Обговорення:Виховний проект "Мій Кіровограде"

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук

З нетерпінням чекаю на матеріали проекту! --Gromko 18:04, 24 грудня 2011 (UTC)

Родной город любят не за то, что он какой-то там особенный, а за то, что он свой, милый сердцу, своя "малая родина". Этим чувствам важно учить молодое поколение. актуальный проект. С уважением, Евгения.

  • Дякую. З повагою, Маргарита

Чудовий проект і реалізація також! Хотілось би бачити, наприклад, блог, де відображені етапи роботи над проектом та добірка створених відеоробіт. Можливість коментування дозволить іншим поспілкуватись з учасниками проекту та значно розширить аудиторію. З повагою, --Кузьмінська Олена 05:52, 23 січня 2012 (UTC)

Шановна пані Олено! Дуже вдячна Вам за теплий відгук. Справа в тому, що у цьому проекті для нас було головним саме створення відео, тобто сам процес. Підсумком проекту - створити його вікі-сторінку. Але Ваша порада стала у нагоді, я редагувала сторінку про проект у своєму блозі http://englishwebteacher.blogspot.com/2011/12/blog-post_29.html Створили постер http://kilina.posterous.com/my-kirovograd та слайдпрезентацію http://www.slidestaxx.com/my-kirovograd про наш проект. На кожному з цих сервісів існує можливість залишити коментар, що надасть можливість спілкування з учасниками проекту. З повагою, Маргарита Калюжна.

Шановна Маргарито Володимирівно, дякую за чудову реалізацію проекту! Неймовірно... Я була вражена Вашим проектом на обласному конкурсі, а тут абсолютно новий і теж пречудовий!!! Lybov.mykolajvna 19:26, 29 січня 2012 (UTC)

Шановна Любов Миколаївна! Вдячна Вам за теплі слова. З повагою, Маргарита Калюжна.

Шановна пані Олена! Ви торкнулися болючого для нас питання, тому що ми планували проведення мобіквесту ще з січня минулого року http://englishwebteacher.blogspot.com/2011/01/blog-post_20.html, долучилися до екскурсії "Європейські цінності: відбиток на тлі мого міста" у травні http://europekirovograd.blogspot.com/2011/05/blog-post_22.html Але, на жаль, сам квест за незалежних від нас обставин так і не провели, хоча прагнемо і зараз. З повагою, Маргарита Калюжна.