Вікі стаття на тему: Фізико - географічна характеристика Кіровоградської області

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук



Назва проекту

Мій рідний край Кіровоградщина

Автори проекту

Ломака Людмила Володимирівна - вчитель географії та біології

Тема дослідження

Географія Кіровоградської області: Олександрійський район, як складова області

Проблема дослідження

Кіровогра́дська о́бласть — область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року.[2] Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу у південній частині Придніпровської височини. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Примітно, що в селищі Добровеличківка розташовується географічний центр України.

Гіпотеза дослідження

Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села Веселівки Новомиргородського району доби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кіровоградській вулиці Попова.

Мета дослідження

Сформувати у учнів уявлення повної картини географії своєї області. Сформувати розуміння місця Олександрійського району в географіх Кіровоградської області.

Результати дослідження

Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів. Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ​​ріллею. Серед дерев в області переважають: Абрикос Вишня В'яз листуватий Гледичія колюча Груша звичайна Дуб черешчатий Верба біла Гіркокаштан Американський клен Клен звичайний Липа широколиста Горіх волоський Горобина звичайна Акація біла Клімат: помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня — 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу. У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти. Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні. За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті. Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів. На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.

Висновки

За промисловим використанням всі корисні копалини області поділяються на металічні (руди різноманітних металів), неметалічні (будматеріали, хімічна сировина, міндобрива, вогнетривкі і абразивні матеріали) і горючі (вугілля, торф, горючі сланці тощо). До особливої групи відносяться підземні води. На території області експлуатуються родовища більш ніж двох десятків різноманітних видів корисних копалин а також відкриті рудопроявлення ще багатьох інших видів мінеральної сировини. Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 міста — обласного значення, 27 селищ міського типу, 991 сільські населені пункти. Туризм у Кіровоградські області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), гарним кліматом, значному рекреаційному потенціалу, можна сподівати на стрімкий розвиток туризму.


Вознесенський собор у Бобринці На 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859[14] Найцікавіші об'єкти туризму: Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.; Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.; Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.; Свято-Покровська церква 1849 р.; Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.; Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833–1855 р.; Колишній власний будинок — архітектурний зразок міського помешкання кінця XIX ст.; Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.; Краєзнавчий музей — приватний будинок у стилі модерн 1885–1905 рр.; Синагога XIX ст.; Колишня гімназія 1891–1898 рр.; Міська лікарня1910-1913 рр.; Колишній театр 90-х років XIX ст.; Свято-Вознесенська церква 1898–1912 рр.; Свято-Миколаївська церква 1853–1873 рр.; Онуфріївський парк XVIII ст.

Корисні ресурси

[1]