Учнівська вікі-стаття Земні переселенці
Зміст
Назва проекту
Планети Сонячної системи
Автори проекту
Гребенюк Юрій Володимирович
Тема дослідження
Якими ресурсами Сонячної системи Людство могло б скористатись?
Питання для дослідження
На яких планетах Сонячної системи могли б з'явитись колоністи?
Гіпотеза дослідження
Ми припускаємо, що найближчим часом Людство почне колонізацію найближчих небесних тіл.
Мета дослідження
Мета нашого дослідження - з'ясувати, які кроки вже є і які будуть зроблені для освоєння планет сонячної системи.
Результати дослідження
На початку ХХІ сторіччя космічна подорож людини навіть на Марс, найближчу до Землі планету, не кажучи вже про планети інших зоряних систем, також неможливий. Подорож на Марс і назад триватиме більше року. Запаси спорядження, палива та продовольства на такий великий термін настільки велики, що для запуску корабля із Землі потрібна ракета-носій неймовірних розмірів. Подорож в обидва кінці до більш віддаленої планети триватиме ціле людське життя, якщо не буде знайдений принципово новий двигун, незрівнянно більш потужний, ніж ракетний. Продовжуються роботи по створенню нової міжнародної орбітальної станції, яка буде складатись із складених один з одним окремих модулів, які будуть доправлятись на орбіту космічними кораблями. Можливо у майбутньому такі орбітальні станції або населені станції на Місяці слугуватимуть стартовими площадками для космічних подорожей. Вчені та інженери розробляють нові типи космічних кораблів багаторазового використання, які умовно звуться «космічні літаки». Вони будуть набирати висоту подібно до аеропланів за допомогою двигунів, які працюють у реактивному режимі, а потім виходити на орбіту, переключаючи двигуни на ракетний режим. «Космічні літаки» зможуть робити і пасажирські рейси, скоротивши час перелету з Європи до Австралії до двох годин.
На початку проекту ми провели опитування учнів школи на тему:
Як Ви вважаєте, чи зможе Людство у найближчі 50 років оселитись на інших планетах?
Більшість опитаних легковажно вірять у всемогутність земних вчених, навіть не задумуючись про те, що у Людства не вистачає ні ресурсів, ні технологій, щоб створити бодай маленьку станцію хоча б на Місяці.
Наступний рейтинг відбиває перспективність освоєння і колонізації великих і малих планет і їхніх супутників, що обертаються навколо Сонця:
1. Марс. Беззастережний претендент на колонізацію. Розріджена атмосфера, невелика маса планети - зовсім не перешкода для людей з інтелектом. Сухий лід у полярних шапках нескладно розтопити, атмосферу - наситити. У координації роботи колонії допоможе практично повний збіг земних і марсіанських (30 хвилин різниця) діб, розбіжність у яких легко усувається коректуванням календаря.
2. Венера. Сто мільйонів кілометрів від Сонця, маса, діаметр і щільність практично ідентичні земними. Серед істотних перешкод - надщільна атмосфера і температура майже 380 градусів Цельсія. При розумній "переробці" з конфіскацією частини повітряної шапки може вийти досить солідний терраформ.
3. Меркурій. Відстань від Сонця 58 млн. км - майже в три рази менше, ніж від Сонця до Землі. Атмосфера донезмоги розріджена, а середня температура - 330 градусів Цельсія. Можна запропонувати "підземне" освоєння, де пекуче світило не змогло б турбувати багатостраждальних колоністів, що вигрібають з надр важкі дарунки сонця.
4. Місяць. Спочатку цей природний супутник хотіли перетворити в перевалочну станцію для подальшого освоєння Сонячної системи. Потім передумали і вирішили використовувати як розважальний центр космічного туризму. Цілком можливо, що до середини поточного сторіччя на Місяці побудують санаторій "Олігарх"...
5. Супутники планет-гігантів. Таких планет чотири: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Маленька щільність (тіло Сатурна змогло б плавати в океанах Землі), низька температура, величезний діаметр (Юпітер у 12 разів більше Землі), позамежна сила притягання і жахливий атмосферний тиск біля поверхні (якщо ядра гігантів не рідкі, що цілком ймовірно при такій щільності) не дають навіть подумати про колонізацію. Приходиться задовольнятися численними супутниками, на яких можна улаштувати дослідницькі станції.
6. Астероїдне кільце. Це збіговисько малих планет або просто космічного сміття - неоціненний скарб для промисловості і сільського господарства. Дорогоцінні руди й оболонки, що пустують, для космічних ферм розтяглися уздовж навколосонячної орбіти, підставивши блискучі спинки світлу зірки. Якщо удасться цей скарб освоїти, проблема виснаження корисних ресурсів надовго відійде на другий план.
Незважаючи на схований потенціал, останніх п'ять кандидатів мерхнуть перед перспективою в найближчому майбутньому колонізувати Марс. Марс, що надить, червону крапку на темно-синьому небозводі...
Висновки
Найпривабливішими для освоєння є:
Марс, Венера, пояс астероїдів, супутники Юпітера.
Це найближчі небесні тіла, які мають тверду поверхню, більш – менш густу атмосферу і температуру, які можна пристосувати до життя.
Також цікавим є Меркурій, який являє собою суцільну “корисну копалину”.
Корисні посилання
Україна космічна: старти в майбутнє
