Поняття соціальної педагогіки
Існують різні визначення соціальної педагогіки. Ось деякі з них: "Соціальна педагогіка - це наукова дисципліна, яка розкриває соціальну функцію загальної педагогіки і досліджує виховний процес у всіх вікових групах". (Х. Міскес). "Сенс соціальної педагогіки - допомога молоді у швидкій адаптації до соціальної системі, протистоянні негативним відхиленням від норм поведінки" (Є. Молленхауер). "Соціальна педагогіка - це наука про виховних впливах соціального середовища". (В. Д. Семенов). Розглянемо більш детально, що представляє собою соціальна педагогіка як інтегративна галузь наукового знання. Соціальна педагогіка - галузь педагогіки, що досліджує соціальне виховання в контексті соціалізації, тобто виховання всіх вікових груп і соціальних категорій людей, що здійснюється як в організаціях спеціально для цього створених, так і в організаціях, для яких виховання не є основною функцією (підприємства, військові частини). Таке розуміння соціальної педагогіки дозволяє вважати її предметом дослідження виховних сил суспільства і способів їх актуалізації, шляхів інтеграції можливостей громадських, державних і приватних організацій з метою створення умов для розвитку, духовно-ціннісної орієнтації і позитивної самореалізації людини. Соціальна педагогіка як галузь знання включає ряд розділів. Отримані в цих розділах знання в синтезі дозволяють охопити соціальне виховання як один з видів соціальної практики і виробити певні підходи і рекомендації щодо його вдосконалення. Філософія соціального виховання розробляється на стику філософії, етики, соціології та педагогіки. У ній розглядаються фундаментальні методологічні та світоглядні питання. Зокрема, дається трактування сутності соціального виховання та його завдань; на основі певного розуміння образу людини розробляються загальні підходи до співвідношення розвитку, соціалізації і виховання; визначаються цінності та принципи соціального виховання і т.д. Соціологія соціального виховання досліджує соціалізацію як контекст соціального виховання і соціальне виховання як складову частину соціалізації. Отримані знання створюють можливість пошуку шляхів і способів використання їх виховних потенцій, нівелювання негативних і посилення позитивних впливів на розвиток людини в процесі соціалізації. А, в цілому, знання, отримані соціологією соціального виховання, можуть стати основою пошуку шляхів інтеграції виховних сил суспільства. Соціально-педагогічна віктимологія досліджує ті категорії людей, які стали або можуть стати жертвами несприятливих умов соціалізації, в ній визначаються напрямки соціальної та педагогічної допомоги ім. Соціалізація - це процес формування особистості людини в певних соціальних умовах, в ході якого людина вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми і шаблони поведінки, які прийняті в даному суспільстві і соціальної групи. Соціалізація - розвиток і самореалізація людини протягом усього життя в процесі засвоєння і відтворення культури суспільства. Процес соціалізації можна умовно розділити на 4 компоненти: стихійна соціалізація людини під впливом об'єктивних обставин життя суспільства, зміст, характер і результати якої визначаються соціально-економічними та соціокультурними реаліями; щодо направляється соціалізація, коли держава робить певні економічні, законодавчі, організаційні заходи для вирішення своїх завдань, які об'єктивно впливають на зміну можливостей і характеру розвитку, на життєвий шлях тих чи інших вікових і соціально-професійних груп населення (визначаючи обов'язковий мінімум освіти вік і терміни служби в армії, вік виходу на пенсію тощо); щодо соціально контрольована соціалізація - планомірне створення суспільством і державою правових, організаційних, матеріальних і духовних умов для розвитку та виховання людини; більш-менш свідоме самозміна людини, що має просоціальной або антисоціальний вектор відповідно до індивідуальних ресурсами, об'єктивними умовами життя або всупереч ним. У цілому соціальна педагогіка вивчає весь процес соціального виховання людини, який здійснюється фактично протягом всього його життя.
