Користувач:Олена Жалоба

                                            '''ЖИТТЄВІ  НАВИЧКИ – ШЛЯХ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ЕЛЕМЕНТ ВИСОКОЯКІСНОЇ ОСВІТИ'''

        За визначенням ВООЗ, життєві навички  - це здатність до адаптації, позитивної поведінки і подолання труднощів повсякденного життя.
       Життєві навички – низка психологічних і соціальних компетентностей,  які допомагають людині ладнати зі своїм світом і будувати продуктивні стосунки із зовнішнім оточеням.
      Особливе місце серед них належить навичкам протидії соціальному тиску, незалежно діяти у сучасному світі. Вони сприяють формуванню гармонійно розвиненої особистості, її кращій соціальній адаптації, інтелектуальному та  емоційному благополуччю, позитивній і здоровій поведінці. Тому їх ще називають «життєвими навичками, сприятливими для здоров`я.
       Навчання на засадах  життєвих навичок є необхідним елементом вискоякісної освіти. Вони підвищують конкурентноспроможність випускників на ринку праці. Адже сьогодні кандидату  на пристойну посаду недостатньо досконалого володіння професією. Йому необхідно набути психосоціальних  умінь: критично і творчо мислити, адекватно сприймати себе і оточення, приймати виважені рішення, будувати  конструктивні міжособистісні стосунки, працювати в команді,  демонструвати  здатність біти лідером,  зацікавлювати і створювати мотивації для інших,  розв`язувати  проблеми і керувати стресами.
          Метод розвитку життєвих навичок  є синтезом найуспішнішого педагогічного досвіду і досягнень психологічної науки.
          На відміну від  багатьох педагогічних підходів, розвиток життєвих навичок має на меті позитивні зміни у поведінці учнів. Тому він передбачає зміни не лише у знаннях, а й у ставленнях і навичках, які стимулюватимуть бажані поведінкові  зміни.
      Знання – інформація, необхідна для  розуміння того, які внутрішні та зовнішні чинники впливають на здоров`я, поведінку і спосіб життя людини.
     Ставлення- психологічні  установки, які визначають те, що людям подобаться чи не подобається, що є вартим чи не є вартим їхньої уваги. Ставлення залежить від особистої системи цінностей та соціальних, культурни і моральних норм, які пропагують у суспільстві.
     Навички  (спеціальні та соціально-психологічні) – спроможність самоорганізувати  своє життя у здоровий і продуктивний спосіб.
     В основі цієї методики – повага до загальнолюдських ціностей. Навчання на засадах життєвих навичок реалізує концепцію особистісно орієнтованого навчання і виховання. Цей метод враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, етнічні, релігійні та соціально-економічні аспекти їхнього життя, передбачає делікатне ставлення до гендерних питань.
         Він спрямований на задоволення  природних потреб дітей , підлітків і молоді.
     Розвиток житєвих навичок – це підхід, зосереджений на учнях, намагання зробити процес викладання динамічнішим і привабливішим, можливість негайного відпрацювання умінь  з використанням інтерактивних  методів навчання.
            Приклади життєвих навичок:  навички самооцінки
      Самооцінка – це наші уявленя  про себе, як ми себе оцінюємо у  різних аспектах (зовнішній вигляд, інтелектуальні здібності, життєва компетентність тощо).
      Дитина з високою позитивною смооцінкою добре почувається, вневнена у собі, гідно поводиться і вільно спілкується з різними людьми. Позитивна самооцінка є для неї своєрідним психологічним захистом.
      Рекомендації щодо підвищення самооцінки учнів:

• будьте демократичні; • називайте їх на ім`я; • доручіть кожному виконання певного обов`язку; • привертайте увагу класу до позитивних результатів роботи кожного; • демонструйте однакові вимоги для всіх (не виявляйте до когось особливої прихильності чи антипатії; • час від часу спілкуйтеся з дітьми віч-на-віч; • перетворюйте їхні невдачі на позитивний навчальний досвід; • дайте змогу показати їхні досягнення у різний спосоіб; • дайте змогу в безпечних умовах апробовувати різні моделі поведінки; • уникайте надмірної опіки, дозволяйте їм вчитися на власних помилках; • поводьтесь як друг, уникайте моралізаторства. • заохочуйте взаємопідтримку у класі.

 Приклади життєвих навичок: навички асертивної поведінки          
            Асертивність – це вміння відстоювати свої права, переконувати, вести переговори, відмовляти.
    Той , хто поводиться асертивно, навпаки, вважає інших людей «добрими», налаштованими на співпрацю. При цьому він точно знає, чого хоче, і чітко дає зрозуміти, що його прохання законне й абсолютно моральне.
       Він здатний відмовити без почуття провини, запропонуваи компроміс, змінити свою думку, погодитися зі слушними аргументами.
        Він розрізнає справедливу та несправедливу критику і адекватно реагує на неї. Він здатний розпізнати маніпуляції і спокійно захищається від них.

Приклади житєвих навичок: навички протидії соціальному тиску.

        Навичками протидії соціальному тиску є навички критичного мислення, переговорів, відмови і розв`язання конфліктів.
         Навчання навичкам протидії соціальному тиску є необхідним компонентом профілактики поведінкових ризиків і проблем підлітків, зокрема щодо тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків та ВІЛ/СНІДу.
    Навчання  навичкам відмови здійснюється шляхом спостереження  і практики. Існує думка, що необхідно  близько 29 повторень у різних ситуаціях, щоб це уміння стало автоматичним.
 Приклади життєвих навичок: навички управління стресами
   Стрес має погану репутацію. Однак, за визначенням Ганса Сельє, - це нейтральна реакція організму на зміни у навколишньому середовищі.  Залежно від обставин,  він може бути як корисним, так і шкідливим.
      Недостатній рівень стресу робить життя надто нудним. А нудьга – це одна з причин, яка схиляє підлітків до ризикованої поведінки і вживання психоактивних речовин (ПАР).
       Надмірний рівень стресу ще небезпечніший. Його називають дистресом.
       Важливо вчити дітей раціонально планувати час, самостійно виконувати домашні завдання, знижувати рівень стресу перед контрольними, правильно відпочивати.