Семінар

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук

Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної адміністрації Дніпропетровський обласний інститут післядипломної освіти

Модель профільної школи ЗМІСТ


1. Вступ……………………………………………………………………….3-4


2. Основна частина……………………………………………………………5 2.1. Організація допрофільної підготовки…………………………………5-10 2.2. Організація профільної освіти…………………………………………10-14 2.3. Організація професійної орієнтації……………………………………14-24


3. Список використаної літератури………………………………………..25-26


4. Додатки……………………………………………………………………27-34


1. Вступ Зміни, що відбуваються в суспільстві, визначають формування в особистості таких якостей, як: ініціативність, креативність, комунікативність, гнучкість мислення, діалогічність, уміння робити вибір, уміння шукати інформацію та активно працювати з нею, особиста відповідальність, здатність до зміни видів діяльності, адаптивність тощо. Але традиційна шкільна освіта практично не займається цим питанням. Одним з ефективних шляхів вирішення цієї проблеми є запровадженням профільного навчання. Профільне навчання відрізняється від поглибленого вивчення предметів, яке базується на знаннєвому підході, оскільки профільне навчання визначається діяльнісним підходом. Тому має базуватися на якісних змінах змісту освіти, форми організації навчального процесу та підготовки кадрів. Структура профільної школи має формувати в учня готовність до самостійного життя, трудової діяльності, здатності та бажання до подальшого вдосконалення професійних навичок. Оскільки профільне навчання повинно максимально враховувати інтереси, здібності та подальші життєві (у першу чергу професійні) плани учня, школа, під час організації своєї структури, має виходити з цілей учня. Подальші життєві плани та можливості учня дозволить визначати комплексна діагностика на етапі допрофільної підготовки. Досить важливу роль у професійному виборі учня відіграють батьки, тому під час формування структури профільного навчання необхідно враховувати і цілі сім’ї. Профорієнтаційна робота з урахуванням стану сучасного ринку праці також становить суттєвий компонент побудови структури профільної школи. Динамічні зміни ринку праці мають ураховуватись як на етапі до профільної підготовки, так і на етапі профільного навчання. Очікувані результати: - рівень навчальних досягнень учнів 10-11 кл. – 100%, - результати ЗНО не нижче 170 балів, - вступ до ВНЗ – 100%.













2. Основна частина 2.1. Організація допрофільної підготовки Здійснюється у 8-9 класах для професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Допрофільна підготовка передбачає: - аналіз можливостей освітнього закладу; - аналіз програм та курсів за вибором; - складання інформаційної картки про напрямки й можливості профільної підготовки, яку треба поширювати й серед учнів профільних класів; - анкетування учнів 8-9 класів та узагальнення результатів; - діагностику індивідуальних особливостей школярів; - добір педагогічних кадрів для проведення курсів за вибором. Під час проведення допрофільпої підготовки в 9 класах необхідно врахувати організаційні моменти: - екзамени за вибором мають враховувати майбутній профіль навчання на старшому ступені загальної освіти; - необхідно орієнтувати профорієнтаційну роботу на потреби ринку праці та відповідні потреби й можливості освітніх послуг, які може надавати школа; - потрібно передбачити в навчальних планах 9 класів можливості освітніх послуг за рахунок варіативної частини. Форми реалізації допрофільної підготовки: • запровадження курсів за вибором; • поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; • факультативи; • предметні гуртки; • наукові товариства учнів; • Мала академія наук. Однією із важливих складових допрофільної підготовки школярів відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі є інформаційна робота, що забезпечує організаційне ознайомлення учнів з освітніми закладами. Інформування учнів необхідне для свідомого вибору ними індивідуальної освітньої траєкторії. Для самовизначення і прийняття свідомих рішень школярами потрібна така система допрофільної підготовки, у процесі якої вони зможуть познайомитися з широким переліком альтернатив, що їх цікавлять Для досягнення результативності необхідно розв'язати такі завдання: організувати системний педагогічний моніторинг з виявлення інформаційних потреб педагогів і батьків у рамках допрофільної підготовки; інформувати учасників про нормативно-правові документи, специфіку і актуальний досвід організації допрофільної підготовки; забезпечити педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, учнів і батьків повною і доступною інформацією; o про мету і завдання допрофільної підготовки і профільного на-вчання; o про перелік напрямків профільного навчання у навчальному закладі; o про тематику, форми і зміст курсів за вибором, що може про-понувати загальноосвітній навчальний заклад; o про популярні на регіональному ринку праці професії. Основними напрямками інформаційного забезпечення допрофільної підготовки в загальноосвітньому навчальному закладі є: • інформування учасників допрофільної підготовки і профільного навчання про нові функції і зміст освіти; • створення інформаційного банку про систему допрофільної підготовки і профільного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі; • збір і поширення інформації про: актуальний досвід допрофільної підготовки і профільного навчання в інших загальноосвітніх навчальних закладах району, області; видання нової методичної і навчальної літератури, що стосується реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання; заклади професійного навчання і перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка. З метою створення дієвої системи інформування в умовах мережевої взаємодії в перелік функцій реалізації профільного навчання включаються такі напрямки інформаційного супроводу: • інформування посадових осіб освітніх закладів мережі про нові завдання і функції; • збір інформації про допрофільну підготовку і профільне навчання в районі (місті); • збір інформації про заклади (школи, вищі навчальні заклади, заклади додаткової освіти тощо), що готові співпрацювати із загальноосвітніми навчальними закладами з метою реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання; • підготовка інформаційних матеріалів для батьків випускників 9 класів, сайту школи з питань профільного навчання; • створення інформаційного (в тому числі комп'ютерного) банку системи допрофільної підготовки і профільного навчання; • інформуванню батьків і школярів про професії, популярні у цей час на ринку праці; прогноз на наступні роки; • збір інформації про найпоширеніші профілі навчання і форми допрофільної підготовки; • нагромадження інформації про регіональний досвід допрофільної підготовки і профільного навчання; • ознайомлення педагогічного колективу з нормативно-правовими, інформаційними та методичними матеріалами з питань організації допрофільної підготовки і профільного навчання в освітній мережі; • інформування батьків про результативність допрофільної підготовки і профільного навчання. Для інформування учнів про ті варіанти освіти, які можуть бути одержані ними після закінчення 9 класу, служить освітня карта території, на яку наносяться відомості, що зможуть допомогти учням у виборі і побудові своєї власної освітньої траєкторії навчання, а саме: • контактні телефони освітніх закладів, • відстань між ними, • умови навчання, • перелік профілів навчання. Крім загальноосвітніх навчальних закладів, на освітній карті вказуються відомості про навчальні заклади, які забезпечують додаткову та професійну освіту. Освітня карта може бути створена і на основі одного загальноосвітнього навчального закладу, на ній зображуються освітні траєкторії, що цікавлять учня. Освітня карта не може бути єдиним джерелом одержання інформації про допрофільну підготовку і профільне навчання. Потрібно проводити і такі інформаційні заходи: форуми, ярмарки, класні години, зустрічі, дискусії, шкільні і міжшкільні олімпіади тощо. Формами допрофільного інформування в загальноосвітньому навчальному закладі можуть бути:  проведення і обговорення екскурсій,  рефлексивні бесіди,  інформаційні стенди,  web-сторінка з системою посилань,  підбір друкованих матеріалів,  буклети, брошури і бюлетені,  інформаційні матеріали загальноосвітніх навчальних закладів і допоміжних служб, які можуть надати профорієнтаційну допомогу учням тощо. Інформаційна робота повинна стати змістовним екскурсом учнів по освітній траєкторії, для чого необхідно спланувати відповідний маршрут, дату, час, форми ознайомчих заходів. Інформаційна готовте дев'ятикласників складає основу зрілого вибору подальшого способу і профілю одержання освіти. Вона формується протягом усієї допрофільної підготовки учасника освітнього процесу, Інформаційна готовність включає в себе інформування школярів про:  можливі шляхи одержання бажаної освіти, про зусилля, які доведеться прикласти для її одержання;  наявність особистої практичної готовності і можливості для одержання вибраної освіти;  можливості реалізувати свої життєві цілі і плани через вибраний спосіб освіти і майбутню професійну діяльність. Основні напрямки роботи класних керівників Психолого-педагогічна діагностика Діагностика інтересів, здібностей, нахилів, освітніх запитів школярів з урахуванням думок їх батьків і педагогів здійснюється з допомогою анкету¬вання, тестування, співбесід, інших методів спільно з психологом. Аналіз і оцінка результатів допрофільноі підготовки Орієнтовними критеріями готовності учнів 9 класу до вибору профілю навчання у старшій школі є: • інформаційна готовність щодо усвідомлення важливості профільного навчання для подальшого продовження освіти, життєвого, соціального і професійного самовизначення, • ціннісні орієнтації, пов'язані з профілем навчання і відповідними йому напрямками післяшкільної освіти, • індивідуально виражений напрям профільного навчання, • наявність особистого профільно зорієнтованого освітнього досвіду.

2.2. Організація профільної освіти Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у профільних класах, с робочий навчальний план. Робочий навчальний план складається загальноосвітнім навчальним закладами на основі Типових навчальних плинів і затверджується відповідним органом управління освітою. Типові навчальні плани основної і старшої школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову та варіативну складову. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану. Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців). Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Базовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності затверджується Кабінетом Міністрів України. Засвоєння змісту освіти в загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має забезпечувати:  загальноосвітню підготовку учнів,  спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів:  Базові загальноосвітні  Профільні  Курси за вибором. У профільних загальноосвітніх закладах передбачається опанування змісту базових предметів на різних рівнях за такими програмами:  програма загальнокультурної підготовки (рівень стандарту) обов'язковий мінімум змісту навчального предмета, який не передбачає подальшого його вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у профілі інформатика або їх інтегрований варіант у цих профілях);  програма загальноосвітньої підготовки (рівень академічний) - обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предмета у вищих навчальних закладах, - застосовується, коли навчальний предмет є непрофільним, але базовим або близьким до профільного (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі);  програма профільної підготовка (рівень профільний) - обсяг змісту навчального предмета поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі). Профіль навчання маже мати кілька модифікацій, залежно від базових предметів, обраних учнем як профільні. Їх має бути не більш як два-три однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика, математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка, тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологію і хімію, решта природознавчих предметів (фізика, географія) визначається за програмою загальноосвітнього рівня. Зміст навчальних предметів природничо-математичної галузі в соціально-гуманітарному, технологічному і художньо-естетичному напрямах може бути інтегрований за програмою-мінімумом в єдиний курс природознавства.







При складанні робочого навчального плану необхідно 1. Опрацювати державний базовий навчальний план, нормативні документи. Завдання групи. - аналіз змісту навчального плану, конкретного профілю; - вивчення пропозицій щодо змісту варіативної складової навчального плану; - вивчення пропозицій щодо кількості годин, що відводяться на ту чи іншу навчальну дисципліну; - оцінка кадрових і матеріально-технічних ресурсів; - визначення мети введення у варіативну складову навчального плану тих чи інших курсів. 2. Сконструювати інваріантну складову робочого навчального плану школи, включивши до неї обов'язковий компонент державного освітнього стандарту. 3. Врахувати: - пропозиції робочої групи, учнів, їхніх батьків щодо використання даної частини навчального плану; - регіональні та місцеві особливості; - специфіку та профільну спрямованість загальноосвітнього навчальною закладу. Години варіативної складової у типових навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів 11-річної школи (10-11 класи) використовуються виключно на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором та факультативів. Години, відведені на курси за вибором та факультативні заняття, дозволяють розширити освітні можливості робочого навчального плану. Усі курси, в тому числі факультативні, повинні мати достатній програмно-методичний супровід. 4. При формуванні інваріантної та варіативної складових навчального плану потрібно вказати обов'язкове і гранично допустиме навантаження на учнів. 5. Обговорити варіанти навчального плану на засіданні методичних об'єднань і кафедр. 6. Організувати попереднє комплектування школи кадрами відповідно до навчального плану. 7. Узгодити навчальний план з органом управління освітньою установою. 8. Затвердити робочий навчальний план на засіданні педагогічної ради. Пам'ятка для аналізу навчального плану Робочий навчальний план школи має включати: - вимоги щодо наповнення основних компонентів (державного, регіонального, шкільного); - номенклатуру предметів; - визначення навантаження за предметами (поглиблення) та циклами (профільність); - оптимальні рівні загального навантаження учнів. Робочий навчальний план повинен відповідати таким вимогам: - повнота (забезпечення широкого розвитку особистості; урахування регіональних і національних освітніх, соціокультурних та інших потреб); - цілісність (необхідність і достатність компонентів, їхній внутрішній взаємозв'язок); - збалансованість (раціональний баланс між державним, регіональним і шкільним компонентами; між циклами предметів, окремими предметами; між обов'язковими предметами та предметами за вибором); - наступність між ступенями школи та класами (роками навчання); - відповідність реальному часові (необхідна гнучкість плану, наявність резервів навчального часу, відсутність перевантаження учнів тощо); - «прорахованість» (чітка усвідомленість спрямованості плану, його особливостей, сильних і слабких моментів, реальних можливостей; сучас-ність, можливі перспективи розвитку).

2.3. Організація професійної орієнтації Підготовка учня до вибору профілю навчання — це перший серйозний етап вибору майбутньої професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи гімназії та її служб, передусім психологічної. Формування професійних намірів учнів проходить декілька етапів. Перший етап — первинний вибір, для якого є характерним уявлення про світ професій, яке відоме учням лише з назви професії або за деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манера поведінки, оцінка оточуючих людей тощо). Друга риса цього етапу — неадекватне, часте, невпевнене ситуативне уявлення про власні ресурси і можливості їхнього розвитку. Це пов'язано з невмінням зіставити його з умовами та вимогами професійної діяльності. Учень, який знаходиться на етапі первинного вибору, зазвичай нестійкий у своїх професійних намірах. Первинний вибір характерний для учнів молодшого віку, коли ще не виникає питання про вибір майбутньої професії, умови роботи, престиж професії. Іноді на цій стадії затримуються й підлітки, хоча зміна соціальної ситуації розвитку потребує від сучасного дев'ятикласника конкретних рішень у виборі свого життєвого шляху. Другий етап — професійне самовизначення. На цьому етапі учень повинен для себе реально сформулювати завдання щодо вибору майбутньої сфери діяльності, врахувати свої психологічні та психофізіологічні дані. Тому основне завдання психологічної служби колегіуму - надання психологічної допомоги в професійному самовизначенні. У профорієнтаційній роботі психологічна служба гімназії виділяє два головних напрями. Перший — це проведення інформаційно-просвітницької роботи (допрофільна підготовка (первинне тестування (8—9-ті класи)), спрямованої на розвиток психологічної культури учнів, знайомство з професіями, професійними вимогами, конкурентності професій на ринку праці. Допрофільна підготовка (8—9-ті класи) у гімназії розпочинається з 8-го класу. Учні мають можливість обрати певний тип допрофільного навчання. У закладі є такі профілюючі напрями: • фізико-математичний; • хіміко-біологічний; • історико-правознавчий; • філологічний. Допрофільне навчання дає змогу дітям спробувати свої навчальні можливості, щоб далі обрати той профіль навчання, який найбільш оптимально підходить для нього. Комплектування профільних класів у гімназії розпочинається наприкінці 9-го класу. У квітні — травні проводиться тестування учнів, метою якого є виявлення життєвих планів, інтелектуального розвитку, нахилів та інтересів школярів. Класним керівником складається таблиця, де зазначаються результати успішності. При виборі учнем напрямку підготовки враховується також і думка батьків. Науково-методичною радою гімназії на підставі отриманих результатів тестування, анкетування та навчальних досягнень і побажань учнів складаються списки щодо подальшого напряму профілюючої підготовки. Другий напрям роботи — психодіагностична робота, головною метою якої є вивчення психофізіологічних особливостей, інтелектуального розвитку, нахилів, інтересів та професійної спрямованості учнів старших класів. Узагальнюючи вимоги з боку профільного навчання до особистості учня, учені-психологи виділяють такі головні напрями психодіагностики: 1. Психофізіологічна готовність (тип темпераменту, характерологічні особливості особистості). 2. Інтелектуальна готовність (рівень розвитку вербального і невербального інтелекту) 3. Мотиваційна готовність (провідний мотив, професійні інтереси, тип професії). ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІДБІР УЧНІВ У КЛАСИ З ПРОФІЛЬНИМ НАВЧАННЯМ Експресдіагностика вибору профільного класу Цю діагностику здійснюють за допомогою КТС (кольорового тесту ставлення). Кольоровий тест ставлення (А. Еткінд) — невербальний, компактний діагностичний метод, що відображає як свідомий, так і частково підсвідомий рівень ставлення людини. Його використання спирається на концепцію ставлення В. Мясищева, ідеї Б. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня та уявленнях А. Леонтьєва про чуттєву тканину смислових утворень особистості. Методичною основою цього методу є кольороасоціативний експеримент, ідея та процедури якого були розроблені авторами. Він базується на припущенні того, що наявні характеристики невербальних компонентів ставлення до значущих інших і до себе відображаються в кольорових асоціаціях до них. Кольорова сенсорика доволі тісно пов'язана з емоційним життям особистості. Цей зв'язок, підтверджений багатьма експериментальними психологічними дослідженнями, давно використовують у низці психодіагностичних методів. Форма проведення — індивідуальна. За наявності досвіду час проведення — 5 хв. Обладнання: картки з кольорами Люшера. Процедура обстеження: 1. Психолог викладає перед підлітком кольори й дає інструкцію: «Уважно поглянь на кольори, що лежать перед тобою, й спробуй вибрати один, на який тобі найприємніше дивитися, який подобається найбільше. Не обов'язково вибирати той колір, який завжди тобі подобається. Головне, прислухатися до своїх почуттів і визначити, який колір з тих, що лежать перед тобою, саме зараз тобі найприємніший». Після того як підліток зробив вибір, психолог відкладає вбік вибрану картку і пропонує йому вибрати найприємніший колір із решти карток, ставлячи запитання на кшталт: «А що б ти вибрав тепер, коли залишилися тільки ці кольори? А тепер? Вибирай найприємніший із решти». Психолог продовжує запитувати доти, доки не залишиться один останній колір, щоразу відкладаючи вбік вибрану картку. Записуючи номери послідовно вибраних кольорів, психолог фіксує індивідуальний розклад підлітка. 2. Психолог знову викладає перед підлітком кольори й дає інструкцію: «Я знову розкладу перед тобою ті самі кольори, але завдання буде іншим: ти маєш вибрати колір, схожий на твій настрій, звичайний для тебе у звичайний навчальний день. Ти прокидаєшся, ідеш до школи, сидиш на уроках, відпочиваєш на перервах, спілкуєшся з однокласниками, відповідаєш біля дошки, слухаєш пояснення нової теми тощо. Покажи цей колір. (При цьому кольорові картки не відкладають убік. Підліток має право вибирати один/ той самий колір, відповідаючи на інші запитання.) — Яка навчальна дисципліна в тебе улюблена? Покажи колір, який відповідає твоєму настрою, коли ти нею займаєшся. Тепер - нелюбима, яка для тебе, наче тортури? Покажи колір». Далі запитання ставлять про ті шкільні дисципліни, які обирає підліток ДЛЯ профільною навчання. Наприклад, він обирає клас «Математика та інформатика». «З яким же кольором можна порівняти твій стан, настрій, коли ти займаєшся алгеброю (геометрію) - розв'язуєш рівняння, доводиш тотожності, вивчаєш формули, застосовуєш їх практично тощо (доводиш теореми, будуєш графіки, вимірюєш площі фігур тощо)? Вибери колір, відповідний твоєму настрою, станові, коли ти працюєш за комп'ютером (виконуєш функції користувача, працюєш у графічному режимі, складаєш програми, заповнюєш таблиці тощо)?» «Переходячи на навчання в інший клас, ти маєш якісь певні очікування, переживання, сподівання? З яким кольором можна це порівняти?» 3. Обробка результатів. Необхідно вирахувати валентність (В) кольорового ставлення до кожного стимулу, запропонованого для оцінки учневі. Валентність — це рангове місце в індивідуальній розкладці випробуваного, з яким асоціюється певний стимул. Наприклад, якщо підліток позначає своє ставлення до уроку алгебри червоним кольором, а червоний колір в його індивідуальній розкладці стоїть на 4 місці, то валентність, що характеризує його ставлення до математики, дорівнює 4. Валентність від 1 до 4 вказує на позитивне ставлення й самовідчуття випробуваного до вказаного стимулу. Чим вища валентність, тим негативніше ставлення й самовідчуття дитини до певного уроку як стимулу. 4. На підставі індивідуального розкладу кольорових карток можна обчислити коефіцієнт вегетативного тонусу. КВ = 18-(3+4)/18-(1+2), де 3 - місце червоного кольору в індивідуальному розкладі підлітка, 4 - місце жовтого кольору, 1 — місце синього кольору, 2 — місце зеленого кольору. • Якщо КВ > 1, то домінує потреба в затраті енергії, що виявляється у великій активності підлітка, швидкості дій, високій працездатності. • Якщо КВ < 1, то домінує потреба у спокої через надмірне збудження, що виявляється у втомлюваності, невисокій працездатності, певних утрудненнях з адаптацією. 5. На підставі індивідуального розкладу можна відмітити й підвищену тривожність. Про неї можна судити, якщо яскраві кольори (червоний, жовтий, зелений) ідуть в кінець розкладу, на місця 6 - 8, а кольори коричневий, сірий, чорний перебувають на перших трьох місцях. 6. Так само можна зробити висновок стосовно процесу адаптації підлітка. Якщо КВ < 1 і має місце тривожність, то в процесі адаптації підлітка можуть виникати проблеми. Крім того, якщо валентність кольору, обраного підлітком під час оцінки своїх очікувань відносно навчання в профільному класі, висока, то прогноз адаптації несприятливий. 7. Якщо запитати підлітка: «Чим ти захоплюєшся та як проводиш вільний час?», то можна отримати безліч додаткової інформації, яка в подальшому допоможе адаптації підлітка в новому колективі, допоможе розкритися й реалізуватися повною мірою і в громадській роботі, а також підтвердити або спростувати наявність інтересу до обраного профілю навчання. Наприклад, індивідуальний розклад (за Люшером) Іванова Сашка такий: 21450376 (послідовно вибрано зелений, синій, жовтий, фіолетовий, сірий, червоний, чорний і коричневий кольори). Вступає до 8-го класу, обирає природничо-математичне спрямування, з перспективою в 10-му класі вчиться на хіміко-біологічному профілі. Вибір кольору, відповідного його емоційному стану в звичайний навчальний день, зелений — 2 (валентність дорівнює 1, оскільки в його індивідуальному розкладі зелений колір на першому місці). Висновок: ставлення до навчання - позитивне. Вибір кольору, що відповідає його емоційним очікуванням від переходу до профільного математичного класу, жовтий — 4 (валентність дорівнює 3); висновок: очікування позитивні. Улюблені уроки — хімія (ходить у гурток). Нелюбимий предмет — історія. Вибір кольору, що відповідає його емоційному стану на уроках алгебри та геометрії 1 т 4 — синій і жовтий (валентність дорівнює 1 і 3); висновок: ставлення до вивчення математики позитивне. Необхідно порівняти з успішністю з цих предметів. Вибір кольору, що відповідає його емоційному стану на уроках фізики, фіолетовий - 5 (валентність дорівнює 4); висновок: ставлення до фізики швидше позитивне, ніж негативне. Математика його цікавить більше. Вибір кольору, що відповідає його емоційному стану на уроках хімії, 2 - зелений (валентність дорівнює 1); висновок: ставлення до хімії позитивне, краще, ніж до геометрії. Захоплення — футбол, легка атлетика, любить вирощувати рослини й доглядати за ними, вдома мас багато тварин — птахів, собаку, черепаху; подобається за ними спостерігати й доглядати. Любить телепрограми каналу «Здоров'я». Висновок: інтереси відповідають обраному профілю. Вегетативний коефіцієнт ВК = 18-(3+6)/18-(1+2)+ +0,6 < 1. Висновок: працездатність знижена, стомлюваність, необхідний повноцінний відпочинок і дотримання режиму дня. Тривожність невисока, можливо, ситуативна — відбір до профкласу. Прогноз адаптації сприятливий (в індивідуальному розкладі більшість яскравих кольорів розташована попереду). Висновок: можна рекомендувати навчання у вибраному напрямі. Психодіагностичний інструментарій 1. Методика незавершених речень «Мої професійні бажання». 2. Методика виявлення та оцінки оперативної пам'яті (ОП-1). 3. Методика виявлення та оцінки стійкості та розподілу уваги (ВН-2). 4. Оцінка уваги (за методикою Мюнстерберга). 5. Методика виявлення та оцінки засобів втілення особистістю професійних планів у реальність. 6. Виявлення та оцінка 16-ти факторів особистості (опитувальник Р. Кетгелла /16 ФО-187-А). 7. Методика дослідження ціннісних орієнтацій (смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва). 8. Визначення мозкової домінанти (за Н. Херрманном). 9. Методика виявлення та оцінки структури інтелекту (методика ТШ). 10. Тест «Художник чи мислитель?» 11. Тест «Мотивація до успіху». 12. Тест «Мотивація до уникання невдач». 13. Методика «Самооцінка стійкості до стресу». 14. Методика «Рівень суб’єктивного контролю». 15. Тест «Наскільки Ви самостійні?» 16. Анкета «Ознайомлення з особливостями відповідально-емоційного ставлення учнів до навчання і праці». 17. Анкета «Ставлення до створення власного середовища праці». 18. Тест «Ділова людина». 19. Тест «Самоактуалізація». 20. Тест-опитувальник соціальної зрілості (За Ю. Гіль-бухом). 21. Методика «Визначення схильностей до певного виду праці» (модифікація методики «Визначення множинного інтелекту» за В. МакКензі). Методики самодіагностичного обстеження 1. Методика «Чи розумію я, що означає «побудувати кар’єру?» 2. Методика «Точність сприймання інформації». 3. Методика «Сенсомоторна проба». 4. Анкета «Усвідомлення соціальної ситуації розвитку». 5. Методика діагностики індивідуального складу ціннісних орієнтацій особистості С. Бубнова. 6. Опитувальник «Якорі кар’єри»(за Е. Шейном). 7. Самооцінка напряму контакту. 8. Тест «Готовність до ризику». 9. Тест «Ваша роль». 10. Тест «Виробничі ситуації». 11. Опитувальник «Мій шлях широкий» (для визначення психологічної готовності до трудової діяльності). 12. Методика «Ваша майбутня професія». 13. Методика «Як обрати професію». 14. Опитувальник самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності. 15. Самооцінка психічних станів (за Г. Айзенком). 16. Методика «Вивчення мотивів навчально-трудової діяльності учнів» (модифікована методика А. Реана, В. Якуніна «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів»). 17. Тест «Ваша орієнтація в різних ситуаціях». 18. Анкета «Професійна спрямованість учня». 19. Методика «Закономірності числового ряду». 20. Методика Айзенка. (діагностика темпераментальних характеристик). 21. Методика утримання числового ряду. 22. Рахунок за Крепеліном (оцінка уваги). 23. Виявлення та оцінка лабільності і сили нервової системи (методика «Тепінг-тест»). Науково-методичний і психодіагностичний інструментарій: 1. Профорієнтаційне забезпечення розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. 2. Особливості профорієнтаційної роботи з підлітками. 3. Профорієнтація на етапі вибору професії. 4. Профорієнтація на службі здоров'я. 5. Профорієнтація в змісті і завданнях соціальної служби молоді. 6. Профорієнтаційний розвиток готовності студентів до входження в професійне середовище. 7. Підготовка профорієнтатора в класичному університеті: досвід, перспективи. 8. Арт-терапія, самодіагностика — її ефективність. 9. Аналіз професіограм і реальних ситуацій професійного оточення. 10. Підбір психодіагностичного інструментарію і робота за результатами психодіагностичного інструментарію. 11. Професійне, життєве і особистісне життя психолога. 12. Пам'ятка профорієнтатора. 13. Профорієнтація в неперервній освіті. 14. Профорієнтаційна служба в школі. 15. Профорієнтаційні функції. 16. Майбутня професія. 17. Усвідомлення цінності праці. 18. Дослідження особистісних орієнтирів. 19. Самостійність у виборі професії. 20. Інноваційні технології профорієнтації та кар'єри особистості в умовах ринку. 21. Проблеми профорієнтації і кар'єри особистості в умовах ринку. 22. Робочий орієнтир практичного психолога. 23. Профорієнтаційний куточок учня. 24. Сім кроків до прийняття рішення. 25. Наші уявлення про профорієнтаційний процес. 26. Психологічна динаміка в профорієнтаційній роботі. Концептуальні підходи. 27. Тренінги для профорієнтологів. 28. Алгоритм визначення професійної спрямованості учнівської молоді. 29. Технологія визначення ідентичності особистості. 30. Психологія профконсультаційної бесіди. 31. Методика виявлення індивідуального стилю особистості.




3. Список використаної літератури 1. Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. 2004ю - №37, жовтень. – С. 2-3. 2. Десятниченко Н. Система підготовки вчителя для роботи в профільних класах – Директор школи. – 2004. - №5, лютий. – С. 24-26. 3. Кизенко В.І. З вітчизняного досвіду організації профільного навчання в старшій школі // Підручник для директора. – 2003. - №11/12. – С. 61-74. 4. Климов В.А. Введение в психологию труда: Курс лекций. — М.: Изд-во Моск. университета, 1988. 5. Козловский О.В. Как правильно выбрать профессию: методики, тесты, рекомендации. — Донецк, ООО ПКФ «БАО», 2006. — 800с. 6. Кондратенко С.О. Соціально-психологічні основи профорієнтаційної роботи в школі. — Ставище, 2000. — 76с. 7. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2003. - №24. – С. 3-15 8. Купагин В.В. Основи профессиональной психодиагностики. — Л.; Медицина, 1984. 9. Лист МОН України №1/9-546 від 29.08.2008 р. «Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2008/2009 навчальному році». // Режим доступу: http:///www.mon.gov.ua. 10. Лист МОН України від 12.12.2002 р. №1/9-556 «Порядок розроблення ц запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів». 11. Людина і світ професій. Програма для старших класів загальноосвітніх навчально-виховних закладів України / Укл. М.П. Тименко, Н.В. Жемера. — К.: ІСДО, 1993. — 28с. 12. Практикум по психологии профессиональной деятельности й менеджменту. — СПб., 2002. 13. Профільне навчання у загальноосвітній школі: нормативно організаційні та науково-методичні аспекти. / Автори-упорядники Г.П.Мороз, М.М. Николин, Г.Г. Свінних. Видання друге, доповнене. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2009. – 204 с. 14. Психологія професійної діяльності і спілкування // За ред. Л.Е.Орбан, Д.М. Гриджука. — К.: Преса України, 1997. 15. Психологічна діагностика мислення, інтелекту, креативності дитини / Упоряд. Максименко С., Кондратенко Л. Лавник О. — К.: Мікрос-СВС, 2003. — 112 с. 16. Психология популярних профессий / Под ред. Л.А. Головей. — СПб.: Речь, 2003. 17. Самордін А. Профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі // Імідж сучасного педагога. – 2004. - №7. – С. 51-54. 18. Тименко М.Я. та ін. Профконсультаційна робота із старшокласниками в умовах МНВК: Методичні рекомендації. — К., 1993. 19. Федоришин Б.А. Система профинформационной работы со старшеклассниками. 20. Фукуяма С. Теоретичсские основи профессиональной ориента-ции. — М., 1989. 21. Хаббард Л. Р. Проблеми роботи. — СПб, 1994.





4. Додатки Додаток 1. Анкета для учнів 7-9 класів 1. Чи обрав ти професію, або коло професій? _______________________________________________ 2. Чим тебе приваблює саме ця професія? __________________________________________________________________ 3. Чи знаєш ти, які заклади готують спеціалістів даного профілю? __________________________________________________________________ 4. Знання яких шкільних предметів необхідні для оволодіння обраною тобою професією? __________________________________________________________________ 5. Які ще форми навчання, окрім уроків, необхідні тобі для підготовки оволодіння обраної сфери діяльності? - індивідуальні заняття; - курси за вибором; - факультативи; 6. З яких предметів? __________________________________________________________________ 7. Назви профіль класу, в якому ти би хотів навчатися? __________________________________________________________________




Додаток 2. Анкети для батьків учнів 7-9 класів 1. До якої області праці виявляє зацікавленість Ваша дитина? __________________________________________________________________ 2. Які предмети Ви б хотіли, щоб вона вивчала поглиблено відповідно до майбутнього вибору професії і бажання дитини? __________________________________________________________________ 3. Якщо у Вашої дитини є невдачі у навчанні, то що, на Ваш погляд, є причиною: - складність матеріалу; - відсутність здібностей; - небажання вчитися; - погані взаємини з учителями; - погані взаємини з товаришами; - інше (вкажіть) __________________________________________________________________ 4. Який вплив мікроклімату в класному колективі на успішність Вашої дитини? __________________________________________________________________ 5. Яку участь Ви взяли б у роботі школи щодо підготовки дитини до вибору професії?




Додаток 3. Анкета для батьків 9-го класу Прізвище, ім’я, по батькові. Професія: 1. Чи вибрав(ла) Ваш син(дочка) навчальний заклад для продовження освіти (або майбутню професію)? А) так; Б)вибрав, але ще вагається; В)ні. 2.Який шлях одержання освіти Ви рекомендуєте своїй дитині? А) ПТУ, технікум; Б)навчання в 10-11 класах школи; В)вищий навчальний заклад I-IV рівня. 3. Чи співпадає Ваша рекомендація з думкою Вашої дитини?

А)повністю співпадає;

Б)в основному співпадає; В) не співпадає; Г)не знаю. 4.Ви готуєте свою дитини до майбутньої трудової діяльності? А)розповідаєте про свою професію і трудові традиції сім’ї; Б)знайомите зі своїм підприємством; В) рекомендуєте літературу, враховуючи інтереси дитини; Г)радите обрати секцію, гурток, факультатив, курси за вибором; Д)використовуєте інші форми. 5.Яку участь Ви взяли б у роботі школи для підготовки дітей до вибору професії? А)організували б екскурсії на своє підприємство; Б)виступили б із бесідою, розповіддю про свою професію; В) керували б гуртком; Г)організували б суспільну корисну працю учнів; Д)запросили б до дітей своїх товаришів по роботі, людей важливих і цікавих професій; Е)організували б індивідуальне шефство, наставництво. 6.Чи займається Ваша дитина з репетитором А) так; Б)ні; В) важко знайти репетитора; Г)не вважаю за потрібне. 7.Чи достатньо у Вас знань, щоб надати дитині кваліфіковану допомогу у виборі професії? А) так; Б)не вистачає спеціальних знань і профорієнтації; В) не вистачає загальних психолог-педагогічних знань; Г)не замислювався. 8.Як ви підвищуєте рівень знань і вмінь в області сімейного виховання, профорієнтації? А) читаю спеціальні журнали, відвідую лекції з педагогіки; Б)консультуюсь у педагогів; В) відвідую батьківські збори; Г)не займаюся педагогічною самоосвітою. 9.Що на ваш погляд, необхідно зробити педагогам і батькам для поліпшення підготовки учнів до майбутньої трудової діяльності?


  Додаток 4. Анкета для учнів 9–го класу «Зацікавлення у професійному самовизначенні»

Прізвище :________________Ім’я :__________________ Школа :__________________Клас :_________________ Вік :_____________________Дата :__________________ Професія батьків : мати :___________________________ ( Відповідаючи на тести, підкресліть те, що, на вашу думку, вірно по відношенню до вас, допишіть те, чого не вистачає.) 1. З галузей знань мене цікавить найбільше: а) природничо-наукова, б) Суспільно-наукова, в) Технічна, г) Мистецтво, д) Немає визначених (певних) зацікавлень. 2. У вільній час люблю займатися: а) Читанням, б) Малюванням, в) В’язанням, г) спортом, д) шиттям, е) моделюванням, ж) Музикою, з) Математикою. 3. Після уроків у школі відвідую: а) Спецкурси, б) Факультативи, в) Спортивні секції, г) Малу академію наук, д) Музей образотворчого мистецтва, е) Гурток крою і шиття, ж) Підготовчі курси при інституті. 4. Після закінчення школи хотів(ла) би(б) обрати професію… 5.Вона мені дуже подобається, тому що… 6. Після закінчення дев’яти класів збираюся навчатися у: а) 10 класі, г) ВНЗ I-II рівня, б) ПТУ, д) ліцеї, коледжі, в) Технікумі, е) ще не думав(ла).

Програма-протокол діагностичної бесіди Прізвище, ім’я, по батькові учня. 1. Клас. 2. Склад родини. 3. З якого класу ходите до цієї школи? 4. Які предмети цікавлять Вас найбільше? 5. Які предмети даються Вам легше за все? 6. Які предмети Вам не подобаються? 7. Які предмети викликають у Вас труднощі? 8. Скільки часу Ви витрачаєте на домашнє завдання кожного дня? 9. Чи завжди у вас така успішність, як у цьому році? 10. В якій роботі класу, школи ви приймаєте активну участь.   Додаток 5. Анкета для учнів, що навчаються у профільному класі

Запропонована анкета призначена для вивчення Вашої думки щодо спец предметів та предметів шкільного компонента, що вивчаються в даному класі. Спробуйте якомога точніше вибрати одну чи дві відповіді із запропонованого Вам набору по кожному питанню, які Ви вважаєте найправильнішими. Вибрані відповіді обведіть у бланку відповідей. 1. Чого Ви прагнете досягти, навчаючись у профільному класі? • Підготуватися до майбутньої професії, до роботи на сучасному підприємстві, отримати професію. • Правильно вибрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості. • Отримати корисні для життя навички. • Не замислювався (лась) над цим питанням, мені все одно. • Навчання у профільному класі нічого не дає. 2. Чи пов’язуєте Ви свої майбутні професійні плани зі спец предметами, що вивчають у школі? • Збираюся працювати за цим фахом, маю намір продовжити навчання у технікумі, інституті. • Навички і знання зі спец предметів знадобляться в житті незалежно від обраної в майбутньому професії. • Поки ще не знаю, не замислювався(лась). • Не пов’язую; навички, здобуті під час навчання у профільному класі, ніколи не знадобляться мені у житті. 3. Чи задоволені Ви обсягом знань, що отримали зі спец предметів, курсів за вибором? • Дуже задоволений(на). • Задоволений(на), але маю пропозиції. • Мені все одно. • Не задоволений(на), та іншого варіанта немає. • Зовсім не задоволений(на), хотів(ла) би(б) навчатися за іншим профілем. 4. Як ставляться Ваші батьки до навчання у профільному класі? • Вважають, що це допоможе мені підготуватися до майбутньої трудової діяльності. • Вибір зроблено за порадою батьків. • Вважають, що, вивчаючи спец предмети у профільному класі, можно отримати корисні для життя навички. • Не схвалюють, але й не наполягають на іншому варіанті, не висловлюють своєї думки, їм байдуже. 5. Як Ви збираєтеся реалізувати отримані знання у перспективі? 6. З нижчеперелічених предметів і факультативів виберіть ті,що, на Ваш погляд,необхідні для навчання в даному класі. 7. Які предмети шкільного компонента, що Ви не вивчаєте, Вам хотілося б вивчати?