РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
Карти:
Реформація і Контрреформація в Європі
§ 6. Поширення реформаційних ідей у Європі. Контрреформація
Зміст
Причини Реформації в Німеччині:
- Священна Римська імперія роздроблена, слабкий імператор (1438-1806 з родини Габсбургів), обирався курфюрстами, не було єдиних законів, єдиної монети і війська;
- Капіталістичний розвиток деяких земель, найкращий у Європі (гірнича справа, торгівля, банки? родини Фуггерів, Гохштеттерів, Імгофів, Вельзерів);
- Роздробленість заважала подальшому розвитку;
- Залежність селян від феодалів;
- Найбільший феодал, власник землі – католицька церква, Папи зацікавлені в роздробленості.
Німецький гуманізм – боротьба за об‘єднання нації, критика католицької церкви - Еразм Ротердамський. Ульріх фон Гуттен – вважав папський Рим головним противником об‘єднання країни.
Лютеранство
Мартін Лютер (1483—1548) – добровільно став ченцем, священиком Замкової церкви у Віттенберзі.
31 жовтня 1517 р. на дверях церкви у Віттенберзі «95 тез»: проти торгівлі індульгенціями, за ідеали рівності та бідності. Були підтримані населенням та деякими князями.
Лютеранство:
- спасіння через віру, джерело віри Святе письмо;
- заперечення церкви, як посередника між людьми та богом;
- відкидав чернецтво, шанування ікон, постів, церковних свят;
- з семи таїнств визнавав тільки два – хрещення й причастя.
Рейхстаг у Вормсі: Лютер захищав свою думку, підтримали частина князів. Імператор намагався викрасти Лютера, але один з курфюрстів врятував його. Перебуваючи в його замку під захистом Лютер перекладає Новий Заповіт німецькою мовою.
Селянська війна Томаса Мюнцера 1524-1525
1522 «війна проти попів» рицарі зробили спробу захопити багатства церкви Проповіді Томаса Мюнцера про рівність всіх перед богом. Прихильників цих ідеалів майнової та соціальної рівності називали анабаптистами (перехрещенцями).
1524 р. Селянська війна охопила Південно-Західну й Середню Німеччину.
1525 р. "Статейний лист" Томаса Мюнцера, початок повстання у Верхній Швабії.
1525 р. "12 статей" - помірковані погляди повсталих, вимоги скасування особистої залежності селян і десятини, зменшення оброку й панщини. Поширення повстання у Франконії та Саксонії. У Тюрінгії повстанців очолив Томас Мюнцер. Поширення повстання на інші частини Німеччини.
Спроби Лютера зупинити повсталих, пролиття крові не по-християнські;
Заклики повстанців до скасування залежності селян, передача землі тим хто її обробляє (антифеодальний характері;
Знищення замків, монастирів, церков, центр – місто Мюльгаузен;
Битва під Франкенгаузеном, поразка повстанців, страта Мюнцера.
Мартін Лютер |
Томас Мюнцер | |
| Чиї інтереси виражав? | Панівних станів суспільства
(Рівність всіх перед Богом) |
Простого народу
(Рівність всіх людей в суспільстві) |
| До чого закликав? | До реформи церкви | До змін всього суспільного устрою |
| Як ставився до влади? | Народ має коритися князівській владі | Вважав князів винними в бідуванні народу |
| Які способи боротьби пропонував? | Шляхом реформ | Шляхом перевороту та збройної боротьби |
“Гейльброннська програма” бюргерство вимагало посилення імперської влади, скасування митних зборів усередині країни, запровадження єдиних монет і мір. Селяни мали звільнятися від особистої залежності за викуп у розмірі 20-кратної вартості сплачуваних податків. У здійсненні вимог цієї програми були зацікавлені насамперед підприємці, оскільки вони створювали умови для розвитку ринкових відносин.
1529 р. рейхстаг у Шпаєрі – обов‘язкові католицькі служби. 5 князів і 14 міст лютеран склали протест. (Церква – протестантська).
1555 Аугсбурзький релігійний мир - за принципом “Чия влада, того й віра”
Кальвінізм
Швейцарія у складі Німеччини. Швейцарське повстання проти Габсбургів(Вільгельм Телль). 1315 р. незалежність Швейцарії.
Швейцарським союзом керували кантони – народні збори, народовладдя. Адміністративні області – 13 кантонів.
Гуманізм. Ульріх Цвінглі – джерело істини Святе письмо, непотрібні ікони, церковна ієрархія. Головне благочестя – праця. В боротьбі за свої переконання Цвінглі загинув.
Жан Кальвін (1509—1564), прихильник протестантських ідей. Втік з Франції. 1536 р опублікував працю “Напучення в християнській вірі”.
Зацікавив своїми проповідями жителів Женеви. Женеву стали називати “протестантським Римом”, а Кальвіна — “женевським папою”.
Став “міністром Божим” в Женеві. Вигнали єпископа, заборонили розваги, надмірність у їжі. За дотриманням правил слідкували пастори.
Кальвінізм:
Проповіді читали пастори, яких обирала громада зі своїх найбільш освічених членів. Пресвітери і пастори входили до складу консисторії, яка керувала всіма справами громади. Час від часу для вирішення теоретичних питань кальвінізму збиралися з'їзди пасторів — конгрегації.
- “Божествене приречення” людини на місце в раю чи пеклі;
- Нічим змінити не можна;
- Успішне життя в справах (ремеслі, торгівлі, землеробстві) свідчать про обраність людини до порятунку.
“Жененевський Папа” Переслідування незгодних з кальвінізмом. Штрафи, та інші покарання за порушення правил. Страти вільнодумців.
Контрреформація
1540 р створення ордену “Товариства Ісуса” – єзуїтів (Ігнатій Лойола).
1559 р складений “Індекс заборонених книг”
Тридентський собор (1545-1563) – засудив протестантизм, підкреслював священне походження папства.
