Відмінності між версіями «Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава»
(→Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава== | ||
[http://www.youtube.com/watch?v=t5ZfJYiQPvk Історія України (2009) частина 2] | [http://www.youtube.com/watch?v=t5ZfJYiQPvk Історія України (2009) частина 2] | ||
[http://www.youtube.com/watch?v=_WAVI8aXbr0 Історія України (2009) частина 3] | [http://www.youtube.com/watch?v=_WAVI8aXbr0 Історія України (2009) частина 3] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-uh7/977.html § 10. Київська Русь за правління Ярославичів] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-uh7/978.html § 11. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-uh7/979.html § 12—13. Причини роздробленості Київської Русі. Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств] | ||
==Причини роздробленості Київської Русі== | ==Причини роздробленості Київської Русі== | ||
| Рядок 28: | Рядок 35: | ||
'''Київське князівство''' - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства. | '''Київське князівство''' - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства. | ||
| − | '''Чернігівське''' - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у 1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. «Слово о полку Ігоревім» 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р. | + | '''Чернігівське''' - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у 1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. [http://svoe.tv/video/29050/ «Слово о полку Ігоревім»] 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р. |
'''Переяславське''' - не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..." | '''Переяславське''' - не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..." | ||
| − | '''Галицьке''' - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 Ярослав Осмомисл, розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім» | + | '''Галицьке''' - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 [http://svoe.tv/video/29048/ Ярослав Осмомисл], розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім» |
| − | '''Волинське''' - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.) | + | '''Волинське''' - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення князівства боролися його син [http://svoe.tv/video/29046/ Мстислав Ізяславич] (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.) |
==Галицько-Волинське князівство== | ==Галицько-Волинське князівство== | ||
| Рядок 50: | Рядок 57: | ||
|боровся з половцями; | |боровся з половцями; | ||
|- | |- | ||
| − | |colspan=2 |<p align=center>'''Данило Галицький 1219-1264'''</p> | + | |colspan=2 |<p align=center>'''[http://svoe.tv/video/29058/ Данило Галицький] 1219-1264''' [http://svoe.tv/video/29061/ серія 2], [http://svoe.tv/video/29062/ серія 3]</p> |
|- | |- | ||
|• відновив єдність Галицько-Волинського князівств; | |• відновив єдність Галицько-Волинського князівств; | ||
| Рядок 67: | Рядок 74: | ||
|• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну | |• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну | ||
| − | • 1223 битва на Калці. [http://www.youtube.com/watch?v=SX6bjtj4tIw Монголо-татари] розбили половців та руські війська. | + | • 1223 [http://svoe.tv/video/29056/ битва на Калці]. [http://www.youtube.com/watch?v=SX6bjtj4tIw Монголо-татари] розбили половців та руські війська. |
| + | • 1240 [http://svoe.tv/video/29060/ взяття Києва монголо-татарами]. | ||
• 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків; | • 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків; | ||
| − | • Боротьба проти монголо-татар; | + | • Боротьба проти [http://svoe.tv/video/29059/ монголо-татар]; |
• Спроба організувати хрестовий похід проти монголів; | • Спроба організувати хрестовий похід проти монголів; | ||
Поточна версія на 19:20, 30 вересня 2013
Зміст
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Історія України (2009) частина 2
Історія України (2009) частина 3
§ 10. Київська Русь за правління Ярославичів
§ 11. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого
Причини роздробленості Київської Русі
Причини роздробленості Київської Русі.
• великi розміри території держави,
• строкатий етнічний склад,
• князiвськi усобицi,
• вiдсутнiсть сталого порядку столонаслiдування,
• напади степових кочовикiв,
• занепад торговельного шляху «з варяг у греки»,
• розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми.
Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств
Роздробленість - поділ держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади, зміна устрою та форми правління Київської Русі - федеративна монархія у др. пол ХІІ - пер.пол. ХІІІ ст.
Київське князівство - було найбільш заселеним князівством Київської Русі. Київська земля залишалася спільною спадщиною роду Рюриковичів, а Київ - стольним градом. Дуумвират - Святослава (1177–1194 рр.) та Рюрика (1180–1202 рр.) розквіт князівства.
Чернігівське - уа заповітом Ярослава Мудрого, належало Святославові, який у 1073—1076 рр. був київським князем та побудував Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Його син Олег (за розпалювання усобиць і залучення до них половців отримав від автора «Слова о полку Ігоревім» ім’я «Гориславич»), засновник династії Ольговичів. «Слово о полку Ігоревім» 1187 р про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р.
Переяславське - не мало політичної незалежності й майже цілковито залежало від Києва, спадкоємці Києв. прест. Володимир Мономах князював у Переяславі 20 років. Володмимр Глібович, згадується у "Слові о полку Ігоревім", де вперше використано термін "Україна": "За ним же Україна багато потужила..."
Галицьке - засновниками галицької династії князів були Ростиславичі – нащадки онука Ярослава Мудрого. Ростислав мав трьох синів – Рюрика, Володаря й Василька, які отримали у володіння відповідно Перемишль, Звенигород і Теребовль. 1152-1187 Ярослав Осмомисл, розквіт, Успенський собор у Галичі, згадується у «Слові о полку Ігоревім»
Волинське - до сер 12 ст вотчина Київського князя. Наприкінці 12 ст. Волинь було переділено між нащадками Ізяслава Мстиславича. За об’єднання і зміцнення князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154—1170 рр.), а також його наступник Роман Мстиславич (1170—1205 рр.)
Галицько-Волинське князівство
Внутрішня |
Зовнішня |
Роман Мстиславович 1199-1205 | |
| об'єднав Галицько-Волинське князівство;
поширив свій вплив на Київ, лытопис називаэ його «самодержцем усієї Русі». |
боровся з половцями; |
Данило Галицький 1219-1264 серія 2, серія 3 | |
| • відновив єдність Галицько-Волинського князівств;
• поширив вплив на Київ (воєвода Дмитро); • Заклав нове місто Львів; • Столицю переніс у Холм; • Військова реформа: ополчення; • На противагу боярам – висуванці з низів (майбутня шляхта) • 1253 р коронований папою. |
• 1238 у битві під Дорогочином зупинив просування тевтонців на Україну
• 1223 битва на Калці. Монголо-татари розбили половців та руські війська. • 1240 взяття Києва монголо-татарами. • 1245 р битва під Ярославом проти угорців та поляків; • Боротьба проти монголо-татар; • Спроба організувати хрестовий похід проти монголів; • Похід Бурундая, посилення залежності від Орди. |
1264-1301 Лев Данилович - столиця-Львів, Приєднав Закарпаття.
1301-1308 Юрій І Львович - Закарпаття→Угорщина створив окрему Галицьку церковну митрополію (Київська перемістилася в Суздаль), 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького.
1315-1323 Андрій і Лев ІІ боротьба з литовцями.
Юрій ІІ Болеслав (1308-1340) останній князь з династії Романовичів.
Польща |
Велике князівство Литовське |
Московська держава, Угорщина, та Молдавське князівство |
| 1349 КазимірІІІ захопив частину Г-Вк, яке після смерті переходило до Угорщини
1366 забрав у Литви Галичину і Волинь Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщині 1387 Галичина остаточно приєднана ХVст. Руське, Подільське, Белське в-ва 1385 р Кревська унія, одруження Ягайла та Ядвіги, покатоличення Литви. 1413 Городельська унія 1410 році Грюнвальдська битва з Тевтонським орденом. |
Міндовг - створ Рус-Лит князівство
1316-1341 Гедемін його син Любарт Волинь 1345-1377 Ольгерд Черн-Сівер у татар 1362 Сині Води, Київщина, Подіддя, Переяславщину, боротьба за Волинь. 1392-1420 Вітовт -боротьба за Причорномор‘я, проти Кревської унії, покатоличення Литви Вітовт – намісн Ягайла у ВКЛ. Об‘єднання руських князів – крок до Української державності, але Вітовт ліквідував уділи. 1430-1432 Свидригайло - боротьба за незалежність Литви та удільність Руських земель. Сігізмунд - інтереси покатоличених литовців, унію. 1435 Вількомирська битва поразка Свидригайла. Після смерті Сигізмунда Свидригайло намісник ВКЛ, відновлення Київ і Волин. уділів. Після смерті 1452 ліквідація Волинського, 1471 Київського кн. 1492 – видання Швайпольтом Фіолем «Осьмигласника», «Тріодь цвітна» та «Часослова» кирилицею. 1490-1492 повстання під проводом Мухи 1508 повстання Мих.Глинського за автономію України. |
1380 Куликовська битва, Іван ІІІ почав «збирання» руських земель.
1500 Чернігово-Сіверське кн. приєднано до Москви. Угорщина: сер. ХІ ст. Закарпаття Молдавське князівство: Шипинська земля (Буковина) 1514 Османська імперія – Хотинська райа |
