їх не поспішав, хоч Володимир свої зобов’язання виконав. Тоді київський князь захопив володіння Візантії в Криму, взяв місто Херсонес (Корсунь) і звідти продиктував імператору колишні вимоги. Гордий константинопольський монарх погодився стати шурином руського “варвара”,володаря гарему з майже тисячі дружин і наложниць.

Київський князь повернув Херсонес Василеві II як віно (викуп, який має заплатити молодий батькам нареченої) за його сестру. Ясно, що при таких обставинах ні про який васалітет не могло бути й мови. Іллею-пророком,Ярило - зі

святим Юрієм (Георгієм), давні зимові свята були приурочені до Різдва Христового і Хрещення, дохристиянське свято Великодня (назва збереглася) - до Воскресіння Ісуса Христа і т.д. Проти язичницького свята Івана Купала церква боролася багато сторіч, але так і не змогла його подолати. Так і не вдалося похитнути віру народу в “нижчі духи”. Процес християнізації на Русі розтягнувся на віки. Велику роль у підвищенні культурного рівня населення відіграли монастирі, де велося літописання, створювались бібліотеки, школи, малювання, ікони. В Київській Русі існувало до 30 монастирів.

Першим і найбільшим була Києво-Печерська Лавра заснована у 1051 році. Назву «Печерський» монастир отримав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастирі вважалися ченці Антоній та Феодосій. Тут працювали

Нестор-Літописець,, чернець-живописець Алімпій, чернець-лікар Агапіт. Запровадження християнства як державної релігії (988-989) відіграло величезну роль в консолідації феодальної держави. Християнство відображало ідеологію феодального ладу. Разом з позитивними якостями, релігія виправдовувала соціальну нерівність і гноблення людей. Церква, як згодом стала великим землевласником, надавала велику ідеологічну підримку державі, щоб стабілізувати становище правлячого класу. Прийняття християнства було важливим й для підняття престижу Київської Русі.

Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. З поширенням християнізації Візантійська література почала потрапляти у Русь. Таким чином запровадження християнства допомогло поширенню

писемності на Русі, наблизило Київ до європейських держав.