Портфоліо з теми "Культура Ренесансу – основа загальноєвропейського культурного розвитку"

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук

Назва проекту

Культура Ренесансу – основа загальноєвропейського культурного розвитку

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Предмет: всесвітня історія Тема: Європейське Відродження

Дотичний предмет: Світова література Tема: «Злет людського духу в літературі доби Відродження»


Навчальна тема (як записано в програмі)

Європейске відродження

Вік учнів, клас

8 клас, 12 – 13 років


Стислий опис проекту

Навчальний проект розрахований на учнів 8 класу з навчальної теми «Європейське Відродження». У процесі реалізації проекту учні будуть проводити пошук необхідної інформації у мережі Internet, опрацьовувати друковані джерела (підручники, додаткова література, статті в наукових журналах). Учні, об’єднуються у чотири групи. Три з них отримують власну підтему у проекті: Головні передумови розгортання процесу Ренесансу; Ідейні засади культурного процесу в різних Європейських державах; Головні здобутки доби Ренесансу в сучасній культурі Європи та світу. Головним продуктом роботи цих груп будуть презентації, які оцінюватимуться за формою оцінювання презентацій. Четверта група виступає по відношенню до попередніх контролюючою, продуктами її діяльності є блог, в якому описується стадія розробки проекту творчими групами, оцінюється їх робота та внески окремих учнів, а на завершальному етапі четверта група створює буклет за підсумками проекту. Робота четвертої групи оцінюється за формами оцінювання блогу та буклету.

Повний план вивчення теми

План вивчення теми

План впровадження проекту

Навчальні цілі

1. Учні отримають уявлення про повсякденне життя людини епохи Ренесансу, культурну спадщину Відродження; здобудуть знання основних тенденцій та характеристик розвитку людства цієї доби;

2. В учнів будуть формуватися навички ефективної роботи з комп’ютерами та мережею Інтернет, створення презентацій.

3. В учнів будуть вдосконалюватися навички збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання отриманих даних.

4. Учні навчаться переконливо демонструвати здобуті відомості за допомогою презентації та буклету.

5. учні будуть продовжувати вдосконалювати навички по з’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків, ґрунтовного доведення та розуміння ідей доби Ренесансу.

6. Отримають навички з оформлення, аналізу та синтезування інформації для вирішення проблемного питання та відповідей на поставлені запитання з теми.

7. Учні навчаться ефективно формулювати думки та ідеї шляхом їх чіткого та зрозумілого висловлення та написання за допомогою блогу.

8. Учні зможуть продемонструвати отримані можливості ефективної співпраці з групами однокласників.

9. Учні навчатимуться швидко та ефективно шукати інформацію, критично та компетентно оцінювати її, вміння вірно та творчо використовувати дані для вирішення проблем.

10. Отримають навички побудови медіа повідомлень, вибирати, для яких цілей вони застосовуються та з якими інструментами і за яких умов вони розроблюються.

11. Учні навчаться більш широко використовувати комп’ютерні технології як інструмент для спілкування, досліджень, організації, оцінювання інформації.

12. Визначення навчальних завдань, виділення головних завдань та здійснення їх без зовнішнього стороннього нагляду.

13. Учні здобудуть навички та вміння ефективно використовувати час та розподіляти робоче навантаження.

14. Формування в учнів уміння з’ясовувати ознаки, за якими можна знайти відмінності та схожість їхнього життя та життя людей, про яких вони прочитали з теми «Культура Ренесансу – основа загальноєвропейського культурного розвитку».

Опис оцінювання

План оцінювання передбачає оцінити все, що записане в розділах Плану щодо стандартів та програм та в навчальних цілях. Інструменти оцінювання, зазначені в плані, чітко та ґрунтовно виявляють рівень розвитку мислення рівнів та навичок ХХІ століття, які зазначені у навчальній темі. Усі види оцінювання сконцентровані на потребах учнів та їх подальшого самовдосконалення; оцінювання здійснюється впродовж всього вивчення теми; методи оцінювання забезпечують отримання дійсних і надійних даних для того, щоб сприяти поліпшенню викладання та навчання учнів.

На початку проекту для учнів застосовується форма вхідного контролю, яка направлена на визначення загального рівня підготовки учнів, рівня їх знань з вищеназваної теми. Для цього необхідно провести вхідний контроль знань, за допомогою тесту вхідне тестування розробленого вчителем. На основі результатів тестування вчитель об’єднує учнів у чотири групи: перші три об’єднують учнів з високим та середнім рівнем успішності. Учні з низьким рівнем успішності об’єднуються у четверту групу.

Після об'єднання у групи учні отримують завдання проекту та починають реалізувати головні цілі проектної роботи. Протягом цього етапу проекту учитель проводить контроль та оцінювання роботи учнів за допомогою контрольного переліку роботи [1] та форми самооцінювання [2]. Четверта група організовується до ведення блогу, їх робота оцінюється за формою оцінювання блогу[3].

На завершальному етапі проекту організовується конференція, на якій учні демонструють кінцеві продукти своєї діяльності на проекті. Результати роботи учнів оцінюються вчителем за формами оцінювання презентацій[4] та буклетів. В кінці проекту доцільно також проведення вихідного контролю у вигляді тесту[5], розробленого вчителем.

Діяльність учнів (Скопіювати з Плану)

Реалізація проекту передбачає три етапи(чотири тижні): Перший етап (перший тиждень) – організація груп та розподілення завдань; Другий етап (другий та третій тиждень) – пошук необхідної інформації, її аналіз та підготовка до використання в кінцевих продуктах творчих груп, консультації з вчителем та взаємоконсультації учнів; Третій етап (четвертий тиждень) – останні консультації учнів робочих груп з вчителем, аналіз та розподіл отриманої інформації до створення кінцевого продукту робочих творчих груп.

Перед початком проекту учні отримають інформацію про проект за допомогою буклету [6]. Також інформація про проект (у вигляді буклету) доводиться і до відома батьків, щодо можливості участі їх дітей у навчальному проекті та формами роботи щодо вдосконалення існуючих навчальних навичок та вмінь та отримання ними нових. Також від батьків беруться дозволи [7] на участь їх дитини у проекті та роботі учнів у мережі Internet.

Перший тиждень. Перед початком пошуку інформації вчитель проводить бесіду про безпечне користування мережею Internet (пошук інформації, листування з вчителем, учасниками творчих груп), та роздає рекомендований список літератури та електроних ресурсів. На початку реалізації проекту вчитель з'ясовує навчальні потреби учнів, для чого дізнається про рівень їх попередніх знань, вмінь і навичок. Вчитель проводить вхідне тестування (вчитель розробляє матеріали вхідного тестування та перевіряє отримані дані). За допомогою якого з ясовує ступінь розуміння ними навчального матеріалу, уточнює їх очікування від навчання, і дає можливість оцінити якість раніше виконаних завдань. Після з'ясування навчальних знань, вмінь і навичок учитель показує презентацію проекту [8] проводить розподіл учнів на робочі групи. Всього їх передбачено чотири: Дослідники, Шукачі, Аналітики, Експерти. Перші три групи формуються з учнів, які мають високий та достатній рівень успішності. Четверта група складається з учнів з низьким рівнем успішності, виступає у ролі контрольного пункту для трьох перших, як груповій, так і індивідуальній діяльності учнів інших груп. Четверта група веде звітний блог, а наприкінці проекту створює за результатами групової діяльності буклет. Також на початковому етапі після оприлюднення теми проекту вчитель використовує метод мозкового штурму (штурм-карусель). При цьому методі кожна з груп отримує аркуш ватману на якому написано питання з завдання групи. Протягом короткого періоду часу (3-5 хв.) кожна група надає за своїм питанням максимальне число ідей написаних на стікерах. Потім групи обмінюються аркушами і продовжують працювати над наступними питаннями, і так продовжується доти, поки кожна група не здійснить свого внеску до розробки всіх питань теми. У кінці мозкового штурму всі аркуші пред'являються класу, і учні можуть подивитися на результати загальної роботи. Протягом обговорення кожна група може отримати назад аркуш, з якого вона починали роботу, з проханням осмислити всі пропозиції, висунуті з даної теми.

Другий тиждень. Учні починають збирати інформацію з отриманих завдань проекту. Група Експертів: Знайти факти та історичні події, які характеризують початок та розвиток доби Ренесансу (політична ситуація, культура міста, загальні риси архітектури, літератури та художнього мистецтва). Знайти відповідні факти у підручниках та допоміжній літературі, порівняти з аналогами і комп’ютерної гри; Група Аналітиків: Описати головні ідеї течій Ренесансу у інших країнах Європи, порівняно з Італією. Знати і дати характеристику ключових персонажів та ідейних провідників цих ідей. Як історичні прототипи представлені в ігровому середовищі Assassin’s Creed II ; Група Шукачів: Які технічні, архітектурні, літературні та живописні здобутки доби Ренесансу принесли відомість своїм творцям та місцям, в яких вони розташовані. Що збереглося до наших днів та яку цінність в історії та розвитку людства вони мають зараз. Які з цих пам'яток можна побачити у ігровому світі Assassin’s Creed II. Група Експертів: розпочинає вести блог, в якому проводить оціночну роботу перших трьох груп учнів. Учитель оцінює діяльність учнів за допомогою контрольного переліку прогресу роботи, який має вигляд перевірочного листа з основними подіями, датами та стадіями узгодження проекту. Даний контроль здійснюється протягом всього проекту, перевірка досягнутого прогресу здійснюється під час консультацій з учителем за встановленим графіком.

Третій тиждень. Учні від активного пошуку інформації починають переходити до початкового аналізу отриманих даних, їх інтерпритаціїї відповідно до отриманих завдань. На даному етапі вагому роль відіграють консультації учнів з вчителем, котрі можуть бути збільшені за наявності потреби. Для допомоги в аналізі знайдених даних учні користуються наступними критеріями відбору інформації: - чи є історичними зображені у грі постаті, якщо так, наскільки ігрові прототипи співпадають з історичними особистостями; - як зображені жителі міст, сіл, наскільки їхня поведінка у грі відповідає дійсності; - які визначні споруди та витвори мистецтва зображені у грі, як з ними можна взаємодіяти та наскільки достовірним є їх зображення; - чи можна розглядати гру як варіант інтерактивної реконструкції історичного середовища Ренесансу. На третьому тижні другого етапу реалізації проекту вчитель використовує форму самооцінювання роботи учня: учні визначають, що вони дізналися, як вони це дізналися, які області залишилися незрозумілими. Учні оцінюють своє просування в знаннях, уміннях, стратегіях, процесах і інтересах.

Четвертий тиждень. На останньому етапі реалізації проекту учитель проводить останні консультації та перевірку підготовлених завдань учнями. У фіналі проекту учасники творчих груп демонструють підготовлені медіа-презентації [9], в яких наочно показують досягнуті результати проекту. Отримані результати публікуються учнями окремої творчої групи у блозі та можуть бути використані в подальшій діяльності учнів та учителя. Також за результатами проекту учні четвертої групи розробляють буклет [10], у якому описують свої досягнення та враження від проведеної роботи. В кінці проекту доцільно також проведення вихідного контролю у вигляді тестування (вчителю необхідно розробити завдання вихідного тестування та критерії оцінювання виконаних робіт).

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Ткаченко Дмитро Леонідович

Фах, навчальний предмет

Учитель історії

Навчальний заклад

Донецький багатопрофільний ліцей № 37

Місто\село, район, область

м. Донецьк, Ленінський р-н., Донецька обл.

Контактні дані

тел.: (062)389-23-76

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

20.06.2012 – 27.06.2012

Місце проведення тренінгу

м. Донецьк, Ленінський район, ДБПЛ № 37

Тренери

Пшеслінська Тетяна Леонідівна