Міфологія і релігія Стародавньої Греції: характерні риси та особливості розвитку
Матеріал з Iteach WIKI
Проблеми релігії завжди хвилювали людство, адже релігія - це один з найважливіших феноменів духовного життя людства. Релігійні уявлення являються одним з основних факторів розвитку людської цивілізації, історії та культури. Величезний вплив на формування всїєї античної і в подальшому світової культури мали релігійні уявлення стародавніх греків, які відігравали провідну роль в їх суспільному та особистому житті. Давньогрецька релігія була основою розвитку однієї з найдавніших цивілізацій світу, колиски сучасної цивілізації; під її впливом формувалася самобутня культура, суспільно-політична культура і менталітет народів. Витоки грецької релігії ховаються в мороці доісторичних часів, вона пройшла тривалий період становлення і має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших стародавніх релігій. Становлення релігійних уявлень стародавніх греків нерозривно пов'язано з міфологією, яка є одним з найяскравіших феноменів світової цивілізації. На початкових етапах становлення людського суспільства міф був головним носієм інформації, передаючи від покоління до покоління відомості про історичні події, про життя суспільства та його проблеми. Міф давав загальну оцінку світу, формував ціннісні орієнтири, норми поведінки і діяльності. Являючись однією з найдавніших форм освоєння світу, давньогрецька міфологія виникає і розвивається ще до релігії і має величезне самостійне естетичне значення. Розвиваючись разом з історією общинно-родової формації, грецька міфологія відображає становлення релігійної свідомості давньогрецького суспільства. Відтак, вивчення релігійних традицій та міфологічних уявлень Стародавньої Греції дає можливість краще розуміти як минуле, так і сучасне людства. Антична релігія є продовженням міфу. Знайти чітку грань, де закінчується міф і починається релігія, складно. На ранніх етапах суспільного розвитку міф виконував і функцію релігії. І тільки пізніше релігія стає самостійним елементом культури, відокремлюється від міфу, але не позбавляється від нього. По суті, релігія це та ж міфологія, але систематизована, ритуалізована, прагматична. Релігія зароджується в доантичні часи, а в еллінську епоху вона оформляється у своєму класичному вигляді. Характерними особливостями давньогрецької релігії були відсутність спеціалізованого жрецтва, догматів та загальногрецьких священних книг, а також гіпертрофована антропоморфність богів. Догматично встановленого релігійного вчення і систематичного виховання в сутності і обрядах релігії у еллінів не було; не складали одного стрункого вчення і уявлення про самих богів, їх сутність, особисті якості, взаємні відносини, участь кожного з них в управлінні світом і людським життям і т.п. Грецька релігія політеїстична, давні греки вірили в безліч богів і богинь. Був складений величезний пантеон з головними і другорядними божествами. Античні божества - ті ж люди, наділені надлюдськими силами, вони представляли собою зразок тілесної гармонії і краси. В античній релігії немає абсолютного поділу на світ земний і світ небесний, боги вільно переміщаються з неба на землю. Для давньогрецького релігійного культу є характерним полісний культ. Оскільки всі громадські акти супроводжувалися релігійними церемоніями, він був обов'язковим для усіх громадян. Отже, давньогрецька релігія була не теологією, а складовою частиною соціального організму поліса. Таким чином, грецька релігія представляла собою досить-таки аморфну і дифузну і разом з тим, а можливо, й завдяки цьому, вельми пластичну і відкриту для зовнішніх впливів ситему вірувань. Нак загальному фоні культурної історії стародавнього світу грецька релігія була явищем своєрідним і унікальним, як і взагалі грецька цивілізація.