Робота з обдарованими учнями

Як сказав хтось з видатних людей: «Геній - це нормальна людина, все інше – це відхилення від норми».

Соціологи кажуть, що генії народжуються в епоху історичних зрушень. Відомо, що французька революція кінця ХVIII ст. змінила європейське життя. У світі з'явилися Наполеон, Гете, Ротшильд, Бальзак, Бетховен, Гегель і ще багато талантів у всіх сферах життя.

Деякі вчені вважають, що світові цивілізації живуть за законами духовних ритмів. Вони малюють криву – синусоїдну –і на її вершниках очікують «урожаю» геніїв. Але варто поглянути пильніше на життя тих, кого прийнято вважати титанами.

В Україні склалася критична ситуація з поповненням національної науки молодими кадрами. «Старіння» української науки вже сьогодні негативно позначається на іноваційно-технологічному розвитку нашої держави. Неефективно використовується інтелектуальний і творчий потенціал обдарованих учнів. Відсутні сприятливі умови для реалізації іх здібностей. Інтеграція України в загальноєвропейський простір потребує розроблення нових напрямів роботи з обдарованими учнями.

Учені з різних країн працюють над проблемою обдарованості. Біологи намагаються виділити ген геніальності, психологи та соціологи винаходять тисячі тестів для визначення яскравих здібностей дітей.

Майбутнє людської цивілізації залежить, виключно від реалізації обдарованості людей, яка фіксується у дитячому віці. За даними М.Карне, у шкільному віці виявляється 3-5% обдарованих дітей, хоча, зрозуміло, їх від природи більше, але здібності згасають від неправильного навчання й виховання. Проблема в тому, що обдаровані діти вже від народження завдають багато клопоту дорослим. Природна допитливість обдарованих дітей є причиною безлічі запитань, якими вони «замучують» дорослих. Особливо складно з ними в школі. У початковій ланці освіти, як правило, їх всіляко намагаються зрівняти з іншими, підігнати під зручний стандарт слухняного та розумного учня.

Ось чому так часто ті, кого в ранньому дитинстві вважали «вундеркіндом», з віком стають звичайними прагматичними людьми, які нічого оригінального не створюють.

На мою думку, навчання обдарованих школярів повинно носити пріоритетний характер у державній освітній політиці України. Освітні інтереси цієї категорії школярів та їх специфічні проблеми мають відстоюватися на державному, обласних районних та місцевих рівнях.

У побудові освітньої політики щодо ефективного навчання обдарованих дітей потрібно розробляти і впроваджувати ефективні засоби та технології пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей, створювати умови для їх розвитку, системи профільного навчання, забезпечення соціально-правових гарантій.

Важливий аспект роботи з обдарованими учнями – організація і проведення олімпіад які здійснюються традиційними методами та мають усталені форми. Історія проведення олімпіад в Україні нараховує більше сорока років. Олімпіади сприяють розвитку пізнавального інтересу учнів, обґрунтованому вибору майбутньої професії.

Особливість іх полягає й у тому, що вони надають учням змогу перевірити свої знання й уміння в умовах змагання, зіставити їх зі знаннями й уміннями однолітків.

Однак треба підкреслити те , що олімпіада – це не контрольна робота, а конкурс, у якому переможцями стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і здобувають необхідний досвід.

Процес проведення олімпіад має 3 етапи:  I етап – шкільний;  II етап - районний;  III етап – міський.

І етап – наймасовіший, найважливіший у пізнавальному і профорієнтаційному плані. Особливість цього етапу полягає в тому, що рівень знань учнів визначається, насамперед, глибиною знань в основної маси школярів, а також активною діяльністю позакласної роботи. Етап проходить вдало, якщо йому передує велика підготовча робота.

Досвід показує, що спочатку необхідно зацікавити учнів предметом, його актуальністю, позакласними формами роботи. Тільки добровільний принцип і зацікавленість допомагають залучити учнів до осмисленої і плідної роботи.

Велике значення, а можливо, на цьому етапі найважливіше – особистість вчителя. Саме вчитель створює атмосферу, яка може надихати учня або руйнувати його впевненість у собі, заохочувати чи пригнічувати його інтереси, розвивати чи ігнорувати здібності, розвивати або гальмувати його творчий початок.

Вчитель вчиться все життя – це відома істина. Вчитель знаходиться в постійному розвитку і все своє трудове життя є дослідником, що є запорукою його професійної майстерності.

У своїй роботі з обдарованими дітьми я намагаюся:

- постійно поширювати свої знання про те, що таке обдарованість і у чому полягає особливість навчання і розвитку у кожної конкретної дитини;

- удосконалюю свої психологічні і дидактичні методи практичної роботи;

- використовую різні форми,методи, прийоми навчання і розвитку обдарованих дітей;

- ставлюся до обдарованого (як і до будь-якого іншого) учня не як до об'єкта педагогічного впливу, а як до суб'єкта спільно конструйованої педагогічної взаємодії, під час якої і відбувається навчання і розвиток;

- намагаюся створити можливість для поглибленого вивчення тем;

- забезпечуючи самостійність в навчанні, тобто навчання, яким керує сам учень;

- розвиваю методи й навички дослідницької роботи;

- розвиваю творче, критичне і абстрактно-логічне мислення учнів;

- заохочую і стимулюю висування учнями нових ідей;

- заохочую створення робіт з використанням різноманітних сучасних способів і форм;

- сприяю розвитку самопізнання і само розуміння;

- намагаюся навчити умінню оцінювати результати роботи інших учнів і власні результати.

Деякі батьки й учителі вважають, що для розвитку здібностей дитини достатньо займатися з нею за будь-якою «правильною» методикою. На превеликий жаль, це не так. Сама собою діяльність не розвиває здібностей. Можна годинами займатися певним навчальним предметом, однак будуть засвоюватися певні знання, формуватимуться вміння, навички, але здібності не розвиватимуться, значних успіхів дитина не досягатиме.

З обдарованими дітьми повинні працювати спеціально підготовлені педагоги, психологи, які володіють сучасними методиками визначення й розвитку обдарованості.

Педагоги повинні розуміти, що обдаровані діти потребують особливої уваги, індивідуального підходу, копіткого плекання їхнього таланту. Тільки за такого ставлення обдаровані діти зможуть стати інтелектуальною елітою країни, золотим запасом нації, гордістю і надією України, джерелом її авторитету й успіху у світі.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити умови виявлення й розвитку талановитих, здібних та обдарованих дітей.