Портфоліо Качайло Інни Миколаївни з теми "Ми будемо пам'ятати"

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук



Назва проекту

«Ми будемо пам’ятати»

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Історія, «Я і Україна», українська мова, «Сходинки до інформатики»

Навчальна тема

Україна в ХІХ – ХХ ст.

Вік учнів, клас

11 – 12 років, 5 клас

Стислий опис проекту

У відповідності до навчальної програми з історії було визначено тему проекту «Ми будемо пам’ятати». Для того, щоб учні зрозуміли, що таке проектна діяльність, та ознайомилися з темою дослідження створено учительську презентацію, головна мета якої – зацікавити дітей та визначити мету та завдання роботи. На базі 5 – А класу був організований пошуковий загін «Пам’ять». Учнів об’єднано в три групи. Перша група – «Соціологи» – з’ясовує, які свідчення про голодомор 1932 – 1933 років збереглися у родинах учнів школи,провівши опитування. Друга група – «Програмісти» – визначає, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років, створивши блог. Третя група – «Досдідники» – з’ясовує причини, масштаби та наслідки голоду і створює презентацію. Для оцінювання діяльності було розроблено форми оцінювання:схема «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», "Асоціативний кущ",форма оцінювання учнівського блогу та форма оцінювання учнівської презентації. На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. У ході реалізації проекту був використаний метод «Асоціативний кущ», що допомогло з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. У ході роботи над проектом учні створили презентацію "Непрощенний злочин" та блог "Винуватці голоду 1932 - 1933 років". Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

Повний План вивчення теми

План вивчення теми

Навчальні цілі

1. Учні проаналізують причини голодомору 1932 – 1932 років. 2. Визначать масштаби та наслідки голоду 1932 – 1933 років. 3. Проведуть опитування серед учнів школи та з’ясують стан їх поінформованості про голодомор. 4. Визначать, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років. 5. З’ясують, чи був голодомор 1932 – 1933 років цілеспрямованим процесом проти українців. 6. Учні навчаться знаходити інформацію та обговорювати всією групою план реалізації проекту з метою підвищення його ефективності. 7. Навчаться працювати у команді таким чином, щоб учні усвідомили творчу взаємозалежність членів колективу, інтенсивно спілкувались між собою, зрозуміли особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи.

Опис оцінювання

Оцінювання до початку проекту: На початку проекту було проведено анкетування учнів за запитаннями в рамках теми «Україна ХІХ – ХХ століттях». Було встановлено рівень знань учнів. Після оголошення теми проекту був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався». Таблиці З-Х-Д дають учням можливість відмічати те, що вони вже знають, що хочуть дізнатися, і нарешті те, що вони вже дізналися, і що ще потрібно дізнатися. Вони дозволяють учням встановлювати власні зв'язки з матеріалом, що вивчається, до початку роботи. Дані, отримані в результаті цього методу, використовуються на початку проекту, в ході обговорень і в особистих щоденниках, а потім переглядаються наприкінці вивчення теми. Оцінювання впродовж навчання: В ході проекту оцінювання слугує досягненню наступних цілей: заохочення самостійності та взаємодії учнів, контроль розуміння та засвоєння учнями навчального матеріалу. Був використаний метод «Асоціативний кущ». Схема, що була складена на дошці учителем разом з учнями, допомогла з’ясувати, на якому рівні перебувають учнівські дослідження, а також скоординувати роботу учнів. Впродовж цього етапу учитель проводить спостереження за діяльністю учнів, допомагає і координує їх роботу. Результати спостереження учитель занотовує у щоденник спостережень. Це допомагає учителеві виявити труднощі, які виникають у дітей в ході реалізації проекту. Оцінювання наприкінці роботи над проектом: Наприкінці роботи над проектом був використаний метод «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», що дозволило проаналізувати, чого навчилися учнів, які навички та вміння отримали. Було здійснено оцінювання презентації та блогу за розробленими вчителем формами оцінювання.

Діяльність учнів і вчителя

Для реалізації проекту на базі 5 – А класу був створений пошуковий загін «Пам’ять», який складається з трьох підрозділів. Завдання для групи «Соціологи»: здійснити опитування учнів школи та зібрати свідчення про голодомор, що збереглися у їхніх родинах. Завдання для групи «Програмісти»: з’ясувати, хто є винуватцем голоду 1932 – 1933 років. Завдання для групи «Дослідники»: дослідити причини та наслідки голоду 1932 – 1933 років та з’ясувати, чи був це дійсно геноцид проти українського народу.

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Інна Качайло

Фах, навчальний предмет

Учитель історії

Навчальний заклад

Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 11

Місто\село, район, область

м. Охтирка, Сумська область

Контактні дані

Адреса школи: Сумська область, м. Охтирка, вул. Фрунзе, 223.


ТРЕНІНГИ

Дата проведення тренінгу

28.01.2013 – 03.02.2013

Місце провведення тренінгу Охтирська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Тренери

Наконечна Людмила Миколаївна Рома Марина Миколаївна