Перегляд вихідного коду сторінки Створення та оформлення вікі-статті

Кожна стаття містить наступні закладки: Стаття, Обговорення, Правити, Історія.  

'''Стаття''' - безпосередньо текст статті. 

'''Обговорення''' - коментарі та зауваження до статті. 

'''Правити''' - внесення змін до статті. 

'''Історія''' - історія створення статті, внесок кожного з учасників. 

На відміну від неорганічної природи живий організм безперервно взаємодіє з навколишнім середовищем. Еволюція організму, починаючи від найпростішого живого існування вірусу, кінчаючи людиною, - це зміна форм, що ускладнюються, взаємодії. Організм без зовнішнього середовища, що підтримує його існування, неможливий; тому в наукове визначення організму повинна входити й середовище, що впливає на нього, відзначав И.М. Сєченов. Без розуміння змін середовища і її впливів на організм не можуть бути зрозумілі ні розвиток психіки людини в її філогенезі (розвиток людини із тваринного миру), ні в її онтогенезі (формування особистості людини).

Відомо, що Чарльз Дарвін відкрив закони еволюції тваринних істот і походження людини на основі мінливості всього живого й спадковості, що закріплює й утримує придбані ознаки шляхом природного добору.

На самому початку розвитку життя намітилися дві основні форми мінливості у взаємодії організмів і середовища. Вони й визначили вже в одноклітинних організмів поділ всіх живих істот на дві основні галузі: рослин і тварин. Одна, пасивна форма проявлялася в основному в зміні фізико-хімічних процесів і будови організму під впливом неоднорідного середовища. Інша, активна форма мінливості, що визначила розвиток тварин, проявлялася в основному в зміні форм поводження організму, тобто в зміні способів і форм його активного реагування на вплив середовища, що змінюється.

Взаємодія організму й середовища в його будь-якій формі можливо тому, що навіть самому найпростішому організму властива фізіологічна форма відбиття середовища - подразливість.

Подразливість являє собою здатність живої істоти відповідати на безпосередні впливи середовища процесами, що підтримують життя організму. Подразливість викликає пристосувальні процеси, що врівноважують організм із середовищем і сприяє виникненню вищих форм відбиття.

Рослини зупинилися на фізіологічній формі відбиття. Тварини в процесі еволюції на основі подразливості виробили властивість відповідати на впливи середовища, не тільки що безпосередньо впливають на життєві функції організму, але й на сигнальні впливи, які підготовляють, орієнтують організм у середовищі. Інакше кажучи, у тварин у процесі їхньої еволюції виникає новий вид подразливості, що виконує сигнальну функцію, - чутливість.

Чутливість - це властивість, придбана тваринами на певних етапах еволюції, відбивати вплив середовища. За допомогою чутливості організм завжди суб'єктивно відбиває вплив середовища. З її появою починається еволюція психічного відбиття, вищою формою якого є свідомість.

Відзначимо, що раніше всього психічне відбиття виникло у формі неясних позитивних або негативних переживань, що сигналізують про динамік стану організму і його рівновазі із середовищем. Надалі на цій основі виникла більше складна форма відбиття - відчуття як суб'єктивний образ об'єктивного миру. Таке розуміння психіки дозволяє розглядати її як властивість самого життя, необхідне на певному щаблі еволюції тварин.

Еволюція подразливості в рослин змінювалася дуже мало. У тварин же мінливість їхньої активної взаємодії із середовищем, що змінюється, привело до утворення нервової системи - органа, спеціалізованого на виникненні й передачі подразнення, викликуваного впливами зовнішнього середовища.

Первісною формою психічного відбиття й регуляції поводження є інстинкти. Інстинктами називають уроджені, складні, біологічно доцільні й тому спадково закріплені форми поводження.

Будучи цілісною реакцією всього організму на комплексні подразники зовнішнього й внутрішнього середовища, інстинкти по своїх механізмах представляють ланцюгові безумовні рефлекси. Це можуть бути дуже довгі ланцюги рефлексів, у яких кінець одного рефлексу служить подразником для наступної ланки ланцюга.

У тварин у їхніх обох галузях уроджені інстинктивні форми поводження є основними. У людини ж інстинкти відіграють важливу роль тільки в перші місяці його життя, а потім стають такими рудиментами, як волосяний покрив шкіри або червоподібний відросток прямої кишки. Рудимент - це функція або орган, що залишився в спадщину від тваринних предків. Багато західних психологів переоцінюють роль інстинктів у психіці людини. Фактично ж у дорослої людини інстинктивні прояви підлеглі свідомої діяльності й контролюються нею. Тільки у виняткових випадках інстинкти можуть визначати поводження людини.

Як би не були різні досить численні інстинкти тварин. вони завжди пов'язані із задоволенням біологічних потреб. Основними з них є: половою, інстинкт турботи про потомство, інстинкт харчування, самозбереження, стадний інстинкт, інстинкт сезонної міграції й т.д.

Інстинктивні форми поводження можуть бути різної складності, але в їхній основі завжди лежать прості безумовні рефлекси із шаблоновою відповіддю на безпосередній біологічно позитивний або негативний подразник. Прикладом більше простих таких рефлексів є насторожування вух або поворот голови в службового собаки у відповідь на звук - як орієнтовний рефлекс або відскакування - як захисний рефлекс. В інстинктивному поводженні тварин іноді проявляється гадана особливим «розумом» доцільність. Однак ця доцільність обумовлена чисто зовнішніми факторами, і поводження тварини зі зміною середовища піддається лише дуже незначній перебудові. Ледь змінюється певний комплекс умов, що викликає інстинктивні дії, як порушується стрункий плин інстинктивних дій - птах може кинути пташенят, ссавця загризти потомство. Іноді ж безглуздість учинків тварини виражається так чітко, що часом викликає подив. Так, птаха висиджують не тільки чужі покладені їм яйця, але й зовсім не схожі на них камені. Пояснюється це тим, що весь ланцюг інстинктивних актів поводження тварини, досить доцільна тільки в умовах формування великої кількості поколінь, у дуже малому ступені може уточнюватися в умовах, що змінюються.

Розвиток головного мозку в галузі людини із самого початку дало можливість в інстинктивному поводженні обпертися на сполучення тимчасово діючих подразників. Ніж більше високорозвинена хребетна тварина, тим легше, що змінилися умови, середовища знімають застарілі інстинктивні форми поводження.

Навичками у тварин називаються придбані в індивідуальному досвіді форми поводження, які забезпечують диференційоване пристосування тварини до мінливих умов середовища. По своїх механізмах навички є складними умовними рефлексами й здійснюються за допомогою вищої нервової діяльності.

Найпростіші навички можуть утворюватися навіть в одноклітинних тварин. Так, таргана можна привчити брати їжу тільки із чорних квадратів шахового поля. Бджоли не тільки добре запам'ятовують малюнки польових квітів на лотках вулика й поступово вчаться запам'ятовувати дорогу до вулика, але й виробляють умовні рефлекси на захід конюшини.

Розвиток сигнального значення відбиття середовища, тобто психічного відбиття, відбувається, коли з'являється біологічна необхідність передбачення подій у середовищі, що змінюється. Прикладом впливу середовища, що має сигнальне значення, є такий звук або захід, що сам по собі не здатний впливати на життєві процеси, але може служити сигналом близької небезпеки або видобутку. Так, наприклад, якщо жаба не бачить людину, то він може кричати й свистіти - вона не буде реагувати. А слабкий звук ляпанцю об воду сприймається жабою як сигнал небезпеки, заміченою іншою жабою, і змушує її стрибати у воду. Перші звуки - лемент, свист у жаби не мають сигнального значення, яке вони мають, зокрема, в оленя, а другий - має. Але якщо який-небудь подразник придбав у тварини сигнальне значення, виходить, воно вже має здатність до психічного відбиття й, отже, має психіку.

У житті навички, розвиваючись, приводили до виникнення найбільш складної форми поводження тварини - розумового. Розумовими, їх ще називають інтелектуальними, є форми поводження, спрямовані на рішення нових завдань не шляхом успадкованих або раніше придбаних в особистому досвіді способів, а на основі відбиття існуючих між предметами зв'язків і відносин.

Відомо, що розумове поводження - основна форма діяльності людини. Нам притаманні із тваринами всі види розумової діяльності: індукція, дедукція, абстрагування, аналіз незнайомих предметів. Без цієї спадкоємної лінії розвитку поява мислення людини дійсно було б чудом. Розвиток найпростішого розумового поводження тварин було пов'язане з виникненням можливості предметного відбиття їх на підставі комплексу відчуттів. Так, шимпанзе здатні розрізняти й запам'ятовувати трикутники, кулі, піраміди по їхньому фарбуванню й формі й використати ці диференційовані подання у своєму поводженні.

Найпростішим видом розумового поводження, що опирається на відбиття співвідношення між предметами, є так звані обхідні дії, недоступні, зокрема, курям, однак добре доступні собакам і повністю доступні людиноподібним мавпам. Найбільше повно проявляється розумова діяльність при спробах використання тваринами різних предметів як найпростіші знаряддя.

Проведені під керівництвом И.П. Павлова досвіди із шимпанзе Рафаелем і Розою показали, що ці тварини мають уміння помічати деякі зв'язки між предметами й використати їх з метою задоволення своїх потреб. Перед Рафаелем був поставлений ящик з апельсином, що ясно виднівся через отвір. Тварина намагалася опанувати ним, але наткнулося на несподівану перешкоду: на шляху стояла запалена спиртівка, і Рафаель обпалився. Це не перешкодило, однак, йому впоратися із завданням. Він направився до бака з водою, притяг його до ящика, погасив вогонь і дістав принаду. В інших випадках це завдання вирішувалося Рафаелем ще простіше: для того щоб погасити спиртівку, він уже не тяг цілий бак з водою, а набирав воду в кухоль або в рот і гасив полум'я. И.П. Павлов, спостерігаючи за цими досвідами, сказав: «Ми починаємо розуміти, яким образом відбувається мислення людини, про яке стільки розмов і стільки всякої порожньої балаканини».

Основна ознака психіки людини полягає в тому, що крім спадкоємних і особисто придбаних форм поводження людина володіє новим, найважливішим засобом орієнтування в навколишній дійсності - знаннями, які являють собою концентрований досвід людства, переданий за допомогою мови. Психіка людини формується й постійно збагачується в умовах соціального оточення, у процесі засвоєння соціального, суспільного досвіду. Якщо тварина, вирощена в штучних, ізольованих умовах, зберігає всі свої видові якості, то людина без соціального оточення не здобуває ніяких людських якостей.

З переходом від тваринного існування до людського суспільства виникло два нових фактори формування психіки людини: це суспільна праця з використанням знарядь праці і язикове спілкування. З виникненням прямоходіння в людини звільнилися руки, розширився кругозір, виникли умови для інтенсивного розвитку його орієнтовної діяльності. Це, безумовно, привело до виникненню знарядь праці, трудового процесу. Людина починає жити у світі постійних знарядь праці, через які з покоління в покоління передаються трудові операції.

Психічне відбиття миру людиною пов'язане з його суспільною природою, вона опосередковується суспільно виробленими знаннями. Вищою формою психіки є свідомість людини, що виникло, як ми вже відзначили, у процесі суспільно-трудової практики. Свідомість нерозривно пов'язане з язиком і мовою. Завдяки свідомості людина довільно регулює своє поводження.

Змістом психіки є ідеальні образи об'єктивно існуючих явищ. Але ці образи виникають у різних людей своєрідно. Як правило, вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану й т.д. Інакше кажучи, психіка - це суб'єктивне відбиття об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється взаємодія людини із зовнішнім середовищем.
	
Пошук по сайту:



Останнє у блозі: RSS

Закон о свободе и нейтралитете в интернете

Склад нового Уряду

Ослабление борьбы с коррупцией

Отмена выборов в местные советы

Борьба продолжается

Продавать пиво несовершеннолетним нельзя

Закон о запрете повышения процентных ставок
 

Реклама. Купить банеры
MyCounter - Ваш счётчик
© 2006—2008 Микола Блохін
При використанні матеріалів сайту
обов'язкове посилання на цей сайт.

     Про проект     Реклама на сайті     Зворотній зв'язок

== Редагування статті ==
Для редагування 
*клацніть на посилання чи кнопку «'''правити'''» або  «'''правити цю статтю'''» (в залежності від налаштування знаходиться або вгорі сторінки, або ліворуч на панелі навігації або після тексту статті). Відкриється сторінка з текстом статті, яка містить особливі символи ([[wiki|Wiki]]-розмітка).
*внесіть бажані правки,
* в полі «'''Короткий опис змін'''» опишіть суть Вашої правки,
*для перевірки правильного відобареження сторінки (форматування, формули, посилання, картинки) натисніть кнопку «'''Показати попередній перегляд'''»;
*функція «'''Переглянути зміни'''» дозволяє порівняти поточну версію вихідного коду з тим, що відображається у вікні редагування;
*якщо зауважень немає, опублікуйте свою нову версію. Для цього натисніть кнопку «'''Зберегти статтю'''».

Ваші правки будуть відразу доступними усім відвідувачам середовища.

Для зручності роботи - попередньо скопійте текст в [[текстовий редактор]] (через [[буфер обміну]]), відредагуйте, а потім перенесіть в вікно [[Веб-оглядач]]а.

При реадгуванні можна використовувати можливості 
[[wiki|Wiki]]-розмітки.

Повний опис Wiki-розмітки знаходиться  в [[ВікіОсвіта:Повний опис Wiki-розмітки]].

== Потренуйтеся! ==

Для спроб та виконання тренувальних вправ створено '''[[Майданчик для методу "наукового тику"]]'''.

Стаття '''[[Special:Recentchanges|Останні правки]]''' дозволяє дізнатися, які статті останнім часом правилися та ким.

Ви можете обговорити текст статті, скориставшись посиланням '''коментарі/обговорення''' відразу після тексту статті.

Тим, хто починає нову статтю, варто ознайомитися з  [[ITeachWiki:Іменування статей|правилами іменування статтей]].

== Назва статті ==
Вибір [[ITeachWiki:Іменування статей| назви статті]] &mdash; відповідальний момент. Пам’ятайте, що від назви статті залежить те, наскільки швидко читач [[Довідка:Пошук|знайде]] потрібну йому інформацію, і чи знайде її взагалі. 

Тим, хто починає нову статтю, варто ознайомитися з  [[ITeachWiki:Іменування статей|правилами іменування статей]].

[[Зображення:120px-Nuvola apps important.svg.png|20 px]] Стаття завжди спочатку називається, а вже потім створюється. 

[[Зображення:120px-Nuvola apps important.svg.png|20 px]] Назва статті пишеться в однині та називному відмінку.

[[Зображення:120px-Nuvola apps important.svg.png|20 px]] Не використовуйте в назвах статей наступні символи <code><nowiki> # < > [ ] { }</nowiki></code> 

[[Зображення:120px-Nuvola apps important.svg.png|20 px]] Не рекомендується в назвах статей використовувати наступні символи <code><nowiki>. : /</nowiki></code>

==Структура статті==
Стаття розпочинається з означення основного поняття. Після визначення та вступу-анотації йде розгорнута стаття, бажано розділена на порівняно невеликі секції. Потім можуть бути розміщені: навігаційні шаблони, категорії статті та інтервікі.

===Вступ ===
У вступній частині слід зазначити основний термін, який виділяється '''напівжирним шрифтом'''. Якщо термін має синоніми, вони повинні бути перераховані через кому, і виділені ''курсивом''. Також через кому варто перелічити розповсюджені скорочення й абревіатури для цього терміну (оформити як гіперпосилання на статтю, що містить варіанти інтерпретації абревіатури). 

Далі, через тире &laquo;&mdash;&raquo; варто дати визначення чи короткий опис поняття. У статті, присвяченій особистості вказати професію, місце народження, досягнення. У статті, присвяченій деякій дисципліні, жанру мистецтва і т.д. &mdash; вказати, підрозділом якої більш загальної області вони є, а також коротко описати співвідношення із суміжними дисциплінами, особливо якщо різниця між ними не зрозуміла.

=== Основна частина ===
При великому обсязі статті, варто розбити матеріал на розділи. Умовно великою статтею можна вважати статтю, що займає більше ніж одну сторінку екрану.

Секціонування (розбивка на розділи) статті дуже важливе, тому що дозволяє бачити загальну структуру статті  і швидко знаходити потрібні дані в ній.  Секціонування також дозволяє окремо редагувати кожний розділ.

Для створення розділів необхідно назву розділу/підрозділу  необхідно заключити в знаки =. Наприклад,<br> 
<code><nowiki>==Назва розділу== </nowiki></code><br>
<code><nowiki>===Назва підрозділу=== </nowiki></code><br>
<code><nowiki>====Назва під-підрозділу==== </nowiki></code>.

Якщо стаття містить більше ніж 3 розділи, то на початку сторінки в автоматичному режимі формується зміст статті (перераховуються назви розділів та створюються посилання на них).

Для того, щоб відмінити автоматичне формування змісту, необхідно в тексті статті додати 
<code><nowiki>_NOTOC_ </nowiki></code>.

Для того, щоб змінити місце розташування Змісту, необхідно в потрібному місці помістити ключове слово
<code><nowiki>_TOC_ </nowiki></code>.

=== Заключна частина ===
У кінці статті прийнято розміщувати посилання на інші матеріали з даної тематики: суміжні статті, сайти, літературу та перелік  категорій, до яких належить стаття. 
Створіть: 
*розділ ''«Література»''. 
*розділ ''«Див. також»''. 
*розділ ''«Інтернет-ресурси»''.

== Категорії статей ==
[[Довідка:Категоризація|'''Категорії''']] - мітки, якими помічаються статті в проекті. 

Присвоєння категорій є необов‘язковим, але це суттєво прискорює та полегшує пошук потрібної інформації. Використання категорій також допомагає  учасникам відслідковувати діяльність партнерів по роботі в проекті та об‘єднувати зусилля в рамках спільної теми.

Тому бажано, що б кожна стаття була внесена хоча б в одну категорію. 
Назва категорії пишеться після слова «Категорія:». 

Ознайомтеся з структурою категорій та виберіть категорію, до якої необхідно віднести статтю. 
<categorytree>All</categorytree>

Категорії добавляються в самому кінці статті. Кожна категорія добавляється з нового рядка.

В кінці тексту після посилань на літературу, Інтернет-джерела напишіть: 
:<nowiki>[[Категорія:Назва_категорії]]</nowiki>

Категорії можуть бути віднесені до категорій більш високого рівня. 

Не прописуйте в статті одночасно категорію і її подкатегорию. Наприклад є недопустимим опис 
:<nowiki>[[Категорія:Населені пункти]]</nowiki> і 
:<nowiki>[[Категорія:Міста]]</nowiki>. 
Правило відноситься до будь-якого рівня вкладеності категорій. Наприклад, у статті не може бути категорій 
:<nowiki>[[Категорія:Міста]]</nowiki> і :<nowiki>[[Категорія:Географічні об'єкти]]</nowiki>, тому що одна категорія є подкатегорією іншої.

== Розташування зведеної інформації ==
Нерідко стаття містить деяку зведену інформацію (площа географічного об'єкта, і т.п.). Якщо її небагато, то її можна розмістити на початку статті, після визначення. Але часто така інформація подається у вигляді довгого вузького стовпчика. У цьому випадку доцільно створити плаваючу [[Iteach.Wiki:Повний опис Wiki-розмітки#Таблиці|таблицю]], притиснуту до правого краю сторінки.  В заголовку таблиці вказується (дублюється) назва. Далі дані добавляються по одному в рядок таблиці. При цьому таблиця складається з двох стовпчиків, у першому &mdash; назва параметра, у другому &mdash; значення. Таблицю можна розбити на секції. 

== Посилання ==
Важливою особливістю Wiki-розмітки є легкість формування посилань на інші статті прямо в тексті. Цю можливість варто використовувати найбільш активно. Ставте посилання на поняття, що важливі для розуміння статті. Зрозуміло, що можна не дублювати посилання на те саме поняття. Хоча якщо його використання сильно рознесено по тексту, краще проставити, щоб користувач не шукав попереднє входження. 

'''Внутрішні посилання''' створюються за наступним зразком 

<nowiki>[[Назва статті|текст, який необхідно відобразити в статті]]</nowiki>.

Якщо текст та назва статті співпадають, то в квадратних дужках пишеться лише назва статті. 

'''Зовнішні посилання '''(посилання на інші ресурси мережі Інтернет) створюються за зразком

<nowiki>[http://URL-адреса  текст посилання ]</nowiki>.

Посилання, які позначені <FONT color=blue>синім кольором</FONT>, ведуть на існуючу статтю, <FONT color=red>червоним</FONT> - на неіснуючу.

Докладніше про механізм посилань &mdash; в статті [[Довідка:Посилання]].

==Що таке власна сторінка?==

''Власна сторінка'' – це окрема стаття на ITeachWiki, яку оформлює про себе сам користувач.
Це єдина сторінка, яку не редагує ніхто, крім автора сторінки.

Власна сторінка (стаття) генерується автоматично, як тільки користувач зареєструвався.

Власна сторінка - це один із способів розповісти про себе так, щоб  знайти однодумців  і вести з ними спілкування. Вона може: 
#Допомогти іншим зрозуміти, з ким вони працюють;
#Допомогти в організації вашої роботи:
#*тримати на ній різні плани робіт,
#*зберігати на ній перелік статей, над якими працюєте,
#*зберігати корисні посилання; 
#*тримати на ній повний опис проекту (якщо ви координатор) та ін.
#Бути місцем для різних експериментів з написанням та оформленням статей;
#Сприяти спілкуванню з іншими користувачами вікі-сайту. 


==Відкрити власну сторінку==

Щоб почати заповнювати власну сторінку, після успішного представлення системі натисніть посилання з вашим реєстраційним іменем (наприклад Anisimov Yuriy, <font color="#008000"><b>(мал. 6)</b></font>)

[[Зображення:image11.png|thumb|center|454 px|<font color="#008000"><b>(мал. 6)</b></font>]]
<br clear=both />
З’явиться вікно виду <font color="#008000"><b>(мал. 7)</b></font>.

'''Увага!''' Після виконання даного завдання посилання на вашу сторінку стане <font color="#5f8dd3">'''синього кольору'''</font>.

==Заповнити власну сторінку==
'''Крок 1.''' 

Для заповнення '''особистої сторінки учасника''' з іменем '''Користувач: Anisimov Yuriy''' клацніть по вкладці '''правити''' або посиланню '''створити сторінку з такою назвою'''.

[[Зображення:image12.png|thumb|center|489 px|<font color="#008000"><b>(мал. 7)</b></font>]]
<br clear=both />

'''Крок 2.'''

На сторінці '''Редагування Користувач: Anisimov Yuriy''' <font color="#008000"><b>(мал. 8)</b></font>
*введіть з клавіатури у робоче вікно текст вашої сторінки 
*виконайте його вікі-розмітку (оформлення).
[[Зображення:image13.gif|thumb|center|489 px|<font color="#008000"><b>(мал. 8)</b></font>]]
<br clear=both />Створимо власну сторінку за зразком <font color="#008000"><b>(мал. 9)</b></font>. Пізніше Ви, за бажанням, зможете її доповнити чи змінити.
[[Зображення:image14.png|thumb|center|277 px|<font color="#008000"><b>(мал. 9)</b></font>]]
<br clear=both />

=== Технологія оформлення сторінки ===
====Створити структуру ====

'''Крок 1.''' Ввести назви розділів.

У режимі редагування ввести з клавіатури наступні назви розділів статті (назви розділів)  <font color="#008000"><b>(мал. 8)</b></font>:
*Про мене 
*Мої захоплення 
*Мої друзі 
*Проекти, в яких я беру участь 
*Статті, які я редагую 
*Моє навчання в дистанційному курсі 
*Цікаві посилання 

Клацніть по кнопці '''Показати попередній перегляд'''.  Якщо текст відображається, як на <font color="#008000"><b>(мал. 11)</b></font> , то клацніть по кнопці '''Зберегти статтю'''.

(На <font color="#008000"><b>(мал. 10)</b></font> – вигляд фрагменту сторінки у вікні редагування, на <font color="#008000"><b>(мал. 11)</b></font> - вигляд того ж фрагменту на збереженій сторінці)
{|
|- valign="top"
|[[Зображення:Вікі 1.png|thumb|left|290 px|<font color="#008000"><b>(мал. 10)</b></font>]]
|[[Зображення:Вікі 2.png|thumb|left|484 px|<font color="#008000"><b>(мал. 11)</b></font>]]
|}<br clear=both />
'''Крок 2.''' Задати вікі-розмітку

У вікні редагування поставте з обох боків назв розділів подвійне дорівнює <font color="#008000"><b>(мал. 12)</b></font>. Це можна зробити швидко - виділити назву розділу та натиснувши кнопку[[Зображення:image17.png|26 px]] на панелі інструментів вікна редагування. Далі стандартна операція: Клацніть на кнопці '''Показати попередній перегляд'''.  Якщо текст буде відображатися, як на <font color="#008000"><b>(мал. 13)</b></font>, то клацніть на кнопці '''Зберегти статтю'''. 

'''''Примітка:''''' На <font color="#008000"><b>(малюнку 13)</b></font> - кінцевий результат Вашої роботи. 

'''Увага!''' При '''попередньому перегляді''' посилання [<font color="#5f8dd3">правити</font>] відображатися не будуть, вони з'являться лише після того, як Ви збережете сторінку.

ТЕПЕР ВИ МОЖЕТЕ РЕДАГУВАТИ НЕ ВСЮ СТАТТЮ (СТОРІНКУ), а тільки її розділи, клацаючи біля них на посилання [<font color="#5f8dd3">правити</font>].
{|
|- valign="top"
|[[Зображення:Вікі 3.jpg|thumb|left|294 px|''рис. 12'']]
|[[Зображення:Вікі 4.jpg|thumb|left|312 px|''рис. 13'']]
|}
<br clear=both />

====Заповнити відповідні розділи структури====
'''Крок 1.''' Заповнимо розділ '''Про мене''', клацнувши по посиланню [<font color="#5f8dd3">правити</font>] праворуч від нього
{|
|- valign="top"
|[[Зображення:image20.png|thumb|left|312 px|<font color="#008000"><b>(мал. 14)</b></font>]][[Зображення:image21.png|thumb|left|312 px|<font color="#008000"><b>(мал. 15)</b></font>]]
|[[Зображення:image22.gif|thumb|left|312 px|<font color="#008000"><b>(мал. 16)</b></font>]]
|}
<br clear=both />
В результаті на екрані Ви отримаєте зображення, як на <font color="#008000"><b>мал. 14</b></font>, доповните його текстом аналогічним тексту <font color="#008000"><b>мал. 15</b></font> та після традиційних '''попереднього''' та остаточного збережень отримаєте <font color="#008000"><b>мал. 16</b></font>.

'''Зверніть увагу  на запис електронної адреси!!!'''[[Зображення:image23.gif|223 px]]

Такий запис не дає можливості  спамовим програмам ідентифікувати цей запис як Вашу електронну адресу і відправляти на Вашу адресу небажані листи.

'''Крок 2.''' Розташування тексту на <font color="#008000"><b>мал. 15</b></font> можна покращити. Для цього вставимо порожні рядочки між відповідними фрагментами та поставимо перед ними двокрапки. Результатом буде зображене на <font color="#008000"><b>мал. 17</b></font> Після збереження отримаємо результат як на <font color="#008000"><b>мал. 18</b></font>
{|
|- valign="top"
|[[Зображення:image24.png|thumb|left|345 px|<font color="#008000"><b>(мал. 17)</b></font>]]
|[[Зображення:image25.gif|thumb|left|345 px|<font color="#008000"><b>(мал. 18)</b></font>]]
|}
<br clear=both />
'''Крок 3.''' Використовуючи опис дій  пункту '''Заповнити відповідні розділи структури''', заповніть всі розділи власної сторінки, які Ви зараз вже можете заповнити.

==Додати внутрішні посилання==
Встановіть '''2 внутрішні посилання''' на <font color="#5f8dd3">'''існуючі'''</font> та '''одне''' на <font color="red">'''не існуючі'''</font> статті сайту <font color="#008000"><b>(дивись мал. 9)</b></font>

{|cellpadding="5"
|-
|<font size="+2">Запам’ятайте!</font>
|основне правило Вікі-технології – внутрішнє* посилання є назвою статті,<br> 
що знаходиться на даному вікі-сайті
|}

'''*Примітка:''' Внутрішні посилання дозволяють перейти тільки до певної статті цього вікі-сайту, а зовнішні посилання - до вказаної веб-сторінки в Інтернеті

=== Додати внутрішнє посилання на статтю що не існує ===
У розділ ''Статті, які я редагую'' додайте внутрішнє посилання на статтю про Ваш навчальний заклад/місце роботи (поки що не створені)

Для цього, перейдіть у режимі редагування розділу ''Статті, які я редагую'', введіть назву вашого навчального закладу/місця роботи. (Як правильно записати назву дивись [[ВікіОсвіта:Іменування статей|Інструкцію щодо іменування статей]])

{|cellpadding="5"
|-
|<font size="+2">Нагадуємо!</font>
|Назву навчального закладу/місця роботи обов'язково потрібно вводити в називному відмінку однини.
|}

Щоб певний текст став внутрішнім гіперпосиланням, його у режимі редагування потрібно «обійняти» подвійними квадратними дужками. Цей процес можна спростити — виділити потрібний текст та натиснути кнопку [[Зображення:image26.png|27 px]].

В результаті в режимі редагування ви побачите запис '''<nowiki>[[Назва Вашого навчального закладу/місця роботи]]</nowiki>''', а після збереження на вашій сторінці відобразиться <font color="red">'''Назва Вашого навчального закладу/місця роботи'''</font>

Посилання з назвою вашого навчального закладу буде червоним оскільки статті з такою назвою ще не існує.

=== Створити внутрішнє посилання на існуючу статтю ===
Зробити своє ім'я на сторінці тренінгу внутрішнім посиланням на свою власну сторінку.

Спочатку скопіюйте назву вашої власної вікі-сторінки. 

'''*Примітка:'''Якщо ви хочете змінити текст посилання, то оформіть внутрішнє посилання наступним чином

<nowiki>[[Користувач:Anisimov Yuriy|Юрій Анісімов]]</nowiki>
====Конфлікт редагування та його подолання====
{{:Конфлікт редагування}}

=== Посилання допомагають спілкуватись з друзями ===
У розділ ''Мої друзі'' додати внутрішні посилання на персональні сторінки учасників ITeachWiki з якими Ви товаришуєте.

[[<font color="#5f8dd3">'''Користувач:Реєстраційне ім’я товариша_01'''</font>]]<br>
[[<font color="#5f8dd3">'''Користувач:Реєстраційне ім’я товариша_02'''</font>]]

==Додати зовнішні посилання==
Зробити на власній сторінці зовнішнє посилання на сайт (блог) в Інтернеті.
'''Зовнішні посилання '''(посилання на інші ресурси мережі Інтернет) створюються за зразком
<nowiki>[http://URL-адреса  текст посилання]</nowiki>

При створенні таких посилань зручно використовувати кнопку [[Зображення:WikiStart 19.png|Зовнішнє посилання]] панелі інструментів on-line редактора.

==Додати категорію==
Категорії додають до статті в самому кінці тексту.
Для цього записують рядок '''Категорія:Ім'я_категорії''' та беруть його в подвійні квадратні дужки.

==Рекомендації для тих, хто вперше починає працювати==

#При заповненні особистої сторінки почніть з запису розділів;
#Після запису розділів наповніть їх текстом;
#Лише після виконання попередніх пунктів створюйте внутрішні і зовнішні посилання.
#Після виконання кожного пункту робіть попередній перегляд вашої сторінки клацнувши по кнопці '''Показати попередній перегляд''' <font color="#008000"><b>(мал. 19)</b></font>

[[Зображення:image27.png|thumb|center|600 px|<font color="#008000"><b>(мал. 19)</b></font>]]

:5. Тільки після того, як впевнитесь, що все відображається як потрібно клацайте по кнопці '''Зберегти статтю'''

:6. Оскільки кожне внутрішнє посилання є назвою статті, а у статті повинно бути правильно підібране ім’я НЕ ЗАБУДЬТЕ прочитати [[ВікіОсвіта:Іменування статей|правила створення назв статей]], бо міняти назву створеної статті не бажано, хоча і можливо.

==Вікі-команди, що були використані при оформленні особистої сторінки==
Для створення структури документа оточіть назви розділів знаками дорівнює <nowiki>= Назва розділу =</nowiki>

Назва розділу другого рівня '''<nowiki>== Назва розділу==</nowiki>''' (кнопка [[Зображення:WikiStart 20.png|Вбудоване зображення]]).

Назви розділів третього рівня оточіть трьома знаками дорівнює <nowiki>= = = Назва розділу = = = </nowiki> 

Для створення абзацу – вставте пустий рядочок (двічі натисніть клавішу '''Enter''' після введення тексту).

Для створення відступу зліва від абзацу використовується двокрапка.

Для виділення тексту напівжирним шрифтом його можна взяти в потрійні одинарні лапки '''<nowiki>'''я буду жирним'''</nowiki>''' або застосувати кнопку [[Зображення:WikiStart 16.png|Напівжирне написання]].

Для створення внутрішнього посилання необхідно взяти назву в подвійні квадратні дужки '''<nowiki>[[я внутрішнє посилання]]</nowiki>''' (кнопка [[Зображення:WikiStart 18.png  |Внутрішнє посилання]]).

Для створення зовнішнього посилання необхідно взяти назву в одинарні квадратні дужки '''<nowiki>[я зовнішнє посилання]</nowiki>''' (кнопка [[Зображення:WikiStart 19.png |Зовнішнє посилання]]).


[[Категорія:Довідка]]