Вікі-стаття учня навчального проекту«Собор оцей!.. дух, що єднає людство»
Зміст
Назва проекту
«Собор оцей!.. дух, що єднає людство»
Автор проекту
Тема дослідження
Вивчення роману "Собор" Олеся Гончара
Проблемне питання (питання для дослідження)
Що є духовністю “собору душі”?
Гіпотеза дослідження
Духовність "собору душі" має вагоме значення для кожної людини. Кожена людиина знає, що є духовність "собору душі", але інтерпретує її по своєму, через власні почуття, життєвий шлях та розуміння даної категорії.
Цілі дослідження
1. Дізнатися про життєвий та творчий шлях Олеся Гончара
2. Визначити хто головні герої роману "Собор" Олеся Гончара
3. Зясувати чому роман "Собор" має таку назву і чи є він романом-застреженням.
4. Провести опитування серед учнів школи.
Результати дослідження
Олесь Гончар - український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971), академік НАН України (1978). Народився 3 квітня 1918 року в селі Ломівка неподалік Катеринослава (нині у межах Дніпропетровська) у родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків.Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті.
Творча спадщина Олеся Гончара надзвичайно велика. Вона налічує різні за жанрами твори та тематикою. Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) — історико-революційній проблематиці.
"Собор" один із найвідоміших і найвизначніших творів Олеся Гончара. Написаний 1967 року.
Головні герої роману "Собор"
Головним героєм у романі вистпуає сам "Собор". Автор неначе наділяє йому людських рис. І всі події пов'язує з ним. Але у романі присутні і інші герої без яких не можливе існування Собору.
Умовно героїв твору можна поділити на 2 групи, відповідно до їх діяльності і характеру: ті, хто бореться за збереження духовності «собору душ»:
- Микола Баглай
- Роман Орляченко
- Іван Баглай
- Єлька
- Ізот Лобода
- Ягор Катратий
- Шпачиха
- Вірунька
- Хома Романович
- Костя-танкіст
- Яворницький
та ті, хто є осквернителями світлого й чистого, святого і чесного:
- Володька Лобода
- Семен Таратута
- «браконьєри-юшкоїди»
- бригадир
- бандити з гуляйпільських степів
- ресторанні гульвіси та повії
«Собор» можна вважати романом-застереженням перед загрозливим наростанням ряду тенденцій моральної деградації суспільства у середині шістдесятих років.Собор є символом духовної суті людського життя, сучасного, минулого та цілих поколінь. Роман застерігає, що знищення духовної пам'ятки народу руйнує людські душі.
Чому роман "Собор" має таку назву?
Роман О. Гончара отримав таку назву через те, що головним герой твору є Собор, навколо якого розгортаються цикл подій. Собор у романі — це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам'ять народу, яка не має права на загибель. Собор наче виразніше окреслює минуле, діла чорні і праведні, добро і зло, руйначів і будівників. Знищення собору призведе до знищення людської гідності, а також усієї історії культури українського народу.
Для того, щоб зясувати серед учнів, що є духовністю "собору душі" ми провели опитування на тему "Що є духовністю “собору душі”"?
У результаті проведеного нами дослідження з'ясували, що для 20% духовністю "собору душі" допомога іншим, інші 20% віра у Бога, та ще 20% піднесенність думок та вчинків, а найбільше 40% опитуваних вважаються, що духовністю "собору душі" є моральність.
Висновок
Після проведення дослідження ми дійшли висновку, що духовність "собору душі" творить із людини справжню особистість.Вона є невід’ємною частиною життя людини, її "собору душі". Людина повинна цінувати духовне збагачення людства, пам’ятки архітектури своїх предків. Роман «Собор» Олеся Гончара нам це і відтворює. Духовність «собору душі» - це моральність, віра у Бога, допомога іншим та піднесеність думок і вчинків. Завдяки різноманітним характерам у роману «Собор» відтворюється справжня картина духовності людської душі. Тому перш за все цей роман навчає нас, як бути духовно збагаченою людиною все життя.
