Група «Науковці» представляє результати своєї дослідницької роботи, які розміщені на wiki-сторінці

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук



=Назва проекту

Дорога ціна волі

Автори проекту

Учні 8 класу

Тема дослідження

Жанр та авторське спрямування твору М. Коцюбинського "Дорогою ціною".

Проблема дослідження

Твір М.Коцюбинського - повість чи оповідання, пригодницький твір чи психологічний?

Гіпотеза дослідження

Твір М. Коцюбинського - пригодницько-романтична повість.

Мета дослідження

Дослідити жанр твору та авторське спрямування.

Результати дослідження

Працюючи над проектом «Дорога ціна волі» за твором М.Коцюбинського «Дорогою ціною», наша група «Науковці» буде досліджувати жанр твору (оповідання чи повість), авторське спрямування твору (пригодницькo-романтичний чи психологічний). Як зазначає Ю.Кузнецов, ще у 1906 році Л. Старицька-Черняхівська назвала «Дорогою ціною» пригодницьким твором. І досі немає єдиної думки серед дослідників, як визначати жанр твору: перед нами повість чи оповідання, пригодницький це твір чи психологічний? Повість –значний за розміром епічно-прозовий твір, у якому сприймається, осмислюється, оцінюється та відображається життя якоїсь людини, а тому ставляться й розв’язуються проблеми й питання особистісного плану. Ознаки повісті 1. Насиченість подіями, наявність кількох провідних тем або сюжетних ліній. 2. Характери перебувають у розвитку, оскільки заторкнуті значні історично-часові межі. 3.Охоплення відносно великого відрізку життя героя. Оповідання – невеликий за розміром епічно –прозовий твір, у якому змальовано один чи кілька епізодів з життя однієї чи кількох осіб. Ознаки оповідання 1.Однолінійність, чітка побудова сюжету. 2. Характери показані у сформованому вигляді. 3. Сюжет заснований на певному епізоді з життя одного або невеликої кількості персонажів. Від оповідання повість відрізняється більш розгорнутим сюжетом, ширшим охопленням подій з життя головного персонажа, більшою кількістю другорядних персонажів і їх повнішою характеристикою, наявністю широких описів. У творі «Дорогою ціною» бачимо широке художньо-епічне полотно життя бідних верств населення різних національностей (українці-втікачі, циганська сім'я Гіци і Раду). У повісті зображена низка подій (передісторія взаємин Остапа із паном, його кохання до Соломії, їхня втеча за Дунай, пригоди в дорозі, загибель головної героїні і подальша доля Остапа). Твір насичений пейзажними елементами, розлогими авторськими характеристиками, символікою. Крім того, повістю також називали сказання про якусь історичну подію. У цьому сенсі твір також ближчий до жанру повісті, аніж до оповідання, оскільки йдеться про активізацію селянського визвольного руху у 30-х роках XIX століття. Риси пригодницького жанру 1. Невелика експозиція, в якій окреслюється історична атмосфера часу. 2. Динамічність розгортання подій. 3. Велика кількість пригод, несподіваних поворотів сюжету. 4. Прийом переодягання Соломії у парубка. 5. Пригоди і несподіванки під час подорожі: переховування біля переправи через Дунай, у плавнях, зустріч пораненого Остапа із вовком, екзотична сім'я циган. 6. Несподівана кінцівка: загибель Соломії і виживання Остапа, незважаючи на поранення і пізніші випробування, про що дізнаємося з епілогу. Риси психологічного твору 1. Боротьба за своє кохання — основний мотив поведінки Соломії. 2. Жіночність і мужність, винахідливість і рішучість головної героїні. 3. Пейзаж як засіб відтворення переживань героїв. 4. Зображення внутрішнього стану під час двобою Остапа із вовком. То чому ж незаперечною є версія, що за жанром «Дорогою ціною» – це повість? Ознаки оповідання 1. Нетривалий час – якщо не враховувати прологу й епілогу, то події, що відбуваються з Остапом і Соломією, вкладаються в межі 2-3 тижнів (ІІ частина починається так: «Була темна осіння ніч»; в V частині читаємо: «Прохолода в повітрі, мокрий сніг, річка ще не замерзла». Отже пройшло не більше місяця). 2. Немає докладної інформації (характеристики) про героїв – про Остапа сказано більше: згадується дитинство, про минуле Соломії не говориться. 3. Мала кількість персонажів (Остап, Соломія, втікачі, Котигорошко, дід Овсій, мельник Яким, козаки, цигани, турки). Ознаки повісті Коли за жанром «Дорогою ціною» називаємо повістю, то насамперед звертаємо увагу на час. Часові межі всього твору вкладаються у рамки майже трьох століть. З прологу дізнаємось про події тридцятих років дев’ятнадцятого століття, коли точилась антикріпосницька боротьба за волю. А вісімнадцяте століття – це і Коліївщина, і гайдамацькі повстання проти польської шляхти, і боротьба з конфедератами за взяття Уманської фортеці (1768 р.), і створення Задунайської Січі (після 1775 р.), коли була зруйнована Запорізька Січ, і придушення повстання гайдамаків (1798 р.). У І частині дізнаємось, що Остапові 20 років . Якщо брати до уваги пригоди, які відбуваються з героями, їх кількість, докладність опису, то твір слід відносити до повісті. Вжиті автором широкі описи природи теж дають підстави стверджувати, що твір «Дорогою ціною» – повість. Психологічні аспекти твору При опрацюванні кожної частини ми визначались, чи вона є пригодницькою розповіддю, чи психологічною. Безперечно, більше місця в тексті відведено опису пригод, які сталися з героями. Але якби все обмежилося тільки цим, то це була б суха розповідь з реального тогочасного життя, яка б не мала такого емоційного впливу на читача, не викликала б в його душі почуття співпереживання героям, їхній нелегкій долі, їхньому непереможному бажанню отримати волю, почуватися людьми, а не худобою панською. Неспроста автор порівнює Соломію з голодною вовчицею, а Остап порівнює себе і Соломію з щенятами, вони тікають від переслідувань з почуттям звірини. Не один раз введений образ голодного вовка. Всі ці порівняння підсилюють розкриття психічного стану героїв. Психологізм твору досягається ще й завдяки введенню описів природи, яка перебуває у нерозривній єдності зі станом душі героїв. Якщо з ними все в порядку, то і в природі все спокійно, тихо, якось казково, романтично: «Човен плавно загойдався на воді, а далі тихо й рівно посунув по воді над зорями …» Ситуація напружується, коли читаємо про зорі знову «…тремтіли на дні блакитної безодні». Оте тремтіння насторожує нас, несе в собі віщування чогось недоброго, що неминуче може статися з героями. Тихо й безлюдно було на березі, коли Соломія з Остапом мали спустити пліт на річку, щоб переправитися в плавні, які вдалині «непривітно шуміли». Цей непривітний шум навіює передчуття біди. У плавнях, коли Соломія збилася з дороги, очерет стає для неї ворогом. Жінка «чула до нього зненависть, як до живої істоти». А ось у ІІ частині через Соломіїне сприйняття, її душевний спокій постає зовсім інша картина: «Плавні… видавались не страшними і навіть гарними; цупкі й високі очеретини блищали на сонці як золоті…». Художні деталі підсилюють психологізм. Наприклад, епізод, коли Соломія вирішила відрізати своє волосся. Соломія дуже рішуча і складається враження, що їй байдуже, але це зовсім не так, і автор це підтверджує словами, у яких така деталь, як порівняння пасм волосся з мертвими гадюками свідчить, що жінці боляче... Або: Остап уже сивий дід з бородою і кудлатими бровами. Мутними очима вдивляється в простір. Деталь мутні очі ніби свідчить про те, що часу стекло з тих пір дуже багато і події вже перед очима постають мутно.

Висновки

Отже, у ході дослідження ми дійшли висновку, що твір М. Коцюбинського «Дорогою ціною» є пригодницько-романтична повість з використанням елементів психологізму.

Корисні ресурси

1. Горький М. М. Коцюбинський // Горький М. Літературно-критичністатті. – К.: Держлітвидав, 1951. – С. 441–447. 2. Калениченко Н. Л. Михайло Коцюбинський: Літературний портрет. – К.: Дніпро, 1984. – 190 с. 3. Кузнецов Ю. Б. Поетика прози Михайла Коцюбинського. – К.: Наук.думка, 1989. – 268 с. 4. Михайло Коцюбинський: Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах. – К.: Рад.шк., 1980. 5. Кузнецов Ю. Б.,Орлик П. І. Слідами феї моргани: Вивчення творчості Михайла Коцюбинського в школі. – К.: Рад.шк., 1990. – 208 с. 6. Смілянський Л. І. Михайло Коцюбинський. Повість. – К.: Молодь, 1968. – 157 с. 7. Спогади про Михайла Коцюбинського. 2-ге вид. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.