Учнівська вікістаття "Де використовують і де можна викостовувати умови плавання тіл"
Зміст
Назва проекту
Де використовують і де можна використати умови плавання тіл
Автори проекту
3 група
Тема дослідження
З`ясувати де використовують і де можна використати умови плавання тіл.
Проблема дослідження
Де і як в нашому житті можна використати умови плавання тіл.
Гіпотеза дослідження
Чи можна на практиці використати умови плавання?
Мета дослідження
Знайти приклади примінення умов плавання тіл.
Результати дослідження
Де використовують і де можна використати умови плавання тіл?
Плавання суден.
Людина здавна мріяла про подолання водних просторів. Для цих цілей використовували дерев´яні колоди (дерево плаває у воді), плоти та інші підсобні матеріали.
Пізніше люди почали будувати металічні судна. Для виготовлення сучасних суден використовують різні метали. За рахунок того, що судно має великий об´єм, його середня густина менша за густину води.
Основні характеристики суден:
- Осадка – глибина, на яку занурюється судно у воду коли архімедова сила дорівнює силі тяжіння, що діє на судно разом з вантажем.
- Ватерлінія – найбільша осадка, безпечна для судна (позначається на борту спеціальною лінією).
- Водотоннажність – значення архімедової сили, коли судно занурюється по ватерлінію. Сучасні танкери мають водотоннажність 5•109 Н.
- Вантажопідйомність – різниця між водотоннажністю і вагою судна (вага вантажу, що його може перевозити судно).
Водний транспорт дуже зручний і економічно вигідний. Перевезення вантажів водним транспортом коштує значно дешевше, ніж іншими видами транспорту. Україна має розвинений річковий і морський флот. Найбільшою судноплавною річкою України є Дніпро, фарватером якого плавають, крім річкових суден, і значно більші судна типу «річка-море». Повітроплавання. Виштовхувальна сила діє на тіла і у повітрі, але вона набагато менша ніж у воді. Обов´язковим і головним елементом повітроплавального апарата є велика і дуже велика оболонка. Її заповнюють газом, якого менша за густину повітря. Найбільш придатними для цього є водень, гелій або навіть гаряче повітря. Різницю між вагою 1 м3 повітря і вагою такого самого об´єму газу називають піднімальною силою 1 м3 газу. Для гелію вона становить 11 Н/м3. До початку 1920-х років термін «повітроплавання» використовувався для позначення пересування по повітрю взагалі. У багатьох мовах, зокрема в англійській і французькій, словом «аеронавтика» називають процес освоєння повітряного простору за допомогою літальних апаратів всіх типів. Іноді в цьому ж значенні слово «аеронавтика» використовується і в російській мові. Наповнення монгольф'єра гарячим повітрям. Перші повітряні польоти. 21 листопада 1783 в Парижі Пілатр де Розьє, французький фізик і хімік, один з піонерів авіації, разом з маркізом д'Арландом вперше в історії піднялися в небо на монгольф'єрі - аеростаті, наповненому гарячим повітрям. Вони пробули в повітрі майже 25 хвилин при цьому пролетівши 9,9 км і піднявшись на висоту близько 1 км. Шар на ім'я «AD ASTRA» (від лат. "До зірок") обсягом 2055 м ³ був сконструйований братами Жозефом і Етьєном Монгольф'є. Однак наприкінці XVIII - початку XIX ст. португальці оскаржували це досягнення, вважаючи основоположником повітроплавання бразильського священика Бартоломеу де Гусмана.
Рекорди швидкості на повітряній кул. 7 жовтня 1811 Уіндхем Седлер поставив перший рекорд швидкості на повітряній кулі, пролетівши від Бірмінгема до Хекінгхема (відстань між містами становить 180 км) із середньою швидкістю 135 км / год. Рекорд швидкості (27,45 км / год) для теплових дирижаблів (безгеліевих) був встановлений Валерієм Шкуленко в березні 2006 року на дирижаблі «Зяблик» Рекорд висоти на повітряній кулі. 4 травня 1961 Віктор Пратер і Малкольм Росс поставили рекорд висоти на пілотованому аеростаті, піднявшись на 34 668 м . 6 червня 1988 Пер Ліндстранд піднявся на тепловому аеростаті на висоту 19 811 м (штат Техас, США). У серпні 2006 року Станіслав Федоров встановив рекорд висоти для теплових дирижаблів, піднявшись на дирижаблі «Полярний гусак» на висоту більше 8000 метрів
Висновки
Ми знайшли приклади використання умов плавання тіл
Корисні ресурси
uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Архімеда; ru.wikipedia.org/wiki/Закон_Архимеда; www.subject.com.ua/dovidnik/physics/16.html