Матеріали дослідження група узагальнює у вікі – статті «Гармонія у стосунках людини та одухотвореної природи»

Назва проекту

ГАРМОНІЯ У СПІВІСНУВАННІ ЛЮДИНИ ТА ОДУХОТВОРЕНОЇ ПРИРОДИ В ОПОВІДАННІ ВІКТОРА БЛИЗНЕЦЯ «КРИВЕНЬКА»

Автори проекту

учні 5 класу (група Літератори)

Тема дослідження

ГАРМОНІЯ У СПІВІСНУВАННІ ЛЮДИНИ ТА ОДУХОТВОРЕНОЇ ПРИРОДИ В ОПОВІДАННІ ВІКТОРА БЛИЗНЕЦЯ «КРИВЕНЬКА»

Проблема дослідження

Проблема: людські стосунки; взаємодія людини з природою

Гіпотеза дослідження

Чарівний світ неповторної природи, що будить у душі читача почуття господаря й друга живої природи, вималюваний письменником рельєфно й тонко, пропущений крізь призму серця.

Мета дослідження

розкрити дивний і прекрасний світ твору, де органічно поєднуються людина і природа, осмислити засоби зображення цієї гармонії

Результати дослідження

Оповідання В. Близнеця « Кривенька» на повний голос піднімає одне з найтрепетніших , найважливіших питань багатьох поколінь – тему любові до природи, розуміння її провідної ролі в житті людини, величезного естетичного впливу, усвідомлення обов’язку оберігати її. Чарівний світ неповторної природи, що будить у душі читача почуття господаря й друга живої природи, вималюваний письменником рельєфно й тонко, пропущений крізь призму серця. Близнець виходив із переконання, що необхідно створити особливий художній світ – з неповторним конкретним ходом подій, з оригінальними героями, неординарними характерами та стосунками, із власним авторським голосом. У «Кривенькій» сусідять і взаємо -поєднуються реальні факти з життя звичайної трудівниці з елементами казковості, фантастики й тонкого гумору. Тут майстерно передано душевне багатство простої людини,її всеперемагаюча любов до природи, беззахисного живого створіння. Вдачу Ганни Іванівни, працівниці качиної ферми, головної героїні оповідання, прозаїк розкриває через благородні душевні поривання та конкретні добрі справи. Саме ці прийоми дали йому змогу в узагальнених і водночас уміло індивідуалізованих картинах правдиво відтворити величний внутрішній світ трудівниці, що переймається долею скаліченої лисицею руденької качки. В. Близнець – неперевершений майстер малої прози. Характери своїх персонажів він майстерно вимальовує у психологічному ракурсі. Зовнішній портрет баби Ганни представлений лише кількома штрихами « стара, маленька жіночка в хустці і в рясній спідниці», головна ж увага зосереджена на розкритті її внутрішньої суті. В художньому арсеналі митця – голос, мова, інтонація, роздуми, вчинки жінки. Над пораненою птахою вона припадає: « Що тобі дати, сердешна ? Може, зерна ? Чи трави з берега ?Чи води свіженької підлити? От клопіт мені, ти ж нічого не їси !» Високі порухи душі старенької розчулюють, надихають читача, спонукаючи останнього до добрих вчинків. Звичайна сільська бачиться витонченою представницею еліти, якою захоплюються всі. Чуйна і мудра, вона не тільки невтомна трудівниця, дбайлива господиня, а й справжня гуманістка, захисниця природи. Велике серце сповнене добротою, органічним бажанням допомогти скривдженому, відповідальністю за чуже життя. Ганна Іванівна щиро милується качками, називає їх своїми золотими дітьми, вихваляє за розум ,слухняність і не набридливість. Вона рятує від лисиці руденьку несучку,підліковує її, ніжно називає Кривенькою, мудро допомагає качці знайти своє місце в пташиному гурті. Образ баби Ганни написаний любовно, доброзичливо – гумористично, яскраво. У ньому читач бачить самого автора , його ставлення до всього живого, розуміння сенсу життя Кредо письменника, як і героїні, - любити навколишній світ,невтомно працювати, творити добро. В. Близнець веде розповідь у двох планах- про світ людини та світ птахів, чергуючи їх між собою. Такий же композиційний прийом письменник використовує в оповіданні «Жива пошта», розкриваючи характери Юрка та Іллюшки. Життя птахів у цих оповіданнях – своєрідна модель людського буття Не сліпою самоціллю є й образ Кривенької. Він є засобом для вираження авторської ідеї піднесення самодостатньої цінності людської душі, індивідуальності людини. Новеліст намагається уявити « психіку» птахів. Зосередившись на почуттях Кривенької і використовуючи прийом олюднення, він тонко передає і її гірке усвідомлення свого місця бути «десь позаду – позаду», і радість від щасливого материнства та належного визнання в качиному гурті, що стали можливими завдяки щиросердному покровительству баби Гані. Тугу й самотність Кривенької рельєфно передають авторські описи. Вони дають читачеві повніше уявлення про життя , пробуджують співчуття та здатність до співпереживання, ту старомодну сентиментальність, яка в усі часи робила й робить людину людиною. Пройшовши наскрізним мотивом через оповідання у формі тези про почуття любові і дружби, вона визначила високий гуманістичний пафос твору, піднесла благородство вічного співжиття з природою.

Висновки

Опрацювавши та дослідивши матеріали з даної теми, наша група зробила наступні висновки. Як бачимо, оповіданням «Кривенька» В.Близнець стверджує високі моральні ідеали – добро, милосердя, залежність оточуючого світу від людини, повновартісність особистості , цінність яких неперехідна й особливо актуальна для нас сьогодні. Реалізація в оповіданнях прозаїка двох центральних проблем – людських стосунків та взаємодії людини з природою, що художньо виразилися в поєднанні ліричного та епічного начал, продемонструвала орієнтацію письменника на життєву правду та пов’язані з нею відкриття у сфері людинознавства. Митець допомагає створювати систему цінностей нового покоління, на основі народного духовного досвіду формує його морально – естетичний ідеал. Своїми творами він захищає право людини на індивідуальність, охороняє її самобутній внутрішній світ, прагне розвинути диференціацію добра і зла, здатність відстоювати добро, активність життєвої позиції. Мала проза В. Близнеця помітно збагатила жанр українського оповідання двадцятого століття.