Перегляд вихідного коду сторінки Гетьманщина (ліквідація української державності)

{| border="1" 
|+'''Гетьманщина (ліквідація української державності)'''
|-
|<p align=center>'''Дата, документ'''</p>
|<p align=center>'''Зміст'''</p>
|-
|1654

Березневі статті  Богдана Хмельницького
|1. Гетьман і старшина обираються козацькою радою. Богдана Хмельницького

2 На території Гетьманщини діють власні закони і суд.

3. Податки збираються Генеральною скарбницею. 

4. Цар лише затверджує обраного радою гетьмана.
 
5. Міжнародні відносини обмежені лише з Туреччиною та Польщею
|-
|1559 Гадяцький договір 

[http://www.youtube.com/watch?v=NHZWuh2oQ_M Івана Виговського] (1658-1659)
|1. Федерація у Речі Посполитій: Руське князівство(Київ, Черніг, Брацлав, воєв.), польський король.

2. Законодавча влада: депутати від усіх земель, виконавча – виборний довічно гетьман, затверджений королем.

3. 30 тис козаків 10 тис найманців

4. Судова, фінансова система, монета.

5. Скасування унії, урівння в правах православних з католиками

6. Два університети, Києво-Могилянка статус академії, свобода друку, українські школи, колегіуми, друкарні.
|-
|1659 р. Переяславські статті
 
[http://www.youtube.com/watch?v=MVRthxiNImw Юрія Хмельницького] (1659-1662)
|1. Обрання гетьмана за згодою російського царя. 

2, Гетьман не має права призначати старшину на адміністративні посади.
 
3, Гетьману заборонені відносини з Іноземними державами.

4. Російські війська розташовуються у Києві, Ніжині, Переяславі, Брацлаві, Умані
|-
|Павло Тетеря (1663-1665)
|Разом з Польщею бере участь у війні проти Москви та зазнає поразки
|-
|Петро Дорошенко (1665-1676) «сонце Руїни»
|1666-проголошений правобережним гетьманом

1666-1667- разом з Туреччиною воює проти Польщі

1668 – став гетьманом обох берегів України Визнав протекторат Туреччини 1672 Бучацький мирний договір (тур-пол) «Україна держава» Брацлавщина і Київщина, Поділля Туреччині.

1676 – зрікся гетьманства на користь України
|-
|Михайло Ханенко (1669- 1674)
|1670- угода з Річчю Посполитою

1674 – передав клейноди Самойловичу
|-
|1665 р. Московські статті  Івана Брюховецького (1663-1668)
|. Російським воєводам надано право збирати податки в Україні.

2. Гетьман обирається в присутності московського представника і затверджується царем.

3. Призначення митрополита за згодою з Москвою.
 
4. Проведення перепису населення для впорядкування податкової системи
|-
|1669 Глухівські статті Дем‘яна Многограішного (1669-1672)
|1. московські воєводи залишились лише в п‘ятьох містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації.

2. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис.

3. Гетьман мав право утримувати 1 тис. найманого війська

4. Податки збиралися винятково козацькою старшиною

5 Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами.

6 Значно обмежувався перехід селян у козацтво.
|-
|1672 р. Конотопські статті Івана Самойловича (1672-1687)
|Гетьман позбавлений права усувати з посад старшину, карати без згоди старшинської ради або вироку військового суду 
|-
|1687 р.  Коломацькі статті Івана Мазепи
|1. Гетьман без згоди з царем не міг позбавити старшину керівних посад.

2. Обмежено права гетьмана на управління військовими землями.
 
3. Накладено обмеження на вживання слова «Гетьманщина»
|-
|1709 р. Решетилівські статті Івана Скоропадського
|Для контролю за діяльністю гетьмана та української адміністрації цар призначив свого постійного резидента, який доповідав царю про порушення і міг навіть приймати іноземних послів
|-
|1720 р.
|1. Петро І позбавив Генеральну військову канцелярію судових та фінансових прав.
 
2. У державних установах запроваджувалася російська мова, заборонялося видання церковної літератури українською мовою
|-
|1722—1727 рр. Перша Малоросійська колегія
|на чолі з бригадиром С. Вельяміновим для управління Лівобережною Україною:

• наглядала за діяльністю гетьмана, старшини; встановлювала І стягувала податки до царської казни;
 
• виконувала роль апеляційного суду у справах, що розглядав Генеральний військовий суд
|-
|1723 р.
|На посади полковників цар Петро І призначив російських офіцерів, а козацьке військо перейшло під командування російського фельдмаршала Голіцина
|-
|Рішительні пункти 1728 р, Данили Апостола
|1. До складу Генерального суду включено 3 російських офіцери.

2. Генеральна старшина та полковники призначалися царським указом.
 
3. Гетьману дозволялося лише обговорення прикордонних справ з Польщею та Кримом. 

4. Під час війни гетьман мав підпорядковуватися наказам російського фельдмаршала
 
5. Російським дворянам надано право купувати українські землі
|-
|1734—1750 рр. Правління гетьманського уряду
|В складі трьох росіян і трьох українців, яке перебрало на себе всі повноваження з управління Лівобережною Україною
|-
|1750-1764
Кироло Розумовський
|1754 ліквідація митного кордону з Росією

Київ під юрисдикцією Росії

Контроль над наданням гетьманом посад і маєтків

Заборонено вести листування з іншими державами

Здійснив судову реформу й запровадив земські, підкоморські й гродські суди, які регламентува життя окремих станів
|-
|10 листопада 1764 р.
|Указ Катерини II про остаточну ліквідацію гетьманства
|-
|1764—1786 рр.
|Діяльність другої Малоросійської колегії на чолі з П. Рум'янцевим, яка здійснювала управління Лівобережною Україною
|-
|28 липня1665 рр
|Ліквідація полкового устрою на Слобожанщині. Утворення Слобідсько-Української губернії
|-
|3 серпня 1775 р.
|Царський маніфест про знищення Запорозької Січі
|-
|16—18 вересня 1781 р.
|Царський указ про ліквідацію полково-сотенного устрою та утворення Київського, Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв
|-
|3 травня 1783 р.
|Царський указ про закріпачення селян у Лівобережній і Слобідській Україні
|-
|28 червня 1783 р.
|Указ Воєнної колегії про перетворення Лівобережних козацьких полків на регулярні" полки російської армії
|}