|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Мультимедіа , як засіб пізнання на уроках
| + | Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані в школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті. |
| − | 1.1 Проблеми створення та використання мультимедійних продуктів
| + | З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей: |
| − | У «Всесвітній доповіді з освіти» ЮНЕСКО було виділено три цілі використання комп’ютерів у наш час у різних системах освіти:
| + | інтелектуальний розвиток учнів, формуваня видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві; |
| − | • перша (традиційна) – як засіб забезпечення набуття учнями мінімального рівня комп’ютерної грамотності;
| + | оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та в практичній діяльності; |
| − | • друга – як засіб підтримки та збагачення навчального плану;
| + | формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнанння дійсності; |
| − | • третя – як середовище для взаємодії між учителями та учнями [1].
| + | виховання учнів у процесі навчання математики; |
| − | Завдяки можливості зберігати та сумісно використовувати великий обсяг текстового, звукового та візуального матеріалу, комп’ютер став потенційно потужнім і зручним засобом підтримки та збагачення існуючих навчальних планів. Цей потенціал активно реалізують у системах дистанційної освіти.
| + | формування позитивного ставлення та інтересу до математики. |
| − | Мультимедіа — сучасна IT, що об'єднує за допомогою комп'ютерних засобів графічне та відеозображення, звук й інші спеціальні ефекти.
| + | Викладання математики має відображувати діалектику пізнання дійсності і побудови математичних теорій. Саме практичній і творчій складовій навчальної діяльності приділяють особливу увагу в Державному стандарті. |
| − | До категорії мультимедіа належить значна частина розважальних, освітніх та інформаційно-довідкових програмних продуктів.
| + | Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С.А.Ракова, математична компетентність – це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень. |
| − | Нині в загальноосвітніх навчальних закладах з метою підтримки та збагачення навчального плану найчастіше використовують такі мультимедійні продукти, як: інтерактивні довідники та матеріали для самоосвіти (словники, енциклопедії, атласи, самовчителі різних мов тощо); освітні програми ;електронні підручники та програмно-методичні комплекси тощо.
| + | До математичних компетентностей відносяться такі: |
| − | Практика створення програм показує, що склалося своєрідне зачароване коло: спеціалісти, зайняті змістом свого навчального курсу, не мають можливості, а часом і бажання підключитися до процесу створення мультимедійних програм. Програмісти часом виконують їх без урахування досвіду педагогічної роботи, специфіки змістового параметру конкретного навчального предмету, але і досвідчений педагог не завжди готовий сприймати та використовувати навіть добре продумані готові програми, оскільки він, як педагог-професіонал, має свою концептуальну лінію, своє бачення розв’язання предметної проблеми. Тому тільки спільні зусилля, з одного боку, програмістів, які підготували якісні мультимедійні оболонки, та, з іншого боку, – професіоналів, які чудово знають свою предметну галузь із змістової та методичної точки зору, можуть дати реальний і бажаний ефект у процесі створення навчальних програм .
| + | 1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі. |
| − | Можна вказати на головні перешкоди ефективному використанню освітніх ММП у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи:
| + | 2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень. |
| − | а) слабкий потенціал існуючого парку комп’ютерів у школах;
| + | 3. Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами. |
| − | б) наявність невеликої кількості ММП, які можуть бути безпосередньо введені до існуючих навчальних планів;
| + | 4. Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами. |
| − | в) повільна адаптація ММП, які розроблені в інших країнах, за рахунок відмінностей у мові, культурі, шкільних планах; | + | 5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування практичних та прикладних задач. |
| − | г) труднощі створення працездатної взаємодіючої групи техніків і педагогів для створення нових освітніх комп’ютерних продуктів;
| + | Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності. |
| − | д) низький рівень компетентності вчителів у використанні засобів ММТ.
| + | Компонентами математичної компетентності, як і будь-якої іншої, є: |
| − | | + | - мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес; |
| − | 1.2 Особливості інформаційних технологій у навчальному процесі
| + | - змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок; |
| − | На сучасному етапі розвитку суспільства приділяється досить велика увага технічному оснащенню навчального процесу. Школи насичуються комп'ютерами й інтерактивними дошками, досить швидко здійснюється «інтернетизація» освіти. І давно прийшли до висновку, що важливо не стільки наявність комп'ютера в школі, скільки програмне забезпечення.
| + | - дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль). |
| − | Поряд з питанням про технічне оснащення виникає ще один: «Що нам дає використання мультимедіа в школі?»
| + | |
| − | Відповідь на це питання досить очевидна. Можливість впливати на всі органи почуттів й, отже, інтенсифікувати вплив на учня й, відповідно, різко підвищити можливості сприйняття їм навчального матеріалу. Принаймні, теоретично.
| + | |
| − | Дійсно, використання мультимедіа дозволяє хоч чим-небудь «зачепити» кожного учня, наситити урок різноманітними матеріалами, розширює можливості варіювання різних форм впливу й роботи. Зрештою, просто робить його (урок) на порядок яскравіше й більш наповненим. Особлива роль належить, звичайно, візуальним матеріалам - фото, плакатам, карикатурам, відеофрагментам і т.п.
| + | |
| − | Можна виділити три основних способи (або підходу) використання мультимедійних засобів:
| + | |
| − | • Ілюстративний (традиційний). Більш-менш вдало підібраний візуальний ряд ілюструє традиційна розповідь учителя. Учні спочатку уважно стежать за мінливими «картинками», часто при цьому «забуваючи» сприймати (а те й просто слухати) цю саму розповідь. Як правило, далі цього використання мультимедіа не йде. У найкращому разі цей же візуальний ряд потім використається при не менш традиційному опитуванні або узагальненні. До того ж рано або пізно наступає звикання й сприйняття «картинок» теж притупляється.
| + | |
| − | • Схематичний (шаталовський). В основу навчання покладено конструювання опорних конспектів або структурно-логічних схем . Використання мультимедіа в цьому випадку лише розширює можливості побудови таких схем. Вони стають більш наочними, яскравими, доповнюються елементами, що рухаються, усе тими ж «картинками». Загалом, більш-менш повно використовуються можливості програмного забезпечення (як правило, Power Point).
| + | |
| − | • Інтерактивний. Найбільш складний. Об’єднує в собі елементи ілюстративного й схематичного підходів. Різниця полягає в тому, що використання різноманітного візуального матеріалу, схем й анімацій поєднується, доповнюється залученням документів, уривків з різноманітних джерел. Як правило, використання такого підходу вимагає дуже високого рівня кваліфікації вчителя. І документи, і «картинки» повинні бути яскравими, створювати певний образ епохи, повинні відрізнятися певною „символічністью“. Але саме головне в такому підході - високий рівень методичної обробки матеріалу. Він і дається в такому обсязі, щоб викликати активність учнів, спровокувати їх на зіставлення, міркування, дискусію.
| + | |
| − | Необхідно відзначити, що в кожному разі використання мультимедіа не вносить у педагогічну стратегію нічого принципово нового. Вибір її визначається індивідуальними особливостями, перевагами, кваліфікацією вчителя. Він працює так само, як і раніше, хоча можливості його розширюються. Але - на тім же полі, у звичній парадигмі! Образно говорячи, роблять те ж, тільки руки його подовжуються, стають більш гнучкими й умілими [6].
| + | |
| − | Отже, мультимедійний урок - урок той же самий, тільки технічно більш оснащений. Питання полягає в тому, яка стратегія із трьох описаних більш краща, більш повно дозволяє використати ці самі технічні можливості.
| + | |
| − | Відповідь досить очевидна. Любий урок має двох суб'єктів - учителя й учнів. Мультимедіа третім суб'єктом стати все-таки не може. Але мультимедіа дозволяє збільшити час роботи на уроці учнів, інтенсифікувати її. Більш того, вона дозволяє змусити працювати кожного з них навіть при дуже різному рівні їхньої індивідуальної готовності. Кожний зможе бачити, чути, аналізувати - нехай і на своєму рівні. Тобто рівень індивідуалізації навчання значно зростає. Але для цього урок повинен бути дійсно інтерактивним [6]. І на це повинен працювати, насамперед, підбор матеріалу й методична його обробка.
| + | |
| − | Можна зробити наступні висновки:
| + | |
| − | • Мультимедійний урок може значно збільшити можливості викладання, зробити набагато більше індивідуалізованим як саме викладання, так і сприйняття навчального матеріалу.
| + | |
| − | • Найбільш ефективний Мультимедійний урок з використанням інтерактивних технологій. З деяким перебільшенням можна навіть сказати, що він тим більше ефективний, чим більше інтерактивний.
| + | |
| − | Було б непогано організувати випуск не тільки традиційних медіапродуктов, але й збірників різноманітних матеріалів, які дозволяли б учителеві самостійно конструювати урок з різних елементів - згідно своїм перевагам, рівню підготовки й т.п.
| + | |
Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані в школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме компетентності більшість міжнародних експертів вважають тими індикаторами, що дають змогу визначити готовність учня-випускника до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.
З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:
інтелектуальний розвиток учнів, формуваня видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та в практичній діяльності;
формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнанння дійсності;
виховання учнів у процесі навчання математики;
формування позитивного ставлення та інтересу до математики.
Викладання математики має відображувати діалектику пізнання дійсності і побудови математичних теорій. Саме практичній і творчій складовій навчальної діяльності приділяють особливу увагу в Державному стандарті.
Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С.А.Ракова, математична компетентність – це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.
До математичних компетентностей відносяться такі:
1. Процедурна компетентність – уміння розв’язувати типові математичні задачі.
2. Логічна компетентність – володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень.
3. Технологічна компетентність – володіння сучасними математичними пакетами.
4. Дослідницька компетентність – володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами.
5. Методологічна компетентність – уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування практичних та прикладних задач.
Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.
Компонентами математичної компетентності, як і будь-якої іншої, є:
- мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес;
- змістовний – комплекс математичних знань, умінь та навичок;
- дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль).
