Портфоліо Бурау Ірини Миколаївни з теми "Історичне значення Галицько-волинської держави"

Назва проекту

Історичне значення Галицько-волинської держави

Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети

Історія України 7. Галицько-Волинська держава.

Навчальна тема (як записано в програмі)

Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Вік учнів, клас

12-13 років

Стислий опис

Предмет історія України 7 клас, тема «Галицько-Волинська держава». Основні види діяльності учнів на час виконання цього проекту - це дослідники, хроністи, літописці мистецтвознавці У вигляді продуктів їх діяльності очікуються: 1 група « Дослідники » - інформаційний бюлетень про утворення Галицько-Волинського князівства 2 група «Хроністи» - повинні підготовити мультимедійну презентацію про діяльність Данила Галицького 3 група „Літописці” повинні підготувати та створити презентацію про діяльність наступників Данила Галицького 4 група «Мистецтвознавці» повинні створити презентацію про особливості розвитку культури Галицько-волинської держави.

Повний План вивчення теми

В початку проекту вчитель проводить анкетування, інформує батьків та вчителів про даний проект з допомогоюпублікації. Учні представлять результати своїх досліджень у вигляді презентації, або інформаційного бюлетеню. Інструктаж щодо опанування навичками використання цих інструментів повинен щоденно бути включений у процес занять. 1 Урок Вступне слово вчителя: 1 Урок Утворення Галицько-волинської держави Обладнання: мультимедійний клас, карти з джерелом інформації , портрет Романа Мстиславовича .Вступне слово вчителя: Наприкінці ХІІ ст. центр українського державотворення переноситься на західноукраїнські землі. Чому саме Галицьке і Волинське князівства, а не Київське та Чернігово-Сіверське , стали новим центром української держави? Як відбувалося становлення Галицько-Волинської держави, котру називають спадкоємицею Київської Русі? Яку роль у цьому процесі відіграли князі Роман7 Мстисловивич та Данило Галицький? Якими були особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. І чому ця держава втратила свою незалежність у ХІV столітті? І у чому полягає історичне значення Галицько-Волинської держави? на ці запитання ми будемо шукати відповіді на попередніх уроках. Становище князівств у період політичної роздробленості Київської Русі були неоднаковими. Київське, чернігово-Сіверське та Переяславське були ослабленими: через нескінченні міжусобиці; активізацію нападів кочовиків, зміну торговельних шляхів. Галицьке і Волинське, навпаки, продовжували зміцнюватися, оскільки були важкодоступними для кочовиків; розташовані на перехресті торговельних шляхів; мали родовища солі. Стає зрозумілим, чому саме західноук5раїнські князівства стали новим центром об’єднавчих процесів на руських землях. Вчитель демонструє електронну презентацію. Після демонстрації вчитель, з допомогою жеребкування, об’єднує клас у декілька груп. Учитель проводить бесіду щодо безпечної роботи в Інтернеті, роздає дітям контрольні списки. Кожна група отримує проектне завдання:1 група « Дослідники » - повинна випустити інформаційний бюлетень про утворення Галицько-Волинського князівства 2 група «Хроністи» - повинні підготовити мультимедійну презентацію про діяльність Данила Галицького 3 група „Літописці” повинні підготувати та створити презентацію про діяльність наступників Данила Галицького 4 група «Мистецтвознавці» повинні створити презентацію про особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Обговорюються друковані та електронні ресурсі для збору даних. Вчитель знайомить учнів з формами оцінювання цього проекту. На цьому занятті вчитель здійснює перевірку початкових знань учнів (Таблиця З-Х-Д, діаграми,контрольні списки і оцінює знання учня на початку проекту. Вдома учні повинні поміркувати, як найкраще сформувати роботу своїй групі. 2 урок Галицько-Волинська держава за часів Данила Галицького Обладнання : мультимедійний клас, карта, картки з джерелами інформації, портрет Данила Галицького Однією з найвидатніших постатей в історії Галицько-Волинського князівства є постать Данила Галицького. Зміст модуля передбачає визначення як зовнішньої так і внутрішньої політики князя. Важливим аспектом зовнішньополітичної діяльності став пошук союзників для боротьби з Золотою Ордою, зокрема налагодження відносин з Папою Римським. Наявна джерельна база зумовила наявність альтернативних поглядів на окремі аспекти взаємовідносин з Папою Римським. Їх з'ясування є важливим для загального розуміння зовнішньої політики Данила Галицького. При розгляді соціально-економічного розвитку князівства слід привернути увагу на його особливості Отримавши завдання кожна група висуває гіпотезу. Створює план дій. Розподіляють ролі у своїх групах. Затим йде пошук та обробка інформації. Учні створюють пошук та оцінювання веб - ресурсів, дотримуються при цим законів про авторське право. Учні проводять дослідження користуючись Інтернетом та друкованими джерелами зі своїх тем. Учні критично оцінюють ресурси Інтернету, обираючи для використання у своїх дослідженнях ті, які є достовірними і яким можна довіряти, вони оцінюють веб-сайти за формами оцінювання Інтернет – джерел. З окремими учнями та групами вчитель проводить консультації для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, поясніть, як вони можуть відслідковувати прогрес у роботі та планувати свою роботу: 1 група «Дослідники»- ця група повинна простежити етапи утворення Галицько-Волинської держави Планують розміщення інформації на інформаційному бюлетеню. 2 група «Хроністи» - ця група у своїй роботи повинні розкрити характер внутрішньої та зовнішньої політики Данила Галицького. Планують структуру , починають створювати презентацію. 3 група «Літописці” –повинна простежити характер діяльності наступників Данила Галицького. 4 група „Мистецтвознавці” повинна простежити характер і особливості розвитку культури Галицько-Волинської держав Після уроків учні також спілкуються щодо своїх завдань, радяться з друзями і батьками, думають, як найкраще представити свою роботу. 3 урок Галицько-Волинська держава за часів наступників Данила Галицького Обладнання : мультимедійний клас, карта, картки з джерелами інформації, портрети Льва Даниловича, Андрія і Льва ІІ, Юрія ІІ Болеслава Слово вчителя ,По смерті Данила 1264 року з приходом до влади його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Деякі спроби відновлення єдності та могутності держави здійснювалися за часів правління Данилового сина Лева (1264-1301 pp.) і Василькового сина Володимира (1271-1289 pp.), які намагалися підтримати політичний курс своїх батьків. Так, Леву вдалося розширити кордони держави — до її складу були включені Закарпатська Русь та Люблінська земля. 1270 року він переніс столицю в місто, яке збудував його батько на честь Левового весілля з угорською королівною Констанцією, — до Львова. На відміну від Лева, Володимир зосередив свою увагу на будівництві міст, замків і церков, на розвитку мистецтва та культури. Після смерті Лева одноосібним правителем Галичини й Волині став його син Юрій (1301-1308 pp.). Утративши під час війни з поляками Люблін (1302 рік), князь відмовився від завойовницької діяльності й використовував мирні шляхи для врегулювання конфліктів. Завдяки цьому його держава зберегла силу й вплив, а сам князь отримав титул «король Русі». У 1303 році Юрій дістав згоду на заснування в Галичині власної митрополії] Титул князя всієї Русі носили сини Юрія Андрій і Лев, які в 1308-1323 pp. спільно правили після смерті батька. Князі й далі підтримували дружні стосунки з Тевтонським орденом, щоб запобігти посиленню Литви. Напруженими залишалися відносини з Ордою, і тому існує припущення, що обидва князі загинули в боротьбі з ординцями. Андрій і Лев були останніми нащадками Романового роду. Після їхньої смерті Галицько-Волинське князівство очолив Болеслав Мазовецький, син польського князя Тройдена, — чоловік Марії, сестри Андрія та Лева. Він прийняв православну віру та ім'я Юрій. Юрій II Тройденович (1325-1340 pp.) дотримувався мирної зовнішньої політики попередників. Водночас він вороже ставився до Польщі, яка тоді об'єдналася в єдину державу і, мабуть, намагалася здобути Люблінщину. Це стало причиною укладення союзу Польщі й Угорщини проти Галицько-Волинського князівства. У внутрішній політиці Юрій II намагався визволити з-під впливу бояр і посилити децентралізовану князівську владу. Крім того, князь підтримував іноземців, надавав допомогу католицькому кліру, що викликало невдоволення боярства, міщанства й православного духовенства. 7 квітня 1340 року Юрія II отруєно у Володимирі-Волинському. Зі смертю Юрія II закінчилася доба незалежності Галицько-Волинського князівства, і почалася боротьба сусідніх держав за Галичину й Волинь, що завершилася поневоленням цих земель сусідніми державами. Галицько-Волинські землі стали об'єктом вторгнення Польщі, Литви, Угорщини та інших держав. Учні продовжують своє дослідження и застосовуючи отримані знання працюють над створюванням своїх проектів. 4 урок Культура Галицько-Волинської держави Учні завершують своє дослідження и застосовуючи отримані знання закінчують створювати свої проекти. 1 група « Дослідники » – закінчує створення інформаційного бюлетеню. Цей бюлетень надалі буде знаходитися у кабінеті історії. Це буде добра пам’ятка з цей теми. 2 група «Хроністи» закінчують створення мультимедійної презентації. 3 група «Літописці” створюють мультимедійну презентацію. 4 група „ Мистецтвознавці» створює презентацію „Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави” З окремими учнями та групами вчитель проводить консультації для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, допомагає і дає поради, як більш цікавіше презентувати свій проект. Після уроків, вдома учні повинні продумати і побудувати план захисту своїй роботі. 5 урок. Урок-узагальнення Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією мультимедійних презентацій). Ці презентації можна провести для певних цільових аудиторій спільноти (в залежності від теми та за вибором учнів) Використовуємо таки форми оцінювання проектів (контрольні списки, діаграми ) для оцінювання робіт учнів. Таблиця «З-Х-Д». Учні виконують письмову підсумкову роботу на вибір, в якої виконують одне з запропонованих завдань: Дайте письмово відповідь на запитання: 1.Чи можна Галицько-Волинську державу назвати спадкоємицею Київської Русі. 2.Завдяки чому Данилу Романовичу вдалося відродити цілісність Галицько-Волинської держави? 3. Чому наступники Данила Галицького не зберегли цілісності королівства? 4.Чому припинила існування Галицько-Волинська держава? 5.Порівняйте культуру Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Учні повинні розгадати кросворд. Рефлексія.

Навчальні цілі (скопіювати з Плану)

• Познайомити учнів з історією виникнення Галицько-Волинської держави; внутрішнім та зовнішньополітичним становищем Галицько-волинської держави, особливостями розвитку культури Розвивати творчу та розумову діяльність учнів на уроці за допомогою рішення задач дослідницького характеру, інтелектуальні якості особистості школярів такі, як самостійність, здатність до оціночних дій, узагальнення, швидкому переключенню; сприяти формуванню навичок самостійної роботи; формувати вміння чітко і ясно викладати свої думки . • Прищеплювати учням інтерес до предмету за допомогою вивчення історії та розвитку науки, застосування інформаційних технологій (з використанням комп'ютера); Проведення пошуку у мережі Інтернет з критичним оцінюванням ресурсів, придатних для навчання та досліджень • Вміти створювати переконуючі презентації про історію виникнення , розквіту та занепаду Галиуько-Волинської держави , а також вміло їх демонструвати цільовій аудиторії

Опис оцінювання (скопіювати з Плану)

Упродовж всієї навчальної теми проводиться оцінювання, щоб допомогти учням розвивати навички мислення , навички 21 століття при розробці змісту учнівських проектів та здійснювати моніторинг власного навчання. Для оцінювання навчальних потреб учнів, їх попередніх знань на початку вивчення теми організоване обговорення Ключового запитання, вчитель занотовує відповіді учнів та їх думки, щоб використовувати ці нотатки для подальшого планування своєї діяльності і обговорити їх докладно на індивідуальних і групових консультаціях. Учні з самого початку роботи над проектами використовують контрольний список для презентації або контрольний список для інформаційного бюлетеню, в залежності від того, яку форму представлення результатів роботи в проекті вони обирають, щоб скеровувати своє навчання, відслідковувати тенденції та здійснювати самооцінку свого просування у навчанні. Оцінювання здійснюється вчителем щоденно на основі спостережень та перегляду продуктів діяльності учнів. Щотижнево проводяться призначені за особливим розкладом консультації за участю окремих учнів та груп для моніторингу прогресу та відповідей на запитання учнів. Запросіть учнів використовувати Форму оцінювання продукту проекту, щоб допомогти їм здійснювати самооцінку роботи та постійно отримувати оцінювання однолітків до того, як робота в проекті буде завершена. Та ж сама форма оцінювання використовується і для оцінювання їх кінцевих презентацій завершених проектів. Остаточна оцінка за тему виставляється з врахуванням оцінки за презентацію, бюлетеня, створеного предмета і учнівських письмових відповідей на запитання до есе.

Діяльність учнів (скопіювати з Плану)

1-й урок. Після демонстрації вчитель, з допомогою жеребкування, об’єднує клас у декілька груп. Учитель проводить бесіду щодо безпечної роботи в Інтернеті, роздає дітям контрольні списки. Кожна група отримує проектне завдання:1 група « Дослідники » - повинна випустити інформаційний бюлетень про утворення Галицько-Волинського князівства 2 група «Хроністи» - повинні підготовити мультимедійну презентацію про діяльність Данила Галицького 3 група „Літописці” повинні підготувати та створити презентацію про діяльність наступників Данила Галицького 4 група «Мистецтвознавці» повинні створити презентацію про особливості розвитку культури Галицько-волинської держави. -. 2-й урок. Обговорюються друковані та електронні ресурсі для збору даних 1 група «Дослідники»- ця група повинна простежити етапи утворення Галицько-Волинської держави Планують розміщення інформації на інформаційному бюлетеню. 2 група «Хроністи» - ця група у своїй роботи повинні розкрити характер внутрішньої та зовнішньої політики Данила Галицького. Планують структуру , починають створювати презентацію. 3 група «Літописці” –повинна простежити характер діяльності наступників Данила Галицького. 4 група „Мистецтвознавці” повинна простежити характер і особливості розвитку культури Галицько-Волинської держав Після уроків учні також спілкуються щодо своїх завдань, радяться з друзями і батьками, думають, як найкраще представити свою роботу. 3-й урок.Учні продовжують своє дослідження и застосовуючи отримані знання працюють над створюванням своїх проектів 4-й урок. Учні завершують своє дослідження и застосовуючи отримані знання закінчують створювати свої проекти. 1 група « Дослідники » – закінчує створення інформаційного бюлетеню. Цей бюлетень надалі буде знаходитися у кабінеті історії. Це буде добра пам’ятка з цей теми. 2 група «Хроністи» закінчують створення мультимедійної презентації. 3 група «Літописці” створюють мультимедійну презентацію. 4 група „ Мистецтвознавці» створює презентацію „Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави” З окремими учнями та групами вчитель проводить консультації для відповідей на їх запитання, обговорення їх тем, допомагає і дає поради, як більш цікавіше презентувати свій проект. Після уроків, вдома учні повинні продумати і побудувати план захисту своїй роботі. 5-й урок.Проведення презентацій (усних виступів з демонстрацією мультимедійних презентацій). Ці презентації можна провести для певних цільових аудиторій спільноти (в залежності від теми та за вибором учнів) Використовуємо таки форми оцінювання проектів (контрольні списки, діаграми ) для оцінювання робіт учнів. Таблиця «З-Х-Д». Учні виконують письмову підсумкову роботу на вибір, в якої виконують одне з запропонованих завдань

Відомості про автора

Ім'я, прізвище

Бурау Ірина

Фах, навчальний предмет

вчитель історії історія

Навчальний заклад

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 57

Місто\село, район, область

Макіївка Донецька обл.

Відомості про тренінг

Дати проведення тренінгу

21.08.12-27.08.12

Місце провведення тренінгу

Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 57

Тренери

Кононович Тетяна Георгіївна