Модуль 6. 28.01.2013
Група 1.
Які загрози та різики становить Інтернет для учнів? Згрупуйте проблеми. Запропонуйте можливі шляхи вирішення проблем.
Основні загрози та ризики: он-лайн зваблення дітей, контент для дорослих, пропаганда насилля, шкідлива й недостовірна інформація, кібер-булінг, троллінг, он-лайн хижацтво. Можливі шляхи вирішення проблеми: проведення бесід з батьками та учнями, різноманітних тренінгів з навчання учнів безпечної поведінки в Інтернеті; налаштування пошукових систем домашніх та шкільних комп’ютерів; розвиток критичного мислення учнів.
Група 2.
Як навчити учнів безпечній роботі в Інтернет? Хто це має зробити? Кого можна залучити? З якого віку потрібно починати цю роботу? Обгрунтуйте свої відповіді.
Комп'ютерні технології – справжня знахідка для формування в учнів ефективних стратегій мислення, підвищенню їхньої самооцінки, упевненості у своїх силах. Якщо попередні покоління були поколінням книжок, то сучасне одержує інформацію через телебачення, відео, комп’ютер. Звичайно є підлітки, які направляють свою енергію за допомогою і підказкою дорослих: батьків, учителів в інше русло – це підлітки, які відвідують різні комп'ютерні гуртки, клуби тощо, тобто діти, орієнтовані на вибір відповідних професій, що заявляють про свої пізнавальні інтереси (навчитися робити веб-сторінки, опанувати комп'ютерну графіку, мережеве моделювання тощо) і під час навчальних годин (один раз чи двічі на тиждень) зайняті саме цим. Усе сказане вище веде нас до старої істини: як у ситуації реальної дійсності дорослий якийсь час зобов'язаний бути своєрідним посередником між підлітком і світом, так і в процесі освоєння віртуального світу, який усе більше стає повсякденною реальністю, зростає роль дорослого «медіатора» між дитиною і Мережею – для того, щоб дитина не заплута-лася в цій «павутині». Наскільки ми вчителі, батьки готові до такої ролі? Настільки ж, наскільки готові до залучення підлітка до реального соціального світу. Ця готовність немислима без наявності психологічного контакту з дитиною, заснованого на знанні, бажанні зрозуміти, розв'язати наявні проблеми.
Головною причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками, однолітками і значущими людьми. Більше схильні до комп'ютерної залежності діти, чиї батьки працюють за кордоном, часто від'їжджають у відрядження, а також діти успішних бізнесменів. Тобто цю схильність мають діти, батьки яких через надмірну трудову зайнятість не можуть приділити їм достатньої уваги, а часто намагаються якось матеріально компенсувати свою відсутність. Але, як відомо, спілкування з батьками для дитини не можуть замінити ні дорогі іграшки, ні речі, які купують їм батьки на знак відшкодування дефіциту уваги. Отже, комп'ютер спочатку компенсує спілкування з батьками, а потім вони стають «незначущими» в житті підлітка. За результатами спостережень виявлено, що у більшості випадків залежними стають діти з неадекватною самооцінкою (заниже¬ною або завищеною). Часто таким дітям важко спілкуватися з однолітками, коло яких не завжди сприймає дитину такою, якою вона є. Дитині набридає доводити одноліткам, якою вона є насправді, і вона поринає у віртуальний комп'ютерний світ, де отримує можливість реалізуватися зі всіма своїми вадами, комплексами і амбіціями. Комп'ютерна залежність дитини обумовлена і схильністю до інших видів залежностей батьків дитини (алкогольної, наркотичної, тютюнової, залежності від азартних ігор),що може передаватися на генетичному рівні. Коли вдома немає комп'ютера, а грати дитині хочеться, вона іде до комп'ютерного клубу. І якщо батьки вдома мають можливість прослідкувати, у що і як довго грає дитина, то працівників клубів це, як правило, не турбує. Також відомі випадки, коли захоплення комп'ютерними іграми призводили до порушення закону: крадіжок грошей, озброєних нападів на людей. Таким чином, підлітки намагаються бути схожими на улюблених комп'ютерних героїв.
Мережа Інтернет постійно розширює свої можливості, сервіси, розміщену з її допомогою інформацію, яка є значущою з точки зору освіти. Так, сучасні засоби телекомунікації, залучені майже в усі галузі освітньої діяльності, використовуються у процесі підготовки школярів і студентів, дають можливість появи нових форм освіти, без яких стає неможливим розв’язання постійно поновлюваного спектру завдань, що висуває сучасна освіта. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників. Завдяки таким технологіям до освіти школярів у межах досить вузьких профільних напрямів підготовки можуть бути залучені спеціалісти-професіонали з ВНЗ, яких, із зрозумілих причин, кожна школа немає. І це лише один із можливих аргументів, що говорять про необхідність створення і залучення системи профільної освіти школярів з використанням Інтернет-технологій.
Інтернет багатофункціональний – поряд із функціями пошуковою (каталоги, колекції посилань) та інформаційною (електронні бібліотеки, віртуальні центри, бази даних, електронні книги і журнали, методична література) він виконує інтерактивну функцію, що дозволяє дітям (і викладачам) спілкуватися за допомогою електронної пошти, форумів і на персональних чатах, а також влаштовувати відеоконференції.
Група 3.
Чи варто/можна оцінювати знання та вміння учнів з базпечного користуваня Інтернетом? Обгрунтуйте свою відповідь. Якщо відповідь "так" то що і коли це можна зробити? [Звісно, це робити необхідно. Відповідь можна розбити на два аспекта: навчальний та практично-правовий. В контексті навчального виміру зазначимо, що процедура оцінювання передбачає ознайомлення з правилами користування Інтернетом, що сприяє формуванню інформаційною культури учнівської молоді. Щодо практично-правового аспекту, на нашу думку, для необхідного ефекту, з виховною метою, можна залучити працівника управління внутрішніх справ, який надасть кваліфікований перелік найбільш поширених злочинів у віртуальному просторі та акцентує увагу на найбільш "вразливих проблемах" безпечного використання Інтернету.]
