Максим Кривоніс
Дані про його життя дуже бідні. Справжнє прізвище невідоме. Згідно з однією версією, він родом з міщанської сім’ї з Могильова, або Острога, або містечка Вільшана на Черкащині. Інша версія (судячи з усього, легендарна) вказує, що він виходець з Шотландії, під час тридцятилітньої війни бився на Середземному морі, звідки й прибув в Україну в чині полковника під ім’ям Макса Камерона («Камерон» гельсько-шотландською означає «кривий ніс»). Воєнний досвід і знання військового мистецтва свідчать про те, що він отримав добру освіту і перед повстанням в Україні мусив служити в одному з полків реєстрових козаків. М. Кривоніс уславився під час походів козаків проти Кримського ханства та султанської Туреччини.
З початком Національно-визвольної війни українського народу очолив селянські загони повстанців у перших битвах з поляками. У 1648 р. призначений черкаським полковником. Історичне джерело розповідає про розправи загонів Кривоноса над польським населенням. У зв’язку з цим ім’я Кривоноса було овіяне неймовірною славою. Під його командуванням козацька голота криваво мстила полякам за давніші знущання й тортури. 20 липня 1648 р. Кривоніс здобув замок у Полонному. Під Заславом (нині м. Ізяслав Хмельницької обл.) він успішно бився з військом князя Я. Вишневецького і змусив його відступити. Під Старокостянтиновом Кривоніс використав у бойових діях замок князів Острозьких, який лежав на великих плавнях річки Случ; тут він дістав поранення. Під Липовцем Кривоніс розбив війська князя Домініка Заславського. У Пилявецькій битві у вересні 1648 р., де яскраво виявилися військовий талант і кмітливість М. Кривоноса, взяли участь сто тисяч козаків і чотири тисячі татар. У триденному бою Кривоніс зі своїми товаришами вщент розбив польське військо і багато ворогів потопив у річці Пилявці. Згодом Б. Хмельницький вислав військо Кривоноса до Бара, де знаходився добре укріплений замок; після облоги замок було взято. Ця подія стала для поляків ще більшим ударом, ніж поразка на Жовтих Водах і під Корсунем. Кривоніс захопив польські замки на великій частині Правобережної України: Умань, Брацлав, Вінницю, Немирів, Тульчин. У жовтні Хмельницький розпочав облогу Львова; сам гетьман оточив місто, а на здобуття Високого замку вислав полковника Кривоноса. Після тяжких боїв 15 жовтня 1648 р. Максим Кривоніс штурмом взяв цей найважливіший пункт в оборонній системі міста, що примусило польське командування і представників міської влади піти на переговори. Після цього Кривоніс командував передньою розвідкою армії, Черкаським полком. Богдан Хмельницький посилав його у найважчі місця битв. У деяких документах зустрічаються відомості про розходження в поглядах і діях між Б. Хмельницьким і М. Кривоносом (так, одного разу за недодержання субординації гетьман нібито наказав прикувати Кривоноса до гармати, щоб змусити до послуху). Обставини смерті Кривоноса невідомі: в історіографії існує припущення, що причиною смерті були таємні наклепи на нього поляків та єзуїтів. Польський історик Тадеуш Кшонстек висуває таку версію: начебто Б. Хмельницький, незважаючи на славу, якою був овіяний полковник Кривоніс, вирішив його ліквідувати при першій ліпшій нагоді. Проте більш імовірною видається версія, за якою герой визвольної війни українського народу помер від чуми під час облоги Замостя в листопаді 1648 р. У ХІХ ст. український письменник-романтик О. Стороженко змалював постать полковника Кривоноса в історико-фантастичній повісті «Марко Проклятий».
