Середня загальноосвітня школа №1 (Червоноград)

Загальна інформація про навчальний заклад

Помилка створення мініатюри: Файл не знайдено

Червоноградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Файл:ГЕРБ ЧЗШ № 1.JPG

Герб Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Історія рідної школи...

У 1951 році за угодою з Польською Народною Республікою Кристинопіль разом з Белзом і навколишньою територією увійшов до складу Української РСР. Через деякий час він був перейменований на Червоноград. В цей час була заснована і наша школа. Тоді, в 1951 році, учні Червоноградської середньої школи №1 навчались в приміщенні монастиря Василіан. Зараз це стара частина міста Червонограда. З 1958 року школярі почали навчатись в приміщенні замку графа Потоцького. В школі налічувалось 160 учнів. Це діти шахтарів та працівників підприємств молодого міста, а також діти навколишніх сіл. Педагогічний колектив школи налічував в цей час 13 вчителів. Найважчим завданням учителів тих далеких часів, крім навчання учнів, була ліквідація неписьменності. Скільки ласки і теплоти душі вони віддали дітям, виховуючи в них справжніх українців... Цікавим було життя в школі. Школярі мали сад, який посадили і зростили самі. Вони були шефами тваринницької ферми, яка знаходилась на хуторі Клюсів, тобто там, де зараз – приміщення нової школи. Учні під керівництвом вчителя біології, доглядали за телятами, лошатами. Також в школі часто організовувались суботники, зокрема, по збору металобрухту і макулатури. Сьогодні у школі навчаються 480 учні. Юних школярів навчають 46 вчителів, серед них - 20 вищої категорії, серед них вчителі -методисти, старші вчителі, заслужений вчитель України Кравченко Наталія Стефанінвна. У кінці листопада 1951 року в Кристинополі, який, згідно нової угоди між СPCP те Польщею, тільки що повернувся до складу України і був перейменований у Червоноград на честь древнього руського міста Червен-град, що знаходилось колись не північ від Белза, була відкрита перша в місті середня школа. Вона почала діяти в приміщенні монастиря отців-василіян. У І951-І952 навчальному році в школі налічувалось близько 20 вчителів і біля 400 учнів. Очолив школу Володимир Васильович Сагура, вчитель історії - хороший організатор, добрий і вимог­ливий наставник молодих педагогів, талановитий методист. Його надійним помічником у налагодженні навчально-виховного процесу був завуч Олександр Михайлович Коробкін, вчитель географії, ентузіаст туристичних походів і поїздок, який запалив багатьох школярів бажанням пізнавати рідний край. Кількість учнів у школі стрімко зростала, адже місто росло, почали будуватись шахти, звідусюд приїжджали гірники, будівельники, працівники транспорту, лікарі... Молодь з навколишніх сіл теж навчалась у першій школі. У монастирі місце великому контингенту учнів було вже замало, тому з вересня 1956 року частина класів розміс­тилась у будівлі палацу Потоцьких. Та учинів усе прибувало, і незабаром влада вирішила збудувати для шкоди типове приміщення серед новобудов перших мікрорайонів нового міста по вулиці Галана (тепер Клюсівська 19). Вересень 1961 ріку весела, гамірна сім’я учнів першої школи зустріла в новому приміщенні – просторому, світлому, з чудовими актовим та спортивним залами, майстернею, високими стелями та великими вікнами. І ось уже 45 років - ця рідна оселя першої школи. Усі 55 років своєї діяльності школа жила одним життям разом з народом і державою, разом з містом Червоноградом, ровесницею якого вона є; школа пройшла через усі випробування, реформи і зміни, яких зазнавала освіта, життя в цілому. Але завжди найпершим завданням школи було виховати духовно багату особистість, добру і благородну людину, сумлінного трудівника і вірного громадянина України. Тисячі випускників нашої школи трудяться в усіх кутках України, а тепер, мабуть, і світу. Серед них – кандидати й доктори наук, академіки, талановиті педагоги й лікарі, актори, керівники великих промислових підприємств. Випускники школи становлять і робітничо-технічну еліту рідного шахтарського краю, працюють на підприємствах легкої і харчової промисловості тощо. Протягом 50 років життя школи її очолювали 8 директорів: уже згаданий В.В.Сагура (5 років), Михайло Васильович Васьків (2 роки), Степан Іванович Кінах (1 рік), Галина Іванівна Петренко (4 роки; саме вона відповідала за будівництво нового приміщенню школи), Петро Васильович Сісецький (21 рік), Любов Дмитрівна Малиш (2 роки). 15 років очолював педколектив СЗШ №1 О. В. Вітрук. Понад 3 роки на посаді директора талановитий педагог та організатор Олександр Олексі талановитий керівник Олександр Олексійович Суханов. Кожен керівник привносив у традиції школи щось нове, своє, зберігаючи основне - увагу до дитини, піклування про її всесторонній розвиток, бажання допомогти учневі знайти свій шлях у житті. Школа дала середню освіту більше ніж 3 тисячам випускникам. Свідоцтво про неповну середню освіту одержали понад 8 тисяч учнів. Перша школа завжди славилась своїми талановитими, мудрими вчителями, які давали учням грунтовні знання з основ наук. Згадаємо лише деяких з них: М.І.Браславський, Л.П.Сливка, Д.С.Шешіна, Г.Я.Романчук, Н.Й.Онищук, М.Н.Однокоз, М.А.Бандрівська, Береза М. В, Луцик Я. В. А.Й.Вінницький, С.В.Левицька, Т.В.Чехович, Ф.К.Бугайчук, О.М.Хашімова. Сьогодні продовжують славні традиції школи В.А.Далічук, М.І.Сторощук, Г.Б.Попик, Н.Т.Грик, Л.І.Вішка, Н.С.Кравченко. Перша школа завжди давала професійний гарт педагогічним кадрам і щедро ділилась ними з закладами міста. Через нашу школу пройшли і згодом стали керівниками шкіл чи служб міського відділу освіти Проць В.І., Янцевич С.Й., Древняк М.В., Чекіль Г.М., Синишии Р.Я., Тимчишин, Г.Р., Орлова Н.В., Капітан Л.І., Купровська Л.М., Мащак І.К., Мацех Н.Б.... За роки незалежності пожвавилась навчальна і методична діяльність педколективу, оновилась виховна робота, спрямована на духовне й національне відродження, патріотичне й громадянське виховання молоді. 50-річний ювілей першої школи – це не тільки свято педколективу, а й багатьох жителів міста, які півстоліття навчались і тепер навчаються у першій школі.

Наша адреса

Червоноград вулиця Клюсівська будинок 19 ntktajy 2-13-22 або 2-31-55 електронна адреса cherv_schol_one08@ meta.ua

Зі Львова можна добратися маршруткою Львів- Червоноград із АС 2

---

У грудні 2011 року ЧЗШ №1 відзначила 60-річний ювілей

Першій школі - 60

У цей день ще зранку у коридорах навчального закладу спостерігалося пожвавлення, радісний настрій учнів і стурбовані обличчя вчителів. До свята готувалися усі: від наймолодший першачків до випускників, педагогічного та обслуговуючого персоналу. Поноворічному вбрана школа наповнилася ароматом хвої, сходи, актовий зал прикрасили плетеними композиціями, квітами і кульками.

При вході зустрічали і проводили гостей учні в українських строях. На урочистий вечір, присвячений 60-річчю рідної школи, з'їхалися звідусіль відомі люди, колишні учні. За весь час навчальний заклад вивів у світ декілька тисяч випускників. Вихованці різних поколінь приїхали з різних куточків України, щоб висловити вдячність своїм вчителям, зустрітися з друзями, пригадати безтурботне дитинство. На сцену виходили відомі у місті, області, країні поважні люди, які тепло вітали ювілярку-школу. Сьогодні вони вже сивочолі професори, політики, лікарі, зірки телебачення та естради - керівник Радехівської райдержадміністрації Анатолій Винар, керівник Львівської залізниці Ярослав Шепінка, керівник літературного відділу телеканалу СТБ , диктор Львівського телебачення Яна Бряшко, завідувач протокольною частиною Кабінету Міністрів України Ігор Ляшук, колишній генеральний директор ДП "Львівугілля", а сьогодні директор шахти "Межирічанська" Ярослав Наливайко, генеральний директор Держнагляду охорони праці у Львівській області Юрій Царик, Микола Бродер заступник генерального директора ДП "Львівугілля", керівник відділення "ПриватБанку" Володимир Купецький, керівник зразкового театру "Апельсин" Віктор Коваленко, успішні підприємці нашого міста Іван Федусь, Андрій Поріцький, Руслан Вернер тощо.

У перших рядах неможливо було не помітити відомого диктора Львівського телебачення, директора дирекції інформаційних програм Петра Остапишина:

- Коли мене запросив Олександр Суханов, сумнівався, чи їхати. А академік Іван Зозуля - випускник також нашої школи, заохотив до поїздки, разом і приїхали. Переглядав історичні світлини нашої школи і побачив нашого першого директора, який приймав мене 51 року, - Володимира Сагуру. Я закінчив школу у 1964 році, але запам'ятав його завжди ідеально одягненим у зелений френч, і тут на фото він у галіфе, чоботи. Мабуть, тоді всі так директори ходили. Коли збудували нову школу, яке це щастя було сюди ходити. Зі Старого місті ми на уроки ходили через луг. З Палацу Потоцьких я перейшов сюди у 5 клас. Запам'ятався цей актовий зал, де ми вчилися танцювати, тут було перше кохання. І багато що змінилося - гарні мікрофони, сучасні комп'ютери, а пройшло всього –на-всього 47 років. Кожен із нас знайшов свою дорогу у житті. Я хочу побажати і надалі так тримати. У нашому серці назавжди залишиться спогади зі школи - проливний дощ на наш випускний, остання лінійка, на яку ми зібралися у цьому ж актовому залі, багато людей, власне, тут нам і вручали атестати. Бажаю всім добра, щастя. І нехай наша школа буде ще довго і довго нести добре і корисне.

Академік гірничих наук України Іван Зозуля додав: - 45 років тому я закінчив першу школу. Ми жили в селі Добрячин і через сіножать ходили на навчання. Від школи до Палацу культури не було жодного будинку, там були городи. Ходили у чоботях, а в навчальному закладі перезувалися у тапочки. Я не був відмінником в школі, але обрав освітянську роботу. Закінчив Львівську політехніку, працював у Новому Роздолі, пішов в аспірантуру у Москві, вчився у Фінляндії, стажувався в США, потім працював 20 років директором закладу. Зараз на пенсії. Маю добру пенсію, направду, бо є лауреатом державної премії. Хоча був у сім'ї наймолодшим, десятою дитиною, лише мені пощастило здобути хорошу освіту. Живу у Львові. Маю дві дочки, два зяті і три онуки. Якщо вибрав у житті один шлях і ним йдеш, постійно додається багаж знань, досвід, приходить удосконалення, знання. За школу пам'ятаю і будемо пам'ятати, приїдемо на 65 і 75-річний ювілей...

Після здобуття освіти багато випускників життя позакидало у різні куточки світу - Ірландію, Англію, Москву, Казахстан, Італію, Португалію. Не зміг приїхати на зустріч професор Лондонського університету Володимир Вовк, але він передав свої вітання у листівці. Після закінчення школи він вчився на механіко-математичному факультеті Московського державного університету, де закінчив і аспірантуру. Працював в системі Академії наук (в Інституті проблем кібернетики) в Москві до 1995 року, навчався в аспірантурі у Стенфорді, Штат Каліфорнія США. Під час навчання у Стенфорді його запросили до Великобританії працювати у новоствореному центрі інженерії на факультеті комп’ютерних наук в Роял Холовей – коледж Лондонського університету. З 1996 року Володимир Григорович викладає в університеті Лондона. У 1998 році йому присвоїли звання професора. Має багато друкованих наукових видань. А Степан Чоп - випускник 2000 року, привітав педагогічний та учнівський колективи через відеозв'язок. Сьогодні він працює регіональним менеджером Google Apps та Postini на ринку Центральної та Східної Європи. Після закінчення школи вчився в ЛНУ імені Івана Франка на відділенні "політологія". Бакалаврат і магістратуру закінчив з відзнакою. Вступив у Франції (Гренобль) в Grenoble Graduate School of Business на магістерську програму «Міжнародний Бізнес», яку також закінчив з відзнакою. Отримав роботу у Франції (Париж) в компанії Hilti France (міжнародна компанія з виробництва будівельного обладнання). У 2010 році переїхав в Ірландію (Дублін), де отримав роботу в міжнародній компанії Google (світовий лідер Інтернет-технологій).

Серед почесних гостей колишні вчителі школи, а також сьогоднішні педагоги, які колись сиділи тут за партами, - Лілія Якуб’янець (Швед), Наталя Філатова (Репета),Галина Попик (Гумен), Жанна Гудко(Назаренко), Любов Бучек (Олексин), Галина Джох (Мащак), Ірина Коляда (Сальникова) і Сергій Крухинець. Усім присутнім запрезентували відеофільм про історію школи, літопис якої розпочався 1951 року. На святкування прийшли і колеги з інших шкіл міста, міська влада. Дорогих гостей вітали хлібом і сіллю.

Сьогодні у школі навчається 556 учнів, працює 14 старших вчителів, 27 - спеціалістів вищої категорії. За останні чотири роки результатом вчительської праці стали здобутки учнів на міських, обласних олімпіадах та конкурсах, найкращі вихованці стали стипендіатами міського голови - Роман Мельник, Ольга Антропова, Юрій Бахур, Сергій Дрозд, Соломія Мілик.

Квіти від учнів отримали вчителі, які вже більше десяти років працюють у школі. Це Галина Чекулаєва, Марія Сторощук, Надія Грик, Іванна Саладяк, Марія Троць, Зеновія Сабан і 80-річний Юрій Порфирович Садівничий, який 43 роки тому вперше переступив поріг ЧЗШ №1 вчителем математики, і досі тут продовжує працювати по господарству.

Святковий концерт за участю вокальних колективів школи, пісні, вірші, а також багато подарунків, грамот, вітань і побажань. Свято вдалося, а підтвердження тому - заповнена вщент концертна зала і величезна кількість VIP-гостей.

Реалізовані проекти

За програмо "Інтел.навчання для майбутнього " реалізовані такі проекти :

Які ми є ?(10 клас) Вчитель Вішка Любов Іванівна.

Про що розповідає писанака ?(4 клас) Вчитель Погорецька Ольга Іванівна.

Полімери та їх значення(10 клас) Вчитель Паламар Оксана Володимирівна .

Що таке духовний чародійний мед ?(4 клас) Вчитель Савіцька Ганна Федорівна.

Чи багато потрібно людині ?(11 клас) Вчитель Джурак Ольга Іванівна.

Якого ми роду ?(8 клас) Вчитель Вінтоняк Марія Степанівна .

Гоголь і Україна. Український фольклор у творах Гоголя. ?(8 клас) Вчитель Бойко Ірина Андріївна .

Чому і як деякі об’єкти ростуть?(4 клас) Вчитель Сінчук наталія Михайлівна.

Збереження духовності людини.(10 клас) Вчитель Кушнір Наталія Богданівна.

Організація тренінгів за програмою "Intel. Навчання для майбутнього"

Тренінги були проведені тричі :

квітень - траівень 2008 року

листопад 2008 року

23 березня - 4 квітня 2009 року

Наш комп'ютерний кабінет

Розташований на третьому поверсі , номер кабінету 21, площа - 55 квадратних метрів, вікна на північну сторону. Кабінет має багато зелених красивих квітів , оснащений технікою (11 робочих ком'пютерів), розташовані по периметру кабінету.Техніка хоч і не нова (8-ий рік), але працює добре.Учні мають тут уроки інформатики та заняття факультативів(інформатика).

Тренери програми

Джох Галина Іванівна

вчитель математики та інформатики

17 років стажу

вища категорія

План-графік проведення тренінгів у 2009 році

Дати початку та закінчення тренінгу або місяць	Кількість місць (учасників)	Час початку та закінчення занять	Тренер
23 березеня - 4 квітня 2009 року	10	13.00-17.00	Джох Галина Іванівна

Фото (відео) звіти про проведені тренінги

• Зобр047.jpg

  Кушнір Наталія Богданівна , вчитель української мови та літератури отримує сертифікат

• Зобр033.jpg

  Гудко жанна Григорівна,вчитель історії

• Зобр050.jpg

  Савіцька Ганна федорівна вчитель початкових класів

• Зобр053.jpg

  Бойко Ірина Андріївна вчитель зарубіжної літератури

• Зобр049.jpg

  Джурак Ольга Іванівна вчитель географії та біології

• Зобр048.jpg

  Погорецька Ольга Михайлівна та Вінтоняк Марія Степанівна заступники директора школи

• Зобр046.jpg

  Вішка Любов Іванівна вчитель англійської мови

Список учасників тренінгу за програмою „Інтел ® Навчання для майбутнього”

1. Бойко Ірина Андріївна
2. Вінтоняк Марія Степанівна
3. Вішка Любов Іванівна
4. Гудко Жанна Григорівна
5. Джурак Ольга Іванівна
6. Погорецька Ольга Михайлівна
7. Савіцька Ганна Федорівна
8. Кушнір Наталія Богданівна
9. Паламар Оксана Володимирівна
10. Сінчук Наталія Михайлівна