Вікі-стаття "Зображення світу природи у творах українських письменників"
Зміст
Назва проекту
Зображення світу природи у творах українських письменників
Автори проекту
ІІ група 5 класу
Тема дослідження
Природа у творах українських письменників
Проблема дослідження
Як письменники у своїх поетичних творах відтворюють картини природи?
Гіпотеза дослідження
У творах за допомогою широкого спектра художніх засобів через сприйняття ліричного героя замальовується краса довколишнього світу.
Мета дослідження
Дослідити художні образи й засоби їх створення в поетичних творах українських письменників та їх вплив на пересічного читача.
Результати дослідження
Українська природа оспівана Т.Шевченком, П.Тичиною, М.Рильським, М. Вінграновським. Вони милувалися нею, захоплювалися, присвячували свої найкращі твори. Говорячи про поезію Кобзаря, можна стверджувати, що вона красива і жива: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…», «співають ідучи дівчата…» І ми одразу чуємо гул хрущів, переливчасті голоси дівчат, відчуваємо свіжий запах молодих вишень… Натруджені плугатарі повертаються з поля, утомлені, але спокійні й задумливі, зачаровані красою навколишньої природи. А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю. Для ство¬рення чудової картини сільського вечора автор використав хоча й невелику кількість художніх засобів: епі¬тет — маленьких (діточок); зменшено-пестливі слова — зіронька, соловейко, діточок; повтори, але досягає виразності й краси поетичної картини за рахунок змісту та добору відповідної лексики. Навпаки, у поезії «За сонцем хмаронька пливе…» за допомогою розмаїтості використання художніх засобів автор передає різний настрій ліричного героя: - лагідний — за допомогою зменшено-пестливих слів: хма¬ронька, спатоньки; рожевої гами кольорів; по¬рівнянь з пеленанням матір'ю дитини; метафори: серце з Богом заговорить; - друга частина вірша — передає тривогу, відчуття небезпеки, суму. Із цією метою вжиті порівняння туману з ворогом; темними, холодними кольо¬рами: сивий, тьма; - третя частина передає настрій очікування, надії, сподівання на краще за допомогою порівняння: ждеш, мов матері діти. Широко представлені епітети: червоні (поли), синє (море), рожевою (пеленою), малую (годину), (хмароньку) рожевую, (туман) сивий, (тьмою) німою. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи. І допомагають у цьому художні засоби. Розглядаючи творчість ще одного поета, П. Тичини, можна говорити про те, що у вірші «Блакить мою душу обвіяла» автор удало використав зорові образи, які допомагають краще уявити картини, що постають в уяві під час читання вірша, певного емоційного забарвлення надають віршу слова зі зменшено-пестливими суфіксами. Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків - витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею. Стислість художньої мови, характерні повтори слів (милуюся-дивуюся, над нивами-приливами, співаючи-кохаючи, горить-тремтить), персоніфікація (опредмечення) природи та її явищ, вживання пестливих слів, постійних епітетів — характерні ознаки поезії П.Тичини «Гаї шумлять», що сповнена радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує її як живу істоту. Гай здається йому замріяним, хмарки на небі біжать, ріка «горить-тремтить, як музика». Людина і природа гармонійні, бо їх настрої тісно переплітаються, змінюються від радісного очікування світлого суму. Ліричний герой, милуючись навколишньою красою, дивується своїй єдності з природою. Уміло зображуючи красу рідного краю, українські майстри художнього слова у своїх творах висловили патріотичні почуття, любов до України.
Висновки
Попрацювавши з художніми творами українських письменників, знайшовши описи природи та дослідивши засоби їх створення, можна сказати, що змалювання краси й неповторності довколишнього світу, внутрішнього світу ліричного героя досягається використанням широкого спектру художніх засобів (епітетів, метафор, порівнянь, персоніфікації). І наше бачення окремих об’єктів природи відбувається через сприйняття їх ліричним героєм твору, який має багатий внутрішній світ і відчуття прекрасного, цим самим змушує нас теж прислухатися до звуків природи, придивитися до її неповторності, відчути себе справжнім патріотом рідного краю.
