Учнівська Вікі - стаття "Запорізька Січ у повісті М.В.Гоголя "Тарас Бульба"
Зміст
Назва проекту
Зображення козацької доби у повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба"
Автори проекту
Богданова Алла Євгенівна
Тема дослідження
Відтворення побуту і звичаїв Запорізьких козаків у творі видатного російського письменника М. Гоголя
Проблема дослідження
Зображення українського національного колориту у літературі
Гіпотеза дослідження
Чи можна вважати Запорізьке козацтво зразком мужності, героїзму українців у боротьбі за свою незалежність?
Мета дослідження
Дослідити приклади великої любові і відданості рідній українській землі запорізького козацтва
Результати дослідження
Микола Васильович Гоголь у своїй історичній повісті «Тарас Бульба» виступив добрим знавцем історії України , зокрема, козацьких часів; детально відтворив звичаї та побут запорожців, описав закони, які панували на Січі.
Назвемо основні епізоди, в яких, через деталізацію традицій і звичаїв запорожців, зображена любов до України як автора, так і його літературних героїв:
1. Автор із любов’ю описує картини природи рідного йому краю, зокрема: українську ніч, детальний опис степу у різні пори доби, захоплення величчю Дніпра.
2. Не менш захоплено письменник розповідає про козаків як охоронців рідної землі. Вони змальовані у кращих фольклорних традиціях – славними «витязями», «соколами»…
3. Авторитет, повага і популярність козацтва серед населення підтверджує той факт, що люди йдуть і йдуть до козацького війська.
4. Розповідь Гоголя про Січ розпочинається вже з перших сторінок повісті. Весь І розділ присвячений згадкам про Запорожжя. Поступово розповіді про козацьку республіку змінюються, стають більш детальними, іноді овіяними романтикою.
5. Основна характеристика Запорізької Січі вміщена у І розділі «Одне слово, руська вдача дістала тут могутній, широкий розмах, дужий вияв…»
6. З трепетом і захопленням описує Микола Васильович і таку деталь як запальний український козацький танок, в якому найбільш повно розкривалася широка і вільна душа богатиря.
7. Глибоко вивчивши історію козацтва, письменник детально змальовує процес вибору нового отамана. Як відомо, за козацьким звичаєм, обрання нового отамана супроводжувалося обсипанням землею. Це символізувало вірність батьківщині, удачу у походах.
8. В щирих українських традиціях виписав автор одяг козаків (казакін, єпанча, очкур, черенок, шемізетка), їх їжу (корж, куліш, саламата, пундики, горілка), зброю (палиця, секіра, палаш), домашній скарб (мазниця, корчик, чаман, сулея)
9. Великого значення надає М. Гоголь мові козаків, часто вживає українізми, привертають увагу лексичні «деталі», наприклад: "Січ – «Наша мати».
10. Бойовий дух козакам піднімали гасла і заклики отаманів, старшин: «За віру! За Січ!»
11. Не втрачали вони святої віри навіть перед смертю, вигукуючи «Нехай же славиться до кінця віку Руська земля!»
12. Запорожці вважали дружбу Божим даром. За бойового друга вони, не вагаючись, здатні були віддати життя.
13. Тарасу Бульбі письменник відвів центральну, головну роль у згуртуванні воїнів, піднятті бойового духу у складний і переломний історичний момент. Саме Тарас виголошує знаменитий монолог - звернення до козаків «Бували і в інших землях товариші, але таких, як у нашій землі, не було товаришів…».
Отже, у повісті «Тарас Бульба» Микола Васильович Гоголь широко розкрив тему служіння українського козацтва своїй батьківщині, вірності їй до останнього подиху.
Письменника захоплює духовна єдність народу, що виявилася у складний для України історичний період:
1. В основі бойового духу козацтва – свята віра, вітчизна, товариство.
2. В образі Тараса Бульби М.В.Гоголь найбільш яскраво виражає національну ідею, утверджує самобутність українського характеру, культури, історії.
3. Слідуючи за автором, складається типовий образ запорізького козака: сміливий, мужній, завзятий, веселий, влучний на язик, людяний, гуманний, вірний своїй справі, вітчизні, товариству.
Висновки
Сукупністю описів звичаїв і традицій козацтва, епізодів боротьби і героїчної загибелі славних воїнів письменник висловив власне ставлення до порушеної у творі проблеми: гордість за рідну землю, за славне козацтво, віру православну, нескореність духу українського народу. За переконанням автора, роль козаків у історії Європи неоціненна: українська вдача і неспокійне козацьке життя врятували її від невпинних наскоків, що загрожували руйнуванням.
