2.2 Загальна середня освіта - частина 7
Вектор чотирнадцятий : від уніфікації шкільної освіти до ліцейської академічної освіти старшокласників
Не лише досліджувати наявне,
а й конструювати новоякісне з неявного, яке от-от готове проявитися.
Влад Другов
Так є(у чому суть проблеми)
Україна входить у світ сучасної історії із періоду радянської максимально можливої уніфікації форм суспільного життя (управління з єдиного центру). В освітньому полі найбільшу диверсифікацію мала вища школа та ті його сектори, котрі опікувались підготовкою робітників базового рівня. Сучасні українські ВНЗ починають втрачати властиві лише кожному з них індивідуальні риси. Відштовхнемося від того, що ймовірніше за все лише вузьке коло ВНЗ України буде здатне зберегти свою неповторну індивідуальність. Саме в них сформується нова для України практика університетської автономії у повному сенсі її внутрішнього змісту. Іншим наших ВНЗ «світить» одна історична перспектива – об'єднуватись у потужні регіональні класично однотипні університетські центри. Це щодо тих молодих громадян, які «роблять ставку на інтелект».
Щодо «робітничого» базового рівня дорослої юні, то реалізація їхньої конкретно-професійної освіти лягає відтепер на корпоративні, а не державно-освітянські, плечі. Завданням державних інституцій щодо цього сектору стає забезпечення природно базових фундаментальних здатностей молоді до того, щоб стати кваліфікованим технологічно грамотним спеціалістом базового рівня. Не державною відтепер є справа «штампування» тупо навчених вузьким операційним стереотипам «кадрових одиниць».
Так є, що ми поступово виходимо на самоорганізацію, за якої кожен випускник отримує право на навчання у своєму регіональному центрі за державний кошт при досягненні прохідного підсумкового балу під час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тільки з одним «але»: щоб бути прийнятим до університету, що має статус автономного стає необхідним виявити як особливий рівень успішності на ЗНО, так і бути готовим до додаткових конкурсних випробувань. Залишатиметься лише останні не спрофанувати, а й їх забезпечити як суб'єктно незалежні.
|
Крапки над І
C.Г. Кара-Мурза |
Поступово замість намагань зберегти старі освітні порядки за рахунок зовнішнього камуфлювання та профанації нововведень ми все більше зосереджуємося на дійсно інноваційних перетвореннях – теорія Чижевського про вплив сонячних циклів на людську активність тому нагадування (прогнозується пік на 2010-й рік). У цьому контексті особливе місце належить організації освіти сучасних старшокласників, а в ній окремо саме тих, хто «робить ставку на інтелект». Авторський акцент ставлю на сучасній проблемі профанації академічної ліцейської освіти. Саме класична інтелектуально-ліцейська самоорганізація громади покликана надати того суспільного поштовху, яким ще нещодавно ми намагалися виправити недоліки уніфікованої радянської школи завдяки підготовчим курсам чи факультетам при ВНЗ.
Чому так(у чому полягають причини існування цієї проблеми)
Глибинні причини проблеми у тім, що як колишнім, так і поки що теперішнім поводирям суспільства видається ліпшим управляти недорозвиненими, ніж «занадто» розумними громадянами. Це з одного боку, а з іншого пересічному школяреві здається ліпшим не надто напружуватись, бо «від роботи коні дохнуть», а далеке майбутнє є таким невідчутним як і невидима чорнобильська радіація. А між учнями та елітою суспільства потужне шарнірне положення займають батьки, котрі вважають, що чим на більші аморальні важелі для покращення долі своїх чад вони спроможуться, тим більше цінуватимуть їх власні діти та тим краще вони подбають про їхню старість.
Все це є наслідком того, що українська нація ніколи не мала традицій глибокої фундаментальної філософської культури як основи до будь-якої наукової чи життєво-технологічної діяльності (див. матеріал Сергія Дацюка). Звісно, що окрім подальшої ескалації певних руйнівних тенденцій не може не існувати й «точок біфуркації» з ймовірнісними векторними поштовхами до нової суспільної структуризації як в організаційному, так і в змістовно-технологічному контексті.
Одним із таких освітніх векторів заявив про себе як «заклад нового типу» - ліцей. Тільки це становлення залишається настільки хаотичним та безсистемним, що у більшій мірі виглядає як профанація, ніж інноваційний здобуток. На жаль ми ще недостатньо враховуємо, що вектор – це є комплексна характеристика, що включає модуль величини, напрям та, лінію її дії, а також точку прикладання.
|
Крапки над І
Сергій Вєтров |
Так має бути(які є варіанти вирішення проблеми)
Можемо подумати, що МОН знає як має бути, але здатні на те лише окремі працівники МОН, а не відомство в цілому. Ось, наприклад, один зі зрізів одного з «векторів» діяльності міністерського рівня.
Усім відомі заяви організаторів освітнього простору України про відмову від авторитарної педагогіки на користь особистісно-орієнтованої освітньої парадигми. Чудово звучить, але як цю відмову реалізувати? Якщо коротко, то необхідно створити умови для старшокласників щодо вибору профільної освітньої траєкторії, бо далеко не кожен здатен успішно справлятися зі справжньою, приміром, математикою, хімією, мовою тощо, а не їхніми освітніми ерзацами. Закінчення шкільного життя того вимагає, якщо мова про справжню школу життя, а не «дитсадок» для юні, котрий би відволікав їх від згубного впливу «вулиці».
Весь світ робить це приблизно так: основна школа (по 9-й клас) є досить уніфікованою, а старша – чітко диференційованою як за освітніми галузями, так і за перерозподілом щодо інтелектуального чи мануального рівня складності навантаження на учнів. Для останнього старшокласники академічного напрямку освіти мають лише 8-9 предметів, що дає можливість без загального перевантаження вивчати профільно-базові предмети в обсязі 4- 6 годин на тиждень. Останнє при загальному 32 годинному тижневому навантаженні дозволяє без репетиторів дійсно поглиблено опрацьовувати програму. Звернемо увагу – не пройти програму як у нас з 2-ма годинами на тиждень, а опрацювати у стінах закладу разом зі вчителем, залишивши час на здоровий фізичний, культурний тощо розвиток. У нашого ж міністерства інший підхід: 16-ти обов'язкових предметів із 32-ма варіаціями перестановки деяких предметів в обсязі 1-2-ох тижневих годин. Та ще й з цільовою установкою: інновації творіть у межах варіативну, а інваріатив не чіпайте.
От, і виходить, що весь профільно-творчий розвиток старшокласника тримається на додатковому навантаженні, та й то у мізерних вимірах. Впору згадати як колись відправляли до психлікарні тих радянських людей, котрі не розділяли марксистсько-ленінської теорії при тому, що більша частина планети те успішно робила без будь-яких перешкод. Тільки час й показав хто крокував «не в ногу». Просто у нас ще до сих пір дуже мало людей бачили на власні очі ЩО являють собою школи в іншому світі. І не тільки у розвинених країнах, а й в Африці та далекій перенаселеній Азії. Ми мало знаємо ЯКІ у людей шкільні будівлі, двори та ЯКИЙ середньосвітовий рівень соціального статусу у вчителів та учнів.
Внутрішній голос шепоче: «Не будь наївним - хто зверне увагу на думку «якогось» завуча». Так, але як бути з висновками учасників Ялтинської конференції (грудень 2008 року), на котру запрошувались представники виключно успішних закладів та науко-дослідницьких педагогічних лабораторій?
Професіонали-практики прямо заявляють: «Старша «профільна» школа із 16-ма однаковими обов'язковими предметами – це не більше, ніж профанація!» Але саме це і є «свяченою коровою» для нашого Міністерства, бо «А куди ж ВИ полишите всіх інших вчителів?» Немов це є проблемою практиків низового рівня, а не самих організаторів освітньої системи країни. Якщо організатори суспільства не здатні вибудовувати його по-сучасному, то чому ж повинен страждати від пострадянської архаїки весь український люд? Сучасні машини та речі можна імпортувати, але ж не так з освітньою САМООРГАНІЗАЦІЄЮ – її творити самій громаді. Невже нікому? Знову будемо про «брак політичної волі»? А на життя в атмосфері профанації волі достатньо?
Давайте зробимо так! (що конкретно пропоную)
Щоб не залякати педагогів принциповою новизною академічно-ліцейських підходів до навчання тих старшокласників, котрі візують своє майбутнє в університети давайте зробимо так, ЩО … (на прикладі ліцею з наукомістким природничим профілем)
Набір учнів до ліцею
Здійснюється за результатами комплексного письмового іспиту, що включає завдання, приміром, з алгебри, геометрії, фізики та української мови. Тривалість іспиту - 3 години. Роботи учнів зашифровуються. У продовж року по суботах в ліцеї працюють 10 - місячні підготовчі курси для абітурієнтів ліцею.
Профільна спеціалізація навчання
Кожен учень ліцею проходить підготовку за програмами поглибленого вивчення математики, фізики й інформатики як одного комплексного цілого протягом 3-х років: в 10 - 12 класах. Це забезпечує конкретну область профорієнтації й одночасно широкі можливості у виборі майбутнього профілю вищої освіти.
Форми роботи
- Урочні заняття:
- лекції й практичні заняття
- Позаурочні заняття :
- поточні консультації;
- тематичні суботні консультації (тематичні предметні «занурення»);
- спецкурси й факультативи;
- підготовка курсових робіт (навчальна науково – дослідницька робота учнів).
Режим роботи
Стандартне навантаження навчального плану розподілено на п'ять навчальних днів і зафіксоване у розкладі занять. Заняття проводяться навчальними парами по 80 хвилин, без перерви посеред пари. Навчальний день включає чотири пари: дві пари зранку й дві після обіду. На обідню перерву приділяється 1 година 10 хвилин (70 хв.). Тривала релаксація й відсутність щоденних фрагментарних домашніх завдань знімають питання перевантаження або втоми учнів.
Програмно - плановий ресурс передбачає наступний розподіл навчального часу:
Лекційні заняття. Проводяться як робота по засвоєнню нового матеріалу під керівництвом вчителя з використанням всіх видів пам'яті учнів, і включає роботу по формуванню детального план – конспекту з програмної теми.
Практичні заняття. Проводяться слідом за лекціями й тісно пов'язані з теоретичним матеріалом. Передбачають розвиток самостійності учнів по застосуванню раніше вивченого на прикладах завдань, вправ та питань із програми вступних випробувань до ВНЗ, олімпіад й ін. На практичних заняттях використовуються комп'ютери з відповідним навчальним програмним забезпеченням.
Основний навчальний матеріал подається так, щоб бути засвоєний ліцеїстами на навчальних заняттях. Традиційні поточні домашні завдання заміняються роботою на цих практичних заняттях. Для проведення занять по дисциплінах профільного циклу клас ділиться на дві групи.
Поточні консультації. Поточні консультації кожен учитель проводить за окремим розкладом: до або після занять. Полем навчальної діяльності на консультаціях є тематичні добірки вправ («підготовки» до атестацій).
Суботні (тематичні) консультації мають надзвичайно потужний технологічний потенціал у контексті формування рівня освіченості випускників. Проводяться з предметів профільного циклу й з української мови. У дану суботу на консультацію приходять вчителі тільки одного предмета. Мета консультації полягає у тому, щоб допомогти учням виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони одержують у п'ятницю після занять, а виконану роботу здають на перевірку в понеділок до занять. Наступної суботи - консультації з іншого профільного предмету (згідно спеціального розкладу). У підсумку, «занурення» всіх учнів ліцею у даний предмет відбувається щораз на місяць.
Додаткові заняття для 12-х класів за специфікою зовнішнього сертифікаційного оцінювання. Проводяться після занять, в основному, за програмою тестових завдань попередніх років Українського Центра оцінювання. Відвідують заняття учні, що планують поступати в університети, орієнтуючись на всеукраїнське зовнішнє тестування. Важливим елементом для продуктивності роботи є організація планових атестацій із визначенням відповідних рейтингових показників учнів-слухачів.
Факультативи й спецкурси. Традиційна форма роботи з достатньо обдарованими учнями. Їхнім змістом є рішенню нестандартних та олімпіадних завдань. Практикуються міжпредметні факультативні робочі програми.
Науково - дослідницька робота учнів. Робота, що виконує учень протягом півроку з однієї з дисциплін ( одну роботу в 10 класі, другу в 11 класі та за бажанням у 12-му). Теми пропонуються науковими керівниками – викладачами ліцею й університету. Захист робіт проводиться на науковій конференції, на секціях у строки згідно з планом роботи ліцею. Надалі робота може бути рекомендована для участі в міському конкурсі наукових праць Малої Академії наук. Оцінка за науково – дослідницьку роботу враховується в загальному рейтингу учня.
У ліцеї започатковується «Професійно-консультаційний Центр» який є організаційною базою для професійного самовизначення ліцеїстів щодо продовження освіти у вищому навчальному закладі. Місія Центру – бути реальним каналом виходу за межі як стандартних можливостей педколективу, так і ліцейських територіальних обмежень у світ громади міста, області та країни.
Години методичної роботи вчителів з учнями. Посада заступника директора з науково – методичної роботі, як і 1-3 методичних години окремих учителів, використовуються головним чином для практичного поширення методів неурочної роботи з учнями. У тому числі й ініціація учнів у наукові дослідження та конкурси МАН.
Освітньо-технологічні елементи, що переформатовують традиційну класно-урочну систему в інноваційну освітню продуктивність з вищим «коефіцієнтом корисної дії»
Всі вчителі ліцею отримують можливість працювати БЕЗ:
- поточних домашніх завдань;
- однозначної залежності від єдиного підручника;
- виклику учнів до дошки;
- зачитування оцінок перед всім класом;
- поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;
- адміністративного контролю конспектів уроків;
- поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;
- обов'язку чергувати по школі;
- обов'язку бути класним керівником;
- обов'язку змушувати учнів вчитись репресивно-силовими методами і т.п. «гальм» посттоталітарної педагогічної системи.
Вихователі класів дозволяють розширені стандартні функції класних керівників відділити від учителів–предметників. У кожного вихователя на ставку два класи та незначне предметне навантаження, щоб підтримувати чітко означений системно-педагогічний вплив на учнівську громаду.
Форми моніторингу продуктивності навчальної роботи учнів
Навчальний рік ліцею складається із трьох частин - триместрів, кожний з яких має по 11-12 навчальних тижнів. Це реально враховує вікові особливості старшокласників: ще не студенти, але вже не школярики. Наприкінці кожного триместру встановлюється рейтинговий бал по кожній дисципліні.
Альтернативно-радикальним аспектом інноваційної ідеї є виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, а також формування триместрових оцінок винятково за підсумками комплексно-тематичних атестацій.
Запроваджується системна робота учнів на накопичувальний «болонський бал» через комплекс самостійної їх роботи у присутності та при допомозі вчителя по розвитку розуміння відкритої інформації з фундаментальних основ наук.
Домашні тематичні роботи. Відповідно до загального плану роботи ліцею контрольне домашнє тематичне завдання видається щомісяця, у п'ятницю після четвертої пари. Його треба виконати протягом одного дня (суботи), коли спеціально для цього проводяться індивідуально - групові консультації відповідно до розкладу.
Виконана домашня робота подається учнем на перевірку у понеділок, перед початком занять. Вчитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім по цій же темі виконується аудиторна тематична робота. При такій організації навчальної діяльності відчутний навчальний ефект досягається завдяки стандартним властивостям феномена глибокого концентрованого занурення у тему. Для цього треба підбирати доступні, але вагомі за складністю завдання.
Аудиторна атестаційна робота. Проводиться по завершенню теми, після домашньої контрольної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст варіанта визначається завданнями різних рівнів складності. На цьому етапі головне усунути найменшу надію учнів на списування.
«Директорські» атестаційні роботи. Проводяться в режимі екзаменаційної сесії. Зупиняються поточні навчальні заняття, визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи, складається спеціальний розклад. Варіанти завдань готуються в день проведення роботи з використанням комп'ютерної й розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань комісією, призначеної наказом директора ліцею. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, зберігається на магнітних носіях і щорічно поповнюється й корегується.
Теоретичний предметний диктант. Може проводитися на практичних заняттях для закріплення й перевірки теоретичних знань, відпрацьованих на лекціях. Допускається перевірка визначень основних понять, уміння пояснити суть понять, привести приклади й дати необхідні пояснення.
Індивідуальні відпрацьовування – це спеціальне завдання, розроблене для невстигаючих за підсумками триместру учнів, що дає додаткову можливість виконати необхідний навчальний мінімум і продовжити навчання в ліцеї. Видається на канікули й повинне бути здане (зараховано) у формі індивідуальної співбесіди у перший тиждень занять нового триместру.
Додаткові заняття – відпрацьовування («п'яті пари») впроваджені для учнів, що прогуляли урочні заняття або за повної відсутності їхньої конкретної персональної роботи на уроці (відсиджувались). Проводяться за особливою схемою організації в режимі особистої відповідальності учня, що побажав виправити ситуацію. Організація цієї роботи не допускає зовнішній примус з боку педагогічного колективу. Ціль: дати можливість формально виконати обов'язковий програмний обсяг роботи з предмета.
Підсумкова бальна оцінка за триместр виставляється як середня за аудиторні тематичні роботи й корегується при необхідності всіма іншими оцінками. Базисною є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування й обов'язково виходила за рамки констатації формальних знань.
Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт на покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці року й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готовить не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифрують ся й перевірку виконує колектив кафедри. Щоб учні не застосовували принцип «може пощастить», а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною. У тому числі й більш низька, ніж до перездачі.
Рейтинг учня визначається окремо за спецциклом, й окремо за загальний за усіма дисциплінами з урахуванням розробленої системи коефіцієнтів. Списки можуть бути отримані в розрізі ліцею, паралелей, класу й т.д.
Педрада за підсумками навчальної роботи учнів проводиться тричі в рік як підсумки триместрів. Матеріали до педради готуються на базі загально ліцейської системи електронних журналів у розрізі безлічі показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально «озвучити» всю інформацію навколо «проблемних» учнів і групи лідерів. За іншими учнями все зберігається в електронному журналі й вноситься до Інтернету. Батьки мають доступ тільки до персональної сторінки своєї дитини. У нестандартних проблемних випадках проводяться оперативні засідання педагогічної ради у складі, що конкретно відповідає її цілям.
Особливості роботи по визначенню рівня навчальної підготовленості учнів
В ліцеї система контролю й оцінювання знань учнів використовує відомі сучасні світові методики. При цьому :
а) аудиторна письмова тематична робота:
- містить великий програмний матеріал;
- частина тексту визначається завідувачем кафедрою;
- вимагає неформального застосування досліджуваної теорії;
- є продовженням попередньої навчальної роботи;
- обов'язковим є зберігання всіх атестаційних робіт централізовано в навчальній частині, що дозволяє учневі апелювати оцінку у "зовнішнього експерта".
б) підсумкова оцінка за триместр має:
- основну базову величину - середнє значення аудиторних тематичних робіт;
- додатковий "бонусний" вплив за рахунок високого накопичувального «болонського балу» від роботи з нормативними знаннями теорії;
- додаткову оцінку (10 - 12 балів) - за призові місця на обласних олімпіадах.
в) загальний рейтинговий бал учня по ліцею (паралелі) формується з урахуванням значимості предметів у рамках фізико-математичного, технічного його профілю;
г) рівень складності поточних ліцейських завдань відповідає вимогам до абітурієнтів з боку ВНЗ як соціальних замовників для шкільного колективу. Це конкретно спонукає до спільної відповідальної навчальної роботи як вчителів, так і учнів та її ефективній організації з боку адміністрації ліцею.
д) загально-ліцейські тематично-організаційні зустрічі керівників ліцею з учнями проводяться як альтернатива традиційним лінійкам: замість менторського наказово-примусового тиску на свідомість вихованців періодично проводиться роз'яснювальна робота по тим чи іншим етапам реалізації річного плану роботи. Основною ціллю цих зустрічей є демонстрація учням зацікавленості керівництва ліцею у результатах спільної роботи та формування атмосфери резонансно-позитивного ставлення до запланованих робіт.
Такі позиції краще враховують природно незупинну еволюцію суспільних традицій. Традиційна освітня політика все ще опирається на стратегію «від ідеології, культури до нового рівня розвитку людини та суспільства» як це було раніше. Але традиціоналісти «прозівали» той момент, коли кількість інновацій, породжених ідеологією та культурою, та розвиток їх мережевих взаємозв'язків , народили НОВУ ЯКІСТЬ: інноваційні технології стали сучасним рушієм по формуванню нового рівня розвитку людини та суспільства, а ідеологія та культура перетворилися з «генератора» на інструменти до цього.
Соціальні важелі мотивації навчання
Робота з учнями, які навчаються в ліцеї, організується відповідно до простих життєво зрозумілих соціальних цілей :
- вступити до ліцею для слухачів підготовчих курсів (проліцей);
- утриматися в ліцеї та утвердитися на оптимальній позиції в соціально-учнівській шкалі для учнів 10-11-х класів;
- вступити до ВНЗ відповідно до вибору та власних потенційних можливостей для випускників 12-х класів.
Моніторинг рівня роботи вчителів та вихователів
Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями :
- щорічне анкетування «Учитель - очами учня»;
- планові «директорські» («кафедральні» ) атестації рівня підготовки учнів;
- аналіз рівня відхилення між ліцейською атестацією учнів даного вчителя і їхніх результатів на ЗНО.
Підготовка матеріалів для досліджень й обробка результатів здійснюються на основі електронної бази учнів, електронного класного журналу й електронної бази вчительського навчально-методичного програмного й додаткового матеріалу. Оформлення вкладишів до атестатів та свідоцтв випускників ліцею виконується з допомогою електронної обробки.
Активне застосування інформаційних технологій забезпечує:
- документообіг в електронній формі: всі педпрацівники ліцею володіють навиками для роботи в електронному класному журналі, підготовки навчально-практичних матеріалів в електронному вигляді та табелів учнівської успішності;
- тестування рівня навчальної компетентності учнів у шифрованому виді та із застосуванням електронної техніки;
- друк додатків до документів про освіту на базі електронної техніки;
- роботу електронної бібліотеки та медіатеки;
- мережеве інформування батьків учнів та абітурієнтів про діяльність ліцею та про результати роботи їхніх дітей сучасними електронними засобами.
Підкреслюю, що мова йде про реально доступну модель для перехідного періоду, а не про ідеальну наукову розробку для «всіх часів і народів». Мова також про нашу здатність до конструювання власного суспільного простору «зараз і в теперішніх умовах» на основі фундаментально-практичних філософських підходів: комплексного бачення власного досвіду роботи як в іноземних системах, так і з трансформації радянських освітніх структур в інноваційні (у системі українсько-історичних вимірів).
Володимир Бєлий, заступник директора з НВР фізико-технічного ліцею м. Херсона
